ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕФТРІАКСОН-МIП
(CEFTRIAXONE-MIP)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: ceftriaxone;(7)-7-[2-(2-амінотіазол-4-іл)-2-метоксиіміноацетамідо]-3-[(2,5дигідро-6-гідрокси-2-метил-5-оксо-1,2,4триазин-3-іл)тіометил]-3-цефем-4-карболова кислота, динатрієва сіль;
основні фізико-хімічні властивості: білий або біло-жовтий кристалічнийпорошок, легкорозчинний у воді;
склад: 1флакон містить цефтріаксону натрієвої солі у перерахуванні на 1 г цефтріаксону.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін''єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробний засіб для системногозастосування. Цефаласпорини і споріднені речовини. Цефтриаксон. Код ATC J01DA13.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бактерицидна дія цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезукомпонентів клітинної мембрани. У разі клінічних інфекцій цефтриаксон активнийпроти таких видів мікроорганізмів:
-аеробні грамнегативні бактерії - Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae,Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae (включаючиштами, що продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis,Proteus vulgaris, Morganella morganii, Serratia marcescens, Haemophiliusinfluenzae і parainfluenzae, Moraxella catarrhalis та Capnocytophagia spp;препарат також активний проти деяких штамів Pseudomonas aeruginosa іHaemophilius ducreyi;
-аеробні грампозитивні бактерії - Staphylococcus aureus (включаючи штами, щопродукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pyogenes(бета-гемолітичні стрептококи групи A), Streptococcus agalactiae (стрептококигрупи В) та Streptococcus pneumoniae.
Нечутливимидо цефтриаксону є більшість штамів ентерококів, Streptococcus faecalis тастрептококи групи D.
Фармакокінетика. Після одноразового внутрішньовенного застосування препарату йогопікові концентрації у плазмі досягаються через 0,5 год (див. таблицю).Цефтриаксон добре проникає у різноманітні тканини та рідини організму. Високіконцентрації препарату виявляються в дихальних шляхах, кістках і суглобах, усечовидільному тракті, шкірі та підшкірній клітковині, в органах черевноїпорожнини. Препарат швидко проникає у сминно-мозкову рідину, особливо призапальному процесі в мозкових оболонках.
ТаблияКонцентрації цефтриаксону (мкг/мл) у плазмі крові після одноразовогозастосування
| Доза/спосіб введення
| Години
|
| | 0,5
| 1
| 2
| 4
| 6
| 8
| 12
| 16
| 24
|
| 0,5 г в/в
| 82
| 59
| 48
| 37
| 29
| 23
| 15
| 10
| 5
|
| 0,5 г в/м
| 22
| 33
| 38
| 35
| 30
| 26
| 16
| нв*
| 5
|
| 1г в/в
| 151
| 111
| 88
| 67
| 53
| 43
| 28
| 18
| 9
|
| 1 г в/м
| 40
| 68
| 76
| 68
| 56
| 44
| 29
| нв*
| нв*
|
| 2 г в/в
| 257
| 192
| 154
| 117
| 89
| 74
| 46
| 31
| 15
|
*«нв»- не визначається.
Препаратзворотно зв''язується з білками плазми, зв''язування зменшується з 95%, приконцентрації його в плазмі 25 мкг/мл, до 85% - при концентрації 300 мкг/мл. Уздорових людей час напіввиведення цефтриаксону становить 5,8 - 8,7 год, що єнайвищим показником для цефалоспоринів. Це дає змогу застосовувати препарат 1раз на добу або, в окремих випадках, кожні 12 год. Цефтриаксон має два шляхививедення. 33 – 67% препарату виділяється в незміненому вигляді із сечею, ачастина, що залишилася, виділяється з жовчю і руйнується кишковою мікрофлорою,знаходячись у калі у вигляді неактивних метаболітів. Ця властивість препаратуробить можливим застосовувати його без ризику при порушенні функцій печінки абонирок, оскільки при патології одного з цих органів збільшується виділенняпрепарату альтернативним шляхом. Проте при ускладненій нирковій недостатності(кліренс креатиніну < 10 мл/хв) або при одночасній наявності печінкової таниркової патології необхідно проводити моніторинг концентрації цефтриаксону вкрові і застосовувати його у дозі не більше 2 г на добу. При лікуванніпрепаратом пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.
Показання для застосування. Цефтриаксон-МІП показаний для лікуванняінфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції нижніхвідділів дихальних шляхів, інфекції шкіри та її придатків, інфекціїсечовидільних шляхів, неускладнена гонорея, запальні захворювання органів таза,бактеріальна септицемія, інфекції кісток і суглобів, інфекції органів черевноїпорожнини, менінгіт. Використовується для профілактики інфекцій при хірургічнихвтручаннях. Також застосовується для лікування повторних інфекцій у хворих зослабленим імунітетом, у тому числі в онкологічних хворих.
Спосіб застосування та дози. Цефтриаксон-МІП можна застосовувативнутрішньовенно або внутрішньом''язово. Дозу в 2 г рекомендується вводитивнутрішньовенно у вигляді інфузії. Звичайна добова доза для дорослих дорівнює 1- 2 г одноразово (залежно від типу і тяжкості інфекції). Максимальна добовадоза для дорослих не повинна перевищувати 4 г (розподілена на 2 введення урівній кількості). Для лікування різноманітних тяжких інфекцій у дітей (крімменінгіту) рекомендована добова доза становить 50 - 70 мг/кг (але не більше 2г) у 2 введення через кожні 12 год. Лікування Цефтриаксоном-МІП необхіднопродовжувати ще протягом 2 діб після зникнення клінічних ознак інфекції.Тривалість терапії при більшості інфекцій становить 4-14 діб, але приускладнених або хронічних інфекціях може виникнути потреба у тривалішомулікуванні.
Длялікування менінгіту потрібне перше введення "ударної" дози - 75мг/кг, подальше лікування слід проводити добовою дозою 100 мг/кг, але не більше4 г (по 2 введення через кожні 12 год). Для лікування неускладненої гонококовоїінфекції рекомендується одноразове внутрішньом''язове введення 250 мг препарату.Передопераційне введення (профілактика інфекційних ускладнень при хірургічнихвтручаннях) - 1 г (іноді 2 г) одноразово за 1,5 - 2 год до операції. Приінфекціях, спричинених Streptococcus pyogenes, лікування повинно тривати неменше 10 діб.
Корекція дози у хворих з порушенням функційпечінки або нирок не потрібна, проте хворим з тяжкою нирковою недостатністю(при проведенні гемодіалізу) або при одночасній недостатності функцій печінки інирок необхідний моніторинг концентрації препарату в крові.
Внутрішньовенне введення. Цефтриаксон-МІП застосовуєтьсявнутрішньовенно у вигляді інфузії протягом 15 - 30 хв.
Рекомендованаконцентрація 10 - 40 мг/мл, проте можна застосовувати і менші концентрації. Уфлакон необхідно додати відповідний розчинник (0,9% ізотонічний розчин натріюхлориду або 5% розчин глюкози) із розрахунку 9,6 мл розчинника на 1 г порошку.
Післярозчинення в 1 мл розчину міститься приблизно 100 мг цефтриаксону.Цефтриаксон-МІП потрібно вводити здебільшого у вигляді інфузії. Проте уневідкладних випадках його можна вводити безпосередньо у виглядівнутрішньовенної ін''єкції (повільно) протягом 2 - 4 хв. Цефтриаксон-МІРсумісний з глюкозою та 0,9% ізотонічним розчином натрію хлориду.
Внутрішньом‘язове введення. У флакон необхідно додати розчинник ізрозрахування 3,6 мл розчинника на 1 г порошку.
Післярозчинення в кожному 1 мл розчину міститься приблизно 250 мг цефтриаксону.Цефтриаксон-МІП необхідно вводити точно в глибину великого м''яза. Післявведення необхідно зробити легкий масаж місця введення. Введення глибоко усідницю або введення разом з 1% розчином лідокаїну зменшує біль у місцівведення.
Побічна дія.
Місцеві реакції: біль, ущільнення в місці введення. Дуже рідко після внутрішньовенноговведення може спостерігатися флебіт.
Реакції гіперчутливості: висипи на шкірі; дуже рідко - свербіж,пропасниця та озноб.
Реакції з боку системи крові: еозинофілія, тромбоцитоз, лейкоцитоз;дуже рідко - анемія, нейтропенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія та подовженняпротромбінового часу.
3 боку травного тракту: діарея; в окремих випадках - нудота та блювання.
З боку печінки: підвищення активності аспартат- та аланін-амінотрансфераз; дужерідко - підвищення лужної фосфатази та білірубіну.
З боку нирок: підвищення рівня азоту сечовини крові; дуже рідко - підвищеннякреатиніну та циліндрурія.
З боку центральної нервової системи: в поодиноких випадках можуть виникатиголовний біль і запаморочення.
З боку сечостатевої системи: моніліаз або кольпіт.
Призастосуванні Цефтриаксону-МІП іноді підвищувалося виділення поту, з’являлосявідчуття припливів.
Протипоказання. Препарат протипоказаний хворим з алергією на Цефтриаксон-МІП абоінші антибіотики цефалоспоринового ряду.
Передозування. Симптоми: розвиток оборотної енцефалопатії.
Лікування: за необхідності проводять симптоматичну терапію. Специфічногоантидоту немає. Ефективний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.
Особливості застосування. Відомі випадки виникненняпсевдомембранозного коліту на фоні застосування Цефтриаксону-МІП, як і іншихантибіотиків із групи цефалоспоринів. Застосування Цефтриаксону-МІП, як і іншихантибіотиків широкого спектра дії, може змінювати нормальну флору товстогокишечнику і провокувати надмірний ріст грибів роду Candida.
Вагітність і лактація. Під час вагітності Цефтриаксон-МІП можназастосовувати лише в тих випадках, коли очікувана користь перевищує потенційнийризик для плода. Необхідно обережно застосовувати препарат у лікуванні жінок,які годують груддю, оскільки Цефтриаксон-МІП у незначних концентраціяхвиділяється з грудним молоком. Виявлена безпечність та ефективністьзастосування цефтриаксону у лікуванні новонароджених, а також дітей молодшогота старшого віку; проте недоношеним немовлятам препарат необхідно призначатиобережно.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Вживання алкоголю під час лікуванняЦефтриаксоном-МІП може призвести до дисульфірамоподібної реакції. Одночаснезастосування препарату з антикоагулянтами, гепарином або тромболітиками можепідвищити ризик кровотечі. При одночасному застосуванні з аміноглікозидамипідвищується нефротоксичність.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей,прохолодному (при температурі не вище 25°С), сухому, захищеному від світламісці.
Термінзберігання – 2,5 роки.
Приготовленийрозчин препарату для внутрішньовенного введення бажано використати негайно. Привикористанні 250 мл розчинника: розчин придатний до застосування протягом 24год, якщо його зберігати при кімнатній температурі або протягом 3 днів - ухолодильнику.
Привикористанні для розчинення 100 мл стерильної води для ін‘єкцій, 0,9 %ізотонічного розчину натрію хлориду, 5 % розчину глюкози: розчин придатний дозастосування протягом 3 днів, якщо його зберігати при кімнатній температурі, і10 днів - у холодильнику. Заморожені розчини необхідно відтанути при кімнатнійтемпературі. Повторне заморожування неприпустиме.
Колірприготовленого розчину може змінюватися від світло-жовтого до бурштинового,залежно від тривалості зберігання, концентрації та виду розчинника.
Розчиннепридатний для застосування в разі, коли він став мутним або коли в ньомуз’явився осад.
Приготовленийрозчин не можна змішувати з іншими антибіотиками.