ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
РИСПЕН 1
(RISPEN® 1)
РИСПЕН 2
(RISPEN® 2)
РИСПЕН 3
(RISPEN® 3)
РИСПЕН 4
(RISPEN® 4)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: risperidon;3-[2-[4-(6-флуоро-1,2-бенісоксазол-3-іл) піперидино]етил]-6,7,8,9-тетрагідро-2-метил-4H-піридо[1,2-A]піримідин-4-он;
основні фізико-хімічні властивості: Риспен 1: білі таблетки, вкриті оболонкою,з розподільчою рискою з одного боку;
Риспен 2: світло-оранжеві двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;
Риспен 3:світло-жовті двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;
Риспен 4: світло-зелені двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить рисперидону 1, 2, 3 або 4 мг;
допоміжніречовини: Риспен 1: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат,крохмаль кукурудзяний переджелатинізований, гіпромелоза 2910/5, макрогол 6 000,титану діоксид;
Риспен 2:лактоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, крохмаль кукурудзянийпереджелатинізований, гіпромелоза 2910/5, макрогол 6 000, титану діоксид,заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий;
Риспен 3:лактоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, крохмаль кукурудзянийпереджелатинізований, гіпромелоза 2910/5, макрогол 6 000, титану діоксид,заліза оксид жовтий;
Риспен 4: лактоза,целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, крохмаль кукурудзянийпереджелатинізований, гіпромелоза 2910/5, макрогол 6 000, титану діоксид,барвник змішаний зелений Е 104/132.
Форма випуску. Таблетки, вкритіоболонкою.
Фармакотерапевтична група.Антипсихотичні засоби. Код АТС N05AX08.
Фармакологічнівластивості.Фармакодинаміка. Рисперидон є селективним моноамінергічним антагоністом зпомітною спорідненістю до 5HT2-серотонінергічного і D2-допамінергічногорецептора. Відомо також, що рисперидон зв’язується з a1-адренергічнимирецепторами, а також з меншою спорідненістю з H1-гістамінними та a2-адренергічнимирецепторами. Рисперидон не проявляє будь-якої спорідненості з холінергічнимирецепторами. Хоча рисперидон є дуже сильним D2 антагоністом, що пояснюєйого терапевтичну дію на позитивні прояви шизофренії, він порівняно збудь-якими традиційними нейролептичними засобами спричиняє нижчий рівеньпригніченості психомоторної діяльності і не так часто стимулює каталепсію.Збалансований центральний серотоніно- і допамінозалежний антагонізм цьогопрепарату відомий як такий, що знижує рівень чутливості до небажаноїекстрапірамідної симптоматики і одночасно посилює терапевтичну дію на будь-якінегативні і емоційні симптоми шизофренії.
Фармакокінетика.При пероральному застосуванні рисперидон повністю засвоюється, досягаючипікових плазмових рівнів упродовж 1-2 годин. Оскільки прийом їжі не впливає назасвоєння, Риспен можна приймати незважаючи на режим харчування.
Рисперидон метаболізуєтьсяP-450 IID6 цитохромом в 9-гідрокси-рисперидон, який має подібну фармакологічнудію. Рисперидон і 9-гідрокси-рисперидон є ефективною антипсихотичною фракцією.Подальший матаболічний шлях рисперидону складається з N-деалькілірування. Припероральному застосуванні психотичними пацієнтами рисперидон виводиться зорганізму упродовж свого напівперіоду, тобто приблизно за три години.Напівперіод виведення з організму 9-гідрокси-рисперидону і активноїантипсихотичної фракції, як відомо, становить 24 години.
Стійкий станрисперидону спостерігається у більшості пацієнтів вже через один день післяпочатку прийому препарату. Стійкий стан 9-гідрокси-рисперидону досягаєтьсяголовним чином через 4-5 днів після початку прийому препарату. В межахтерапевтичних доз рівні рисперидону в плазмі безпосередньо пов’язані з самимидозами.
Рисперидон швидкорозповсюджується в організмі. Об’єм його розповсюдження становить 1-2 л/кг. Уплазмі рисперидон зв’язується з альбуміном і кислотним a1-глюкопротеїном.Фракція рисперидону, яка пов’язана з протеїном плазми, становить 88% і,відповідно, 77% для 9-гідрокси-рисперидону.
Через одинтиждень після закінчення прийому 70% дози виводиться з організму разом з сечею,і 14% – разом з калом. Як відомо, у сечі рисперидон і 9-гідрокси-рисперидонстановлять 35-45% дози, що застосовувалася, а решта є неактивними продуктамиобміну речовин. Дослідження одноразового застосування рисперидону вказують навищі плазмові рівні і повільніше виведення з організму у людей похилого віку іпацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з печінковою недостатністювиявилися нормальні рівні рисперидону у плазмі крові.
Фармакокінетикарисперидону і 9-гідрокси-рисперидону, а також активна доля препарату у дітейтакі ж самі, як і у дорослих.
Показання для застосування. Лікування різних видів шизофренії, включаючи першінапади психозу, різкі загострення шизофренії, хронічну шизофренію та іншіпсихотичні стани з яскравими позитивними симптомами (наприклад, галюцинаціями,мареннями, розумовими розладами, ворожістю, підозрілістю) та/чи негативнимисимптомами (наприклад, збудливістю, пов’язаною з розумовою відсталістю,емоційною і соціальною недостатністю та порушеннями мови). Риспен полегшуєсимптоми, пов’язані із сильним збудженням (наприклад, депресії, почуттяпровини, страху і тривоги), які притаманні шизофренії.
Довготривала терапія пацієнтів з початковою реакцією на лікування.
Розлади поведінки у пацієнтів із слабоумством, у яких превалюють такісимптоми як агресивність (словесна лайка, фізичне насильство), порушеннядіяльності (ажитація, блукання) чи психотичні симптоми, якщо вони призводять додепривації пацієнта, інвалідності, створення потенційної загрози для оточуючихта самокалічення і водночас не піддаються лікуванню нефармакологічнимизасобами.
Як допоміжний терапевтичний засіб при застосуванні тимостабілізаторівпри лікуванні маніакальних нападів, що супроводжуються біполярними психозами.
Лікуваннярозладів поведінки та інших деструктивних проявів у поведінці дітей, підлітківта дорослих, рівень інтелекту яких нижче середнього, або у осіб із затримкоюпсихічного розвитку з яскраво вираженою деструктивною поведінкою (наприклад,агресивністю, імпульсивністю та схильністю до самокалічення).
Спосіб застосування та дози. Риспен можна застосувати незалежно відприйому їжі. Якщо необхідна разова доза, нижча або інша ніж 0,5 мг рисперидону,то рекомендується застосовувати іншу форму дозування.
Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи достатньою кількістю нейтральноїрідини.
Шизофренія
Перехід від лікування іншими антипсихотичними засобами.
У цьому випадку рекомендується поступово скоротити прийом попередньогопрепарату, і одночасно розпочати лікувальний курс Риспеном. Пацієнти, які доцього часу приймали нейролептичні засоби пролонгованої дії, можуть перейти наРиспен замість запланованих ін’єкцій, якщо на це є медично обгрунтованіпричини. Необхідність у продовженні прийому препарату разом зантипаркінсонічними засобами повинна постійно контролюватися.
Дорослі
Риспен вживають раз чи двічі на день. Курс лікування починають з 2 мгна день. На другий день дозу можна збільшити до 4 мг. Цю дозу можна залишитинезмінною або в разі необхідності пристосувати її відповідно до індивідуальнихпотреб хворого. Для більшості пацієнтів оптимальною щоденною дозою є 4-6 мг. Адля деяких пацієнтів нормою є повільніша фаза титрування, нижча початкова дозаі відповідна основна доза. Дози, що перевищують 10 мг на день, не сприяютьпідвищенню ефективності, а навпаки – можуть спричинити появу екстрапіраміднихсимптомів. Безпечність доз, які перевищують 16 мг на день, не підтверджена, атому не слід перевищувати цей рівень.
Для досягнення додаткового седативного ефекту лікування можна доповнитибензодіазепінами.
Пацієнти похилого віку
Курс лікування слід починати з рекомендованої дози 0,5 мг двічі надень. Цю дозу можна індивідуалізувати, збільшуючи її на 0,5 мг двічі на день ідоводячи до 1-2 мг два рази на день. Риспен добре переноситься пацієнтамипохилого віку.
Діти
Достатнього досвіду щодо лікування шизофренії у дітей віком до 15 роківнемає.
Пацієнти з нирковими і печінковими ураженнями
Курс лікування слід починати з рекомендованої дози 0,5 мг двічі надень. Цю дозу можна індивідуалізувати, збільшуючи її на 0,5 мг двічі на день ідоводячи до 1-2 мг два рази на день. При застосуванні Риспену цією категорієюпацієнтів необхідно проявляти обережність, поки не буде досягнуто більшогодосвіду у лікуванні цих хворих.
Розлади поведінки у пацієнтів із слабоумством
Риспен розроблений не для початкової терапії. Курс лікування слідпочинати з рекомендованої дози 0,25 мг двічі на день. Цю дозу можнаіндивідуалізувати, збільшуючи її на 0,25 мг двічі на день, але не частіше якчерез день. Оптимальна доза 0,5 двічі на день цілком сприятлива для більшостіпацієнтів. Для деяких хворих достатньою дозою є 1 мг двічі на день. Післядосягнення бажаної дози можна зупинитися на режимі прийому одноразової щоденноїдози. Як і при будь-якому іншому симптоматичному лікуванні, курс терапії Риспеномповинен проходити під постійним наглядом лікаря, який визначає необхідністьзастосування інших лікарських засобів.
Біполярна манія – допоміжна терапія
Рекомендована початкова доза становить 2 мг один раз на день. Цю дозу можнаіндивідуалізувати, поступово збільшуючи її до 2 мг на день, однак не частіше якчерез день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів становить від 2 до 6 мг надень. Як і при будь-якому іншому симптоматичному лікуванні курс терапіїРиспеном повинен проходити під постійним наглядом лікаря, який визначаєнеобхідність застосування інших лікарських засобів.
Розлади поведінки та інші розлади руйнівного характеру у поведінці
Пацієнти з масою тіла >= 50 кг
Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг один раз на день. В разінеобхідності цю дозу можна індивідуалізувати, збільшуючи її на 0,5 мг один разна день, однак не частіше як через день. Оптимальна доза для більшостіпацієнтів становить 1 мг раз на день. Проте для деяких хворих достатньою дозоює 0,5 мг раз на день, для інших – 1,5 мг раз на день.
Пацієнти з масою тіла < 50 кг
Рекомендована початкова доза становить 0,25 мг один раз на день. В разінеобхідності цю дозу можна індивідуалізувати, збільшуючи її на 0,25 мг раз надень, але не частіше як через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтівстановить 0,5 мг раз на день. Якщо необхідна одноразова доза, нижча або іншаніж 0,5 мг рисперидону, то застосовується інша форма дозування. Проте длядеяких хворих достатньою дозою є 0,25 мг один раз на день, а для іншихефективною може бути 0,75 мг раз на день. Як і при будь-якому іншомусимптоматичному лікуванні курс терапії Риспеном повинен проходити під постійнимі регулярним наглядом лікаря, який визначає необхідність застосування іншихлікарських засобів. Великого досвіду щодо лікування дітей віком до 5 роківнемає.
Побічна дія. Препарат здебільшого переноситься добре. Це булодоведено результатами всебічних клінічних досліджень і досвідом, включаючидовготривале застосування препарату. У багатьох випадках небажані реакції надію препарату досить складні для того, щоб відрізнити їх від будь-яких іншихпроявів, пов’язаних із самою хворобою.
Під час лікуваннярисперидоном були зафіксовані такі небажані реакції на дію препарату:
безсоння,ажитація, збудженість, головний біль.
Седативні проявичастіше виникали у дітей і підлітків, ніж у дорослих. В основному ці проявимали помірний і короткостроковий характер;
менш поширенінебажані реакції на дію препарату:
сонливість,втома, запаморочення, проблеми з концентрацією уваги, запор, диспепсія, нудота,блювання, болі в ділянці живота, зорова розпливчастість предметів, болючаерекція статевого члена, проблеми з ерекцією, проблеми з єякуляцією і оргазмом,мимовільне сечовипускання, риніт, екзантема та інші алергічні реакції.
Якщо порівняти зтрадиційними нейролептичними засобами, рисперидон виявляє повільнішу тенденціюдо спричинення екстрапірамідних проявів. Проте у деяких випадках потенційнимиекстрапірамідними проявами можуть бути: тремтіння, задубіння, надмірна слинотеча,брадикінезія, акатизія, гостра дистонія. Однак вищезазначені прояви мають неяскраво виражений характер і зникають при зменшенні дози та/чи при потенційномузастосуванні антипаркінсонічних лікарських засобів.
Інколиспостерігалися такі реакції: (ортостатична) гіпотензія, (рефлексивна)тахікардія чи підвищений кров’яний тиск. Було також зафіксоване незначнезниження кількості нейрофілів та/чи тромбоцитів. Залежно від дози Риспен можепідвищувати концентрацію пролактину разом з можливими проявами галактореї,гінекомастії, розладів менструального циклу і аменореї. Під час лікуваннярисперидоном спостерігалося також підвищення температури тіла, набряки тапідвищення рівнів печінкових ферментів. Були зафіксовані і випадки небажанихцеребрально-васкулярних реакцій на дію препарату, включаючицеребрально-васкулярні напади і скороминущі напади ішемії. В поодинокихвипадках при лікуванні рисперидоном спостерігалась гіперглікемія та загостренняраніше існуючого цукрового діабету.
Інколи небажаніреакції на дію препарату, типові для традиційних нейролептичних засобів,спостерігались у психотичних пацієнтів, а саме: водна інтоксикація як наслідокпідвищеної спраги чи синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону,пізня дистонія, нейролептичний злоякісний синдром, порушення температурногорежиму тіла та спастичні напади.
Протипоказання. Відомі прояви підвищеної чутливості до будь-якихскладників препарату.
Під часвагітності Риспен можна застосовувати лише у випадку, коли очікувана йоготерапевтична користь переважає будь-який негативний вплив на плід. Призастосуванні Риспену жінки не повинні годувати немовлят груддю.
Передозування. Симптоми: в основному це прояви, які єнаслідком з відомих фармакологічних ефектів, описаних вище. Це сонливість іседативні прояви, тахікардія і гіпотензія, а також екстрапірамідні симптоми.Випадки передозування були зафіксовані на рівні 360 мг, що свідчить про широкийрівень безпеки препарату.
При передозуваннібули також зафіксовані поодинокі випадки продовження QT-інтервалу. У випадкубудь-якого значного передозування, необхідно впевнитися, чи таке передозуванняспричинене одним чи декількома препаратами.
Лікування:необхідно забезпечити вільне проходження повітря респіраторними шляхами з тим,щоб підтримати адекватну оксигенацію і вентиляцію організму, вирішити питанняпро доцільність промивання шлунка (після зондування, якщо пацієнт залишається внепритомному стані чи комі), а також прийняти активоване вугілля разом зпроносним засобом. Спостереження за станом серцево-судинної функції необхіднорозпочати якомога швидше з тим, щоб вчасно продіагностувати будь-яку можливуаритмію. Оскільки ще не відомий ніякий специфічний антитоксин, то необхідністьу забезпеченні підтримуючої терапії є дуже важливою. Гіпотонія і колапс кровообігуповинні лікуватися відповідним чином із застосуванням внутрішньовенних ін’єкційрідини чи симпатоміметичних речовин.
Антихолінергічнізасоби слід застосовувати у випадку сильних екстрапірамідних проявів. Пацієнтповинен пройти суворе медичне обстеження і бути під наглядом доки його стан ненормалізується.
Особливості застосування. Через блок a-активних речовин, які стимулюютьсярисперидоном, можуть спостерігатися явища (ортостатичної) гіпотензії, особливона початку титрувальної фази лікування. Особам, які страждають насерцево-судинні захворювання (наприклад, серцеву недостатність, інфарктміокарда, розлади прохідності, знезводнення, гіповолемію чицеребрально-васкулярні захворювання), необхідно проявляти обережність призастосовуванні Риспену. Це ті випадки, коли дозування підлягає поступовомутитруванню, відповідно до рекомендацій. В разі гіпотензії дозу необхіднозменшити.
При застосуванні із препаратами, які мають допамінантагоністичну дію,відповідне лікування асоціюється із небезпечним розвитком пізньої дискінезії,яка, як відомо, характеризується ритмічними мимовільними рухами, особливом’язами язика і обличчя. Є свідчення, що екстра-пірамідні ознаки як небезпечнийфактор розвитку пізньої дискінезії також мали місце. Оскільки Риспен має нижчийпотенціал для розвитку екстрапірамідних симптомів, ніж традиційні нейролептичнізасоби, його застосування передбачає нижчий ризик виникнення пізньоїдискінезії.
Однак при виникненні пізньої дискінезії застосування будь-яких антипсихотичнихзасобів необхідно припинити. При лікуванні традиційними нейролептичнимипрепаратами спостерігалися поодинокі прояви нейролептичного злоякісногосиндрому, який проявлявся у формі гіпертермії, м’язової ригідності, автономноїнервової неврівноваженості, порушень свідомості та підвищених рівнів СРК. Увипадку, якщо вищезазначені ознаки мають місце, застосування усіхнейролептиків, включаючи Риспен, необхідно припинити.
Коли пацієнтам, що страждають на слабоумство (хвороба дифузних тілецьЛеві) чи хворобу Паркінсона, показані антипсихотичні засоби, включаючи препаратРиспен, то необхідно ретельно зважити усі переваги і ризики при застосуванніцих ліків, оскільки існує велика небезпека виникнення нейролептичногозлоякісного синдрому чи загострення паркінсонізму.
Терапевту необхідно зважити співвідношення користі і ризику відзастосування препарату Риспен пацієнтами похилого віку, які страждають наслабоумство, і взяти до уваги фактори ризику щодо церебрально-васкулярнихнападів у певних пацієнтів. Пацієнт та/чи особа, яка за ним доглядає повиннінегайно повідомити про симптоми потенційного церебрально-васкулярного нападу,як то: раптову слабкість чи нечутливість щік, верхніх чи нижніх кінцівок,порушення мови чи зору. В таких випадках необхідно взяти до уваги усітерапевтичні можливості, включаючи припинення лікування препаратом Риспен. Крімцього, препарат Риспен повинен дуже обережно призначатися пацієнтам, якістраждають на слабоумство і супутні судинні захворювання (як наприклад,гіпертензію чи серцево-судинну недостатність).
Риспен слід застосовувати пацієнтам із слабоумством, у котрихпереважають такі симптоми як агресивність (словесна лайка, фізичне насильство),порушення діяльності (ажитація, блукання) чи психотичні симптоми, якщо вонипризводять до депривації пацієнта, інвалідності, створення потенційної загрозидля оточуючих, самопокалічення, і водночас не піддаються лікуваннюнефармакологічними засобами.
Відомо, що традиційні нейролептичні засоби зменшують пароксизмальнийпоріг, а тому вимагають підвищеної обережності при лікуванні епілепсії.
Пацієнтам необхідно також дотримуватись принципів збалансованогохарчування з тим, щоб не допустити набирання зайвої ваги.
У поодиноких випадках при лікуванні рисперидоном спостерігалисягіперглікемія чи загострення раніше існуючого цукрового діабету.
Застосуванняпрепарату може негативно впливати на активність, яка потребує високої швидкостіпсихічних та фізичних реакцій (наприклад, керування транспортними засобами, обслуговуваннямашин, робота на висоті тощо).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Систематичні дослідження щодо виникненняризику у зв’язку із застосуванням рисперидону у поєднанні з іншимимедикаментами до цього часу ще не проводились. Необхідно проявляти певнуобережність при застосуванні препарату у комбінації з іншими ліками, яківпливають на центральну нервову систему. За таких обставин дія рисперидону нацентральну нервову систему буде визначальною. Риспен може протидіяти впливулеводопи та будь-яким іншим допамінагоністам. Є повідомлення, що карбамазепінзнижує рівень активної антипсихотичної фракції плазми рисперидону. Крім цього,інші агенти, що стимулюють діяльність ферментів печінки, мають таку ж саму дію.Наприкінці лікування карбамазепіном чи будь-якими іншими агентами, щостимулюють діяльність ферментів печінки, дозування Риспену необхіднопереглянути і при потребі зменшити дозу.
Фенотіазини, трициклічні антидепресанти і окремі b-адреноблокаториможуть спричинити підвищення рівня рисперидону в плазмі крові, але не у фракціїз антипсихотичною дією. Амітриптилін не впливає на фармакокінетичні властивостірисперидону чи на ефективну анти-психотичну фракцію. Циметидин і ранітидинпідвищують біологічну ефективність рисперидону, проте їх вплив на ефективнуантипсихотичну фракцію незначний.
Флуоксетин іпароксетин, а також інгібітори CYP 2D6 підвищують рівень рисперидону в плазмі,хоча і без будь-якого істотного впливу на антипсихотичну фракцію. На початку чинаприкінці супутнього лікування флуоксетином чи пароксетином терапевт повиненпереглянути дозування Риспену. Еритроміцин, інгібітор CYP 3D4 не впливають нафармакокінетичні властивості рисперидону чи на ефективну антипсихотичнуфракцію. Інгібітори холінестеразного галантаміну і донезепілу не проявляютьвідповідного клінічного впливу на фармакокінетичні властивості рисперидону чина ефективну антипсихотичну фракцію. При призначенні рисперидону у поєднанні збудь-якими іншими високопротеїновими лікарськими препаратами, будь-якихвідповідних клінічних заміщень обох медикаментів у результаті цього поєднаннязафіксовано не було. Прийом їжі не впливає на засвоюваність рисперидону.
Умови татермін зберігання. Препаратнеобхідно зберігати в оригінальній внутрішній упаковці при температурі до 25°С. Внутрішня упаковка повинна зберігатися в картонній коробці. Термінпридатності – 2 роки.