ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КІМАЦЕФ
(KIMACEF)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: cefuroxime;
натрію (6R,7R)-3-[(карбамоїлокси)метил]-7-[[(Z)-(фуран-2-іл)(метоксііміно)ацетил]аміно]-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ен-2-карбоксилату;
основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або білого з жовтуватимвідтінком кольору;
склад: 1 флакон містить цефуроксиму натрієвої солі в перерахуванні нацефуроксим 0,75 або 1,5 г .
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТС J01DA06.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цефуроксим –цефалоспориновий антибіотик другого покоління для парентерального застосування.Має бактерицидну дію, в основі якої лежить механізм зв’язування зпеніцилінзв’язуючими білками бактерій, що призводить до пригнічення процесусинтезу пептидоглікану бактеріальної стінки. Це у свою чергу призводить допорушення процесу ділення мікроорганізму та його загибелі.
Цефуроксим має широкий антибактеріальний спектр дії. Активний відноснонаступних збудників: грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus,Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, які резистентні до пеніцилінів),Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae,Streptococcus viridans; грамнегативні мікроорганізми: Borrelia burgdorferi,Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи штами, які резистентні доампіциліну), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., Moraxellacatarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукуютьпеніциліназу), Neisseria meningitidis, Propionibacterium spp., Proteusmirabilis, Proteus rettgeri, Providencia spp., Salmonella spp.; анаеробнімікроорганізми: Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp.,Peptostreptococcus spp.
Фармакокінетика. Після внутрішньом’язового введення в дозі 0,75г максимальна концентрація досягається через 45 хвилин і становить 27 мкг/мл.
При внутрішньовенному введенні 0,75 г або 1,5 г цефуроксиму через 15хвилин рівні у плазмі досягають 50 та 100 мкг/мл відповідно. У терапевтичнихконцентраціях препарат зберігається 5,3 години (при дозі 0,75 г) та 8 годин(при дозі 1,5 г). Визначається у плевральній рідині, мокротинні, у суглобовомувипоті, кістковій тканині, жовчі, спинномозковій рідині (при запаленні мозковихоболонок), у внутрішньоочній рідині, міокарді, шкірі та м’яких тканинах.Препарат проникає крізь плаценту, визначається у грудному молоці. З білкамиплазми зв’язується до 50 %.
Екскретується нирками шляхом гломерулярної фільтрації (50 %) татубулярної секреції (50 %). Близько 89 % дози виводиться у незміненому виглядііз сечею протягом 8 годин, через 24 години препарат виводиться повністю.
Період напіввиведення при внутрішньовенному та внутрішньом’язовомувведенні становить близько 70 хвилин (у новонароджених може бути у 3 - 5 разіввище).
Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання, щоспричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: сепсис, бактеріальнасептицемія, перитоніт, менінгіт, а також:
- інфекції верхніх дихальних шляхів: бронхіти, інфіковані бронхоектази,пневмонія, абсцес легенів;
- інфекції ЛОР-органів: синусити, тонзиліти, фарингіти, середній отит;
- інфекції сечостатевих шляхів: уретрит, гострий та хронічнийпієлонефрит, цистит, асимптоматична бактеріурія;
- інфекції шкіри та м’яких тканин: бешиха, ранові інфекції, піодермія,фурункульоз;
- інфекції кісток і суглобів: остеомієліт, септичний артрит;
- інфекції органів малого таза;
- інфекції травного тракту;
- гострий гонококовий уретрит і цервіцит;
- профілактика інфекційних ускладнень після операцій.
Спосіб застосування та дози. Режим дозування встановлюють індивідуально, зурахуванням тяжкості перебігу та локалізації інфекції, чутливості збудника.
Препарат застосовують внутрішньовенно або внутрішньом’язово.
Для внутрішньовенного введення у флакон, що містить 0,75 г препарату,додають 8 мл води для ін’єкцій; у флакон, що містить 1,5 г препарату, додають16 мл води для ін’єкцій;
для внутрішньом’язового введення до 0,75 г препарату додають 3 мл водидля ін’єкцій, обережно струшують до утворення суспензії;
для приготування інфузійного розчину до кожної дози 0,75 г або 1,5 гдодають 8 або 16 мл води для ін’єкцій. Після розчинення препарату можна додатинеобхідну кількість (50 – 100 мл) ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 %глюкози.
Новонародженим і дітям до 3 місяців препарат призначають із розрахунку10 - 30 мг/кг на добу; старше 3 місяців - 30 - 100 мг/кг на добу. Кількістьвведень - 2 - 3 рази.
Дорослим призначають по 0,75 г 3 рази на добу. При тяжких інфекціяхдозу збільшують до 1,5 г 3 рази на добу. За необхідностю кількість введень можебути збільшена до 4 разів з 6-годинним інтервалом. Максимальна добова дозастановить 6 г.
Курс лікування, як правило, - 5 - 10 днів.
При менінгіті призначають: новонародженим 100 мг/кг на добувнутрішньовенно, при поліпшенні стану хворого - 50 мг/кг на добувнутрішньовенно; немовлятам і старшим - внутрішньовенно 200 - 400 мг/кг на добув 3 - 4 прийоми (знижуючи до 100 мг/кг на добу через 3 дні або при поліпшенністану); дорослим - по 3 г внутрішньовенно кожні 8 годин.
Для профілактики післяопераційних ускладнень препарат Кімацефпризначають у дозі 1,5 г з введенням наркозу, далі при абдомінальних, тазових іортопедичних операціях за необхідності - по 0,75 г внутрішньом’язово через 8 і16 годин; при операціях на серці, легенях, судинах, стравоході - по 0,75 гвнутрішньом’язово 3 рази на добу протягом 24 - 48 годин (при операціях навідкритому серці загальна доза становить до 6 г).
Пацієнтам з порушенням функції нирок режим дозування встановлюють зурахуванням кліренсу креатиніну: при кліренсі 10 - 20 мл/хв – 0,75 г препаратуКімацеф 2 рази на добу; при кліренсі менше 10 мл/хв – 0,75 г препарату 1 раз надобу.
При гемодіалізі необхідно вводити 0,75 г препарату внутрішньовенно абовнутрішньом’язово наприкінці кожної процедури. При тривалому перитонеальномудіалізі або швидкій фільтрації крові у медичних центрах рекомендована доза 0,75г 2 рази на добу.
Побічна дія. При застосуванні препарату Кімацеф можутьспостерігатися
- з боку травної системи: нудота, блювання, діарея, холестатичнажовтуха, гепатит, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ ілужної фосфатази, псевдомембранозний коліт, дисбактеріоз;
- з боку системи крові: гіпопротромбінемія;
- алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка,пропасниця, дуже рідко - набряк Квінке;
- з боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит;
- місцеві реакції: болючі відчуття на місці внутрішньом’язовоїін’єкції, при внутрішньовенному введенні - флебіт.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату Кімацеф іцефалоспоринових антибіотиків, вагітність (особливо перший триместр), годуваннягруддю (на час лікування припинити).
Передозування. При передозуванні можуть виникнути судоми.
Лікування: застосування протисудомних препаратів;гемодіаліз, перитонеальний гемодіаліз.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливазміна картини периферичної крові: гемолітична анемія, транзиторна еозинофілія,лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія. При відміні препарату дані порушення, як правило, зникають.
Особливості застосування. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніцилінівможливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики.
З обережністю призначають препарат немовлятам і недоношеним дітям,пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок, при показанні на коліт ванамнезі, при зниженому згортанні крові, виразці шлунка і дванадцятипалоїкишки.
При тривалому застосуванні препарату рекомендується контролюватифункцію нирок (особливо при використанні високих доз препарату) і проводитипрофілактику дисбактеріозу.
Під час лікування препаратом Кімацеф не слід вживати алкоголь.
Під час лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса іпсевдопозитивна реакція сечі на глюкозу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні препаратуКімацеф з аміноглікозидами і “петльовими” діуретиками підвищується ризиквиникнення нефротоксичних ефектів, особливо у хворих з порушенням функціїнирок.
Пробенецид знижує канальцеву секрецію, зменшує нирковий кліренс,збільшує період напіввиведення і підвищує ризик токсичної дії препаратуКімацеф.
При одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегаціютромбоцитів (нестероїдні протизапальні засоби, саліцилати, сульфінпіразон),збільшується ризик розвитку кровотеч. З цієї ж причини при одночасномузастосуванні з антикоагулянтами відмічається посилення антикоагулянтної дії.
Змішування препарату Кімацеф з аміноглікозидами в одному об’ємі можепризвести до взаємної інактивації, тому не слід змішувати їх в одному шприціабо флаконі, а при одночасному застосуванні їх слід вводити в різні ділянкитіла, з інтервалом не менше ніж1 година.
Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці притемпературі не вище 25 0С. Термін придатності – 2 роки.
Після розведення препарат може зберігатися 48 годин при температурі 4 0Ста 7 годин - при температурі не вище 25 0С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Під час зберігання допускається пожовтіння розчину, що не є ознакоюнепридатності препарату.