ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(Rheopolyglucin)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або ледь жовтуватарідина;
склад: 100 мл розчину містять декстрану – 40 – 10 г; натрію хлориду – 0,9 г.
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та білкові фракції плазми крові.Декстран. Код АТС В05А А05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Реополіглюкін – 10%колоїдний розчин декстрану (полімер глюкози) з молекулярною масою 35 000 – 45000 з додаванням ізотонічного розчину натрію хлориду. Застосовується якплазмозамінний протишоковий препарат гемодинамічної дії. Сприяє збільшеннюоб’єму плазми крові майже в 2 рази порівняно з об’ємом введеного препарату, такяк кожен грам полімеру глюкози викликає переміщення 20–25 мл рідини з тканин вкров’яне русло. Внаслідок підвищеного онкотичного тиску Реополіглюкін дужеповільно проходить крізь стінки судин і тривалий час циркулює в судинномуруслі, покращуючи гемодинаміку за рахунок току рідини по градієнту концентрації– з тканин в судини. Як результат, швидко підвищується та утримується нависокому рівні артеріальний тиск, зменшується набряк тканин.
Реополіглюкін може використовуватись якдезінтоксикаційний засіб. При його введенні покращується кровотік, зменшуєтьсяагрегація формених елементів крові. Також за осмотичним механізмом він стимулюєдіурез (фільтрується в клубочках, створює в первинній сечі високий онкотичнийтиск і запобігає реабсорбції води в канальцях), чим сприяє виведенню зорганізму ядів, токсинів, деградаційних продуктів обміну.
Фармакокінетика. Низькомолекулярна фракція препарату, яка міститьсянижче рівня ниркового порогу фільтрації, виводиться з організму з сечею до60–70% протягом 6–7 годин. Високомолекулярна частина циркулює у крові додекількох днів, утилізується ретикулоендотеліальною системою, деметаболізується до глюкози.
Показання для застосування. Реополіглюкін застосовують для:
поліпшення капілярного кровотоку з метою профілактики та лікуваннятравматичного, операційного, токсичного та опікового шоку;
покращення артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики ілікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно;
поліпшення мікроциркуляції і зменшення тенденціїдо тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях, додавання доперфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці.
Спосіб застосування та дози.Застосовується внутрішньовенно. Реополіглюкін можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньошкірної пробиза винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковомустані (у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливихалергічних реакцій).
Внутрішньошкірна проба проводиться за 24 годинидо інфузії препарату.
Методика проведення внутрішньошкірної проби длявизначення індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну.
Із пляшки з препаратом, дотримуючись правиласептики, шприцем відбирають 0,2 – 0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки на шприці на стерильнуголку для внутрішньошкірних ін’єкцій внутрішньошкірно вводять 0,05 мл препаратув середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.
Правильність введення препарату контролюєтьсявізуально (отримання “лимонної кірочки”). Оцінку реакції лікар здійснює через24 години.
Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння(площа, діаметр якої перевищує 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомівзагальної реакції організму (нудота, запаморочення) свідчать про підвищенучутливість організму до Реополіглюкіну і неможливість використання цього препарату уданого хворого.
Результати проби реєструються в історії хвороби.
Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявитисенсибілізацію до Реополіглюкіну у 100% хворих.
При відсутності будь-яких реакцій хворомувводять необхідну кількість препарату тієї серії, що була використана дляпроведення внутрішньошкірної проби, контролюючи реакцію пацієнта: післяповільного введення перших 5 крапель припиняють введення на 3 хв., потімвводять ще 30 крапель і знову припиняють вливання на 3 хв. При відсутностіреакції продовжують введення препарату. Результати біологічної проби реєструютьв історії хвороби.
Дози та швидкість ведення препарату слідвибирати відповідно до показань та стану хворого.
При порушенні капілярного кровотоку(різноманітні форми шоку) вводять внутрішньовенно крапельно від 400 до 1 000 млпрепарату протягом 30–60 хв., при необхідності кількість препарату може бутизбільшено до 1 500 мл. Дітям, при різних формах шоку Реополіглюкін вводять зрозрахунку 5–10 мл/кг, у разі необхідності доза може бути збільшена до 15мл/кг.
При серцево-судинних та пластичнихопераціях Реополіглюкін вводять внутрішньовенно крапельно безпосередньо передопераційним втручанням протягом 30–60 хв. у дозі 10 мл/кг (дітям 5–10 мл/кг),під час операції 400–500 мл (дітям 15 мл/кг) та після операції протягом 5–6днів крапельно з розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення (дітям до 2–3 років– по 10 мл/кг протягом 60 хв., дітям до 8 років – по 7–10 мл/кг протягом 60 хв.один, рідше – два рази на добу, для дітей молодше 13 років – по 5–7 мл/кгпротягом 60 хв. один – два рази на добу, для дітей старше 14 років можуть застосовуватисьдози для дорослих).
При операціях із штучним кровообігомРеополіглюкін додають до крові з розрахунку 10–20 мл/кг для заповнення насосаоксигенатора. Концентрація полімеру з глюкозою в перфузійному розчині неповинна перевищувати 3%.
У післяопераційному періоді дози препаратутакі ж, як і при порушенні капілярного кровоплину.
Для дезінтоксикації Реополіглюкін вводятьвнутрішньовенно крапельно від 400 до 1 000 мл (дітям 5–10 мл/кг протягом 60–90хв.). При необхідності в першу добу можливо перелити ще 400–500 мл препарату(дітям введення Реополіглюкіну в першу добу може бути в тих самих дозах).
Побічна дія. При застосуванні препарату можуть виникнутиалергічні реакції: відчуття жару, пропасниця, нудота, висипи на шкірі. Упоодиноких випадках анафілактичні реакції з розвитком гіпотонії та судинногоколапсу, олігурія. У цих випадках призначають препарати кальцію,протигістамінні, серцево-судинні та інші засоби.
При одночасному застосуванні антикоагулянтів необхідно знизити дозупрепарату.
У випадку виникнення олігурії необхідно ввести сольові розчини тафуросемід.
Протипоказання. Протипоказаннямидля призначення Реополіглюкіну є: підвищена чутливість до компонентівпрепарату, декомпенсована серцево-судинна недостатність, черепно-мозкові травмиз підвищеним внутрішньочерепним тиском, геморагічний інсульт, довготривалівнутрішні кровотечі, гіпокоагуляція, тромбоцитопенія, порушення функції нирок,які супроводжуються оліго- та анурією, гіперволемія, гіпергідратація та іншістани, при яких протипоказано введення масованих об’ємів рідини.
Реополіглюкін не слід вводити у випадкахпатологічних змін у нирках.
Передозування. У разі передозування можливе виникнення алергічнихреакцій. У цьому випадку необхідно зупинити введення препарату та, не виймаючиголки з вени, розпочати проведення всіх передбачених відповідними
ІНСТРУКЦІЯми терапевтичних заходів для ліквідації трансфузійної реакції(введення серцево-судинних препаратів, кортикостероїдів, дихальних аналептиківта ін.).
Особливості застосування. Разом зРеополіглюкіном доцільно вводити кристалоїдні розчини (ізотонічний розчиннатрію хлориду, 5% розчин глюкози та ін.) у такій кількості, аби поповнити іпідтримати рідинний та електролітний баланси. Це важливо при лікуваннізневоднених хворих та після хірургічних операцій. Препарат викликає підвищеннядіурезу. Однак якщо при лікуванні Реополіглюкіном спостерігається зменшеннядіурезу з виділенням в’язкої сиропоподібної сечі, це вказує на зневодненняорганізму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньовеннокристалоїдні розчини для поповнення і підтримання рідинного електролітногобалансу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурівід 10 до 25°С. Термін придатності – 4роки.