ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ПЕНТОКСИФІЛІН-ДАРНИЦЯ
(PENTOXIFYLLINЕ-DARNITSA)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: pentoxifylline;
3,7-диметил-1-(5-оксогексил)-3,7-дигідро-1Н-пурин-2,6-діон;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору;
склад: 1 таблетка містить 200 мг пентоксифіліну;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, картопляний крохмаль, кальціюстеарат, повідон.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори, похідні пурину.
Код АТС C04A D03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Пентоксифілін – периферичний вазодилататор з групипуринів. Покращує мікроциркуляцію і реологічні властивості крові, інгібуєфосфодиестеразу, підвищує вміст циклічної 3,5 АМФ у тромбоцитах і АТФ веритроцитах з одночасним насиченням енергетичного потенціалу, що, у свою чергу,приводить до вазодилатації, зниження загального периферичного судинного опору,зростання систолічного і хвилинного об’єму серця без значної зміни частотисерцевих скорочень. Розширюючи коронарні артерії, збільшує доставку кисню доміокарда, чим пояснюється антиангінальний ефект препарату. Розширюючи судинилегенів, препарат покращує оксигенацію крові. Підвищує тонус дихальноїмускулатури (міжреберних м’язів і діафрагми). Призводить до зростання вмістуАТФ у головному мозку, сприятливо впливає на біоелектричну діяльністьцентральної нервової системи. Знижує в’язкість крові, спричиняє дезагрегаціютромбоцитів, підвищує еластичність еритроцитів за рахунок дії на властивостіоболонки еритроцитів. Покращує мікроциркуляцію крові в зонах порушеногокровопостачання. При оклюзійному ураженні периферичних артерій("переміжній” кульгавості) приводить до подовження дистанції ходьби,усунення нічних судом литкових м’язів і болів у спокої.
Фармакокінетика. Після застосування всередину пентоксифілін повністюабсорбується з травного тракту. Піддається “першому проходженню” через печінкуз утворенням двох основних фармакологічно активних метаболітів:1-5-гідроксигексил-3,7-диметилксантину (метаболіт I) і1-3-карбоксипропіл-3,7-диметилксантину (метаболіт V). Концентрація метаболіту Iі V у плазмі крові, відповідно, у 5 і 8 разів вище, ніж пентоксифіліну. Часдосягнення максимальної концентрації пентоксифіліну становить 1 год.Розподіляється рівномірно. Період напіввиведення пентоксифіліну з організмустановить 0,5-1,5 год. Понад 90 % діючої речовини виводиться нирками у виглядіметаболітів (переважно метаболіту V), 4 % – кишечником. За перші 4 годвиводиться до 90 % прийнятої дози пентоксифіліну. Виділяється з грудниммолоком. При тяжкому порушенні функції нирок виведення метаболітів сповільнено.При порушенні функції печінки спостерігається подовження періоду напіввиведенняі підвищення біодоступності.
Показання для застосування. Порушення периферичного кровообігу: “переміжна”кульгавість, діабетична ангіопатія, облітеруючий ендартеріїт, синдром і хворобаРейно. Порушення трофіки тканин: посттромботичний синдром, варикозне розширеннявен, трофічні виразки гомілки, гангрена, відмороження. Порушення мозковогокровообігу; ішемічний інсульт. Церебральний атеросклероз: запаморочення, головнийбіль, порушення пам’яті, порушення сну. Дисциркуляторна енцефалопатія.Порушення кровообігу в сітківці і судинній оболонці ока. Дегенеративні зміни нафоні патології судин внутрішнього вуха з поступовим зниженням слуху.
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають всередину після їжі, нерозжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води. Дорослим починають прийом здози 0,2 г 3 рази на добу. Після досягнення ефекту (як правило, через 1-2тижні) дозу зменшують до 0,1 г 3 рази на добу. Курс лікування триває 2-3 тижніі більше.
Препарат у таблетках може бути призначений як доповнення допарентерального введення або як підтримуюча терапія після поліпшення стану нафоні його внутрішньовенного введення.
Максимальна сумарна доза становить 0,8 г на добу.
Побічна дія. У деяких хворих можливий прояв побічної діїпрепарату, а саме:
з боку нервової системи: головний біль, запаморочення; тривожність,порушення сну; судоми; асептичний менінгіт;
з боку шкірних покривів і підшкірножирової клітковини: гіперемія шкіриобличчя, “припливи” крові до шкіри обличчя і верхньої частини грудної клітки,набряки, підвищена ламкість нігтів;
з боку системи травлення: нудота, блювання, анорексія, атоніякишечнику, загострення холециститу, холестатичний гепатит;
з боку органів чуття: порушення зору, скотома;
з боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія,прогресування стенокардії, зниження артеріального тиску;
з боку системи гемостазу і органів кровотворення: тромбоцитопенія,лейкопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія; кровотечі з судин шкіри, слизовихоболонок, шлунка, кишечнику;
алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, кропив’янка,ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок;
лабораторні показники: підвищення активності “печінкових” трансаміназ(АЛТ, АСТ, ЛДГ) і лужної фосфатази.
Протипоказання. Гіперчутливість до компонентів препарату і похіднихксантину. Гострий інфаркт міокарда. Порфирія, масивна кровотеча, геморагічнийінсульт, крововилив у сітківку ока. Печінкова і/або ниркова недостатність. Вікдо 18 років, оскільки ефективність і безпека застосування препарату у даноїкатегорії осіб не вивчена. Вагітність, період годування груддю.
Передозування. Симптоми: слабкість, запаморочення, зниженняартеріального тиску, непритомний стан, тахікардія, сонливість або збудження,втрата свідомості, гіпертермія, арефлексія, тонікоклонічні судоми, ознакишлунково-кишкової кровотечі (блювота типу “кавової гущі"). Ознакипередозування можуть виникнути через 4-5 годин після застосування препарату тазберігатися протягом 12 годин.
Лікування. Симптоматичне. Може бути потрібно проведення спеціальнихневідкладних заходів для попередження кровотечі. Особливу увагу потрібноприділяти контролю і підтримці функції дихання, системного артеріального тиску,усуненню судомного синдрому.
Особливості застосування. Лікування слід проводити під контролемартеріального тиску. У хворих на цукровий діабет, що приймають гіпоглікемічнізасоби, застосування препарату може спричинити виражену гіпоглікемію, томутаким хворим необхідний індивідуальний підбір дози. При застосуванні препаратуодночасно з антикоагулянтами необхідно ретельно стежити за показникамизгортальної системи крові. У пацієнтів, що недавно перенесли оперативневтручання, при застосуванні препарату необхідно контролювати рівень гемоглобінуі гематокриту. Для хворих із зниженим і нестабільним артеріальним тискомсередньотерапевтична доза препарату повинна бути зменшена. З обережністюпрепарат застосовують при лабільності артеріального тиску (схильності доартеріальної гіпотензії), серцевій недостатності, виразковій хворобі шлунка ідванадцятипалої кишки, стані після нещодавно перенесених оперативних втручань.У літніх людей може виникнути необхідність у зменшенні середньотерапевтичноїдози через підвищення біодоступності і зниження швидкості виведення активноїречовини. Паління може знижувати терапевтичну ефективність препарату.
Немає даних щодоможливого впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами абовиконувати роботи, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторнихреакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пентоксифілін може посилювати діюлікарських засобів, що впливають на згортальну систему крові (непрямі і пряміантикоагулянти, тромболітики). Посилює дію антибіотиків цефалоспоринів(цефамандолу, цефоперазону, цефотетану) через покращення проникностіантибіотиків у тканини за рахунок збільшення термінального судинного кровотоку.Посилює дію вальпроєвої кислоти. Збільшує ефективність гіпотензивнихпрепаратів, інсуліну і пероральних цукрознижуючих препаратів. Циметидінпідвищує концентрацію пентоксифіліну в плазмі крові, внаслідок чогопідвищується ризик виникнення побічних ефектів. Сумісне застосування препаратуз іншими похідними ксантину може призводити до нервового перезбудження.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, воригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.
Термін придатності – 3 роки.