ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
СПАЗМІЛ-М
(SPASMIL-M)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості:таблеткибілого кольору, без запаху;
склад: 1 таблетка міститьметамізолу натрію - 500 мг, пітофенону гідрохлориду - 5,25 мг, фенпівериніюброміду - 0,10 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,крохмаль пшеничний, цукор молочний, повідон К-25, тальк, магнію стеарат, натріюбікарбонат, силіцію діоксид колоїдний.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Спазмолітичні засоби укомбінації з аналгетиками.
Код АТС А03D А02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Спазміл-М є комбінованимпрепаратом із вираженою спазмолітичною й аналгетичною дією. Поєднання різнихлікарських засобів сприяє покращанню терапевтичного ефекту.
Пітофенон і фенпіверин належать до групи синтетичнихпарасимпатолітиків із вираженою холінолітичною дією. Їхній спазмолітичний ефектвикликаний безпосередньою міотропною і М-холінолітичною дією на гладкумускулатуру внутрішніх органів. Мають виражений вплив на шлунково-дуоденальнумоторику: знижують тонус, амплітуду і частоту контракцій, які знаходяться підхолінергічним контролем. Знижують тонус гладкої мускулатури шлунково-кишковоготракту, жовчних і сечових каналів, а меншою мірою - і бронхіальної мускулатури.Пригнічують секрецію шлункових і слинних залоз і підшлункової залози. Насекрецію шлунка діють пригнічувально переважно по відношенню до пепсину імуцину, а слабіше – до соляної кислоти. Метамізол є аналгетиком групипіразолонів із сильно вираженою активністю і більш слабкою протизапальною іспазмолітичною дією. Не впливає на судомний поріг і не пригнічує дихання іактивність матки. Не призводить до лікарської залежності. Основним механізмомдії є пригнічення простагландинового синтезу шляхом інгібування циклооксигенази,стимулювання вивільнення бета-ендорфінів, зниження рівня ендогенних пірогенів івпливу на гіпоталамус.
Фармакокінетика. Пітофенон і фенпіверинхарактеризуються неповною резорбцією, при цьому вони повністю іонізуються.Мають слабку ліпорозчинність. Не проходять через гематоенцефалічний бар''єр.Їхня антисекреторна активність настає через годину після орального прийому ітриває близько 3 годин. Метаболізуються у печінці шляхом окислювальних реакцій,при цьому близько 90% виділяються у сечу і близько 10 - з фекаліями. Їхніплазмові концентрації зменшуються біфазним способом, а період їх плазмовогонапівжиття – близько 10 годин. Метамізол характеризується швидкою і повноюрезорбцією – через 30 хвилин після перорального застосування у сироватці можнавиявити кількості, які становлять 50% від максимальних сироватковихконцентрацій. Частково зв''язується з плазмовими протеїнами. В організміпідлягає інтенсивній біотрансформації, причому його основні метаболіти єфармакологічно активними.
Показання для застосування. Спазми гладкої мускулатуривнутрішніх органів – нирок, кишечнику, шлунку, жовчного міхура; дискінезіяжовчних каналів; спазми сечоводу; тенезми сечового міхура; дисменорея; приендоскопічних і функціональних дослідженнях гастроінтестинального ісечостатевого трактів; при післяопераційних болях.
Спосіб застосування та дози. Таблетки слід приймати зневеликою кількістю рідини.
Дорослим
При появі сильного болюрекомендується приймати по 1-2 таблетки, 2-3 рази на день. Максимальна деннадоза - 6 таблеток.
Дітям
Від 6 до 8 років - по 1/2 таблеткина день при сильному болю.
Від 9 до 14 років - по 1/2-1таблетці на день.
Побічна дія. Найчастіше спостерігаютьсяреакції надмірної чутливості – свербіж, шкірні висипання, уртикарія. З бокушлунково-кишкового тракту можна спостерігати швидкоминущі порушення, такі яквідсутність апетиту, нудота, сухість у роті, порушення функції печінки і нирок.Гематологічними порушеннями є, головним чином, лейкопенія, агранулоцитоз,апластични і гемолітична анемія. Може виникати порушення акомодації, а у тяжкихвипадках – шок.
Протипоказання. Надмірна чутливість дометамізолу та інших піразолонових похідних або до будь-якого складникапрепарату; алергії у вигляді дерматитів; бронхіальна астма; сінна пропасниця; гострапорфірія печінки і глюкозо-6-фосфатдегiдрогеназна недостатність; тяжкізахворювання печінки та нирок; тяжка форма гіпертонії; виражений атеросклероз,глаукома, деякі гематологічні захворювання ( наприклад, апластична анемія,агранулоцитоз і лейкопенія); гіпертрофія простати; механічні стенозишлунково-кишкового тракту; діти до 6 років. Періоди вагітності та лактації.
Передозування. При випадковому прийомівеликої кількості таблеток спостерігаються такі клінічні симптоми: нудота,блювання, олігоанурія, мініероподібні порушення, висипання; у більш тяжкихвипадках – клонічно-тонічні судоми, гіпотермія з бульбарним парезом, порушеннядихання, колапс або кома. Рідше виникають гематологічні симптоми –агранулоцитоз, апластична і геморагічна анемії, геморагічний діатез. Лікуванняє симптоматичним: гастропротекційні препарати, прискорений діурез, дихальнареанімація, протишокове і симптоматичне лікування.
Особливості застосування. З обережністю необхідно призначатипрепарат особам із анамнестичними даними про надмірну чутливість до їжі і ліків(особливо до групи нестероїдних протизапальних засобів і аспірину) черезпідвищений ризик надмірної чутливості. Одночасне застосування з ліками групинестероїдних протизапальних засобів підвищує зазначений ризик, а також небажаніефекти з боку гастроінтестинального тракту. При гематологічних захворюванняхслід застосовувати у виключних випадках, під суворим наглядом лікаря і приконтролі показників гемопоеза. Дітям до 6 років, хворим з порушенням функціїнирок і активною виразкою дванадцятипалої кишки або шлунку можна прийматипрепарат лише під суворим наглядом лікаря. Виняткової обережності вимагаєзастосування Спазмілу-М у лікуванні хворих із недавно перенесеним інфарктомміокарда.
Не рекомендується вживати препаратпід час вагітності, особливо у першому і останньому триместрах, а також пригодуванні груддю.
Прийом препарату не впливає наздібність керувати автомобілем і працювати з машинами. Однією з допоміжнихречовин цього препарату є пшеничний крохмаль, який може бути небезпечним дляхворих на глютенову ентеропатію.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Неслід призначати одночасно з іншими піразолоновими аналгетиками. Спільнезастосування з хлорамфеніколом, цитостатиками та іншими мієлотоксичними лікамипосилює мієлотоксичну дію препарату. Впливає на психотонічний стан пацієнта приодночасному застосуванні із засобами, які пригнічують ЦНС. Посилюєтьсянебезпека реакції підвищеної чутливості і небажаних лікарських реакцій приспільному прийомі із нестероїдними протизапальними засобами. Алопуринол,транквілізатори, невролептики, оральні контрацептиви посилюють ефект Спазмілу-Мунаслідок інгібуючої дії метаболізуючих ензимів печінки. Спазміл-М можнакомбінувати з М-холінолітиками, хінідином і кодеїном, оскільки з ними вінвиявляє синергізм.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухих,захищених від світла та недоступних для дітей місцях, при температурі не вище+25˚ С. Термін зберігання – 3 роки.