ІНСТРУКЦІЯ

по медичному застосуваннюпрепарату

 РЕОПОЛІГЛЮКІН

(Rheopolyglucin)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або жовтувата рідина;

склад: 1 мл містить – декстрану 40 (у перерахунку на суху речовину) - 100мг;

 - натрію хлориду - 9 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники і перфузійні розчини. Декстран.

 Код АТС: B05А A05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Реополіглюкін це 10 %колоїдний розчин декстрану (полімер декстрози/глюкози) з молекулярною масою 30000 – 40 000 з додаванням ізотонічного розчину натрію хлориду. Він єплазмозаміщуючим розчином, що поліпшує реологічні властивості крові, знижує їїв’язкість, сприяє відновленню кровотоку в дрібних капілярах, запобігає ізменшує агрегацію формених елементів крові. При швидкому введенні препарату,об’єм плазми крові може збільшуватися майже в 2 рази в порівнянні з об’ємомвведеного препарату.

Фармакокінетика. З організмувиводиться в основному нирками із сечею (за 1 добу близько 70 %). Іншакількість надходить у ретикулоендотеліальну систему, де поступово розпадаєтьсядо глюкози.

Показання для застосування. Препарат застосовують:

для поліпшення капілярного кровотоку з метоюпрофілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного та опіковогошоку;

для поліпшення артеріального і венозногокровообігу з метою профілактики та лікування тромбозів, тромбофлебітів, эндартерітів,хвороби Рейно;

для додавання до перфузійної рідини вапаратах штучного кровообігу при операціях на серці;

для поліпшення мікроциркуляції і зниженнятенденції до тромбозу в трансплантаті при судинних і пластичних операціях.

Спосіб застосування і дози.

Дози і швидкість введення препаратупризначають індивідуально:

при порушенні капілярного кровотоку (різніформи шоку) вводять внутрішньовенно одноразово в дозі 10 мл/кг. Добова доза длядорослих і дітей – 15 мл/кг. Разом з Реополіглюкіном доцільно вводитизбалансовані кристалоїдні розчини в кількості, необхідній для заповнення іпідтримки водно-електролітного балансу (особливо важливо при лікуванні хворихзі зневоднюванням і після оперативних втручань);

при серцево-судинних і пластичних операціяхвводять внутрішньовенно краплинно, безпосередньо перед операцією – у дозі 5 –10 мл/кг (дітям – до 10 мл/кг), під час операції - 5 мл/кг (дітям - 10 мл/кг),після операції протягом 5–6 днів – внутрішньовенно краплинно з розрахунку 10мл/кг на одноразове введення (дітям до 2–3 років – до 10 мл/кг);

при операціях з штучним кровообігом додаютьу кров з розрахунку 10 – 20 мл/кг для заповнення насосу оксигенатора;концентрація полімеру з глюкозою в перфузійному розчині не повинна перевищувати3 %. У післяопераційний період препарат використовують у таких же дозах, як припорушенні капілярного кровотоку.

Побічна дія. Як правило, препарат викликає збільшення діурезу.Однак іноді при застосуванні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу,сеча стає в’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадкунеобхідно ввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини для заповнення тапідтримки водно-електролітного балансу. При переливанні Реополіглюкіну можливийрозвиток алергійних реакцій, аж до виникнення анафілактичного шоку.

Протипоказання. Тромбоцитопенія, захворювання нирок, щосупроводжуються анурією, серцева недостатність, стани при яких не можна вводитирідини у великих об’ємах. Реополіглюкін з 0,9 % розчином натрію хлориду не слідвводити при патологічних змінах у нирках, а з 5 % розчином глюкози – припорушенні вуглеводного обміну і особливо при цукровому діабеті.

Передозування. Можливе виникнення гіперволемії, гіпокоагуляції.Терапія симптоматична.

Особливості застосування. Реополіглюкін можна вводити тільки післяпопереднього проведення внутрішньошкірної проби, за винятком випадків наданняневідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані. У таких випадках потрібномати необхідні препарати для усунення всіх можливих алергійних реакцій.

Внутрішньошкірна проба, для визначення індивідуальної чутливості доРеополіглюкіну, проводиться за 24 години до введення препарату. Для цього, зпляшки з препаратом з дотриманням правил асептики шприцом відбирають 0,2 – 0,3мл Реополіглюкіну. Після заміни голки на шприці на стерильну голку дляін’єкцій, внутрішньошкірно вводять 0,05 мл препарату в середню третинувнутрішньої поверхні передпліччя.

 Правильністьвведення препарату контролюється візуально (одержання “лимонної шкірки”).Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години.

 Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметрякої більше 1,5 см), виникнення папули або симптомів загальної реакціїорганізму (нудота, запаморочення)

свідчать про підвищену чутливість організму до Реополіглюкіну інеможливість застосування препарату для цього хворого.

 При відсутності будь яких реакцій хворому вводять необхіднукількість препарату тієї серії, що була використана для проведеннявнутрішньошкірної проби. Результати проби реєструються в історії хвороби.

 Внутрішньошкірна проба не дозволяє виявити сенсибілізацію доРеополіглюкіну у 100 % хворих. Тому перші 5-10 хв протягом внутрішньовенноговведення препарату необхідно уважно стежити за станом хворого.

 Застосовують з обережністю у хворих з порушеною видільною функцієюнирок або при необхідності обмеження введення натрію хлориду, призначаютьРеополіглюкін з 5 % розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну іінших станів, при яких протипоказане введення вуглеводів, використовують Реополіглюкінз ізотонічним розчином натрію хлориду. Застосовують тільки під контролемлікаря.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Враховуючи можливу фізико-хімічну несумісність не можна додаватибудь-які інші лікарські засоби до розчину Реополіглюкіну. Рекомендованікомбінації з осмотичними діуретиками – (манітом, манітолом), а також зНеогемодезом, сольовими розчинами вводяться через інші інфузійні системи.

Умовиі термін зберігання. В недоступному для дітей, сухому місці, притемпературі від

10⁰ С до 25 ⁰ С.

Термінпридатності. 4 роки.