ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
Реополіглюкін
(Rheopolyglucinum)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорийрозчин;
склад: 100 мл розчину містять: декстрану 40– 10 г, натрію хлориду 0,9 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники таперфузійні розчини. Декстран. АТС: В05А А05.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Підвищує суспензійнівластивості крові, зменшує її в’язкість, сприяє відновленню кровотоку у дрібнихкапілярах, запобігає та усуває агрегацію формених елементів крові. Виявляєдетоксикуючу дію внаслідок зв’язування циркулюючих в крові токсичних речовин таелімінації їх із організму. Посилює нирковий кровотік, підвищує клубочковуфільтрацію та діурез.
Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенніпоступово залишає судинне русло, виводиться головним чином нирками (за першудобу близько 70 %). Решта реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальноїсистеми, де він поступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування. Порушення капілярногокровотоку, профілактика і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів,хвороба Рейно; травматичний, операційний, токсичний, опіковий шок; перитоніт,панкреатит; захворювання сітківки та зорового нерва (ускладнена міопія,дистрофія сітківки та ін.), запальні процеси рогівки та судинної оболонки;додається до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях насерці, при судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосування та дози. Вводять внутрішньовеннокрапельно із швидкістю 40-50 крапель за 1 хвилину за допомогою систем дляпереливання крові, кровозамінників і інфузійних розчинів одноразовогозастосування (ПК-11-01 та ін.). Перед введенням розчин підігрівають до +(35-37) оC.
Для дорослих добова доза – 400-1500 мл, дітям до 2-3років вводять в дозі 10 мл/кг маси тіла , до 8 років – 7-10 мл/кг (1-2 рази надобу), до 13 років - по 5-7 мл/кг (1-2 рази на добу), старшим 14 років – дозадля дорослих. Курс лікування 5-10 діб.
Побічна дія. Препарат викликаєпідвищення діурезу, але інколи спостерігається зменшення діурезу, сеча стаєв’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадку необхідноввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини для поповнення та підтриманняводно-електролітного балансу. Можливі алергічні реакції (свербіння шкіри,висипання, набряк Квінке), тахікардія, зниження артеріального тиску. В цихвипадках припиняють введення препарату і призначають препарати кальцію,антигістамінні, серцево-судинні та інші.
Протипоказання. Реополіглюкінпротипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також при тромбоцитопенії,захворюваннях нирок (з анурією), серцевій недостатності, у випадках, коли неможна вводити великі кількості рідини (травми черепа, крововилив у мозок таін.), при схильності до різко виражених алергічних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Невстановлена.
Передозування. Гіперволемія.Гіпокоагуляція. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. Реополіглюкін можнавводити тільки після попереднього проведення внутрішньошкірної проби, завинятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані(у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливихалергічних реакцій).
Внутрішньошкірна проба проводиться за 24 години доінфузії препарату.
Методика проведення внутрішньошкірноїпроби для визначення індивідуальної чутливості до реополіглюкіну.
Із упаковки з препаратом, дотримуючись правиласептики, шприцом відбирають 0,2 - 0,3 мл реополіглюкіну і після заміни голкина шприці на стерильну голку для внутрішньошкірних ін’єкцій внутрішньошкірновводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.
Правильність введення препарату контролюєтьсявізуально (отримання "лимонної кірочки"). Оцінку реакції лікарздійснює через 24 години.
Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння(площа, діаметр якої більше 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомівзагальної реакції організму (нудота, запаморочення та ін.) свідчать пропідвищену чутливість організму до реополіглюкіну і неможливість використанняцього препарату у даного хворого.
При відсутності будь-яких реакцій хворому вводятьнеобхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведеннявнутрішньошкірної проби. Результати проби реєструються в історії хвороби.
Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявитисенсибілізацію до реополіглюкіну у 100 % хворих. Тому в перші 5 - 10 хвилин помірі внутрішньовенного введення препарату в кожному випадку необхідно уважностежити за станом хворого.
При зниженій функціональній здатності нирок або принеобхідності обмежити введення натрію хлориду призначають реополіглюкін із 5 %розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну і при інших станах, колипротипоказане введення вуглеводів, використовують реополіглюкін із ізотонічним розчиномнатрію хлориду.
Дози та швидкість введення препарату слід вибиративідповідно до показань і стану хворого.
Застосовують тільки під контролем лікаря.
Умови та термін зберігання. Зберігають при температурівід +10 °C до +25 °C в сухому місці.
Термін придатності – 1 рік.