ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ОМЕПРАЗОЛ-ВОКАТЕ
(OMEPRAZOLE-VOCATE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: оmeprazole;5-метоксі-2-[[4-метоксі-3,5-диметил-2-піридиніл)метил]сульфаніл]-1H-бензимідазол;
основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий ліофілізованийпорошок;
склад: 1 флакон містить 42,6 мгомепразолу натрію у перерахуванні на 40 мг омепразолу;
допоміжні речовини: натрію гідроксид;
1 ампула розчинника містить поліетеленгліколь 400,кислоти лимонної моногідрат, воду для ін’єкцій.
Форма випуску. Ліофілізований порошокдля приготування розчину для внутрішньовенних ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікуванняпептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори“протонної помпи”.
Код АТС А02ВС01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка
Противиразковий препарат, інгібітор Н+ –К+ - АТФ-ази (протонної помпи). Гальмує активність Н+ – К+АТФ -ази в парієтальних клітинах шлунка та блокує кінцеву стадію секреціїсоляної кислоти. Вплив омепразолу на кінцеву стадію секреції соляної кислоти єзалежним від дози і забезпечує ефективне інгібування базальної, стимульованоїсекреції, незалежно від природи стимулювального фактора. Омепразол-Вокатешвидко та ефективно інгібує денну та нічну секрецію соляної кислоти. Середнєзниження кислотності шлункового соку становить приблизно 90 % протягом 24 годиняк при внутрішньовенній ін’єкції, так і при внутрішньовенній інфузії.
Фармакокінетика
Розподіл: обсяг розподілу препарату становить 0,3л/кг. У хворих похилого віку і хворих з печінковою недостатністю обсягрозподілу трохи нижчий. Зв’язування омепразолу з білками плазми становитьприблизно 95 %.
Виведення: період напіввиведення становить 40хвилин, загальний плазмовий кліренс – 0,3-0,6 л/хв. Омепразол повністюметаболізується в печінці з утворенням основного метаболіту гідроксіомепразолу.Більша частина омепразолу (80 %) виділяється із сечею у вигляді метаболітів, арешта виводиться з калом. У хворих з ослабленою нирковою функцією омепразолвиділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення збільшується у хворихз порушенням функції печінки, але омепразол не акумулюється.
Показання для застосування.
Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки;
невиразкова диспепсія;
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
ерадикація Helicobacter pylori (у комбінації зантибактеріальними засобами);
синдром Золлінгера - Еллісона.
Спосіб застосування та дози.
Для негайного зниження кислотності шлункового сокурекомендують внутрішньовенне введення у дозі 40 мг. Препарат призначаютьвнутрішньовенно струминно або краплинно. Режим дозування – індивідуальний. Середнярекомендована доза становить 40 мг. Кратність введення – 1 раз на добу.
При лікуванні пептичних виразок, ускладненихшлунково-кишковими кровотечами, призначають вутрішньовенно краплинноОмепразол-Вокате у дозі 80 мг на добу (8 мг/год), надалі призначають омепразолперорально по 20 мг з 3-го по 21-й день;
при ерадикації Helicobacter pylori Омепразол-Вокатепризначають у дозі
40 мг у комплексі з антибіотиками, метронідазолом,препаратами вісмуту;
при синдромі Золлінгера - Еллісона початкова дозаОмепразолу-Вокате становить 80 мг на добу. Надалі дозу коректують залежно відклінічного стану хворого. Якщо доза перевищує 80 мг на добу, її слід розділитина два введення.
Перед проведенням загальної анестезії дляпопередження аспірації шлункового вмісту вводять внутрішньовенноОмепразол-Вокате у дозі 40 мг за годину до операції.
Пацієнтам з тяжкою формою захворювання печінкипризначають Омепразол- Вокате у дозі 20 мг на добу.
Перед струминним внутрішньовенним введеннямліофілізований порошок, що міститься у флаконі, розводять у 10 мл розчинника(ампула з розчинником додається). Розчин препарату вводять повільно, не менше,ніж 2 хвилини. Розводити препарат необхідно перед застосуванням. Розчинпрепарату стабільний протягом 4 годин.
Перед краплинним внутрішньовенним введенням розчинпрепарату розчиняють у 100 мл 0,9 % інфузійного фізіологічного розчину натріюхлориду
або 5 % інфузійного розчину декстрози. Отриманийрозчин вводять протягом 20-30 хвилин. Інфузійний розчин, розчинений у 0,9 %натрію хлориду, треба використати протягом 12 годин. Інфузійний розчин,розчинений у 5 % розчині декстрози, треба використати протягом 6 годин.
Побічна дія.
З боку системи травлення: діарея, запор, біль уживоті, нудота, блювання, метеоризм, рідко – збільшення активності трансаміназпечінки; у деяких випадках – кандидоз шлунково-кишкового тракту, гепатит,жовтуха.
З боку центральної нервової системи: у поодинокихвипадках – головний біль, запаморочення, сонливість, порушення смаковихвідчуттів; у деяких випадках - депресія, галюцинації, збудженість.
З боку системи кровотворення: у деяких випадках –лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, тромбоцитопенія.
З боку ендокринної системи: у деяких випадках –гінекомастія.
З боку кістково-м’язової системи: у деяких випадках– біль у м’язах, м’язова слабкість, біль у суглобах.
Дерматологічні реакції: у поодиноких випадках –висипка або свербіж; у деяких випадках – фотосенсибілізація, мультиформнаеритема, алопеція.
Алергічні реакції: у поодиноких випадках –кропив’янка; у деяких випадках – пропасниця, ангіоневротичний набряк,бронхоспазм, інтерстиціальний нефрит, анафілактичний шок.
Інші: у поодиноких випадках – нездужання; у деякихвипадках – посилення потовиділення, периферичний набряк, порушення зору.
Побічні дії слабо виражені і мають скороминучийхарактер.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до омепразолу або до будь-якогокомпонента препарату;
вагітність;
годування груддю;
дитячий та підлітковий вік до 16 років.
Передозування.
Симптоми передозування: порушення зору, сплутаністьсвідомості, підвищене потовиділення, сонливість, сухість у ротовій порожнині,головний біль, нудота, тахікардія, аритмія. При збільшенні дози швидкістьвиведення препарату не змінювалась. Специфічного антидоту не існує. У випадкупередозування вживаються заходи, спрямовані на виділення омепразолу, проводятьсимптоматичну й підтримуючу терапію.
Особливості застосування.
За наявності таких симптомів, як значне спонтаннезменшення маси тіла, часте блювання, блювання з кров’ю, дисфагія, а також занаявності виразки шлунка (або підозри на виразку шлунка) перед початкомлікування препаратом потрібно виключити можливість злоякісного новоутворення,оскільки лікування Омепразолом-Вокате може замаскувати симптоматику тауповільнити правильну діагностику.
Для людей похилого віку, хворих з порушенням функціїнирок коригування дози препарату не проводять.
Керування автомобілем/робота з механізмами. Препаратне впливає на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
При одночасному застосуванні Омепразолу-Вокате зкетоконазолом може понизитися абсорбція останнього. Омепразол-Вокате можеперешкоджати засвоєнню лікарських препаратів у тих випадках, коли кислотністьшлункового середовища є важливим фактором для їх біодоступності (складнихефірів, ампіциліну, солей заліза, кетоконазолу). При одночасному застосуванні зОмепразолом-Вокате можливо уповільнення виведення діазепаму, варфарину,фенітоїну, оскільки омепразол біотрансформується в печінці за участі ферментівсистеми цитохрому Р450 2С19 (потрібно знизити дози цих препаратів).При одночасному тривалому застосуванні омепразолу та кларитроміцину має місцепідвищення їх концентрації у плазмі крові.
Умови та термін зберігання.
Зберігають при кімнатній температурі (не вище 25 0С)у сухому та захищеному від світла місці. Зберігають у недоступному для дітеймісці. Термін придатності – 2 роки.