ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ЦЕФУРОКСИМ-БХФЗ
(Cefuroximum-БХФЗ)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Cefuroxime;
натрій(6R,7R)-3-[(карбамоїлокси)метил]-7-[[(Z)-(фуран-2-іл)(метоксиіміно)ацетил)]-аміно]-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0.]окт-2-ен-2-карбоксилат;
основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого, абожовтуватого кольору, злегка">гігроскопічний. Після розчинення препарату"> розчин може забарвлюватись у колір відблідо-жовтого до світло-бурштинового, залежно від концентрації розчину тавикористаного розчинника;
склад: цефуроксим (у вигляді цефуроксиму натрієвої солі стерильної) 0,25 г,або 0,75 г, або 1,5 г.
Форма випуску. Порошокдля приготування розчину для ін''єкцій.
Фармакотерапевтична група. протимікробнізасоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D A06.
Фармакологічні властивості.
фармакодинаміка. Цефуроксим-БХФЗ - цефалоспорин II покоління дляпарентерального застосування, що має бактерицидну дію. Протимікробний механізмпов''язаний з пригніченням активності мікробного ферменту транспептидази, щопризводить до порушення синтезу пептидоглікану клітинної стінкимікроорганізмів. Препарат має широкий спектр дії, стійкий у присутностібільшості β-лактамаз, діє на штами, які стійкі до ампіциліну таамоксициліну. Активний відносно таких мікроорганізмів:
грамнегативних аеробів: Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteusrettgeri, Proteus mirabilis, Providencia spp., Haemophilus influenzae (в т.ч.ампіцилінорезистентні штами), Haemophilus parainfluenzae (в т.ч.ампіцилінорезистентні штами), Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseriagonorrhoeae (в т.ч. штами, які синтезують пеніциліназу), Neisseriameningitidis, Salmonella spp. (в т.ч. Salmonella typhi, Salmonellatyphimurium);
грампозитивних аеробів: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (в т.ч. штами, якіутворюють пеніциліназу, але виключаючи метицилінорезистентні штами),Streptococcus pyogenes, (а також інші β-гемолітичні стрептококи),Streptococcus pneumoniae, Streptococcus spp. групи B (Streptococcusagalactiae), Streptococcus mitis (група viridans), Bordetella pertussis;
анаеробів: Peptococcusта Peptostreptococcus species, грампозитивні бактерії (в т.ч. Clostridium spp.)та грамнегативні бактерії (в т.ч. Bacteroides spp. та Fusobacterium spp.),Propionibacterium spp.;
до препарату частково стійкі: Proteus morganii, Proteus vulgaris;
мікроорганізми, які не чутливі до Цефуроксиму-БХФЗ:Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobactercalcoaceticus, Legionella spp., Listeria monocytogenes, деякі штами Serratiaspp.
фармакокінетика. Цефуроксим-БХФЗ використовується тількипарентерально, тому що
швидко руйнується шлунковим соком. При внутрішньом’язовому введенніпрепарату в дозі 0,75 г максимальна концентрація утворюється через 45 - 60хвилин і становить близько 27 - 30 мкг/мл. При внутрішньовенному введенні вдозі 0,75 г і 1,5 г терапевтична концентрація у плазмі крові спостерігаєтьсявже через 15 хвилин і становить 50 мкг/мл і 100 мкг/мл відповідно. Ступіньзв’язування з білками плазми крові становить близько 50 %. Препарат створюєтерапевтичні концентрації у плевральній і синовіальній рідинах, жовчі,мокротинні, кістковій та м’яких тканинах, міокарді, шкірі. При запаленнімозкових оболонок Цефуроксим-БХФЗ добре проникає крізь гематоенцефалічнийбар’єр. Препарат проходить через плацентарний бар’єр та може виділятись зжіночим молоком. Період напіввиведення (Т1/2) препарату привнутрішньом’язовому та внутрішньовенному введені становить близько 1,5 години(у новонароджених та немовлят Т1/2 збільшений і можеколиватись від 4 до 6,5 години). Більше 80 % введеного препарату елімінуєтьсянирками у незміненому вигляді: близько 50 % клубочковою фільтрацією і близько50 % - канальцієвою секрецією протягом 8 годин, утворюючи ефективнуконцентрацію в сечі та сечовивідних шляхах. Після 24 годин препарат вже невиявляється в організмі.
Показання для застосування. Цефуроксим-БХФЗ призначають для лікуванняінфекційних хвороб, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, такихяк:
інфекції дихальних шляхів: гострі та хронічні бронхіти, інфікованібронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекціїорганів грудної порожнини;
інфекції вуха, горла, носа: синусити, тонзиліти, фарингіти,середній отит;
інфекції сечовивідних шляхів: гострий та хронічний пієлонефрит, цистит,асимптоматична бактеріурія;
інфекції м''яких тканин: бешиха, ранові інфекції;
інфекції кісток та суглобів: остеомієліт, септичний артрит;
інфекції шкіри: фурункульоз, піодермія, імпетиго;
інфекції, які передаються статевим шляхом: гонорея (гострий, неускладнений гонококовийуретрит та цервіцит), особливо у тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін;
акушерство та гінекологія: запальні захворювання тазових органів;
інші інфекції: септицемія, менінгіт, перитоніт;
профілактика післяопераційних інфекцій: при підвищеному ризику виникненняінфекційних ускладнень після операцій на грудній та черевній порожнині,операцій на тазових органах, при серцево-судинних та ортопедичних операціях.
У більшості випадків ефективна монотерапія Цефуроксимом-БХФЗ. Занеобхідності препарат можна використовувати у комбінації з аміноглікозиднимиантибіотиками або з метронідазолом (перорально, в супозиторіях чи у виглядіін''єкцій), особливо для профілактики післяопераційних ускладнень у шлунково-кишковійта гінекологічній хірургії.
Спосіб застосування та дози. Цефуроксим-БХФЗ вводять лишевнутрішньом’язово або внутрішньовенно. Для приготування розчину длявнутрішньом’язового введення до 0,25 г препарату додають 1 - 2 мл води дляін’єкцій або 1 - 2,5 мл ізотонічного (0,9 %) розчину натрію хлориду; до 0,75 гпрепарату – 3 - 6 мл води для ін’єкцій або 3 - 7,5 мл ізотонічного (0,9 %)розчину натрію хлориду, струшують до виникнення суспензії або розчину. Залежновід об’єму розчинника препарат може утворювати непрозору молочну суспензію абожовтуватий розчин. Для приготування розчину для внутрішньовенного струминноговведення 0,25 г препарату розчиняють не менше, ніж у 3 мл води для ін’єкцій;0,75 г препарату - не менше, ніж у 9 мл води для ін’єкцій; 1,5 г препарату - неменше, ніж у 15 мл води для ін’єкцій. Приготований розчин може забарвлюватись уколір від блідо-жовтого до світло-бурштинового. Різна інтенсивність забарвленняне впливає на терапевтичну ефективність та безпеку препарату. Вводять повільно- протягом 3 - 5 хвилин.
Для внутрішньовенних короткочасних вливань (до 30 хв) 1,5 г препаратурозчиняють у 50
мл розчинника, який може бути ізотонічним (0,9 %) розчином натріюхлориду, водою для ін’єкцій або 5 % розчином глюкози.
Дорослим призначають по 0,75 г (при інфекціях, які спричиненігрампозитивними мікроорганізмами) і по 1,5 г (при інфекціях, які спричиненіграмнегативними мікроорганізмами) 3 рази на добу внутрішньом’язово абовнутрішньовенно. За необхідності інтервал між введеннями можна скоротити до 6годин. Добова доза Цефуроксиму-БХФЗ становить в середньому 3,0 - 6,0 г.
При гонореї препарат вводять у дозі 1,5 г одноразово або розділену надві ін''єкції в обидві сідничні м’язи.
Дітям до 14 років і немовлятам старше 2 місяців призначають препаратвнутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозі 30-100 мг/кг маси тіла на добу,яка розділена на 3-4 введення. Для більшості інфекційних хвороб ефективна дозастановить 60 мг/кг. Новонародженим і немовлятам молодше 2 місяців призначають удозі 30-100 мг/кг/добу, розділеній на 2 - 3 ін''єкції, але при цьому необхідномати на увазі, що Т1/2 цефуроксиму у перші тижні життя дитини можебути в 3 - 5 разів триваліший, ніж у дорослих.
Препарат використовують як засіб монотерапії при менінгіті, якщо вінспричинений чутливими штамами: дорослим призначають 3,0 г внутрішньовенно кожні8 годин; немовлятам після 2 місяців та дітям до 14 років призначають 200 - 240мг/кг/добу внутрішньовенно, розділених на 3-4 введення. При досягненнітерапевтичного ефекту після 3 днів дозу можна знизити до 100 мг/кг маси надобу. Для новонароджених і немовлят до 2 місяців добова доза не повиннаперебільшувати 100 мг/кг/добу внутрішньовенно, яку необхідно розділити на 3 або4 введення. При досягненні терапевтичного ефекту дозу знижують до 50 мг/кг масина добу внутрішньовенно.
Для профілактики післяопераційних ускладнень доза становить 1,5 гвнутрішньовенно на стадії індукції в наркоз при проведенні абдомінальних,тазових та ортопедичних операцій. Можливо введення додаткової ін’єкції в дозі0,75 г внутрішньом’язово через 8 та 16 годин.
При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах одноразова дозастановить 1,5 г внутрішньовенно, яка вводиться на стадії індукції в наркоз;потім вводять 0,75 г Цефуроксиму-БХФЗ внутрішньом’язово 3 рази на добу впродовжнаступних 24 - 48 годин.
Хворим з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну 10 - 20 мл/хв)рекомендують вводити препарат по 0,75 г 2 рази на добу; в більш важких випадках(при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв) – 0,75 г 1 раз на добу.
Тривалість лікування Цефуроксимом-БХФЗ залежить від характеру та мірипрояву патологічного процесу і визначається, окрім цього, данимибактеріологічного тестування. Звичайна тривалість лікування коливається в межахвід 5 до 10 днів (в середньому 7). При більшості інфекційних хвороб лікуваннятриває, як мінімум, ще 24 години після зникнення симптомів захворювання іпідтвердження ефекту лікування результатами бактеріологічного аналізу.
Побічна дія. при застосуванніпрепарату побічна дія виникає відносно рідко, помірно виражена та носитьзворотний характер. Прийом препарату може спричинювати такі побічні реакції:
з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювання, кандидоз ротовоїпорожнини, рідко - псевдомембранозний коліт, стоматит, глосит, анорексія,підвищення активності трансаміназ крові, білірубіну, холестаз, дисбіозкишечнику;
з боку системи кровотворення: анемія, еозинофілія, лейкопенія,нейтропенія, тромбоцитопенія, гемоліз еритроцитів, гіпопротромбінемія;
алергічні реакції: висипи, свербіж, кропив''янка, пропасниця, упоодиноких випадках – анафілактичний шок;
місцеві реакції: біль або інфільтрат в місці введення; післявнутрішньовенного введення в деяких випадках - флебіт;
інші: інколи спостерігається транзиторне підвищення рівня печінковихензимів, особливо у пацієнтів з патологією печінки, але даних про прямийшкідливий вплив препарату на функціональний стан печінки немає. Головний біль,сонливість, дизурія, інтерстиціальний нефрит.
Протипоказання. гіперчутливістьдо антибіотиків групи цефалоспоринів, хвороби, які супроводжуються кровотечеюзі ШКТ; захворювання травного каналу в анамнезі, особливо неспецифічнийвиразковий коліт або ентерит; I триместр вагітності, лактація.
Передозування. необґрунтовановеликі дози препарату можуть спричинювати збудження ЦНС, що виявляється увигляді судом. Специфічного антидоту немає. Рівень Цефуроксиму-БХФЗ у плазмікрові може бути знижений застосуванням гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Особливості застосування. внутрішньом’язовіін''єкції у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м''яза повинні бутиглибокими. Перед введенням розчину препарату необхідно пересвідчитися в тому,що голка знаходиться поза судинами. Для попередження появи флебіту розчинЦефуроксиму-БХФЗ необхідно вводити внутрішньовенно повільно протягом 2 - 4хвилин. При печінковій і нирковій недостатності дозу препарату зменшують. Дляхворих з нирковою патологією (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова дозаантибіотика не повинна перевищувати 0,75 г. У випадку хворих з нирковою тапечінковою недостатністю, а також коли лікування проводиться з гемодіалізом,необхідно проводити корекцію дози Цефуроксиму-БХФЗ та моніторинг йогоконцентрації в плазмі крові. При тривалому застосуванні препарату необхіднопроведення бактеріологічних досліджень для визначення появи дисбактеріозу. Зобережністю призначають дітям та дорослим, схильним до алергічних реакцій.Пацієнтам похилого віку і виснаженим хворим доцільно одночасне призначення препаратіввітаміну К. Слід враховувати, що у новонароджених виведення препарату у 3 - 5разів нижче, ніж у дорослих. Як і при застосуванні інших антибіотиків,довгочасне, неконтрольоване застосування Цефуроксиму-БХФЗ може сприяти розвиткустійких до препарату мікроорганізмів. Експериментальних даних проембріотоксичну та тератогенну дії препарату немає, проте він не повиненвикористовуватись в перші місяці вагітності. Цефуроксим-БХФЗ виділяється згрудним молоком, тому при застосуванні препарату необхідно припинити годуваннядитини. Доцільно контролювати (при тривалому застосуванні) клітинний складпериферійної крові, функцію нирок та печінки.
Можлива поява позитивної реакції на цукор у сечі.
З обережністю призначають водіям транспортних засобів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами: 1,5 г Цефуроксиму-БХФЗ, розчиненого у 15 млводи для ін''єкцій, може використовуватись разом з метронідазолом (500 мг/100мл), причому обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин притемпературі до 25 оС.
Препарат сумісний зі стерильним 1 % розчином лідокаїну гідрохлориду таз більшістю інших загальновживаних розчинників, які використовуються дляприготування розчинів для парентерального введення. Препарат зберігаєфармакологічні властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі в такихрозчинниках:
0,9 % розчин натрію хлориду для ін''єкцій;
5 % розчин глюкози (декстрози) для ін''єкцій;
10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій;
Цефуроксим-БХФЗ не повинен змішуватись в одному шприці з аміноглікозидними
антибіотиками. Розчин бікарбонату натрію для ін''єкцій в концентрації2,74 % суттєво впливає на забарвлення препарату після розчинення, тому його нерекомендують використовувати як розчинник.
При одночасному застосуванні з потенційно нефротоксичними антибіотиками(аміноглікозиди) та сильнодіючими діуретиками (фуросемід), полімексидомпідвищується ризик ураження нирок; при одночасному застосуванні з еритроміциномможливо зниження активності обох антибіотиків; при сполученні з фенілбутазономта пробеноцидом знижується кліренс Цефуроксиму-БХФЗта підвищується його концентрація у крові, при застосуванні з НПЗС –підвищується ризик кровотеч.
призастосуванні Цефуроксиму-БХФЗ можливо пригнічення кишкової мікрофлори, щопризводить до зменшення синтезу вітаміну К та інших філохінонів. Приодночасному застосуванні препаратів, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ,саліцилати), збільшується ризик появи кровотечі. При сумісному використанні зантикоагулянтами відмічено посилення антикоагулянтної дії. При одночасномузастосуванні з потенціально нефротоксичними препаратами (аміноглікозиди,поліміксин В) і потужними діуретиками (етакринова кислота, фуросемід)збільшується ризик розвитку ниркової недостатності. Одночасне застосуванняпрепарату з пробеноцидом і фенілбутазоном уповільнює виведення Цефуроксиму-БХФЗз організму хворого та збільшує його концентрацію в плазмі крові. Комбінованезастосування препарату з еритроміцином знижує ефективність обох антибіотиків.Розчин препарату не слід змішувати або вводити в одному шприці чи крапельниці заміноглікозидами у зв''язку з фармацевтичною несумісністю.
Термін придатності. 2 роки. Не слід використовувати препарат післязакінчення терміну придатності. Приготовлений розчин або суспензія Цефуроксиму-БХФЗзберігає активність протягом 48 годин при умові зберігання його в холодильнику(при температурі 2 – 8 °С) та протягом 24 годин при температурі не вище 25 °С.Але загальним правилом повино бути використання тільки свіжоприготовлених розчинівпрепарату!
Упаковка. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій по 0,25 г, або 0,75 г,або 1,5 г у флаконах №5 у пеналі; по 1,5 г у флаконах №1 у пачці.
Умови зберігання. Зберігатив сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурівід 2 до 25 °С.