основні фізико-хімічні властивості:
- капсули, які мають ковпачок темно-зеленого
кольору і корпус сірого корпусу, що містять білий або майже білий порошок
склад:
- 1 капсула містить амоксициліну (у формі тригідрату)
250 мг або 500 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат.
Форма випуску.
Фармакотерапевтична група.
- Антибактеріальні засоби для системного
застосування. Пеніциліни широкого спектра дії. Код АТС J01C A04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Амоксицилін –
напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів широкого спектра дії.
Інактивується бета-лактамазами (пеніциліназами), які продукують деякі штами
бактерій.
Має бактерицидну дію; пригнічує синтез
клітинної стінки бактерій. Ефект обумовлений здатністю пеніцилінів досягати і
зв’язувати пеніцилінзв’язуючі білки, які знаходяться на внутрішній мембрані клітинної
стінки бактерій. Пеніцилінзв’язуючі білки, які включають транспептидази,
карбоксипептидази та ендопептидази, є ферментами, що беруть участь у кінцевих
стадіях формування клітинної стінки бактерій і зміні її форми під час росту та
поділу клітини. Пеніциліни зв’язують пеніцилінзв’язуючі білки, інактивують їх,
внаслідок чого міцність клітинної стінки порушується і вона зазнає лізису.
Активний щодо грамнегативних, так і до
грампозитивних мікроорганізмів. До препарату чутливі Escherichia coli, Proteus
mirabilis, Salmonella, Shigella, Campilobacter, Haemophilus influenzae,
Bordetella pertussis, Leptospira, Chlamidia. Активний по відношенню до
стрептококів групи A, B, C, G, H, I, M, Streptococcus pneumoniae, стафілококів,
які не продукують пеніциліназу, нейсерій; Erysipelothrix rhusiopatiae,
Corynebacterium, Bacillus
Показання для застосування.
- Бактеріальні інфекції, спричинені чутливими
до препарату мікроорганізмами: отит, синусит, ангіна, фарингіт, тонзиліт,
пневмонія, бронхопневмонія, емпіема плеври, абсцес легенів, пієлонефрит,
цистит, простатит, уретрит, гонорея та ін. Застосовують для лікування
хронічного гастриту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки,
асоційованих з Helicobacter pylori (у комплексному лікуванні).
Спосіб застосування та дози.
Дози призначають індивідуально, залежно від
тяжкості захворювання, чутливості збудника інфекції та локалізації інфекційного
процесу. Дорослим та дітям віком від 10 років (з масою тіла більше 40 кг), як
правило, призначають по 0,5 г Ірамоксу через кожні 8 годин, 1,5 г на добу. При
тяжких інфекціях дозу можна збільшити вдвічі - по 1 г тричі на добу з
інтервалом 8 годин. Дітям віком від 5 до 10 років призначають по 0,25 г 3 рази на
добу з інтервалом 8 годин. При необхідності застосування Ірамоксу у дітей
молодших вікових груп віддають препарату у формі суспензії. Лікування
антибіотиком продовжують протягом 48 - 72 годин після зникнення ознак
захворювання. Середній курс лікування до 7 днів.
При гострій неускладненій гонореї
призначають одноразово 3 г Ірамоксу (бажано одночасно призначити 1 г
пробенециду).
При гострих інфекційних захворюваннях
органів травної системи (паратиф, черевний тиф) та жовчних шляхів, а також при
гінекологічних захворюваннях дорослим препарат призначають по 1,5 – 2 г 3 рази
на добу або 1 – 1,5 г 4 рази на добу.
При лептоспірозі дорослим призначають по 500
– 750 мг 4 рази на добу протягом 6 – 12 днів.
При інфекціях, спричинених бета-гемолітичним
стрептококом, Ірамокс приймають не менше 10 днів у звичайних дозах.
У хворих з порушеннями функції нирок при
кліренсі креатиніну у плазмі нижче 30 мл/хв дозу препарату знижують та/або
збільшують інтервал між прийомами препарату. При кліренсі креатиніну 15 – 40
мл/хв інтервал між прийомами повинен бути не менше 12 год. У хворих з анурією
доза препарату не повинна перевищувати 2 г на добу.
При інфекційних захворюваннях сечостатевих
шляхів корекція дози непотрібна.
Протипоказання.
- алергія на бета-лактамні антибіотики (можлива перехресна алергія);
- інфекційний мононуклеоз, лейкемоїдні
реакції лімфатичного типу;
- лімфолейкоз;
- діти до 5 років.
Особливості застосування.
Дуже важливо ретельно дотримуватись
дозування, призначеного лікарем, і не припиняти лікування раніше зазначеного
терміну. При появі алергічних реакцій необхідно припинити подальше лікування
Ірамоксом.
У хворих з підвищеною чутливістю до бета-лактамних
антибіотиків слід враховувати можливість виникнення перехресної алергії.
З обережністю призначають препарат пацієнтам
з будь-яким діатезом, бронхіальною астмою і сінною пропасницею.
При тривалому застосуванні високих доз
препарату слід контролювати показники функції печінки та нирок, проводити
загальні аналізи сечі. Доцільно контролювати картину периферичної крові.
При тривалому лікуванні слід враховувати
можливість розвитку суперінфекції нечутливими мікроорганізмами, в тому числі
грибками.
Тяжкий, тривалий пронос під час перших кількох тижнів лікування може
бути результатом фібринозного коліту.
При проведенні терапії необхідно забезпечити
адекватну кількість рідини для підтримання достатнього діурезу.
Можливе одержання псевдопозитивних результатів
при визначенні рівня глюкози в крові.
Застосування препарату у період вагітності можливо тільки за життєвими
показаннями. З обережністю призначають у період лактації (препарат
проникає у молоко); годування груддю на період прийому препарату слід припинити.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей, сухому,
захищеному від світла місці, при температурі від +15оС до +25 оС.
Термін придатності - 3 роки.