ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТОТАЦЕФ
(TOTACEF(R))
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: цефазолін ,(6R,7R)-3[[(5-метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)сульфаніл]метил]-8-оксо-7-[(1Н-тетразол-I-ілацетил)-аміно]-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ене-2-карбоксилат;
основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий кристалічний порошок;
склад: кожен флакон містить натрію цефазоліну дляін’єкцій у кількості, еквівалентній вмісту 500 мг або 1 г цефазоліну;
допоміжні речовини: відсутні.
Форма випуску.
Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Антибіотики цефалоспоринового ряду. Код АТС J01DA04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Тотацеф має бактерицидну дію, в основі якої лежитьінгібування синтезу компонентів клітинної стінки бактерій. Препарат найбільшактивний, in vitro і в клінічній практиці, у відношенні:
Staphylococcus aureus (пеніцилін-чутливі іпеніцилін-резистентні штами);
Staphylococcus epidermidis;
бета-гемолитичних стрепрококів групи А та інших штамівстрептококів, (багато штамів ентерококів можуть виявитися стійкими);
Streptococcus pneumoniae (колишня назва Diplococcuspneumoniae);
Escherichia col;
Proteus mirabilis;
Klebsiella spp.;
Enterobacter aerogenes;
Haemophilus influenzae;
Clostridium perfringens;
Neisseria gonorrhoeae;
Salmonella typhi;
Shigella disenteriae, Shigella flexneri.
Стійкі до цефазолину більшість штамів Enterobactercloacea, індол-позитивний Proteus (P.vulgaris), Morganella morganii (колишняназва Proteus morganii), Providencia rettgeri ( Proteus rettgeri), Serratia,Pseudomonas, Acinetobacter calcoaceticus (колишня назва Mima і Herellea spp.).
Фармакокінетика.
Тотацеф після внутришньом’язового івнутрішньовенного введення дуже швидко виявляється у високих концентраціях усироватці. Препарат легко проникає в тканини різних органів, зjокрема, улегені, мигдалики, стінку жовчного міхура і апендикс. Тотацеф також виявляєтьсяу високих концентраціях у жовчі, синовіальній рідині, у тканинах ока. Приобструкції жовчних шляхів концентрації препарату в жовчі зменшується. Препаратпрактично не проникає через гемато-енцефалічний бар’єр.
Динаміка зміни концентрації Тотацефу в плазмі кровів залежності від дози та шляху введення представлена в таблицях:
Концентрація в плазмі крові (мкг/мл) після внутрішньом’язового введення
|
Доза
| 1/2 години
| 1 година
| 2 години
| 4 години
| 6 годин
| 8 годин
| 10 годин
|
250 мг
| 15,5
| 17
| 13
| 5,1
| 2,5
| | |
500 мг
| 36,2
| 36,8
| 37,9
| 15,5
| 6,3
| 3
| |
1000 мг
| 60,1
| 63,8
| 54,3
| 29,3
| 13,2
| 7,1
| 4,1
|
Концентрація в плазмі крові (мкг/мл) після внутрішньовенного введення в дозі 1000 мг
|
5 хв
| 15хв
| 30 хв
| 1 година
| 2 години
| 4 години
| Пік
| Період напіввиведення (годинни)
|
188,4
| 135,8
| 106,8
| 73,7
| 45,6
| 16,5
| 190,0
| 1,4
|
Тотацеф не метаболізується в печінці і виділяється зорганізму із сечою у незміненому виді. Через б годин після внутрішньом’язового введення500 мг препарату, у сечі виявляється 63±17% дози і майже цілком (80 - 100%уведеної дози) виводиться через 24 години. Максимальні концентрації цефазолинув сечі після внутрішньом’язового введення 500 мг та 1000 мг препарату, можедосягати 1000 мкг/мл і 4000 мкг/мл відповідно.
Через 24 години після проведення перітонеальногодіалізу з Тотацефом у концентраціях 50 мг/л і 150 мг/л зі швидкістю 2 л/годинуконцентрації цефазолину в сироватці крові складали близько 10 мкг/мл і 30мкг/мл відповідно. При цьому максимальні концентрації цефазолину в сироватцікрові складали близько 29 мкг/мл і 72 мкг/мл відповідно.
Показання для застосування.
Тотацеф показаний для лікування інфекцій, викликанихчутливими мікроорганізмами: інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів,тонзиліти, інфекції вуха, горла та носа, інфекції жовчних шляхів, сечостатевоготракту, включаючи простатити і епідидимити, гінекологічні інфекції, інфекціїшкіри і м’яких тканин, інфекції кісток та суглобів, інфекції тканин ока,перитоніти, септицемія, бактеріальні ендокардити.
Тотацеф показаний для профілактики в перед - іпісляопераційному періоді з метою зменшення ризику виникнення післяопераційнихінфекцій при проведенні трансвагінальної резекції матки та холецистектомії, атакож при проведенні
порожнинних хірургічних операцій (наприклад,операції на відкритому серці або протезування суглобів).
Спосіб застосування та дози.
Тотацеф призначений для внутрішньом’язового або внутрішньовенноговведення в залежності від виду та тяжкості інфекції і функції нірок. Привнутрішньовенному введенні препарату можливі два способи: внутрішньовенневведення повільне протягом 3-5 хвилин або у виді внутрішньовенного вливання.Препарат у дозі 1 г переважно вводять внутрішньовенно краплинно. Післязникнення симптомів захворювання або ознак бактеріальної інфекції лікуванняпрепаратом слід продовжувати ще протягом не менш ніж 48-72 годин. Приінфекціях, спричинених бета-гемолітичним стрептококами, тривалість лікуваннястановить мінімум 10 днів.
При нормальній функції нирок
Дорослим з масою тіла не менше 40 кг
Тип інфекції
| Доза
| Інтервал
|
Легкі інфекції, викликані чутливими грампозитивними коками
| від 250 до 500 мг
| кожні 8 годин
|
Пневмококова пневмонія
| 500 мг
| кожні 12 годин
|
Гострі неускладнені інфекції сечостатевих шляхів
| 1 г
| кожні 12 годин
|
Інфекції помірного ступеня тяжкості/тяжкі
| від 500 мг до 1 г
| кожні 6-8 годин
|
Тяжкі, загрожуючи життю інфекції (ендокардит, септицемія)*
| від 1 до 1,5 г
| кожні 6 годин
|
У рідких випадках Тотацеф застосовується в дозі 12 гза добу.
Дітям старше 1 місяця та дорослим з масою тіла менше40 кг: при лікуванні більшості легких і середньої тяжкості інфекційдобова доза препарату складає від 25 до 50 мг/кг за 3-4 ін’єкції. При тяжких,загрозливих життю інфекціях добова доза може бути збільшена до 100 мг/кг.
Маса (кг)
| 25 мг/кг/ день
| 50 мг/кг/ день
|
3 ін’єкції
| 4 ін’єкції
| 3 ін’єкції
| 4 ін’єкції
|
кожні 8 годин (мг)
| 125 мг/мл (мл)
| кожні 6 годин (мг)
| 125 мг/мл (мл)
| кожні 8 годин (мг)
| 225 мг/мл (мл)
| кожні 6 годин (мг)
| 225 мг/мл (мл)
|
5,0
| 41,7
| 0,33
| 31,3
| 0,25
| 83,3
| 0,37
| 62,5
| 0,28
|
10,0
| 83,3
8о,з
| 0,67
| 62,5
| 0,5
| 166,7
| 0,74
| 125,0
| 0,56
|
15,0
| 125,0
| 1,0
| 93,8
| 0,75
| 250,0
| 1,1
| 187,5
| 0,83
|
20,0
| 166,7
| | | | | | | |
л 1 р.э
| 125,0
| 1,0
| 333,3
:о:>,:>
| 1,48
| 250,0
| 1,11
| |
25,0
| 208,3
| 1,67
| 156,3
| 1,25
| 416,7
| 1,85
| 312,5
| 1,39
|
30,0
| 250,0
| 2,0
| 187,5
| 1,5
| 500,0
| 2,22
| 375,0
| 1,67
|
35,0
| 291,7
| 2,33
| 218,8
| 1,75
| 583,3
| 2,59
| 437,5
| 1,94
|
При порушенні функції нирок рекомендується зниженнядози препарату у залежності від кліренсу креатиніну.
Дорослі
Кліренс креатиніну (мл/хв.)
| Креатиніну сироватці крові (мг/дл)
| Режим введення
|
=>55
| <=1,5
| звичайна доза
|
35-54
| від 1,6 до 3,0
| звичайна доза з інтервалом не менш ніж 8 годин
|
від 11 до 34
| від 3,1 до 4,5
| 1/2 звичайної дози з інтервалом 12 годин
|
<=10
| =>4,6
| 1/2 звичайної дози з інтервалом 1 8-24 години
|
Діти
Кліренс креатиніну (мл/хв)
| Режим дозування
|
від 70 до 40
| 60% звичайної добової дози рівними дозами з інтервалом 12 годин
|
від 40 до 20
| 25% звичайної добової дози рівними дозами з інтервалом 12 годин
|
від 20 до 5
| 1 0% звичайної добової дози з інтервалом 24 години
|
Дози, що рекомендуються для профілактикипісляопераційних інфекцій:
По 1-2 г препарату внутрішньовенно чивнутрішньом’язово за 30-60 хвилин до початку проведення хірургічної операції.
При хірургічних операціях тривалістю 2 години ібільш: додатково 0,5 -1,0 г внутрішньовенно чи внутрішньом’язово під часоперації (схему введення можна змінювати в залежності від тривалості операції).
По 0,5-1 г внутрішньовенно чи внутрішньом’язово зінтервалом у б годин протягом 24 годин після операції.
Препарат необхідно вводити за 30-60 хвилин допочатку операції в дозі, достатній для створення ефективної концентраціїантибіотика в плазмі крові і тканинах. Під час проведення операції показанеповторне введення препарату для підтримки належної концентрації антибіотикапротягом всієї операції. При погрозі розвитку тяжких інфекційних ускладненьпісля операції, із профілактичною метою препарат слід вводити ще протягом 3-5днів.
Приготування розчинів для ін’єкцій
Для внутрішньом’язового введення
Вміст флакона розчиняють у стерильній воді дляін’єкцій, бактеріостатичній воді для ін’єкцій, 0,9% розчині натрію хлориду дляін’єкцій, як зазначено нижче в таблиці. Флакони по 1 г варто розчиняти тільки встерильній воді для ін’єкцій чи в бактериостатичній воді для ін’єкцій.
Флакони по:
| Кількість розчинника, що додається розчинник,коли-чество розчинника
| Обсяг отриманого розчину
| Концентрація препарату
|
500 мг
| 2 мл
| 2,2 мл
| 225 мг/мл
|
1м
| 2,5 мл
| 3,0 мл
| 330 мг/мл
|
Для внутрішньовенного введення
Приготовлений для внутрішньом’язового введеннярозчин препарату розбавляють у стерильній води для ін’єкцій у кількосі не менш 10мл. Приготовлений розчин вводять повільно внутрішньовенно протягом 3-5 хвилин.
Для внутрішньовенної інфузії розчин длявнутрішньом’язового введення розбавляють у 50-100 мл одним з наступнихрозчинів:
0,9% розчин натрію хлориду для ін’єкцій;
5% чи 10% розчин глюкози для ін’єкцій;
5% розчин глюкози в розчині Рингера з лактатом дляін’єкцій;
0,9%, 0,45% чи 0,2% розчин натрію хлориду в 5%розчині глюкози для ін’єкцій;
Розчин Рингера для ін’єкцій з лактатом або безлактату .
Приготовлені розчини стабільні протягом 24 годин притемпературі 15-30 °С чи протягом 96 годин при збереженні в холодильнику (2-8°С).
Розчин препарату у воді для ін’єкцій, у 0,9% розчинінатрію хлориду або у 5% розчині глюкози, якщо він заморожений безпосередньопісля готування, залишається стабільним на протязі 12 тижнів при умовізберігання у морозильнику при температурі нижче -20 °С. Розморожувати препараттреба без нагрівання. Повторно заморожувати не слід.
Побічна дія.
Реакції підвищеної чутливості: еозинофілія,лікарська лихоманка, сверблячка, кропив’янка, ангіоневротичний набряк іанафілаксія.
Гематологічні зміни. Повідомлялося провипадки лейкопенії, нейтропенії, тромбоцитопенії.
Печінка. У поодиноких випадках спостерігалисятранзиторне підвищення рівня аланин-трансферазы, аспартам-трансферазы та лужноїфосфотази, транзиторний гепатит і холестатическая жовтяниця.
Нирки. Транзиторні підвищення рівня азотусечовини крові без клінічних симптомів порушення функції нирок.
Шлунково-кишковий тракт. Під час і післялікування препаратом можуть з’явитися симптоми псевдомембранозного коліту. Урідких випадках спостерігається нудота і блювання. Повідомлялося про анорексії,диареї та кандидоз ротової порожнини (кандидозний стоматит).
Інші ефекти. Упоодиноких випадках біль таущільнення в місці ін’єкції. При внутрішньовенному введенні флебіти виникаютьрідко. Можлива поява анально-генітальної сверблячки, генітального кандидозу тавагініту.
Протипоказання.
Тотацеф протипоказаний хворим з підвищеноючутливістю до цефалоспориновых антибіотиків.
Передозування.
При парентеральному введенні препарату в дозах, щоперевищують рекомендовані, можуть спостерігатися запаморочення, парастезії,головні болі. Можлива поява судом, особливо у хворих з порушеною функцієюнирок, коли імовірність накопичення препарату в організмі стає більш високою. Уцьому випадку введення препарату слід припинити і провести противосудомнутерапію. Можливе застосування гемодіаліза.
Особливості застосування.
Препарат слід застосовувати з обережністю в хворих припідвищеній чутливості до пеніцилінів. Клінічні та лабораторні дослідженняпідтверджують часткову перехресну аллергенність між антибіотиками пеніциліновоїта цефалоспоринової груп. Повідомлялося про тяжкі анафілактичні реакції злетальними результатами при одночасному введенні антибіотиків з обох груп. Прирозвитку тяжких анафілактичних реакцій потрібно невідкладна терапія. Призастосуванні більшості антибактеріальних препаратів повідомлялося про випадкипсевдомембранозного коліту від легких форм до форм, що загрожують життю. Томупри виникненні діареї під час лікування препаратом, її слід правильно оцінити,провести додаткові аналізи для підтвердження діагнозу і призначити лікування.Препарат не рекомендується вводити інтратекально, оскільки при цьому шляхувведення розвиваються важкі токсичні реакції з боку центральної нервовоїсистеми, включаючи судоми. Хворим з порушеною функцією нирок рекомендуєтьсязниження дози препарату.
При тривалому застосуванні препарату слідвраховувати можливість розвитку суперінфекції, викликаної нечутливими до ньогомікроорганізмами. Під час лікування препаратом можливі псевдопозитивніпоказники реакції Кумбса.
Вагітність та годування груддю.
Дослідження на тваринах показали відсутність впливуна репродуктивну функцію і який-небудь шкідливий вплив на плід. Однак адекватніі добре контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводилися. Препаратслід застосовувати при вагітності тільки під спостереженням лікаря і принаявності абсолютних показань. Відомо, що препарат в дуже низьких концентраціяхпроникає в жіноче молоко, тому матерям що годують, застосовувати препарат требаз обережністю.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність застосування препарату у недонесених дітей ідітей першого місяця життя не встановлена.
Взаємодії з іншими лікарськими засобами.
При одночасному застосуванні пробенециду секреціяцефалоспоринів у ниркових канальцах може знижуватися, що може привести достворення підвищених концентрацій препарату Тотацеф у крові протягом більштривалого часу. При одночасному застосуванні з аміноглікозидами підвищуєтьсяризик розвитку нефротоксичності.
Під час лікування препаратом результати аналізуглюкози в сечі, заснованого на відновленні солей міді, можуть виявитисяпсевдопозитивними. Тому аналіз на
глюкозу рекомендується проводити ферментативнимиметодами з використанням глюкозооксидази.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі 15-30 °С.
ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ!
Термін придатності – 3 роки.