ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(Reopolіglucin)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;
склад: 100 мл розчину містить 10 г декстрану-40, натріюхлориду 0,9 г;
допоміжніречовини: вода для ін’єкцій.
Формавипуску.Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтичнагрупа.Кровозамінники та перфузійні розчини.
КодАТС В05А А05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Реополіглюкін являє собоюплазмозамінний розчин, специфічна дія якого полягає у підвищенні суспензійнихвластивостей крові, зменшенні її в’язкості, сприянні відновленню кровотоку удрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові.При швидкому переливанні препарату об’єм плазми може збільшуватися майже в 2 разив порівнянні з об’ємом введеного реополіглюкіну.
Фармакокінетика.Із організму препарат виводиться в основному нирками (за першу добу близько70%). Решта Реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де вінпоступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування. Реополіглюкін застосовують для покращаннякапілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного,операційного, токсичного та опікового шоку; для покращання артеріального івенозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів,тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до перфузійноїрідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці; дляполіпшення мікроциркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантатіпри судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосування та дози. Реополіглюкін можна вводити лише післяпопереднього проведення внутрішньошкірної проби, за винятком випадків наданняневідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі потрібномати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).
Внутрішньошкірна проба проводиться за 24 години доінфузії препарату.
Методика проведення внутрішньошкірної проби длявизначення індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну.
Із пляшки з препаратом, дотримуючись правиласептики, шприцом відбирають 0,2 - 0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голкина шприці на стерильну голку для внутрішньошкірних ін’єкцій внутрішньошкірновводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонноїшкірки"). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години. Наявністьмісцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої більше 1,5 см) абовиникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота,запаморочення та ін.) свідчить про підвищену чутливість організму доРеополіглюкіну і неможливість використання цього препарату для даного хворого.
За відсутності будь-яких реакцій хворому вводятьнеобхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведеннявнутрішньошкірної проби. Результат проведення проби реєструється в історіїхвороби. Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію доРеополіглюкіну у 100% хворих, тому в перші 5 -10 хвилин введення препаратунеобхідно уважно стежити за станом хворого.
Препаратвводять окремо, не змішуючи з іншими препаратами. Дози та швидкість введенняпрепарату слід вибирати відповідно до показань і стану хворого. При порушеннікапілярного кровотоку (різні форми шоку) Реополіглюкін вводять внутрішньовенно,краплинно, одноразово, в дозі до 10 мл/кг маси тіла. Добова доза для дорослих ідітей - до 15 мл/кг маси тіла. Слід враховувати, що у комплексній терапії зРеополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїдні розчини в такійкількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланси (цеособливо важливо при лікуванні зневоднення у хворих і після хірургічнихоперацій). При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводятьвнутрішньовенно, краплинно, безпосередньо перед операцією, в дозі 5 - 10 мл/кгмаси хворого (дітям до 10 мл/кг); під час операції - 5 мл/кг (дітям - 10мл/кг); після операції протягом 5 - 6 днів, крапельно із розрахунку 10 мл/кгодин раз на добу (дітям до 2 - 3 років - до 10 мл/кг). При операціях із штучнимкровообігом Реополіглюкін додають до крові із розрахунку 10 - 20 мл/кг маситіла для заповнення насоса оксигенатора (концентрація не повинна перевищувати3%). У післяопераційний період дози препарату такі ж, як і при порушеннікапілярного кровотоку.
Побічна дія. Можуть виникати алергічні реакції (свербіж, шкірнівисипи, набряк Квінке та ін.), пропасниця, біль у суглобах, спині, гіпотонія,нудота, блювання, спазм бронхів.
Рідко може виникнути анафілактичний шок, У цьомуразі введення препарату припиняють, внутрішньовенно вводять 10% розчин кальціюхлориду (10 мл), 40% розчин глюкози (20 мл), призначають серцево-судинні,антигістамінні засоби, за необхідності – гормональну терапію.
Схильність до алергічних реакцій спостерігається упацієнтів, яким раніше вводили декстранвмісні препарати, а також у пацієнтів –носіїв пневмококів (хронічне запалення жовчних шляхів, хронічні бронхіти).
Можуть мати місце порушення зсідання крові (гіпокоагуляція).
Протипоказання. Підвищена чутливість до декстрану, підвищенасхильність до алергічних реакцій, травми черепу з підвищеннямвнутрішньочерепного тиску, крововиливи в мозок, тяжкі порушення гемокоагуляції(тромбоцитопенія, тромбоцитопатія, дефіцит фактора VIII та ін.), а також стани,при яких неможна вводити значну кількість рідини (захворювання нирок з анурією,серцево-судинна недостатність, гіперволемія).
Передозування.Передозуванняможе виявитися у вигляді перевантаження кровообігу, гіперволемії, зниженнязсідання крові.
Увипадку передозування Реополіглюкіну слід негайно припинити його введення іпризначити хворому введення кристалоїдних розчинів, серцевих препаратів.
Особливості застосування. Обережно призначають при зниженій функціїнирок або за необхідності обмежити введення натрію хлориду. Якщо при введенніРеополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу з виділенням в’язкої сечі, цеможе вказувати на зневоднення організму хворого. В цьому випадку необхідноввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини для підтримання рідинного таелектролітного балансу.
Вливання препарату може вплинути на правильністьвизначення групи крові, рівнів глюкози, білірубіну та протеїнів в крові,питомої ваги сечі. Необхідно контролювати показники зсідання крові.
Препарат вводиться тільки під контролем лікаря.
З обережністю використовують препарат у разіхронічних захворювань печінки.
Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Реополіглюкіну знеспецифічними протизапальними препаратами, прямими та непрямимиантикоагулянтами потребує контролю в’язкості крові, оскільки препарат посилюєдезагрегантну дію останніх. З обережністю слід призначати Реополіглюкін хворим,які приймають препарати, що впливають на кровоплин, підвищують рівеньартеріального тиску, сечогінні препарати.
Умови та термін зберігання. Зберігають в недоступному для дітейпри кімнатній температурі не вище + 25 °С. Термін придатності - 5 років.