основні фізико-хімічні властивості:
- таблетки білого кольору, вкриті оболонкою;
склад:
- 1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду 0,02 г;
допоміжні
речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна
(тип РН102), аеросил А300, тальк, кальцію стеарат, сепифілм 752 білий.
Форма
випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
- Кардіологічні засоби. Триметазидин.
Код АТС С01Е В15.
Фармакологічні властивості.
- Фармакодинаміка. Антигіпоксичний, антиангінальний
засіб.Триметазидин нормалізує енергетичний баланс у клітинах при гіпоксії,
запобігаючи зниженню внутрішньоклітинного вмісту АТФ. Підтримує клітинний
гомеостаз, забезпечуючи нормальне функціонування іонних каналів мембрани і
трансмембранний транспорт іонів калію. При ішемії перешкоджає зниженню
енергетичних резервів АТФ у клітинах міокарда, сприяє збереженню рівня АТФ і
цАМФ у клітках мозку, підтримує функціональну активність мітохондрій
гепатоцитів. У хворих зі стенокардією триметазидин з 15-го дня лікування
збільшує коронарний резерв, підвищує толерантність до фізичних навантажень, не
впливаючи на ЧСС, знижує частоту нападів стенокардії, зменшує кількість прийнятого
нітрогліцерину. В оторіноларінгологічній практиці застосування триметазидину
поліпшує перенесення вестибулярних проб, підвищує гостроту слуху, усуває шум у
вухах і запаморочення при хворобі Меньєра і захворюваннях судин головного
мозку. Триметазидин збільшує функціональну активність сітківки, що виявляється
нормалізацією показників електроретінограми.
Фармакокінетика. Енерготон повністю і швидко абсорбується з травного
тракту. Час досягнення максимальной концентрації у плазмі крові (Тmax)
менше, ніж за 2 години. Максимальна концентрація (Сmax) становить 55
мг/мл після одноразового прийому у дозі 20 мг. Біодоступність понад 85 %.
Стабільна концентрація встановлюється приблизно через 24-36 годин після
повторних прийомів і залишається такою протягом всього періоду лікування.
З білками in vitro зв’язується приблизно 16 %. Добре розподіляється в
тканинах. Об’єм розподілу становить 4,8 л/кг.
Виводиться переважно нирками, 51 %
препарату – у незмінному виді. Період напіввиведення – близько 6 годин для
здорових людей і 12 годин для осіб старше 65 років. Прийом їжі не впливає на
фармакокінетичні параметри препарату.
Показання для застосування.
- Кардіологія: профілактика стенокардії в
монотерапії або в комбінації з антиангінальними препаратами.
Оториноларингологія: лікування порушень склеротичного походження,
таких, як запаморочення, шум у вухах, зниження слуху.
Офтальмологія: хоріоретинальні розлади, спричинені ішемією.
Спосіб застосування та дози.
- Енерготон призначають внутрішньо по 2-3
таблетки на добу в 2-3 прийоми під час їди, запиваючи склянкою води. Тривалість
лікування визначає лікар.
Застосування препарату у літніх людей не потребує зміни дозування.
Протипоказання.
- Підвищена індивідуальна чутливість до препарату. Енерготон
не рекомендується призначати в період вагітності та лактації.
Особливості застосування.
- У випадку необхідності застосування Енерготону у
період лактації (годування груддю) припиняють, оскільки здатність препарату
проникати у грудне молоко не вивчена.
При нирковій недостатності рекомендується проводити моніторинг
функціональних показників; при необхідності доза може бути знижена.
Досвід застосування препарату у дитячому віці відсутній.
Препарат практично не впливає на здатність керувати транспортними та
технічними засобами.
Умови та термін зберігання.
- Зберігають у недоступному для дітей, захищеному від
світла місці, при температурі 15 0С-25 0С.
Термін придатності – 2 роки.