ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
РИССЕТ
(RISSET®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: risperidone;3-[2-[4-(6-фтор-1,2-бензизоксазол-3-іл)піперидино] етил]-6, 7, 8,9-тетрагідро-2-метил-4Н-піридо[1, 2-a]піримідин-4-он;
основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 1 мг: круглі двоопуклі таблетки білогокольору, вкриті плівковою оболонкою;
таблетки по 2 мг: круглі двоопуклі таблеткисвітло-оранжевого кольору, вкриті плівковою оболонкою. На одному боці таблеткимають напис “PLIVA”, на іншому – розділені рискою навпіл;
таблетки по 3 мг: круглі двоопуклі таблетки жовтогокольору з зеленкуватим відтінком, вкриті плівковою оболонкою;
таблетки по 4 мг: круглі двоопуклі таблетки зеленогокольору, вкриті плівковою оболонкою, розділені рискою навпіл;
склад: 1 таблетка містить рисперидону 1 мг, 2 мг, 3 мг, 4мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлозамікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмалю гліколят (тип А),тальк, магнію стеарат;
оболонка: опадрай II 31F58914 білий, барвники:сансет жовтий (Е110), хіноліновий жовтий (Е104), індигокармін (Е132).
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A X08.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Рисперидон є антипсихотичнимзасобом, який виявляє також седативну, протиблювотну та гіпотермічну дію. Цеселективний моноамінергічний антагоніст, який виявляє високу афінність досеротонінергічних 5-НТ2 та дофамінергічних D2-рецепторів.Рисперидон зв’язується також з альфа1-адренергічними рецепторами і,з меншою афінністю, з Н1-гістаміновими та альфа2-адренергічнимирецепторами. Рисперидон не виявляє афінності до холінергічних рецепторів.Антипсихотична дія обумовлена блокадою дофамінергічних D2-рецепторівмезолімбічної та мезокортикальної систем. Седативна дія обумовлена блокадоюадренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотнадія - блокадою дофамінергічних D2-рецепторів тригерної зониблювотного центру; гіпотермічна дія - блокадою дофамінергічних рецепторівгіпоталамуса.
Хоча рисперидон є потужним D2-антагоністом,що пов’язують з його ефективністю щодо продуктивної симптоматики шизофренії,він не спричиняє значного пригнічення моторної активності і меншою міроюіндукує каталепсію у порівнянні з класичними нейролептиками. Збалансованийцентральний антагонізм до серотоніну та дофаміну зменшує схильність доекстрапірамідних побічних ефектів і розширює терапевтичний вплив препарату,охоплюючи негативну та продуктивну симптоматику шизофренії.
Фармакокінетика. Після перорального застосуваннярисперидон повністю абсорбується (незалежно від прийому їжі) і досягаємаксимальної концентрації в плазмі крові через 1 - 2 год.
Рисперидон метаболізується через цитохром Р450IID6 до 9-гідроксирисперидону, який має аналогічну з рисперидономфармакологічну дію (рисперидон та 9-гідроксирисперидон складають активнуантипсихотичну фракцію). Іншим шляхом метаболізму рисперидону єN-дезалкілування. Після перорального прийому у хворих з психозами рисперидон виділяєтьсяз періодом напіввиведення приблизно 3 год. Період напіввиведення рисперидону та9-гідроксирисперидону досягає 24 год. Рівноважна концентрація рисперидону ворганізмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Рівноважнаконцентрація 9-гідроксирисперидону досягається протягом 4 - 5 днів.Концентрації рисперидону в плазмі пропорційні дозі препарату (в межахтерапевтичних доз). Риссет швидко розподіляється в організмі. Об’єм розподілустановить 1 - 2 л/кг. У плазмі Риссет зв’язується з альбуміном та кислимальфа-глікопротеїном. Рисперидон на 88% зв’язується з білками плазми,9-гідроксирисперидон – на 77%.
Виводиться нирками 70% (серед них 35 - 45% у виглядіфармакологічної активної фракції) та 14% з жовчю. Дослідження одноразовогоприйому Риссету виявило високі рівні активних концентрацій в плазмі тапоступове виведення у пацієнтів похилого віку з нирковою недостатністю. Упацієнтів з нирковою недостатністю спостерігались нормальні рівні концентраціїрисперидону в плазмі.
Показання для застосування. Шизофренія (гостра та хронічна) та іншіпсихотичні стани з вираженою продуктивною (галюцинації, марення, розладимислення, ворожість, підозрілість) та/або негативною (емоційна та соціальнавідчуженість, притуплений афект, убогість мови) симптоматикою; рисперидон такожзменшує афективну симптоматику (депресія, тривога, страх) у пацієнтів зшизофренією;
- як додаткова терапія маніакальних епізодів прибіполярних розладах;
- як додаткова терапія розладів поведінки у підлітків з 15 років тадорослих пацієнтів зі зниженним інтелектуальним рівнем або затримкою розумовогорозвитку, у випадках, якщо деструктивна поведінка (імпульсивність, аутоагресія)є провідним у клінічній картині захворювання.
Спосіб застосування та дози.
Шизофренія.
Дорослі та діти від 15 років. Риссет призначають 1або 2 рази на добу. Початкова доза – 2 мг на добу. На другий день доза можебути збільшена до 4 мг на добу. Після цього дозу можна підтримувати без змінабо, за необхідності, продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшостіпацієнтів оптимальна доза 4 - 6 мг на добу. У деяких пацієнтів може бутивиправдано поступове підвищення дози і менша початкова доза.
Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявиливищої ефективності у порівнянні з меншими дозами, але вони можуть спричинятипояву екстрапірамідних симптомів. Дози, що перевищують 10 мг на добу, можутьпризначатися у виключних випадках, якщо користь від застосування таких дозперевищує ризик виникнення екстрапірамідних симптомів. У зв’язку з тим, щобезпечність доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалася, дози, щоперевищують цей рівень, застосовувати не можна.
Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза0,5 мг на прийом 2 рази на добу. Дозу можна індивідуально збільшити з 0,5 мгдва рази на добу до 1 - 2 мг 2 рази на добу.
Пацієнти із захворюваннями печінки та нирок.
Рекомендована початкова доза 0,5 мг на прийом 2 разина добу. Дозу можна поступово збільшити до 1 - 2 мг 2 рази на добу.
Максимальна добова доза препарату – 2 - 4 мг.
Маніакальні епізоди при біполярних розладах.
Рекомендована початкова доза препарату – 2 мг на добу за один прийом.За необхідності дозу можна підвищувати на 1 мг на добу не частіше, як черездень. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є доза 2 - 6 мг на добу.Пацієнтам літнього віку рекомендована початкова доза 0,5 мг двічі на день. Дозуможна індивідуально збільшувати до 1 - 2 мг двічі на добу.
Пацієнти із захворюваннями печінки та нирок.
Рекомендована початкова доза 0,5 мг двічі на добу. Дозу можна збільшуватидо 1 - 2 мг двічі на добу.
Лікування розладів поведінки у пацієнтів зі зниженимінтелектуальним рівнем або затримкою розумового розвитку.
Пацієнти з масою тіла 50 кг та більше –рекомендована початкова доза препарату 0,5 мг 1 раз на добу. За необхідності цядоза може бути підвищена на 0,5 мг на добу, не частіше, як через день. Длябільшості пацієнтів оптимальною дозою є доза 1 мг на добу. Однак для деякихпацієнтів переважний прийом по 0,25 мг на добу, тоді як деяким потребуєтьсязбільшення дози до 1,5 мг на добу.
Довготривалий прийом Риссету у підлітків повинен проводитися підпостійним контролем лікаря.
Побічна дія.
З боку нервової системи: безсоння, ажитація,тривожність, головний біль, у поодиноких випадках – сонливість, підвищенавтомлюваність, запаморочення, порушення концентрації уваги, нечіткість зору;зрідка – екстрапірамідні симптоми (тремор, ригідність, гіперсалізація,брадикінезія, акатизія, гостра дистонія), манія або гіпоманія, інсульт (ухворих літнього віку зі схильністю до цього чинника), а також гіперволемія (абочерез полідипсії, або через синдром неадекватної секреції антидіуретичногогормону), пізня дискінезія (мимовільні ритмічні рухи переважно язика та/абооблитччя), нейролептичний злоякісний синдром (гіпертермія, м’язова ригідність,нестабільність автономних функцій, порушення свідомості і підвищення рівнякреатинфосфокінази), порушення терморегуляції та епілептичні напади.
З боку травної системи: запор, диспепсія, нудота,блювання, біль у животі, підвищення активності печінкових трансаміназ, сухістьу роті, гіпо- або гіперсалівація, анорексія та/або посилення апетиту,підвищення або зниження маси тіла.
З боку ендокринної системи: галакторея,гінекомастія, порушення менструального циклу, аменорея, підвищення маси тіла,гіперглікемія і загострення цукрового діабету, який був раніше.
З боку сечостатевої системи: пріапізм, порушенняерекції, порушення еякуляції, аноргазмія, нетримання сечі.
Алергічні реакції: риніт, висипання,ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізація.
З боку шкірних покривів: сухість шкіри,гіперпігментація, свербіж, себорея.
Інші: артралгія.
Протипоказання. Підвищена чутливість до рисперидону або іншихкомпонентів препарату. Еклампсія, епілепсія. Гострі ексудативні та везикулярнідерматози. Ниркова недостатність. Перший триместр вагітності. Діти до 15 років.
Передозування.
Симптоми: пригнічення дихання, судоми, психоз згалюцинаціями, делірій, сонливість, запаморочення, кома.
Лікування: специфічного антидоту немає.Симптоматична терапія спрямована на зняття клінічних проявів передозування:промивання шлунка, призначення ентеросорбентів, сольових проносних засобів.
Особливості застосування. При шизофренії, на початку лікуванняРиссетом, рекомендується поступово відміняти попередню терапію, якщо це клінічновиправдано.
Ризик розвитку манії або гіпоманії може бути істотнознижений при застосуванні низьких доз або їх поступового нарощування.
При виникненні ортостатичної гіпотензії, особливо напочатковій стадії підбирання дози, слід розглянути питання про зниження дози. Упацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, а також при зневодненні,гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях дозу слід збільшувати поступово.
Якщо виникають ознаки і симптоми пізньої дискінезії,слід розглянути питання про відміну усіх антипсихотичних лікарських засобів;нейролептичного злоякісного синдрому – необхідно відмінити усі антипсихотичнілікарські засоби, включаючи Риссет.
При відміні карбамазепіну та інших індукторів“печінкових” ферментів доза Риссету повинна бути знижена.
Пацієнтам слід рекомендувати утримуватися відпереїдання через можливість збільшення маси тіла.
З обережністю призначають людям літнього віку.
При застосуванні класичних нейролептиків описанівипадки виникнення нейролептичного синдрому, що характеризується гіпертермією,ригідністю м’язів, нестабільністю вегетативних функцій, порушенням свідомостіта підвищенням рівня креатинфосфокінази. У разі розвитку нейролептичногосиндрому необхідно відмінити всі антипсихотичні препарати. включаючи рисперидон.
Рекомендується вдвічі зменшити як початкову дозу,так і подальше збільшення дози у пацієнтів похилого віку та у хворих з нирковоюнедостатністю.
Слід також бути обережними при призначенні рисперидонупацієнтам з хворобою Паркінсона, оскільки теоретично це може спричинитипогіршення перебігу захворювання.
Відносно класичних нейролептиків відомо, що вонизнижують поріг розвитку епілептичного нападу. Рекомендується з обережністюзастосовувати препарат у хворих на епілепсію.
Вагітність і лактація.
Застосування препарату можливо лише тоді, колиочікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Під час лікування Риссетом жінкам у період лактаціїнеобхідно припинити годування груддю.
Вплив на керування автотранспортними засобами абоіншими складними механізмами.
Не можна застосовувати під час роботи водіямавтотранспорту та іншим особам, професія яких вимагає швидкої психомоторноїреакції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Риссет зменшує ефективність леводопи таінших агоністів дофаміну.
Фенотіазини, трициклічні антридепресанти ібета-адреноблокатори підвищують концентрацію рисперидону в плазмі (не впливаютьна концентрацію активної антипсихотичної фракції).
Флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидонув плазмі, меншою мірою – концентрацію активної антипсихотичної фракції.
При одночасному застосуванні карбамазепіну та іншихіндукторів “печінкових” ферментів відмічається зниження концентраціїрисперидону в плазмі.
Клозапін знижує кліренс рисперидону.
Етанол, лікарські засоби, які пригнічують центральнунервову систему – адитивне пригнічення функції центральної нервової системи.
Гіпотензивні лікарські засоби посилюють вираженістьзниження артеріального тиску на фоні рисперидону.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей,захищеному від світла місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 3роки.