ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(Reopolіglucin)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: dextran;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна cтерильна апірогенна рідина;
склад: 1 мл розчину містить 0,1 гдекстрану, натрію хлориду 0,009 г;
допоміжніречовини: вода для ін’єкцій.
Формавипуску.Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтичнагрупа.Кровозамінники та перфузійні розчини. Код АТС В05А05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Реополіглюкін являє собоюплазмозамінний розчин, специфічна дія якого полягає у підвищенні суспензійнихвластивостей крові, зменшенні її в’язкості, сприянні відновленню кровоплину удрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові.При швидкому переливанні препарату об’єм плазми може збільшуватися майже в 2рази в порівнянні з об’ємом введеного реополіглюкіну.
Фармакокінетика.Із організму препарат виводиться в основному нирками (за першу добу близько70%). Решта Реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де вінпоступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування. Реополіглюкін застосовують для покращаннякапілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного,операційного, токсичного та опікового шоку; для покращання артеріального івенозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів,тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до перфузійноїрідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці; дляполіпшення мікроциркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантатіпри судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосування та дози. Реополіглюкін можна вводити лише післяпопереднього проведення внутрішньошкірної проби, за винятком випадків наданняневідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі потрібномати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).
Внутрішньошкірна проба проводиться за 24 години до інфузіїпрепарату.
Методика проведення внутрішньошкірної пробидля визначення індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну.
Із пляшки з препаратом, дотримуючись правиласептики, шприцом відбирають 0,2-0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки нашприці на стерильну голку для внутрішньошкірних ін’єкцій внутрішньошкірновводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонноїшкірки"). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години. Наявністьмісцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої більше 1,5 см) абовиникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота,запаморочення та ін.) свідчить про підвищену чутливість організму до Реополіглюкінуі неможливість використання цього препарату для даного хворого.
За відсутності будь-яких реакцій хворому вводятьнеобхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведеннявнутрішньошкірної проби. Результат проведення проби реєструється в історіїхвороби. Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію доРеополіглюкіну у 100% хворих, тому в перші 5-10 хвилин введення препаратунеобхідно уважно стежити за станом хворого.
Препаратвводять окремо, не змішуючи з іншими препаратами. Дози та швидкість введенняпрепарату слід вибирати відповідно до показань і стану хворого. При порушеннікапілярного кровотоку (різні форми шоку) Реополіглюкін вводять внутрішньовенно,краплинно, однократно, в дозі до 10 мл\кг маси тіла. Добова доза для дорослих ідітей - до 15 мл\кг маси тіла. Слід враховувати, що у комплексній терапії зРеополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїдні розчини в такійкількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланси (цеособливо важливо при лікуванні зневоднення у хворих і після хірургічнихоперацій). При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводятьвнутрішньовенно, краплинно, безпосередньо перед операцією, в дозі 5-10 мл\кгмаси хворого (дітям до 10 мл\кг); під час операції - 5 мл\кг (дітям - 10мл\кг); після операції протягом 5-6 днів, крапельно із розрахунку 10 мл\кг одинраз на добу (дітям до 2-3 років - до 10 мл\кг). При операціях із штучнимкровообігом Реополіглюкін додають до крові із розрахунку 10-20 мл\кг маси тіладля заповнення насоса оксигенатора (концентрація не повинна перевищувати 3%). Упісляопераційний період дози препарату такі ж, як і при порушенні капілярногокровотоку.
Побічна дія. Як правило, препарат спричиняє збільшення діурезу.При введенні реополіглюкіну можливі алергічні реакції.
Протипоказання. Реополіглюкін протипоказаний при тромбоцитопенії,захворюванні нирок, що супроводжуються анурією, серцевій недостатності та увипадках, коли не можна вводити великі об’єми рідини.
Передозування.У випадкупередозування Реополіглюкіну слід негайно припинити його введення і призначитихворому введення кристалоїдних розчинів, серцевих препаратів.
Особливості застосування. Обережно призначають при зниженійфункціональній здатності нирок або за необхідності обмежити введення натріюхлориду. Якщо при введенні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу звиділенням в’язкої сечі, це може вказувати на зневоднення організму хворого. Вцьому випадку необхідно ввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини дляпідтримання рідинного та електролітного балансу. Препарат вводиться тільки підконтролем лікаря.
Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Реополіглюкіну знеспецифічними протизапальними препаратами, прямими та непрямимиантикоагулянтами потребує контролю в’язкості крові, оскільки препарат посилюєдезагрегантну дію останніх. З обережністю слід призначати Реополіглюкін хворим,які приймають препарати, що впливають на кровоплин, підвищують рівеньартеріального тиску, сечогінні препарати.
Умови та термін зберігання. Зберігають в недоступному для дітей,сухому місці, при температурі не нижче + 10 °С і не вище + 25 °С.
Термін придатності - 4 роки.