ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ЦЕФАЗОЛІН-БХФЗ
(CEFAZOLIN-BCPP)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Cefazolin;
натрій(6R,7R)-3-[[(5-метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)сульфаніл]метил]-8-оксо-7-[(1Н-тетразол-1-ілацетил)аміно]-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ен-2-карбоксилат;
основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білогокольору; дуже гігроскопічний;
склад: 1 флакон містить цефазоліну натрієвої солі стерильної уперерахуванні на цефазолін
500 мг або 1000 мг.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби длясистемного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D B04.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цефазолін-БХФЗ –напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик першого покоління для парентеральноговведення. Механізм антимікробної дії пов’язаний з пригніченням ферментутранспептидази, блокадою біосинтезу мукопептиду у клітинній стінці бактерії.Цефазолін-БХФЗ – антибіотик широкого спектра дії, активний відносно багатьохгрампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. До препарату чутливiгрампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (включаючи штами, щопродукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis (стафілококи, резистентнідо метициліну, також стійкі до Цефазоліну-БХФЗ), β-гемолітичні стрептококигрупи А та інші штами стрептококів (багато штамів ентерококів резистентні допрепарату), Streptococcus (Diplococcus) pneumoniae, Corynebacterium diphtheria,Bacillus anthracis; а також грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli,Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Enterobacter aerogenes, Haemophilusinfluenzae, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp.,Salmonella spp., treponema spp., Leptospira spp.
Більшість індолпозитивних штамів Proteus (Proteus vulgaris),а також Enterobacter cloacae, Morganella morganii, Providencia rettgeri,Serratia, Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., а також анаеробні кокиPeptococcus, Peptostreptococcus, у тому числі В. fragilis резистентні доЦефазоліну-БХФЗ. Рикетсії, віруси, гриби та найпростіші, стійкі до діїпрепарату.
Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенніпрепарат швидко всмоктується; близько 90% введеної дози зв’язується з білкамиплазми крові. Максимальна концентрація в крові при внутрішньом’язовому введенніспостерігається через 1 год після ін’єкції та становить 37 – 64 мкг/мл. Привнутрішньовенному застосуванні максимальна концентрація препарату визначаєтьсявідразу після введення і становить 185 мкг/мл.
Терапевтична концентрація в крові триває 8 – 12 год. Препаратдобре проникає в тканини і рідини організму, проникає через запаленусиновіальну оболонку у суглоби та в черевну порожнину. Цефазолін легко проникаєкрізь плацентарний бар’єр. Препарат в незначній кількості метаболізується впечінці та виділяється із жовчю. Значна частина введеної дози препарату(близько 60 – 90%) екскретується в перші 6 год, через 24 год – 70 – 95% йвиводиться у незміненому вигляді з сечею. Незначна кількість препарату можевиводитися з грудним молоком.
Період напіввиведення – близько 2 год післявнутрішньом’язового введення і 1,8 год – після внутрішньовенного введення. Припорушенні функції нирок період напіввиведення становить 3 – 42 год.
Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання,спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт, пневмонія;
інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, уретриті простатит);
інфекції шкіри і м’яких тканин;
інфекції жовчовивідних шляхів;
інфекції кісток і суглобів;
ендокардит;
сепсис;
ранові, опікові та післяопераційні інфекції;
профілактика інфекцій під час хірургічних втручань(гістеректомія, холецистектомія, операції на відкритому серці, операції накістках і суглобах і т. ін.).
Спосіб застосування та дози. Цефазолін-БХФЗ вводятьвнутрішньом’язово та внутрішньовенно (краплинно та струминно). Длявнутрішньом’язового введення вміст флакона 500 мг (1000 мг) розчиняють у 2 – 3мл (4 – 5 мл) ізотонічного розчину натрію хлориду або стерильної води дляін’єкцій, ретельно струшуючи до повного розчинення. Вводять глибоко у м’яз.
Для внутрішньовенного струминного введення разову дозупрепарату розчиняють у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду та повільновводять протягом 3 – 5 хв. При внутрішньовенному краплинному введенні препарату500 мг або 1000 мг розводять у 50 – 100 мл ізотонічного розчину натрію хлоридуабо 5% розчину глюкози; введення здійснюють протягом 20 – 30 хв.
Дорослим призначають по 500 – 1000 мг препарату 3 – 4 разина добу; при інфекціях середньої тяжкості можливо введення по 500 – 1000 мг 2рази на добу.
При пневмококовій пневмонії препарат застосовується по 500мг 2 рази на добу (через 12 год); при легких формах інфекцій, спричиненихчутливими грампозитивних коками – по 250 – 500 мг 3 рази на добу (через 8годин); при гострих неускладнених інфекціях сечостатевих шляхів – по 1000 мг 2рази на добу (через 12 год); при середньотяжких та тяжких інфекціях – по 500 мг3 – 4 рази на добу (через 6 – 8 год); при тяжких, загрожуючих життю інфекціях(сепсис, ендокардит), – 1000 – 1500 мг 4 рази на добу (через 6 год).
Середня добова доза для дорослих становить 1000 – 4000 мг, максимальнадобова доза – 6000 мг.
У пацієнтів із захворюваннями нирок режим дозування встановлюютьзалежно від кліренса креатиніну. При кліренсі креатиніну понад 55 мл/хв разовадоза залишається незмінною, при 35 – 54 мл/хв разова доза не змінюється, алеінтервал між введеннями становить 8 год. При кліренсі креатиніну 11 – 34 мл/хвразову дозу слід зменшити в 2 рази, інтервал між введеннями становить 12 год.При кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв призначають половину терапевтичної дози,кожні 18 – 24 год.
Для профілактики післяопераційних, гнійно-септичних ускладнень удорослих препарат у дозі 1000 мг вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенноза 0,5 – 1 год до початку хірургічного втручання, при тривалих операціях (2 годі більше) у процесі операції повторно вводять 500 – 1000 мг Цефазоліну-БХФЗ.Після операції внутрішньом’язово або внутрішньовенно вводять Цефазолін-БХФЗ удозі 500 – 1000 мг, з інтервалом від 6 до 8 год, протягом 24 год.
Дітям віком від 1 місяця вводять у дозі 25 – 50 мг/кг на добу (у тяжкихвипадках – 100 мг/кг на добу), розділеній на 3 – 4 прийоми. Дітям з незначнимпорушенням функції нирок (кліренс креатиніну 40 – 70 мл/хв) призначають 60%добової дози препарату, 2 рази на добу; при кліренсі креатиніну 20 – 40 мл/хв –25% добової дози 2 рази на добу; при значному порушенні функції нирок (кліренскреатиніну 5 – 20 мл/хв) – 10% середньої добової дози, кожні 24 год.
Тривалість лікування Цефазоліном-БХФЗ визначається індивідуально. Воназалежить від характеру, ступеня тяжкості патологічного процесу, а такожвизначається даними бактеріологічних досліджень. Тривалість лікування всередньому становить 7 – 10 днів.
Побічна дія.
З боку ШКТ, печінки: нудота, блювання, анорексія, діарея,біль у животі, підвищення активності печінкових трансаміназ та лужноїфосфатази, псевдомембранозний коліт;
З боку системи кровотворення: нейтропенія, лейкопенія,тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лімфопенія, гемолітична анемія, тромбоцитоз;
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж (у тому числіанальний та статевих органів), медикаментозна гарячка, анафілаксія,мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк, еозинофілія, синдром Стівенса-Джонсона;
Місцеві реакції: флебіт у місці введення препарату (рідко);
Побічні ефекти, пов’язанні з біологічною дією препарату:кандидоз (у тому числі кандидозний стоматит); можливі інші суперінфекції.
Можливі прояви нефротоксичності у пацієнтів з порушеннямфункції нирок.
Протипоказання. Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспориновогоряду та інших β-лактамних антибіотиків, вагітність, період годуваннягруддю. Дітям до 1 місяця та недоношеним дітям призначають виключно зажиттєвими показаннями.
Передозування. При передозуванні Цефазоліну-БХФЗ у пацієнтів ізхронічною нирковою недостатністю можуть виникнути нейротоксичні явища; прицьому відзначається підвищена судомна готовність, генералізовані судоми,блювання і тахікардія.
Препарат виводиться з організму шляхом гемодіалізу;перитонеальний діаліз менш ефективний. Можливий розвиток алергічних реакцій, щопотребує припинення введення препарату та проведення десенсибілізуючої терапії.
Особливості застосування. Слід пам’ятати про можливістьрозвитку перехресних алергічних реакцій з іншими β-лактамнимиантибіотиками.
Слід з обережністю призначати пацієнтам, які мають ванамнезі захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо коліт.
Під час лікування препаратом можуть відзначатисяпсевдопозитивні результати глюкозуричних тестів, що проводяться іззастосуванням розчину Бенедикта, розчину Фелінга або таблеток Клінітест.Препарат не впливає на результати глюкозуричних тестів, що проводяться задопомогою ферментних методів.
Цефазолін-БХФЗ не впливає на здатність працювати змеханізмами та керувати транспортними засобами.
У разі застосування препарату жінками, які годують груддю,годування слід припинити.
Для використання придатні тільки прозорі свіжоприготовленірозчини препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Розчинцефазоліну не можна змішувати в одній ємкості з іншими антибіотиками.
Пробенецид уповільнює екскреціюцефазоліну, сприяє його кумуляції, тривалому підвищенню концентрації препаратув крові.
Одночасне застосування Цефазоліну-БХФЗ зантикоагулянтами підвищує ризик кровотечі. З аміноглікозидами та петльовимидіуретиками (фуросемід, кислота етакринова) – підвищується ризикнефротоксичності; порушується функція нирок внаслідок блокади канальцевоїсекреції цефазоліну, при цьому дозу препарату знижують і лікування проводятьпід контролем вмісту азоту сечовини і креатиніну в крові.
Цефазолін-БХФЗ може спричинятидисульфірам-подібні реакції при одночасному застосуванні з етанолом.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному відсвітла і недоступному для дітей місці при температурі не вище 250С.
Термін придатності – 3 роки. Приготовлені розчинизберіганню не підлягають.