ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
АМОКСИЦИЛІН-НОРТОН
(AMOXICILLIN-NORTON)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: amoxicillin;
основні фізико-хімічні властивості: біло-блакитні желатинові капсули, якімістять майже білий кристаличний порошок.
склад: 1 капсула містить амоксициліну 250 мг або 500 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, тальк очищений, крохмаль- длякапсул по 500мг, лактоза- для капсул по 250 мг.
Форма випуску.Капсули.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.Пеніциліни широкого спектру дії. Код АТС J01C A04.
Фармакологічні властивості. Амоксицилін – це напівсинтетичний антибіотик згрупи пеніцилінів широкого спектра дії. Інактивується бета-лактамазами(пеніциліназами), які продукують деякі штами бактерій. Амоксицилін активнийвідносно всіх штамів гемолітичних стрептококів (включаючи стрептококи груп А таВ), пневмококів та ентерококів, коринебактерій, лістерій, Erysipelothrixinsidiosa, бацил сибірки, а також актиноміцетів, деяких клостридій,стафілококів, що не продукують бета-лактамазу. З грамнегативних бактерій доамоксициліну чутливі гонококи, менінгококи та сальмонели, менш чутливігемофільні бактерії, бордетели, кишкові палички, шигели, деякі види Proteus,Klebsiella, Enterobacter, Citrobacter, Acinetobacter, Serratia marcescens таProvidencia. До препарату також чутливі бруцели, лептоспіри та трепонеми. Зчисла анаеробних мікроорганізмів чутливі більшість грампозитивних таграмнегативних бактерій, за винятком Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика. При пероральному застосуванні препарат швидко і майжеповністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, не розпадається у кислому середовищішлунка. Максимальна концентрація в плазмі крові відзначається через 1 - 2години після прийому. Приймання їжі суттєво не впливає на всмоктуванняпрепарату. Амоксицилін добре проникає у більшість тканин та біологічні рідиниорганізму. Виділяється у незначній кількості разом з жовчю, проте більшачастина препарату виводиться у незміненому вигляді з сечею. Амоксицилінпроходить через плацентарний бар’єр і потрапляє у грудне молоко. Біологічнийперіод напіввиведення становить приблизно 1 годину, при порушеної функції нирокекскреція препарату уповільнюється.
Показання для застосування. Амоксицилін застосовують для лікуванняінфекційних захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, особливоінфекцій ЛОР-органів, дихальних шляхів, сечостатевої системи, жовчних протоківтощо. Амоксицилін є антибіотиком першого вибору у будь-якому віці при гостромубронхіті, гострому бронхіоліті, пневмонії, гострому епіглотиті, середньомуотиті, гострих синуситах та як складова частина терапії пептичної виразки. Пригострих ускладненнях хронічного бронхіту амоксицилін призначають, в першучергу, при пневмококовій інфекції. У разі доведеної чутливості збудникаамоксицилін застосовують для лікування сечостатевих інфекцій, гострої гонореї.У рамках комплексної терапії препарат застосовують для лікування черевного тифучи паратифу, санації носіїв сальмонел.
Спосіб застосування та дози. Дози призначаються індивідуально, залежновід тяжкості захворювання та чутливості збудника інфекції. Дорослим та дітямвіком старше 10 років (з масою тіла більше 40 кг), як правило, призначають по0,5 г амоксициліну через кожні 8 годин, тобто 1,5 г на добу. При тяжкихінфекціях дозу можна збільшити вдвічі, тобто по 1 г тричі на добу з інтервалом8 годин. Дітям віком від 5 до 10 років призначають по 0,25 г 3 рази на добу зінтервалом 8 годин. При необхідності застосування амоксициліну у дітей молодшихвікових груп віддають перевагу препарату у формі суспензії. Лікування антибіотикомпродовжують протягом 48 - 72 годин після зникнення ознак захворювання. Приінфекціях, викликаних бета-гемолітичним стрептококом, амоксицилін приймаютьпротягом не менше 10 днів.
При гострій неускладненій гонореї призначають одноразово 3 г амоксициліну(бажано одночасно призначити 1 г пробенецида).
Побічна дія. Під час лікування можливе виникнення алергічнихреакцій, наприклад, екзантеми, кропив’янки, свербежу, у рідких випадках –синдрому Стівенса-Джонсона, синдрому Лайєла, а також анафілактичних реакцій.Можуть виникати такі розлади травного тракту, як нудота, блювання, діарея.Майже у 70 % хворих на інфекційний мононуклеоз здебільшого на 5 день лікуванняз’являється морбіліформний або рубеоліформний висип, не пов’язаний залергічними реакціями.
Протипоказання. Абсолютні: підвищена чутливість до пеніцилінів,тяжка печінкова недостатність, інфекційні захворювання, викликані нечутливимидо препарату мікроорганізмами, особливо псевдомонадами та стафілококами.
Відносні: підвищена чутливість до цефалоспоринів, наявність алергії,бронхіальної астми, вторинні інфекції при інфекційному мононуклеозі,лімфолейкозі.
Передозування. При передозуванні проявляються нейротоксичнісимптоми (судоми, зміни на ЕКГ, гіпертонус). Терапія симптоматична, вилученняіз крові можливе за допомогою гемодіалізу.
Особливості застосування. Дуже важливо ретельно дотримуватись дозування,призначеного лікарем, і не припиняти лікування раніше зазначеного терміну. Припояві алергічних реакцій необхідно припинити подальше лікування амоксициліном.Такі побічні реакції, як нудота, блювання, діарея, здебільшого не вимагаютьприпинення лікування і після закінчення курсу спонтанно зникають.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному введенні з бактеріостатичнимиантибіотиками (тетрацикліни, хлорамфенікол, еритроміцин та ін.) виникаєвзаємний антагонізм і, навпаки, амоксицилін з аміноглікозидними антибіотикамичинить синергічну протимікробну дію. При сумісному введенні алопуринолувідзначається збільшення частоти алергічних шкірних реакцій. Одночаснеприймання пробенециду призводить до уповільнення виділення амоксициліну.Амоксицилін зменшує дію стероїдних протизаплідних засобів і має перехреснусенсибілізацію з іншими пеніцилінами та цефалоспоринами.
Умови та термін зберігання. Препарат зберігають у темному місці, недоступномудля дітей, при температурі не вище 25оС. Термін придатності - 3роки.