ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕФАЗОЛІН
(CEFAZOLIN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Cefazolin;
((6R,7R)-3-[(5-метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)тіометил]-8-оксо-7-[2-(1Н-тетразол-1-іл)ацетамідо]-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0.]окт-2-ене-2-карбоксилатнатрію;
основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий, практично без запаху,кристалічний порошок;
склад: один флакон містить стерильної цефазоліну натрієвої солі вперерахунку на цефазолін 1,0 г.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін''єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.Цефалоспорин. Код АТС J01DA04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Цефазолін – цефалоспориновий антибіотик першогопокоління з широким спектром антимікробної (бактерицидної) дії. Перешкоджаєсинтезу компонентів бактеріальної стінки шляхом конкурентного блокуванняферментів, що приймають участь в синтезі мукопептиду, який входить до складуклітинної мембрани.
Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів (Staphylococcus spp.,продукуючих і непродукуючих пеніциліназу, більшості штамів Streptococcus spp.,у тому числі пневмококів, Corinebacterium diphtheriae), грамнегативнихмікроорганізмів (Escherichia сoli, Salmonella spp., Shigella spp., Proteusmіrabilis, Klebsiella spp., Haemophilus influenzae, Enterobacter aerogenes,Neisseria gonorrhoeae). Стійкі до антибіотика індолпозитивні штами протею(Р.morgani, Р.vulgaris, Р.rettgeri), а також Pseudomonas aeruginosa.
Препарат не діє на рикетсії, віруси, грибки, найпростіші.
Фармакокінетика. Післявнутрішньом’язового і внутрішньовенного введення створюється високаконцентрація препарату в сироватці крові. Максимальна концентрація в крові привнутрішньом’язовому введенні спостерігається через 1-2 години після ін’єкції;при внутрішньовенному введенні – на кінець інфузії. Фармакокінетичноюособливістю препарату є тривала підтримка терапевтичної (бактерицидної)концентрації в крові (8-12 годин). При внутрішньовенному введенні створюєтьсябільш висока концентрація в крові, але препарат виділяється швидше.
Після введення препарат швидко розподіляється в організмі і досягаєтерапевтичних концентрацій у більшості тканин і рідин, включаючи синовіальну,перикардіальну, перитонеальну рідини, плевральний випіт, а також у жовчі,мокротинні і сечі. Розподіляється в кістках, міокарді, жовчному міхурі, шкірі ім’яких тканинах. Проходить через плаценту і проникає в грудне молоко.
Практично не метаболізується; значна частина введеної дози виводиться внезміненому стані із сечею (близько 90 %), шляхом клубочкової фільтрації іканальцевої секреції, а також з жовчю.
Період напіввиведення Цефазоліну при внутрішньом’язовому введенні принормальній функції нирок – 1,4-1,8 годин, при порушенні функції нирок – 3-4,2години; при внутрішньовенному введенні – 1,5-2 години.
Показання для застосування. Інфекції, викликані чутливими до препаратумікроорганізмами:
інфекції дихальної системи (фарингіт, ларингіт, гострий і підгострий бронхітпри наявності чи відсутності бронхоектазів, бронхопневмонія, абсцес легені,піоторакс, плеврит);
гострий і підгострий бактеріальний ендокардит;
інфекції жовчовивідних шляхів (холангіт, холецистит);
інфекції сечостатевого тракту (пієлонефрит, пієліт, цистит,уретрит, бартолініт, цервіцит, ендометрит, параметрит, внутрішньоматковіінфекції, тазовий перитоніт);
інфекції кісток і м’яких тканин (остеомієліт, артрит, фолікуліт,панарицій, фурункульоз, мастит, інфікована атерома, карбункул, абсцес, флегмона);
інфекції ЛОР-органів (тонзиліт, середній отит, синусит, паротит);
інфіковані рани та опіки;
ячмінь, панофтальміт;
перитоніт;
сифіліс, гонорея;
лікування і профілактика хірургічних інфекцій (в т.ч. при пластичнихопераціях і операціях на відкритому серці, при вагінальній гістеректомії,холецистектомії у пацієнтів старших 75 років, які мають гострий холецистит,механічну жовтяницю чи конкременти в протоках).
Спосіб застосування та дози. Дози встановлюють індивідуальноз урахуванням тяжкості перебігу і локалізації інфекції, чутливості збудника.Препарат можна вводити внутрішньом’язово і внутрішньовенно (струминно абокраплинно).
Для внутрішньом’язового введення вміст флакона extempore розводять у 4-5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду чистерильної води для ін''єкцій і вводять глибоко в м''яз.
Для внутрішньовенного струминного введення разовудозу препарату розводять у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводятьповільно протягом 3-5 хв. При внутрішньовенному краплинному введенні препарат(0,5-1 г) розводять у 100-250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду чи 5 %розчину глюкози; введення роблять протягом 20-30 хв (швидкість введення – 60-80крапель на хвилину).
Добова доза препарату становить для дорослих від 1 гдо 4 г (іноді більше) і залежить від тяжкості інфекції, виду збудника та йогочутливості до антибіотика.
Разова доза препарату для дорослих при інфекціях,викликаних грампозитивними мікроорганізмами, становить 0,25-0,5 г кожні 8годин.
При інфекціях дихальних шляхів середньої тяжкості,викликаних пневмококами, і інфекціях сечовивідних шляхів препарат призначаютьпо 0,5-1 г кожні 12 годин.
При захворюваннях, викликаних грамнегативнимимікроорганізмами, препарат призначають по 0,5-1 г кожні 6-8 годин.
При тяжких інфекціях (сепсис, ендокардит, перитоніт,деструктивна пневмонія, гострий гематогенний остеомієліт, ускладнені урологічніінфекції) добова доза препарату може бути збільшена до 6 г (максимальна доза) зінтервалом між введеннями 6-8 годин.
Дітям, старшим 1 місяця, препарат призначають удобовій дозі 25-50 мг/кг маси тіла (за 3-4 прийоми), яка ефективна при легкихта середньої тяжкості інфекціях, при тяжких інфекціях – 90-100 мг/кг(максимальна доза).
Середня тривалість лікування становить 7-10 днів.
Рекомендовані дози для дітей:
| Маса тіла, кг
| Доза, мг/кг/доба
| Періодич-ність введення
| Одноразова доза, мг
| Доза,
мг/кг/доба
| Одноразова доза, мг
| Періодич-ність введення
|
| 4,5
| 25
| 8 годин
| 40
| 50
| 75
| 8 годин
|
| 9,0
| -“-
| -“-
| 75
| -“-
| 150
| -“-
|
| 13,6
| -“-
| -“-
| 115
| -“-
| 225
| -“-
|
| 18,1
| -“-
| -“-
| 150
| -“-
| 300
| -“-
|
| 22,7
| -“-
| -“-
| 190
| -“-
| 375
| -“-
|
При призначенні препарату з порушенням функції нирокрежим дозування повинен бути відповідним чином змінений. У дорослих схемулікування коригують, зменшуючи дозу препарату і збільшуючи інтервал міжвведеннями. Початкова доза препарату, незалежно від ступеня порушення функціїнирок, становить 0,5 г.
Рекомендовані дози для лікування дорослих зпорушенням функції нирок:
| Кліренс креатиніну,
мл/хв
| Добова доза, г
| Разова
доза, г
| Інтервал між введеннями, години
|
| Більше 80
| 1-4
| 0,5-1
| 4-8
|
| 80-50
| 1-2
| 0,5-1
| 6-8
|
| 50-20
| 0,5-1
| 0,5
| 12-24
|
| Менше 20
| 0,5
| 0,25-0,5
| 12-24
|
При порушенні функції нирок у дітей спочатку вводиться звичайна разовадоза препарату, потім наступні дози коригують з урахуванням ступеня нирковоїнедостатності.
| Кліренс креатиніну
мл/хв.
| % від добової дози
| Разова
доза
| Інтервал між введеннями, години
|
| 70-40
| 60
| За 2 введення
| 12
|
| 40-20
| 25
| За 2 введення
| 12
|
| Менше 5
| 10
| За 1 введення
| 24
|
Побічна дія. Можливі алергічні реакції (висипання нашкірі, свербіж, еозинофілія, , анафілаксія), транзиторне підвищенняамінотрансфераз у крові.
У хворих з попередніми порушеннями функції нирок при лікуванняЦефазоліном (6 г) можливі прояви нефротоксичності (підвищення вмісту азотусечовини та креатиніну в сироватці крові), у цих випадках дозу знижують ілікування проводять під контролем динаміки цих показників.
Можливі також шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, симптомиколіту та ін.). при тривалому застосуванні можуть розвинутись дисбактеріози,суперінфекція, викликана стійкими до препарату збудниками.
Внутрішньом’язове введення препарату може бути болючим, привнутрішньовенному – можливі флебіти.
Протипоказання. Підвищена чутливість до антибіотиків цефалоспориновогоряду і пеніциліну; вагітність. Препарат не призначають недоношеним дітям тадітям віком до 1 місяця.
Передозування. Парентеральне введення необґрунтовано високих дозЦефазоліну може викликати запаморочення, парестезії та головний біль. При передозуванніЦефазоліну чи його кумуляції у хворих із хронічною нирковою недостатністюможуть виникнути нейротоксичні явища, при цьому відзначається підвищена судомнаготовність, генералізовані клоніко-тонічні судоми, блювання і тахікардія.
Препарат виводиться з організму при гемодіалізі; перитонеальний діалізменш ефективний.
Особливості застосування. У разі появи алергічних реакцій препарат відміняютьі призначають десенсибілізуючу терапію.
Слід пам''ятати про можливість розвитку перехресних алергічних реакцій зіншими цефалоспориновими антибіотиками, а також з антибіотиками пеніциліновогоряду.
Під час лікування препаратом можуть відмічатися псевдопозитивнірезультати глюкозуричних тестів, проведених із застосуванням розчину Бенедикта,розчину Фелінга або таблеток Клінітест. Препарат не впливає на результатиглюкозуричних тестів, проведених за допомогою ферментних методів.
В період лактації препарат застосовують з обережністю.
Для застосування придатні тільки прозорі свіжоприготовлені розчинипрепарату.
Розчин Цефазоліну не можна змішувати в одному об’ємі з іншимиантибіотиками.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. ЕкскреціяЦефазоліну знижується при одночасному прийомі з пробенецидом.
Препарат не слід застосовувати одночасно з антикоагулянтами, сильнимидіуретиками (фуросемід, кислота етакринова). Змішування бета-лактамнихантибактеріальних засобів (пеніциліни і цефалоспорин) з аміноглікозидами можепризвести до значної взаємної інактивації. При одночасному застосуванні ціпрепарати необхідно вводити в різні ділянки тіла.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 ºС, усухому місці, недоступному для дітей.
Термін придатності – 2 роки.