ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ЦЕФОГРАМ (CEFOGRAM)
Загальна характеристика:
міжнародна назвa: ceftriaxone;
основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до жовтуватого кольору,гігроскопічний, легкорозчинний у воді;
склад: 1 флакон містить цефтріаксону (у формі цефріаксонунатрію) – 250 мг, 500 мг або 1 г;
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби. Цефалоспориновий антибіотиктретього покоління. АТС J01D A13.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Цефтріаксон – це антибіотик з бактерицидною дією,яка зумовлена його спроможністю пригнічувати синтез клітинних мембранмікроорганізмів. Має широкий спектр активності проти грамнегативних і грампозитивнихмікроорганізмів, у тому числі штамів, продукуючих бета-лактамазу. Цефтріаксонвологостікий проти дії бета-лактамаз (пеніциліназ і цефалоспориназ)грамнегативних і грампозитивних бактерій. Як правило, він активний проти такихмікроорганізмів: грампозитивні аеробні мікроорганізми: Staphylococcus aureus(включаючи пеніциліназопродукуючі штами), Staphylococcus epidermidis,Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи А (S.pyogenes),Streptococcus групи В (S.agalactiae), Streptococcus viridans, Streptococcusbovis. Важливо: метицилін-нечутливі штами стафілококів стійкі доцефалоспоринів, включаючи цефтріаксон. Більшість штамів ентерококів не чутливідо цефтріаксону; грамнегативні аеробні мікроорганізми: Aeromonas spp.,Alcaligenes spp., Branhamella catarrhalis (бета-лактамазонегативні йпозитивні), Citrobacter spp. (деякі штами стійкі), E.coli,Haemophilus ducreyl, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae,Klebsiella spp. (включаючи K.pneumoniae), Moraxella spp., Morganellamorganii, Nesseria gonorrhoeae (включаючи пеніциліназопродукуючі штами), Neisseriameningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris,Providencia spp., Salmonella spp. (включаючи Salmonella typhi),Serratia spp. (включаючи Serratia marcescens), Shigella spp., Vibrio spp(включаючи V.cholerae), Yersinia spp.(включаючи Yersiniaenterocolitica).
Treponema pallidum чутлива in vitro та в експериментах зтваринами. Під час клінічних досліджень були одержані позитивні результатилікування цефтріаксоном первинного і вторинного сифілісу. Аеробнімікроорганізми: Clostridium spp. (крім Clostridium difficile),Fusobacterium spp. (крім F.mortiferum), Peptococcus spp.,Peptostreptococcus spp.
Важливо: бета-лактамазопродукуючі штама Bacterioides spp. (асаме B.fragilis) стійкі до дії цефтріаксону.
Фармакокінетика. Концентрації у плазмі крові ідентичні длявнутрішньовенного і внутрішньом’язового введеннь. Це означає, що цефтріаксон,введений внутрішньом’язово, має 100% біодоступності. При внутіршньовенномувведенні цефтріаксон швидко проникає в інтерстиціальні рідини організму, дебактерицидні концентрації для чутливих мікроорганізмів досягаються за 24години.
Зв’язуваня з білками зворотньо пропорційне концентрації активноїречовини. Цефтріаксон проникає крізь запалені менінгіальні оболонки у немовлятта дітей. Через 24 години після внутрішньовенного введення цефтріаксону удорослих пацієнтів спостерігалися концентрації,більші за 1,4 мг/л. У дорослихпацієнтів з менінгітом протягом 2 – 24 годин після введення 50 мг/кг вагизначення концентрацій у лікворі значно перевищувало мінімальні інгібуючіконцентрації, необхідні для більшості патогенних мікроорганізмів, що викликаютьменінгіт. Цефтріаксон проникає через плацентарний бар’єр та виявляється унизьких концентраціях у грудному молоці.
Цефтріаксон не метаболізується в організмі.
У дорослих 50 – 60% цефтріаксону виводиться нирками у незміненомувигляді та 40 – 50% - з жовчю. Період напіввиведення у здорових дорослихстановить майже 8 годин.
У немовлят виведення нирками становить 70% дози. У пацієнтів, молодше 8днів та старше 75 років, середнє значення періоду напіввиведення приблизновдвічі більше, ніж у здорових людей. У пацієнті з нирковою недостатністю та зпогіршеною функцією печінки деякою мірою подовжувався період напіввиведення.
Показання для застосування. Цефограм показаний при інфекціях,спричинених цефтріаксон-чутливими мікроорганізмами:
- сепсис;
- менінгіт;
- інфекції черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів татравного тракту;
- інфекції шкіри, м’яких тканин та ранові інфекції;
- передопераційна профілактика можливих інфекцій при хірургічнихвтручаннях;
- профілактика інфекцій у пацієнтів з ослабленою захисною функцієюорганізму;
- інфекції нирок та сечовидільних шляхів;
- інфекції респіраторного тракту (особливо пневмонія);
- захворювання вуха, горла, носа;
- інфекції статевих органів, включаючи гонорею;
- хвороба Лайма у другій стадії;
- профілактика післяопераційної інфекції.
Спосіб застосування та дози. Схему лікування призначають індивідуальнозалежно від локалізації і тяжкості перебігу інфекції, чутливості збудника.Препарат вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Дорослим і дітям старше 12 років – по 1 – 2 г 1 раз на добу, добовудозу за необхідності можна збільшити до 4 г. Новонародженим (до 2 тижнів) – 20– 50 мг/кг 1 раз на добу. Грудним дітям (з 3 тижня життя) і дітям віком до 12років - 20 – 80 мг/кг 1 раз на добу. Дітям з масою тіла більше 50 кг – дозу длядорослих. Тривалість лікування звичайно не перевищує 10 днів. Введенняпрепарату необхідно продовжувати ще протягом 48 – 72 годин після нормалізаціїтемператури. При бактеріальному менінгіті у грудних дітей і дітей молодшоговіку, лікування розпочинають в дозі 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз надобу. При ідентифікації збудника і ступеня його чутливості дозу можнавідкоригувати. Тривалість лікування залежить вд збудника і може становити від 4днів для Neisseria meningitidis до 10-14 днів для чутливих штамівEnterobacteriaceae. При гонореї внутрішньовенно, одноразово, 250 мг. Дляпрофілактики післяопераційних ускладнень – одноразово, 1-2 г (залежно відступеня небезпеки зараження) за 30-90 хв до початку операції.
Пацієнтам з порушенням функції нирок, корекція дози потрібна лише при кліренсікреатиніну нижче 10 мл/хв. У такомі разі добова доза не повинна перевищувати 2г.
Правила приготування і введення розчинів
Слідвикористовувати лише свіжоприготовлені розчини.
Для внутрішньом’язовоговведення 0,25 г або 0,5 г препарату розчиняють у 2 мл, а 1 г – у 3,5 мл 1%розчину лідокаїну. Рекомендують вводити не більше 1 г в одну сідницю.
Для внутрішньовенної ін’єкції 0,25 г або 0,5 г розчиняють у 5 мл, а 1 г– у 10 мл води для ін’єкцій. Вводять внутрішньовенно повільно (2 – 4 хв).
Для внутрішньовенних вливань розчиняють 2 г в 40 мл розчину, який немістить іонів кальцію (фізрозчин, 5% або 10% розчин глюкози, 5% розчинлевулози, 0,45% розчин натрію хлориду + 2,5% розчин глюкози). Дози 50 мг/кг ібільше слід вводити краплинно, протягом 30 хвилин.
Побічна дія. Алергічні реакції (кропив’янка, пропасниця,еозинофілія, висип, свербіж, ексудативна мультиформна еритема, набряки,анафілактичний шок); нудота, блювання, стоматит, глосит, діарея; кандидомікоз;головний біль, запаморочення, нейтропенія, лейкопенія, гранулоцитопенія,тромбоцитопенія, гемолітична анемія, підвищення активності “печінкових”трансаміназ, гіперазотемія, гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини;олігурія, гіпокоагуляція, озноб; псевдомембранозний ентероколіт.
При внутрішньовенному введенні можливий розвиток місцевих реакцій:флебіти, болючість по ходу вени.
Внутрішньом’язове введення без лідокаїну дуже болюче.
Протипоказання. Гіперчутливість до цефалоспоринів, вагітність (Ітриместр). З обережністю – гіпербілірубінемія (у новонароджених і недоношенихдітей).
Особливості застосування. У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівки на алергічніреакції після введення пеніцилінів, може відмічатися перехресна алергія доцефалоспоринових антибіотиків.
При одночасній тяжкій нирковій і печінковій недостатності, слідрегулярно визначати концентрацію в плазмі крові. У хворих, які знаходяться нагемодіалізі, необхідно слідкувати за концентрацією в плазмі крові, оскільки у нихможе знизитися швидкість його виведення.
При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати картинупериферичної крові, показники функціонального стану печінки і нирок.
В окремихвипадках при ультразвуковому обстеженні жовчного міхура відмічаютьсязатемнення, які, як правило, були наслідком застосування вищої, ніжрекомендовано, дози Цефограму і помилково сприймалися як жовчні камені. Цізатемнення насправді є осадженими солями кальцію, які зникають після відмінипрепарату.
Вагітність та період лактації.
Цефтріаксон проникає через плацентарний бар’єр і в грудне молоко, томув періоди вагітності і лактації препарат призначають лише за суворимипоказаннями з урахуванням можливого ризику для плода або дитини.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Обережність при комбінованому призначенні заміноглікозидами та діуретиками. Не змішувати Цефограм з іншими антибіотиками він’єкційних та інфузійних розчинах. Препарати, що посилюють перистальтикукишечнику, протипоказані.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому та недоступному для дітеймісці, при температурі нижче 25°С. Термін придатності – 2 роки.Свіжоприготовлені розчини залишаються стабільними протягом 6 годин прикімнатній температурі (або 24 години при температурі 5°С).