ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
РИСПОЛЕПТ®
(RISPOLEPT)
Загальна характеристика:
міжнароднаназва: risperidone;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки в оболонці довгастої форми,розділені рискою навпіл: по 1 мг рисперидону - білі; по 2 мг рисперидону –блідо-рожеві; по 4 мг рисперидону – блідо-зелені. З одного боку таблетки маютьнапис “Ris” із зазначенням концентрації, а саме: “Ris1”, “Ris2”, “Ris4”. Зіншого боку може бути напис “Janssen”;
склад: кожна таблетка містить по 1, 2 або 4 мг рисперидону;
допоміжні речовини: ядро таблетки - лактози моногідрат, крохмалькукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, магнію стеарат, кремніюдіоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат;
| оболонка таблетки 1 мг:
гіпромелоза, пропіленгліколь;
оболонка таблетки 2 мг:
гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид, тальк, барвник оранжево-жовтий S алюмінієвий лак;
оболонка таблетки 4 мг:
гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид, тальк, барвник хіноліновий жовтий, барвник індиготин сульфонат алюмінієвий лак.
|
Форма випуску. Таблетки вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A. Х08.
Фармакологічні властивості. Рисперидон - це селективний моноамінергічнийантагоніст, який виявляє високу афінність до серотонінергічних 5-НТ2 тадофамінергічних D2-рецепторів. Рисперидон зв’язується також з a1-адренергічнимирецепторами і, з меншою афінністю, з Н1-гістаміновими та a2-адренергічнимирецепторами. Рисперидон не виявляє афінності до холінергічних рецепторів. Хочарисперидон є потужним D2-антагоністом, що пов’язують з його ефективністю щодопродуктивної симптоматики шизофренії, він не викликає значного пригніченнямоторної активності і меншою мірою індукує каталепсію, у порівнянні зкласичними нейролептиками. Збалансований центральний антагонізм до серотонінута дофаміну зменшує схильність до екстрапірамідних побічних ефектів і розширюєтерапевтичний вплив препарату, охоплюючи негативні та афективні симптомишизофренії.
Фармакокінетика.
Після перорального прийому активний компонент препарату Рисполепт® -рисперидон повністю абсорбується і досягає пікових концентрацій у плазмі вмежах від 1 до 2 год. Їжа не впливає на абсорбцію препарату, тому рисперидонможна призначати незалежно від прийому їжі.
Рисперидон метаболізується через цитохром Р-450 IID6 до9-гідроксирисперидону, який має аналогічну рисперидону фармакологічну дію.Рисперидон та 9-гідроксирисперидон утворюють активну антипсихотичну фракцію.Іншим шляхом метаболізму Рисполепту є N-дезалкілування.
Після перорального прийому у хворих з психозами рисперидон виділяєтьсяз періодом напіввиведення близько 3 год. Період напіввиведення9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції досягає 24 год.
Рівноважна концентрація рисперидону в організмі у більшості пацієнтівдосягається протягом 1 дня. Рівноважна концентрація 9-гідрокси-рисперидонудосягається протягом 4 - 5 днів. Концентрації рисперидону в плазмі пропорційнідозі препарату (в межах терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподіляється ворганізмі. Об’єм розподілу становить 1 - 2 л/ кг. У плазмі рисперидонзв’язується з альбуміном та кислим a1-глікопротеїном. Рисперидон на 88%зв’язується з білками плазми, 9-гідроксирисперидон - на 77 %.
Через тиждень післяпризначення препарату 70 % дози виводиться з сечею, 14 % - з калом. У сечівміст рисперидону та 9-гідроксирисперидону сягає 35-45% від прийнятої дози .Іншу частину становлять неактивні метаболіти.
Дослідження одноразового прийому препарату виявило високі рівніактивних концентрацій в плазмі та поступове виведення у пацієнтів похилого вікуз нирковою недостатністю. У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігалисьнормальні рівні концентрації рисперидону в плазмі.
Показання для застосування.
Рисполепт® показаний для лікування різноманітних формшизофренії, (включаючи перший епізод психозу, гострі напади шизофренії,хронічну шизофренію) та інших психотичних станів з вираженою продуктивною(галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) та/ абонегативною (притуплений афект, емоційна та соціальна відчуженість, убогістьмови) симптоматикою. Рисполепт® також зменшує афективну симптоматику(тривога, страх, депресія) у пацієнтів з шизоафективними розладами ташизофренією. Рисполепт® також показаний як засіб довготривалоїпідтримуючої терапії для запобігання рецидивам (гострих психотичних станів) прихронічному перебігу шизофренії.
Крім того, Рисполепт показаний для лікуванняпорушень поведінки у хворих на деменцію з симптомами агресивності (вербальнісполохи, фізичне насильство), розладів поведінки (тривога, ажитація) або припереважанні психотичних симптомів.
Рисполепт® також показаний як додаткова терапія достабілізаторів настрою при лікуванні маніакальних епізодів при біполярнихрозладах. Ці епізоди характеризуються піднесеним, експансивним абороздратованим настроєм, підвищеною самооцінкою, зменшенням потреби у сні,прискореним мовленням, розосереджуванням думок, неможливістю сконцентруватисьта несприйняттям критики, а також асоціальною або агресивною поведінкою.
Спосіб застосування та дози.
Шизофренія.
Переключення з терапії іншими антипсихотичними препаратами.
Якщо це клінічно виправдано, під час терапії Рисполептом®рекомендується поступово припинити попередню терапію. При цьому, якщо пацієнтпереключається з терапії антипсихотичними препаратами у формі “депо”, толікування Рисполептом® рекомендується розпочати замість наступноїзапланованої ін’єкції. Періодично слід оцінювати необхідність в подовженніпоточної терапії антипаркінсонічними препаратами.
Дорослі.
Рисполепт може призначатися 1 або 2 рази на добу.
Пацієнтам слід розпочинати прийом з 2 мг Рисполепту® надобу, на другий день доза може бути збільшена до 4 мг. Після цього дозу можнапідтримувати без змін або, за необхідності, продовжувати індивідуальну корекціюдози. Для більшості пацієнтів встановлюється доза 2 - 8 мг на добу. У деякихпацієнтів може бути виправдано поступове підвищення дози і менша початковадоза.
Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявили вищої ефективності упорівнянні з меншими дозами, але вони можуть викликати появу екстрапіраміднихсимптомів. У зв’язку з тим, що безпечність доз, що перевищують 16 мг на добу,не вивчалася, дози, що перевищують цей рівень, застосовувати не можна.
Якщо є потреба у додатковому седативному ефекті, до терапії Рисполептом®можна додати бензодіазепіни.
Пацієнти похилого віку.
Рекомендована початкова доза 0,5 мг на прийом 2 разина добу. Дозу можна індивідуально збільшити з 0,5 мг два рази на добу до 1 - 2мг два рази на добу.
Рисполепт® добре переноситься пацієнтами похилого віку.
Діти.
Застосування у дітей молодше 15 років детально невивчено.
Пацієнти із захворюваннями печінки та нирок.
Початкова рекомендована доза становить 0,5 мг 2 рази на добу. Зазначенудозу можна індивідуально збільшувати від 0,5 мг 2 рази на добу до 1 - 2 мг 2рази на добу. У пацієнтів цієї групи Рисполепт® слід застосовувати зобережністю до отримання більш детальної інформації.
Лікування порушень поведінки у пацієнтів з деменцією.
Лікування слід розпочинати з початкової дози 0,25 мг двічі на добу. Занеобхідності ця доза може бути індивідуально підвищена додаванням не частішеніж через день по 0,25 мг препарату двічі на добу. Оптимальною дозою длябільшості пацієнтів є доза 0,5 мг 2 рази на добу. Однак для деяких пацієнтівефективна доза може бути збільшена до 1 мг двічі на добу.
Після встановлення ефективної дози пацієнт може бути переведений наодноразовий прийом препарату.
Біполярний розлад – додаткова терапія.
Рекомендована початкова доза становить 2 мг на добу.Дозу можна індивідуально збільшити додаванням дози 2 мг/ добу не частіше ніжчерез день. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза 2 – 6 мг на добу.
Побічна дія. Виходячи з досвіду масштабних клінічних випробувань,що включали тривале застосування препарату, можна зробити висновок, щоРисполепт® звичайно добре переноситься. У багатьох випадках булодуже важко відрізнити побічну дію від симптомів основного захворювання. Побічніефекти, що спостерігаються у зв’язку із застосуванням Рисполепту®,перелічені нижче:
Розповсюджені: безсоння, ажитація, тривога, головний біль.
Менш розповсюджені: сонливість, втомлюваність, запаморочення, порушеннякоординації, запор, диспепсія, нудота або блювання, абдомінальний біль,нечіткість зору, пріапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, порушенняоргазму, нетримання сечі, риніт, висипи та інші алергічні реакції.
Рисполепт® меншою мірою викликає появу екстрапіраміднихсимптомів, ніж класичні нейролептики. Однак у деяких випадках можуть виникнутитакі екстрапірамідні симптоми: тремор, ригідність, гіперсалівація,брадикінезія, акатизія, гостра дистонія. Ці симптоми зазвичай слабо виражені іє оборотними при зниженні дози та/або призначенні (за необхідності)антипаркінсонічних лікарських засобів.
Іноді при призначенні Рисполепту® спостерігаласьортостатична гіпотонія, рефлекторна тахікардія або гіпертонія (див.“Особливості застосування”). Відзначалось незначне зниження кількостінейтрофілів та/або тромбоцитів.
Рисполепт® може індукувати залежне від дози збільшенняконцентрації пролактину в плазмі, що може проявлятися у вигляді галактореї,гінекомастії, порушення менструального циклу та аменореї.
Під час лікування Рисполептом® спостерігалось збільшенняваги тіла, розвиток ангіоневротичного набряку та підвищення рівнів печінковихферментів.
Церебральноваскулярні явища були відмічені в період лікуванняРисполептом® переважно у літніх пацієнтів зі схильністю до цихфакторів.
Як і при застосуванні класичних нейролептиків, але меншою мірою, ухворих на шизофренію спостерігались: водна інтоксикація через полідиспепсію абосиндром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH), пізнядискінезія, нейролептичний злоякісний синдром, порушення терморегуляції тасудомні напади.
Протипоказання.
Рисполепт® протипоказаний пацієнтам із встановленоюгіперчутливістю до препарату.
Передозування.
Симптоми.
У загальному плані ознаки та симптоми передозування,що спостерігались, – це відомі фармакологічні ефекти препарату в посиленійформі. Ці ефекти включають сонливість і седацію, тахікардію і гіпотонію, атакож екстрапірамідні симптоми. Повідомлялось про прийом 360 мг препарату.Отримані дані дають змогу зробити висновок про широкий спектр безпекизастосування препарату. При передозуванні, в поодиноких випадках,спостерігалось подовження інтервалу QT.
У разі гострого передозування слід проаналізувати можливість лікарськоївзаємодії декількох препаратів.
Лікування.
Слід забезпечити і підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів длязабезпечення адекватної вентиляції та оксигенації. Слід розглянути можливістьпромивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт непритомний) і призначенняактивованого вугілля разом з проносним засобом. Показано серцево-судинне моніторування,що включає безперервну реєстрацію ЕКГ для виявлення можливих аритмій.
Рисполепт® не має специфічного антидоту. Тому слід вживативідповідних підтримуючих заходів. При гіпотонії і судинному колапсі слідпроводити внутрішньовенні вливання та/ або призначати симпатоміметичніпрепарати. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів слід призначатиантихолінергічні препарати. Необхідно продовжувати постійне медичнеспостереження і моніторинг до моменту, коли пацієнт одужає.
Особливості застосування. У зв’язку з тим, що Рисполепт(R) є a-блокатором,може виникати ортостатична гіпотонія, особливо в початковому періоді підборудози. Рисполепт® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів іззахворюваннями серцево-судинної системи (наприклад: серцева недостатність,інфаркт міокарда, порушення провідності), а також при зневодненні організму,гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях; при цьому дозу слід збільшуватипоступово, згідно з рекомендаціями (див. “Спосіб застосування та дози”). Привиникненні гіпотонії слід розглянути питання щодо зменшення дози.
При застосуванні препаратів із властивостями антагоністів дофаміновихрецепторів відзначалось виникнення пізньої дискінезії, що характеризуєтьсямимовільними ритмічними рухами (переважно язика та/ чи обличчя). Є повідомленняпро те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвиткупізньої дискінезії. Оскільки Рисполепт(R) значно меншою мірою провокує розвитокЕПС, порівняно з класичними нейролептикам, ризик розвитку пізньої дискінезії упорівнянні з іншими нейролептиками значно менший. Якщо виникають ознаки тасимптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання щодо відміни всіхантипсихотичних препаратів.
При застосуванні класичних нейролептиків описані випадки виникнення нейролептичногосиндрому, що характеризується гіпертермією, ригідністю м’язів, нестабільністювегетативних функцій, порушенням свідомості та підвищенням рівнякреатинфосфокінази. У разі розвитку нейролептичного синдрому необхідновідмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи Рисполепт®.
Рекомендується вдвічі зменшити як початкову дозу, так і подальшезбільшення дози у пацієнтів похилого віку та у хворих з нирковою недостатністю.
Слід також бути обережними при призначенні Рисполепту®пацієнтам з хворобою Паркінсона, оскільки теоретично це може викликатипогіршення перебігу захворювання.
Відносно класичних нейролептиків відомо, що вони знижують порігрозвитку епілептичного нападу. Рекомендується з обережністю застосовуватиРисполепт® у хворих на епілепсію.
Пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від переїдання у зв’язку зможливістю збільшення маси тіла.
У процесі лікуваннярекомендується утримуватись від виконання роботи, що потребує підвищеноїконцентрації уваги, швидких психічних та рухових реакцій.
Вагітність і лактація.
Безпека застосування Рисполепту® у жінок в період вагітностіне вивчалася. Незважаючи на те, що у піддослідних тварин рисперидон неспричиняв прямої репродуктивної токсичності, спостерігались деякі поодинокінепрямі, пролактино- та ЦНС-опосередковані ефекти. У жодному з досліджень невідзначалося тератогенного впливу рисперидону. Отже, Рисполепт(R) можназастосовувати в період вагітності лише в тому випадку, коли позитивний ефектвиправдовує ризик.
У дослідженнях на тваринах рисперидон та9-гідроксирисперидон виділялися у грудне молоко. Припускається, що рисперидонта 9-гідроксирисперидон можуть також виділятись у грудне молоко людини. Отже,жінкам, що застосовують Рисполепт®, не слід годувати груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Ризик призначення Рисполепту® в поєднанні з іншимипрепаратами ретельно не вивчався.
З урахуванням того, що Рисполепт® має вплив в першу чергу нацентральну нервову систему, його слід з обережністю застосовувати в поєднанні зіншими препаратами центральної дії.
Рисполепт® може виявляти антагоністичні ефекти відноснолеводопи та інших антагоністів дофаміну.
При застосуванні карбамазепіну відзначалось зниження концентраціїактивної антипсихотичної фракції Рисполепту® в плазмі крові.Аналогічні ефекти можуть спостерігатися при застосуванні інших індукторівпечінкових ферментів. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінковихферментів дозу Рисполепту® необхідно переглянути і, за необхідності,знизити.
Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі b-блокатори можутьпідвищувати концентрацію рисперидону в плазмі. Флуоксетин може збільшитиконцентрацію рисперидону в плазмі. Це менш стосується антипсихотичної фракції.Коли Рисполепт® застосовується разом з іншими лікарськими засобами,які значною мірою зв’язуються з білками плазми, то клінічно вираженоговитіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається.
Прийом їжі не впливає на абсорбцію Рисполепту®.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від +15 °С до +30 °С вмісцях, недоступних для дітей. Термін придатності – 3 роки.