ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ЦефуроксимСандоз
(CefuroximSandoz®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: cefuroxime;
основні фізико-хімічнівластивості: порошок білого або майже білого кольору;
склад: 1 флакон містить 750мг або 1500 мг цефуроксиму у формі цефуроксиму натрію.
Форма випуску. Порошок для приготуваннярозчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби длясистемного застосування. Цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТС J01DA06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Цефуроксим –цефалоспориновий антибіотик, діє бактерицидно за рахунок інгібування синтезуклітинної стінки бактерій. Має широкий спектр антимікробної дії. Високоактивнийщодо грампозитивних мікроорганізмів, включаючи штами, стійкі до пеніцилінів (завинятком штамів, резистентних до метициліну): Staphylococcus aureus,Streptococcus pyogenes (та інші бета-гемолітичні стрептококи), Streptococcuspneumoniae, Streptococcus групи В (Streptococcus agalactiae), Streptococcusmitis (групи viridans), Bordetella pertussis, більшістьClostridium spp.;
- грамнегативних мікроорганізмів:Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis,Providencia spp., Proteusrettgeri, Haemophilus influenzae, включаючи штами, які резистентні доампіциліну; Haemophilus parainfluenzae, включаючи штами, які резистентнідо ампіциліну; Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, включаючиштами, які продукують і не продукують пеніциліназу, Neisseria meningitidis,Salmonella spp., Borrelia burgdorferi;
- грампозитивних і грамнегативниханаеробів: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Fusobacteriumspp., Propionibacterium spp.
До цефуроксиму нечутливі: Clostridiumdifficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobactercalcoaceticus, Listeria monocytogenes, стійкі до метициліну штами Staphylococcusaureus, Staphylococcus epidermidis, Legionella spp., Streptococcus(Enterococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacterspp., Citrobacter spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика. Пік концентрації в плазмідосягається через 30 - 45 хв після внутрішньом’язового застосування. Широко розподіляєтьсяв тканинах і рідинах організму, включаючи плевральну рідину, мокротиння,кістки, синовіальну та внутрішньоочну рідину. Терапевтичні концентрації вспинномозковій рідині досягаються тільки при менінгіті. Зв’язування з білкамиплазми становить близько 50%. Проникає крізь плаценту, виділяється з грудниммолоком.
Цефуроксим не метаболізується.Більша частина виводиться із сечею в незміненому вигляді, причомубільша частина введеної дози виводится протягом перших 6 год; препаратприсутній в сечі в високих концентраціях. В незначній кількості виводиться зжовчю.
Період напіввиведення – приблизно70 хв; у хворих з порушеннями функції нирок і новонароджених періоднапіввиведення подовжується.
Показання для застосування. Інфекції, спричиненічутливими до цефуроксиму мікроорганізмами:
- інфекціїдихальних шляхів (гострий та хронічний бронхіт, пневмонія, бронхоектатичнахвороба, легеневий абсцес і післяопераційні інфекції);
- інфекції ЛОР-органів (середнійотит, синусит, тонзиліт, фарингіт);
- інфекції сечових шляхів(гострий і хронічний пієлонефрит, цистит і асимптоматична бактеріурія,гонорея);
- інфекції шкіри та м’яких тканин(бешиха, ранові інфекціі);
- інфекції кісток і суглобів(остеомієліт, септичний артрит);
- акушерські та гінекологічніінфекції (запальні захворювання органів малого таза);
- інші інфекції (сепсис, менінгіт,хвороба Лайма (бореліоз).
Профілактика інфекцій приабдомінальних і ортопедичних операціях, операціях у ділянці таза, стравоходу,легенів, у серцево-судинній хірургії, коли існує підвищений ризик розвиткуінфекції.
Спосіб застосування тадози. ЦефуроксимСандоз® можна застосовувати для внутрішньом’язових, внутрішньовеннихін’єкцій.
Дорослим призначаютьвнутрішньом’язово або внутрішньовенно по 750 мг 3 рази на добу. При тяжкихінфекціях – по 1,5 г 3 рази на добу.
За необхідності кратністьзастосування можна збільшити до 4 разів на добу при загальній добовій дозі від3 до 6 г цефуроксиму.
Новонародженим призначають у добовій дозі30 - 100 мг/кг, частота введення – 2 - 3 рази на добу. В перші тижні життяперіод напіввиведення може у 3 - 5 разів перевищувати такий показник длядорослих.
Для дітей першого рокужиття та старше добова доза становить від 30 до 100 мг/кг, частота введення – 3 - 4рази на добу. Для лікування більшості інфекцій добова доза становить 60 мг/кг.
Для лікування гонореї призначається 1,5 г цефуроксиму якодноразова доза. Її можна вводити двома ін’єкціями – по 750 мг у сідничний м’язз обох боків.
Для лікування менінгіту.
Дорослі – по 3 г Цефуроксиму Сандоз®внутрішньовенно кожні 8 годин.
Для новонароджених початкова добова дозастановить 100 мг/кг внутрішньовенно. В подальшому дозу можна знизити до 50мг/кг на добу.
Для дітей грудного віку тастарше добовадоза становить від 200 до 400 мг/кг внутрішньовенно у 3 - 4 прийоми. Після 3днів лікування або при поліпшенні клінічного стану добова доза може бутизнижена до 100 мг/кг на добу.
Для профілактики післяопераційнихускладнень доза для дорослих становить 1,5 г внутрішньовенно на стадіївступного наркозу при проведенні абдомінальних, тазових та ортопедичнихоперацій. Можливо введення додаткової ін’єкції в дозі 750 мг внутрішньом’язовочерез 8 і 16 год.
При операціях на серці, легенях,стравоході та судинах одноразова доза для дорослих становить 1,5 гвнутрішньовенно, яка вводиться на стадії вступного наркозу; потім вводять по750 мг Цефуроксиму Сандоз® внутрішньом’язово 3 рази на добу протягомнаступних 24 - 48 годин.
Хворим з порушеною функцією нирок(кліренс креатиніну 10 - 20 мл/хв) рекомендують вводити препарат по 750 мг 2рази на добу; в більш тяжких випадках (при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв)– 750 мг 1 раз на добу.
Хворим, яким проводиться гемодіаліз,необхідна додаткова доза 750 мг цефуроксиму наприкінці кожної процедури діалізу.Для хворих, що перебувають на безперервному перитонеальному діалізі звичайнопризначається по 750 мг 2 рази на добу.
Інструкція длязастосування.
Сумісність ізрозчинами для внутрішньовенних ін''єкцій.
Цефуроксим залишається стабільнимпротягом 2 годин при кімнатній температурі та 24 годин при температурі 2 - 8°C,якщо його розчинити:
- у воді для ін’єкцій;
- у 0,9 %розчині натрію хлориду;
- 5% розчиніглюкози.
Інструкції щодо розведення.
Цефуроксим Сандоз® 750мг – приготування розчину для внутрішньом''язового введення: необхідно додати 3 мл водиу флакон з порошком для одержання розчину/суспензії для ін’єкцій. Обережнозбовтати до одержання однорідної суспензії.
Цефуроксим Сандоз®по 1 500 мг не призначений для внутрішньом’язового введення.
Цефуроксим Сандоз® 750мг і 1 500 мг – приготування розчину для внутрішньовенного введення: слід розчинити порошокЦефуроксиму Сандоз® у воді для ін’єкцій або 0,9% розчині натріюхлориду або 5% розчині глюкози, які необхідно додати в об’ємі щонайменше 6 мл уфлакони по 750 мг та 15 мл у флакони по 1500 мг для одержання розчину/суспензіїдля ін’єкцій; обережно збовтати до одержання однорідної суспензії.
При розчиненні, для проведеннявнутрішньом’язової або внутрішньовенної ін’єкції, з білого або майже білогопорошку відповідно утворюється безбарвні або жовтувата суспензія.
Перед застосуванням готового розчину/суспензіїнеобхідно перевірити його візуально щодо наявності часток, які не розчинилися,або щодо знебарвлення. Його необхідно використати тільки для 1 ін’єкції;залишки розчину/суспензії викидають.
Побічна дія.
З боку кровоносної талімфатичної системи: в деяких випадках може знизитися рівень гемоглобіну,розвинутись еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія та тромбоцитопенія; дуже рідко– гемолітична анемія.
З боку шлунково-кишковоготракту:можливі – нудота, блювання, діарея; описані випадки псевдомембранозного коліту.
З боку гепатобіліарноїсиситеми: впоодиноких випадках – підвищення активності печінкових трансаміназ і білірубінув сироватці крові, жовтуха.
З боку нирок і сечовихшляхів:підвищення рівня креатиніну та сечовини в сироватці, особливо у хворих знирковою недостатністю; рідко – гострий інтерстиціальний нефрит.
Алергічні реакції: висип, кропив’янка, свербіж;в окремих випадках – мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичнийепідермальний некроліз.
З боку імунної системи: рідко – сироватковахвороба; дуже рідко – анафілаксія.
З боку нервової системи: головний біль,запаморочення; дуже рідко – збудження, нервозність, сплутаність свідомості.
З боку ЛОР-органів: у деяких випадках у дітей,яких лікували з приводу менінгіту, спостерігалась втрата слуху слабкого тасереднього ступеня.
Інші: довготривале застосуванняпрепарату може призвести до розвитку вторинних суперінфекцій, спричиненихрезистентними мікроорганізмами, наприклад Candida, Enterococci і Clostridiumdifficile.
Загальні порушення тамісцеві реакції: флебіт (при внутрішньовенному введенні), біль у місці ін’єкції (привнутрішньом’язовому введенні); після швидкого внутрішньовенного введенняцефуроксиму може виникнути відчуття жару або нудота; рідко – лікарськапропасниця.
Лабораторні показники: псевдопозитивна реакціяКумбса, що може впливати на результати тестів сумісності крові; хибнопозитивнареакція сечі на глюкозу.
Протипоказання. Підвищена індивідуальначутливість до цефуроксиму, інших цефалоспоринів; показання в анамнезі на тяжкіреакції гіперчутливості до пеніциліну або будь-яких інших ß-лактамнихантибіотиків.
Передозування.
Симптоми: збудження центральної нервовоїсистеми, що виявляється судомами.
Лікування: гемодіаліз абоперитонеальний діаліз.
Особливості застосування. Необхідно з особливоюобережністю призначати препарат хворим, у яких спостерігалась алергічна реакціяна пеніцилін або будь-який інший бета-лактамний препарат.
Необхідно з особливою обережністюпризначати препарат хворим з порушеною функцією печінки. Для пацієнтів знирковою недостатністю добір дози проводять індивідуально.
Виникнення тяжкої діареї під час лікуванняпрепаратом може бути наслідком розвитку псевдомембранозного коліту. У цихвипадках застосування препарату слід припинити та провести відповіднеобстеження.
Застосування в період вагітності та лактації.
Цефуроксим проникає через плацентуй досягає тканин ембріона і плода. Обмежена кількість даних свідчить провідсутність у нього побічних ефектів. Однак через недостатність досвідузастосування для лікування вагітних препарат можна призначати в цей періодтільки після ретельного аналізу співвідношення ризик/користь.
У дітей, яких годують груддю,можливо виникнення сенсибілізації, діареї і колонізації слизовоїдріжджоподібними грибами. Годування груддю під час лікування препаратом кращеприпинити.
Вплив на здатність керуватиавтомобілем і працювати зі складними механізмами.
Інодізастосування цефуроксиму супроводжується таким побічним ефектом, якзапаморочення, що може впливати на здатність керувати транспортними засобами тапрацювати зі складними механізмами.
Взаємодія з іншимилікарськими засобами. Сумісне застосування цефуроксиму у високих дозах з“петльовими” діуретиками (етакринова кислота, фуросемід), аміноглікозидами,амфотерицином, колістином і поліміксином підвищує ризик розвитку нирковоїнедостатності.
При одночасномузастосуванні з фенілбузатоном або пробенецидом можливо зменшення нирковогокліренсу цефуроксиму та підвищення його концентрації в сироватці крові.
При внутрішньовенному введенні неслід додавати в розчин інші препарати. Не слід змішувати в шприці ЦефуроксимСандоз® і аміноглікозиди та інші антибіотики.
При одночасномузастосуванні з еритроміцином можливо зниження ефективності обох антибіотиків.
Рекомендується уникати одночасногозастосування цефуроксиму з тетрациклінами, макролідами або хлорамфеніколом.
Цефуроксим, пригнічуючи кишковуфлору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні зпрепаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (нестероїдні протизапальнізасоби, саліцилати, сульфінпіразон), підвищується ризик розвитку кровотеч. Зцієї ж причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відмічаєтьсяпосилення антикоагулянтної дії.
Значення рН 2,74% розчину натріюбікарбонату для ін’єкцій значно впливає на колір готового розчину. Тому нерекомендується застосовувати розчин натрію бікарбонату для розведенняцефуроксиму. За необхідності хворим, яким проводиться інфузія розчину натріюбікарбонату, слід вводити розчин цефуроксиму з водою для ін’єкцій у трубку щоподається до інфузійного пристрою.
Умови та термін зберігання.Зберігатив недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище25ºС. Термін придатності – 2 роки.