ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(RHEOPOLYGLUCINUM)
Загальна характеристика.
міжнародна назва: Dextran;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний, апірогеннийколоїдний розчин без запаху;
склад: 1 л розчину містить декстрану 40 –100 г, натрію хлориду – 9,0 г;
допоміжні речовини: вода для ін`єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та перфузійнірозчини. Код АТС: ВО5А05.
Фармакологічні властивості.
Реополіглюкін являє собою плазмозамінний розчин, специфічнадія якого полягає в підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшеннів`язкості, сприянні відновленню кровообігу у дрібних капілярах, запобіганні іусуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні йогооб`єм плазми може збільшуватися майже в 2 рази в порівнянні з об`ємом введеногопрепарату.
Фармакокінетика.
Молекулярна маса препарату знаходиться нижче рівня нирковогопорогу фільтрації, що забезпечує виведення його з організму з сечею до 60-70%протягом 6-7 год. Високомолекулярна частина циркулює у крові до декількох днів,утилізується ретикулоендотеліальною системою.
Показання для застосування.
Застосовують для поліпшення капілярного кровообігу з метоюпрофілактики та лікування травматичного, операційного і опікового шоку, приінтоксикації; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метоюпрофілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хворобиРейно; для додавання до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу ( АШК) при операціях на серці; для поліпшення мікроциркуляції і зменшення тенденціїдо тромбозів у трансплантанті при судинних і пластичних операціях; приперитоніті та панкреатиті.
Спосіб застосування та дози.
Перед першим застосуваннямРеополіглюкіну необхідно клінічно проконтролювати переносимість препаратушляхом внутрішньошкірного тесту. За 24 год. довведення проводять внутрішньо шкірну пробу (за винятком невідкладної допомоги),вводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.Поява місцевої реакції у вигляді почервоніння (в діаметрі більше 1,5 см) абопапули, а також загальної реакції (нудоти, запаморочення та ін.) засвідчує пропідвищену чутливість до препарату та неможливість застосування його у хворого. Слідпам`ятати, що шкірна проба не дає 100% змоги виявити сенсибілізацію у хворих доРеополіглюкіну. Тому в перші 5-10 хвилин по мірі внутрішньовенного введенняпрепарату в кожному випадку необхідно уважно стежити за станом хворого. Дози ташвидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань і станухворого.
При порушенні капілярного кровообігу (різні формишоку) Реополіглюкін вводять внутрішньовенно краплинно одноразово в дозі до 10мл/кг маси тіла.
Добова доза длядорослих і дітей – до 15 мл/кг. Слід врахувати, що одночасно з Реополіглюкіномдоцільно вводити збалансовані кристалоїдні розчини в такій кількості, щобпоповнити та підтримати рідинний і електролітний баланс (це особливо важливопри лікуванні зневоднення хворих і після хірургічних операцій). Присерцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять внутрішньовеннокраплинно: безпосередньо перед операцією у дозі 5-10 мл/кг ( дітям – до 10мл/кг ); під час операції – 5 мл/кг, після операції протягом 5-6 днів –краплинно із розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення. При операціях ізштучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові з розрахунку 10-20 мг/кгмаси тіла для заповнення насоса оксигенатора. Концетрація полімеру з глюкозою уперфузійному розчині не повинна перевищувати 3%.
Побічна дія.
Алергічні реакції. Як правило, препарат викликає збільшеннядіурезу, однак, якщо при введенні Реополіглюкіну спостерігається зменшеннядіурезу з виділенням в`язкої сечі, то це може вказувати на зневодненняорганізму хворого. У цьому випадку необхідно внутрішньовенно ввестикристалоїдні розчини для поповнення і підтримання рідинного та електролітногобалансів.
Протипоказання.
Препарат протипоказаний при алергічних реакціях,тромбоцитопенії, захворюваннях нирок, що супроводжуються анурією, серцевійнедостатності у випадках, коли не можна вводити великі об`єми рідини.
Особливості застосування.
Препарат не слід вводити разом із 0,9% розчином натріюхлориду при патологічних змінах у нирках, із 5% глюкозою при порушенняхвуглеводного обміну, особливо при діабеті.
Передозування.
При передозуванні можливе виникнення зневоднення організму (див. “Побічна дія”).
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
Рекомендовані комбінації з осмотичними діуретиками –манітом, манітолом та ін. ( при нирковій та печінковій недостатності ), а такожз дезінтоксикаційними засобами – неогемодезом, сольовими розчинами.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при кімнатній температурі не вище 25 С. Термінпридатності – 2 роки.