ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
МЕТРОНІДАЗОЛ
(МETRONІDAZOLUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: metronidazole;2-метил-5-нітро-1Н-імідазол-1-етанол;
основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора або злегка жовтуватарідина, рН 4,5 - 6,0;
склад: 1 мл розчину містить метронідазолу 5 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Похідні імідазолу. Код АТС J01Х D01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протипротозойний та протимікробний препарат, похідне5-нітроімідазолу. 5-нітрогрупа метронідазолу, яка є акцептором електронів,вбудовується в дихальний ланцюг простіших і анаеробів (конкурує зелектронтранспортуючими білками – флавопротеїнами та ін.), що порушує дихальніпроцеси та викликає загибель клітин. Крім того, у деяких видів анаеробівпригнічує синтез ДНК і викликає її деградацію.
Спектр дії включає: простіші (Trichomonas vaginalis, Entamoebahistolytica); грамнегативні анаероби (бактероїди: Bacteroides fragilis,B.caccae, В. uniformis, B. distasonis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron,B.vulgatus; фузобактерії: Prevotella bivia, P.buccae, P. disiens);грампозитивні анаероби (Clostridium, Eubacterium, Peptococcus,Peptostreptococcus). Тріхомонацидна дія (загибель 99% приведених вищепростіших) спостерігається при концентрації препарату 2,5 мкг/мл протягом 24годин. Для анаеробних мікроорганізмів МПК90 становить 8 мкг/мл.Виявляє активність у відношенні Helicobacter pylori.
До метронідазолу стійкі аеробні мікроорганізми та факультативніанаероби, але в присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазолдіє синергічно з антибіотиками, ефективними проти аеробів.
При призначенні хворим, які страждають на хронічний алкоголізм, формуєу них відразу до алкоголю (викликає антабусоподібний синдром).
Препарат збільшує чутливість пухлин до опромінення, виявляє дисульфірамоподібнудію, стимулює репаративні процеси.
Фармакокінетика. Концентраціяпрепарату в плазмі крові має лінійну залежність від уведеної дози.Внутрішньовенне крапельне введення препарату в дозі 100 - 4000 мг протягом 8годин супроводжується лінійним досягненням максимальної концентрації в плазмікрові. Внаслідок одноразового струминного введення розчину, який містить 500 мгметронідазолу, концентрація препарату в плазмі крові в середньому становить11,7 - 18 мкг/мл. Метронідазол має великий об’єм розподілу (у дорослих – 0,55л/кг, у новонароджених – 0,54 - 0,81 л/кг). З білками плазми крові зв’язуєтьсяменше 20% препарату. Період напіввиведення становить в середньому 8 годин.Метаболізується шляхом гідроксилювання, окислення і глюкурунування. Основнийметаболіт – 2 - оксиметронідазол – виявляє протипротозойну та протимікробнудію. Приблизно 60 - 80% метронідазолу та його метаболітів виводиться з сечею, 6-15% – через кишечник.
Метронідазол має високу проникаючувластивість, досягаючи бактерицидних концентрацій в легенях, нирках, печінці,мозку, шкірі, спиномозковій рідині, жовчі, слині, амніотичній рідині, порожниніабсцесів, вагінальному секреті, сім’яній рідині, грудному молоці. Проникаєкрізь гемато-енцефалічний бар’єр, проходить крізь плацентарний бар’єр.
У хворих з порушеннями функціїпечінки відмічається зниження кліренсу метронідазолу. Порушення функції нирокне виявляє суттєвого впливу на його фармакокінетику.
Показання для застосування. Лікування тяжких інфекцій,викликаних анаеробними бактеріями, чутливими до метронідазолу (при змішанихінфекціях, викликаних аеробними і анаеробними мікроорганізмами, препаратзастосовують в комбінації з антибіотиками, ефективними проти анаеробнихзбудників): перитоніт, абсцес малого тазу, параметрит, післяродовий сепсис,абсцес мозку, викликаний Bacteroides fragilis, гангренозна пневмонія, викликанаштамами Bacteroides fragilis, остеомієліт, сепсис і бактеріємія, викликанаштамами Bacteroides fragilis або Clostridium spp. Попередження інфікування аболікування інфікованих анаеробними мікроорганізмами післяопераційних ран,особливо при оперативних втручаннях у шлунковому тракті і органах малого тазу.Застосовують також як радіосенсибілізуючий засіб при променевій терапії (ввипадках, коли резистентність пухлини обумовлена гіпоксією в клітинах пухлини).
Спосіб застосування та дози. Внутрішньовенно крапельнодорослим та дітям, після 12 років, препарат призназначають в початковій дозі0,5 - 1 г (тривалість інфузії 30 - 40 хв). Потім кожні 8 годин по 0,5 г зішвидкістю 5 мл/хв. При добрій переносимості після перших 2 - 3 інфузійпереходять на струминне уведення. Курс лікування – 7 днів. При необхідностівнутрішньовенне уведення продовжують ще протягом тривалого часу. Максимальнадобова доза – 4 г. За показаннями переходять на підтримуючий прийом усередину вдозі по 400 мг 3 рази на добу.
Дітям, віком до 12 років,призначають за тою ж схемою в разовій дозі 7,5 мг (1,5 мл розчину) на 1 кг маситіла.
В профілактичних цілях дорослим ідітям, після 12 років призначають крапельно по 0,5 - 1 г одноразово передоперацією, у день операції і на наступний день – 1,5 г на добу (по 500 мг кожні8 годин). Через 1 - 2 дні переходять на підтримуючу терапію пероральнимиформами метронідазолу (по 200 - 400 мг внутрішньо) – 3 рази на добу.
Як радіо сенсибілізуючий засібпрепарат вводять краплинно, із розрахунку 160 мг/кг або 4 - 6 г на 1 м2 поверхнітіла за 0,5 - 1 годину до початку опромінення. Застосовують перед кожнимсеансом опромінення протягом 1 - 2 тижнів. У період радіотерапії, метронідазолне застосовують. Максимальна разова доза – 10 г, курсова – 60 г.
Побічна дія.
З боку системи травлення: нудота,блювання, анорексія, переймоподібний біль унизу живота, діарея, обкладеністьязика, гіркий, металевий присмак у роті, рідко – підвищення активностіпечінкових ферментів, холестаз, жовтяниця.
З боку системи крові: оборотна нейтропенія (лейкопенія).
З боку нервової системи: периферійна нейропатія, рідко (при триваломузастосуванні) – головний біль, судоми, сонливість, запаморочення, порушеннякоордінації, атаксія, сплутаність свідомості.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.
Місцеві реакції: тромбофлебіт (біль, почервоніння, набряклість).
Інші: нейтропенія, лейкопенія, потемніння кольору сечі.
Протипоказання. Вагітність. Лактація. Підвищена чутливість дометронідазолу або інших похідних нітроімідазолу. Органічні захворюванняцентральної нервової системи, епілепсія.
Передозування.
Симптоми: нудота, блювання, анорексія.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Метронідазол іосновні метаболіти швидко видаляються при гемодіалізі (період напіввиведенняскорочується до 2,6 години). При перитонеальному діалізі виводиться в незначнихкількостях. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування. Під час лікування препаратом годування груддю слідприпинити.
При захворюваннях печінки виведення метронідазолу уповільнюється,що може призвести до його кумуляції. В цьому випадку необхідна корекція дози убік зменшення. Хворим на печінкову енцефалопатію розчин слід застосовувати зобережністю.
З обережністю призначають пацієнтам, які отримуютьглюкокортикостероїди, при схильності до набряків, а також при наявності гострихі тяжких захворюваннях центральної нервової системи. При появі симптомівз боку центральної нервової системи, лікування препаратом слід припинити.
Вживання спиртних напоїв під час курсу терапії метронідазолом суворозаборонено!
При застосуванні препарата може спостерігатися загострення кандидозу.
Препарат може змінювати результати визначення активностіаланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази, рівняглюкози у крові. При застосуванні препарата може визначатися незначналейкопенія, тому на початку і в кінці терапії доцільно контролюватикількість лейкоцитів периферійної крові. При тривалості лікування більше 10днів необхідний постійний лабораторний контроль крові.
Не рекомендується застосовувати препарат у комбінації з амоксиціліномпацієнтам, молодше 18 років.
Взаємодія з іншими лікарськими препаратами. При змішаних інфекціях розчин метронідазолуможна застосовувати у комбінації з антибіотиками для парентерального уведення,не змішуючи препарати між собою. Сульфаніламіди посилюють протимікробну діюметронідазолу.
Метронідазол може посилювати дію пероральних антикоагулянтів.Протромбіновий час може збільшуватися, тому необхідна корекція дози пероральнихантикоагулянтів.
Індуктори мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, фенобарбітал)можуть прискорити метаболізм метронідазолу, що призведе до зниження його рівняу плазмі крові.
Інгібітори мікросомальних ферментів (циметидин) можуть збільшити періоднапіввиведення, знизити кліренс метронідазолу.
Неможливе сумісне застосування з дисульфірамом (адитивна дія, можливевиникнення психотичного стану, сплутаності свідомості).
Одночасне застосування алкоголю і метронідазолу викликаєдисульфірамоподібні реакції (переймоподібний біль в животі, нудоту, блювання,головний біль, гіперемію шкіри).
Під час лікування метронідазолом може підвищуватися рівень літія вплазмі крові, тому перед початком застосування препарата необхідно знизити дозулітія або припинити його прийом на період лікування.
Одночасне введення препарату з іншими розчинами, які містять солінатрія, може призвести до затримки натрію в організмі.
Одночасне введення циклоспорину з метронідазолом може призвести допідвищення рівня циклоспорину в плазмі крові, що потребує лабораторногоконтролю (визначення рівня циклоспорину в плазмі крові).
Метронідазол знижує кліренс флуороурацилу, у зв’язку з чим підвищуєтьсяйого токсичність.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці, притемпературі від + 15°С до + 25°С. Термін придатності – 2 роки.