ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(Rheopolyglucin)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина без запаху,солонувата на смак;
склад: 100 мл розчину містять декстрану-40 у перерахунку на суху речовину –10 г; натрію хлориду – 0,9 г.
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та білкові фракції плазми крові.Декстран. Код АТС В05А А05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Підвищує суспензійнівластивості крові, зменшує її в’язкість, сприяє відновленню кровотоку у дрібнихкапілярах, запобігає та усуває агрегацію формених елементів крові. Виявляєдетоксикуючу дію внаслідок зв’язування циркулюючих у крові токсичних речовин таелімінації їх з організму. Посилює нирковий кровотік, підвищує клубочковуфільтрацію та діурез.
Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні поступово залишаєсудинне русло, виводиться головним чином нирками (за першу добу близько 70%).Решта реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де поступовометаболізується до глюкози.
Показання для застосування. Поліпшення капілярного кровоточу з метоюпрофілактики та лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хворобиРейно; травматичний, операційний, токсичний, опіковий шок; перитоніт,панкреатит; захворювання сітківки та зорового нерва (ускладнена міопія,дистрофія сітківки), запальні процеси рогівки та судинної оболонки; додаєтьсядо перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці; при судинних і пластичних операціях з метоюзменшення тенденції до тромбозу.
Спосіб застосування та дози.Застосовується внутрішньовенно. Реополіглюкін можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньошкірної пробиза винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковомустані (у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливихалергічних реакцій).
Для дорослих добова доза – 400-1500 мл (до15 мл/кг маси тіла), дітям до 2-3 років вводять в дозі 10 мл/кг маси тіла, до 8років 7-10 мл/кг (1-2 рази на добу), до 13 років – по 5-7 мл/кг (1-2 рази надобу), старшим 14 років – доза для дорослих. Курс лікування 5-10 діб.
Слід враховувати, що одночасно зРеополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїдні розчини в такійкількості, щоб поповнити та підтримати рідинний та електролітний баланси (цеособливо важливо при лікуванні зневоднення хворих і після хірургічнихоперацій). При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводятьвнутрішньовенно крапельно: безпосередньо перед операцією у дозі 5-10 мл/кг(дітям до 10 мл/кг); під час операції - 5 мл/кг, після операції протягом 5–6днів крапельно з розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення. При операціях ізштучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові з розрахунку 10–20 мл/кг длязаповнення насоса оксигенатора. Концентрація полімеру з глюкозою в перфузійномурозчині не повинна перевищувати 3%.
Побічна дія. Препарат викликає підвищення діурезу, але інколиспостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою, що вказує на дегідратаціюорганізму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньовеннокристалоїдні розчини для поповнення та підтримання водно-електролітногобалансу. Можливі алергічні реакції (свербіння шкіри, висипання, набряк Квінке),тахікардія, зниження артеріального тиску. В цих випадках припиняють введенняпрепарату і призначають препарати кальцію, антигістамінні, серцево-судинні таінші.
Протипоказання. Реополіглюкінпротипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також притромбоцитопенії, захворюваннях нирок (з анурією), серцевій недостатності, увипадках, коли не можна вводити великі кількості рідини (травма черепа,крововилив у мозок та ін.), при схильності до різко виражених алергічнихреакцій.
Передозування. Гіперволемія, гіпокоагуляція. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. Реополіглюкін можна вводити тільки післяпопереднього проведення внутрішньошкірноїпроби, яка проводиться за 24 години до інфузії препарату.
Методика проведення внутрішньошкірної проби длявизначення індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну.
Із пляшки з препаратом, дотримуючись правиласептики, шприцем відбирають 0,2 – 0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки на шприці на стерильнуголку для внутрішньошкірних ін’єкцій внутрішньошкірно вводять 0,05 мл препаратув середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.
Правильність введення препарату контролюєтьсявізуально (отримання “лимонної кірочки”). Оцінку реакції лікар здійснює через24 години.
Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння(площа, діаметр якої перевищує 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомівзагальної реакції організму (нудота, запаморочення) свідчать про підвищенучутливість організму до Реополіглюкіну і неможливість використання цього препарату уданого хворого.
При відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількістьпрепарату тієї серії, що була використана для проведення внутрішньошкірноїпроби. Результати проби реєструються вісторії хвороби.
Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявитисенсибілізацію до Реополіглюкіну у 100% хворих. Тому в перші 5-10 хвилин по мірівнутрішньовенного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежитиза станом хворого.
Призниженій функціональній здатності нирок або при необхідності обмежити введеннянатрію хлориду призначають Реополіглюкін із 5% розчином глюкози. При порушенняхвуглеводного обміну і при інших станах, коли протипоказане введення вуглеводів,використовують Реополіглюкін із ізотонічним розчином натрію хлориду.
Дози та швидкість ведення препарату слідвибирати відповідно до показань та стану хворого.
Застосовують тільки під контролем лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена.
Умови та термін зберігання. Зберігати притемпературі від +10°С до +25°С в сухому місці. Термін придатності – 4 роки.