ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ГЕНСУЛІН Р
(GENSULIN R)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Insulin human;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;
склад: 1 мл розчину містить рекомбінантного людського інсуліну 100 ОД;
допоміжні речовини: м-крезол, гліцерол, 0,1 М кислота хлористоводнева,0,2 Н натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Інсуліни та аналоги. Код АТС А10А В01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Генсулін Р – препарат рекомбінантного людськогоінсуліну, отриманого методом генної інженерії з використанням модифікованогогенетично, але не патогенного штаму E.coli.
Інсулін є гормоном, що виробляється клітинамипідшлункової залози. Він бере участь в обміні вуглеводів, білків та жирів,сприяючи, зокрема зниженню концентрації глюкози в крові. Нестача інсуліну ворганізмі є причиною цукрового діабету. Інсулін, що вводиться шляхом ін’єкції,діє ідентично гормону, що виробляється організмом.
Фармакокінетика. Початок дії препарату настає протягом 30 хв,максимальна дія - через 1-3 год з моменту введення; цукрознижувальна діяпрепарату зберігається до 8 год і залежить від величини дози.
У здорових людей майже 5% інсуліну зв’язується з білками крові.Констатовано наявність інсуліну в цереброспінальній рідині в концентраціях, щостановлять приблизно 25% від концентрацій, виявлених у сироватці крові.
Інсулін метаболізується в печінці та нирках. Незначна йогокількість метаболізується у м’язах та жировій тканині. У хворих на цукровийдіабет метаболізм відбувається подібно до здорових осіб. Інсулін виводитьсянирками. Слідові кількості виділяються з жовчю. Тривалість напіввиведеннялюдського інсуліну становить майже 4 хв. Захворювання нирок і печінки можутьзатримувати виділення інсуліну. В осіб літнього віку виділення інсулінувідбувається повільніше і час цукрознижувальної дії препарату подовжується.
Показання для застосування. Лікування хворих на цукровий діабет, що потребуєзастосування інсуліну. Цукровий діабет вагітних.
Спосіб застосування та дози. У клінічній практиці відомо багато схемлікування людським інсуліном. Вибір серед них відповідної для конкретногохворого індивідуальної схеми повинен зробити лікар, виходячи з потреби вінсуліні. На підставі встановленої концентрації глюкози крові лікар визначаєнеобхідне дозування і вид препарату інсуліну для конкретного пацієнта.
Генсулін Р призначений для підшкірних, а також длявнутрішньовенних ін’єкцій. У виключних випадках його можна вводитивнутрішньом’язово. Генсулін Р вводять за 15-30 хв до їжі. За 10-20 хв дозапланованого введення слід дістати інсулін з холодильника, щоб він нагрівся докімнатної температури. Перед введенням слід уважно оглянути флакон з інсуліном.Розчин Генсуліну Р має бути безбарвним та прозорим, мати вигляд і консистенціюводи. Не можна застосовувати препарат, якщо розчин каламутний, здається густимчи зафарбованим. Перед введенням препарат необхідно кілька разів струснути іперевернути флакон, щоб ретельно змішати його вміст. Не можна різко струшувати!Особливу увагу звернути на те, щоб під час ін’єкції інсуліну не ввести голку впросвіт кровоносної судини.
Введення препарату за допомогоюшприців.
Для введення інсуліну існуютьспеціальні шприци, на яких позначена концентрація інсуліну. При відсутностішприців і голок одноразового використання можна застосовувати шприци та голкибагаторазового використання, які слід стерилізувати перед кожною ін’єкцією.Рекомендується застосовувати шприци того самого типу та виробника. Завждинеобхідно перевіряти чи проградуйований шприц, що використовується, відповіднодо концентрації застосовуваного препарату інсуліну.
Порядок виконання ін’єкції:
• зірвати захисний ковпачок із флакона;
• протерти пробку флакона спиртовим розчином; не витягаючи пробку!
• набрати в шприц повітря об’ємом, що дорівнює дозі інсуліну;
• вставленою в шприц голкою проколоти гумову пробку і ввести повітря уфлакон;
• перевернути флакон зі шприцом догори дном;
• переконатися, що кінець голки знаходиться в інсуліні;
• набрати в шприц необхідний об’єм розчину інсуліну;
• видалити пухирці повітря із шприца у флакон шляхом нагнітанняінсуліну знову у флакон;
• повторно перевірити правильність призначеної дози і витягти голку зфлакона;
• дезінфікувати шкіру в місці запланованої ін’єкції;
• однією рукою стабілізувати шкіру, тобто натягнути чи вщипнути її навеликій поверхні, щоб на шкірі утворилася складка;
• взяти шприц в іншу руку та тримати його яколівець. Устромити голку в шкіру під прямим кутом (кут 90°). Переконатися, щоголка повністю введена та добре розміщена в шарі жиру під шкірою, а не в більшглибоких шарах шкіри (у надто худорлявих осіб голку слід розташувати не перпендикулярно,а під іншим кутом);
• щоб ввести інсулін, слід проштовхнути поршень шприца до самого кінця,вводячи дозу протягом менш 5 сек;
• насичений спиртом ватний тампон тримати близько до голки і вийнятиголку зі шкіри. Прикласти на кілька секунд просочений спиртом тампон до місцяуколу. Не протирати шкіру в місці виконання ін’єкції!
• шоб уникнути ушкодження тканини рекомендується при кожній ін’єкціїзмінювати місце уколу. Чергове місце ін’єкції повинне бути віддалене відпопереднього місця уколу принаймні на 1-2 см.
Змішування розчину Генсулін Р із суспензіямиГенсулін Н, Генсулін М10 (М20, М30, М40, М50)
Рішення про змішування Генсуліну Р із вищевказаними суспензіями можеприймати лише лікар. Під час приготування сумішей необхідно першим вводити в шприцкороткодіючий інсулін - Генсулін Р. При введенні інсуліну слід діяти так само,як описано вище.
Застосування Генсуліну Р у картриджах для пенфілів
Картриджі можна застосовувати з пенфілами багаторазового використаннятипу “pen” фірми Becton Dickinson. При заповненні пенфіла, кріпленні голки іпроцедурі ін’єкції препарату слід точно дотримуватися інструкції виробникапенфіла. Не можна застосовувати пенфіли інших фірм. У разі потреби можнанабрати інсулін із картриджа у звичайний інсуліновий шприц і діяти так, якописано вище (залежно від концентрації інсуліну і виду препарату).
Побічна дія. До побічних дій, які спостерігаються приінсулінотерапії найчастіше, відносяться гіпоглікемія та гіперглікемія.
Гіпоглікемія. Ознаки помірної гіпоглікемії: надмірне потовиділення,запаморочення, тремтіння, відчуття голоду, занепокоєння, поколювання в долонях,стопах, губах або язиці, розлади концентрування уваги, сонливість, розлади сну,сплутаність свідомості, мідріаз, нечіткість зору, порушення мови, депресія,роздратованість. Ознаки тяжкої гіпоглікемії: порушення орієнтації, втратасвідомості, судоми.
Гіперглікемія. У хворих на цукровий діабет І типу тривала гіперглікеміяпризводить до кетонацидозу та діабетичної коми, що є небезпечним для життя.Першими симптомами ацидозу, що з’являються поступово протягом декілької годин інавіть доби, є: сонливість, почервоніння обличчя, відчуття спраги, відсутністьапетиту, запах ацетону у видихуваному повітрі, збільшена кількість глюкози такетонових тіл, тахіпное та прискорення пульсу.
До інших небажаних ефектів, що з’являються спорадично при застосуваннібіосинтетичних інсулінів, є: інсулінова ліподистрофія (атрофія або гіпертрофіяжирової тканини в місці здійснення ін’єкції), алергія до інсуліну,інсулінорезистентність.
Протипоказання. Гіпоглікемія. Підвищена індивідуальна чутливість долюдського інсуліну або будь-якої допоміжної речовини.
Передозування. При передозуванні Генсуліну Р можуть з’явитисясимптоми гіпоглікемії, зокрема, відчуття голоду, апатія, запаморочення,посмикування м’язів, порушення орієнтації, занепокоєння, прискорене серцебиття,підвищене потовиділення, блювання. При помірній гіпоглікемії достатньо прийнятивнутрішньо солодку рідину або їжу, багату на вуглеводи. Рекомендуєтьсявідпочинок. Хворі повинні мати при собі кусковий цукор, глюкозу або цукерки. Нерекомендується їсти шоколад, тому що жир, що міститься в ньому, затримуєвсмоктування глюкози.
Тяжка форма гіпоглікемії може призвести до судом та втрати свідомості,і навіть до смерті. Якщо хворий знаходиться у стані коми, необхідно ввестивнутрішньовенно глюкозу.
Після передозування Генсуліну Р до гіпоглікемії можуть приєднатисясимптоми гіпокаліємії (зниження концентрації калію в крові) з наступноюміопатією. При інтенсивній гіпоглікемії, коли хворий не в змозі приймати їжучерез рот, слід ввести 1 мг глюкагону внутрішньом’язово і/або розчин глюкозивнутрішньовенно.
Особливості застосування. Пацієнтам, у яких з’явилися генералізовані реакціїна інсулін, слід провести шкірні тести до початку лікування новим препаратом.Під час застосування інсуліну проводити моніторинг концентрації глюкози всироватці крові і сечі, концентрації гліколізованого гемоглобіну (HbA1))та фруктозаміну. Пацієнтів слід навчити самостійно перевіряти концентраціюглюкози в крові і сечі за допомогою простих тестів (напр. тест-пасків).Пацієнтам, яких переводять з інсуліну тваринного походження на людськийінсулін, можливо виникне необхідність знизити дозу інсуліну (через можливістьпояви гіпоглікемії). У частини пацієнтів ранні симптоми гіпоглікемії післяпереходу на рекомбінантний людський інсулін можуть бути слабше виражені, ніжпісля інсулінів тваринного походження. Ранні ознаки гіпоглікемії можуть бутислабше виражені також у пацієнтів, у яких концентрація глюкози збалансуваласяпри тривалому цукровому діабеті, діабетичній невропатії або у разі одночасногозастосування β-адренолітичних лікарських препаратів. Як гіпоглікемія, такі гіперглікемія, якщо їх не лікувати, можуть стати причиною втрати свідомості,коми або смерті.
Дуже важливе значення має дотримання регулярності прийому їжі тавідповідної її кількості. Збільшене фізичне навантаження знижує потребу вінсуліні. Підвищена інтенсивність роботи м’язів навколо місця ін’єкції інсулінуприскорює появу гіпоглікемії (напр. ін’єкція інсуліну в стегно перед бігом).Особам, які збираються перетнути принаймні дві часові зони, необхідно змінитисхему прийому інсуліну. Рівень потреби в інсуліні може змінюватися внаслідоквпливу високих температур, тяжкої інфекції (може значно підвищитися потреба вінсуліні), емоційних хвилювань, хвороб та порушень функцій шлунково-кишковоготракту, що супроводжуються нудотою і блюванням, діареєю, запорами, порушенням всмоктування.Наявність таких станів завжди вимагає втручання лікаря. У таких випадках слідчасто контролювати концентрацію глюкози в крові і сечі. При нирковійнедостатності секреція інсуліну зменшується, а тривалість його діїзбільшується.
Пацієнти, у яких цукровий діабет пов’язаний іззахворюваннями підшлункової залози, або супроводжується хворобою Аддісона абонедостатністю функції гіпофіза - дуже чутливі до інсуліну і, як правило,потребують дуже малих доз препарату. При порушенні функції гіпофіза,надниркових залоз або щитовидної залози може змінюватися потреба організму вінсуліні.
В процесі тривалого лікування інсуліном може розвинутися резистентністьдо інсуліну. У разі появи інсулінорезистентності слід застосовувати більші дозиінсуліну.
Вагітність у хворих на цукровий діабет є показаннямдо застосування інсуліну. Під час вагітності особливо важливе значення маєправильний підбір концентрації глюкози в крові, тому що гіперглікемія вагітнихможе призвести до аномалій розвитку у плода. У першому триместрі вагітностізнижується потреба в інсуліні і тоді необхідно знизити його дозу, однак ужепротягом 2-го і 3-го триместрів потреба в інсуліні зростає і потрібно збільшитийого дозу в середньому до 75% дози, що застосовувалася перед вагітністю. Одразупісля пологів потреба в інсуліні різко знижується.
Годування груддю під час лікування інсуліномдопустиме, оскільки гормон розкладається в шлунково-кишковому тракті. Під часлактації потреба в інсуліні буде меншою, ніж при вагітності, а вирівнюванняпервинної потреби спостерігається через 6-9 місяців.
Вплив Генсуліну Р на здатність керуватиавтотранспортом та працювати зі складними механізмами не досліджувався.Здатність керувати транспортними засобами може бути ослаблена внаслідокгіпоглікемії, що призводить до порушень з боку периферичної нервової системи ісупроводжується головним болем, занепокоєнням, диплопією, порушеннямасоціативності й оцінки відстані. У початковому періоді лікування інсуліном,під час зміни препарату, у разі стресу або надмірного фізичного навантаження,коли мають місце великі коливання концентрації глюкози в крові, можепослабитися здатність керувати транспортними засобами й обслуговуватимеханізми.
Рекомендується контролювати концентрацію глюкози вкрові під час тривалої подорожі.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Генсулін Н не слід змішувати з інсулінамитваринного походження, а також з біосинтетичними інсулінами інших виробників.Більшість лікарських препаратів (зокрема, деякі гіпотензивні та серцеві засоби,лікарські препарати, що знижують рівень ліпідів у сироватці крові, щозастосовуються при захворюваннях підшлункової залози, деякі антидепресанти,протиепілептичні засоби, саліцилати, антибактеріальні препарати, оральніконтрацептиви) можуть впливати на дію інсуліну й ефективність інсулінотерапії.
Лікарські засоби та речовини, що посилюють дію інсуліну:b-адренолітики, хлорохін, інгібітори конвертази ангіотензину, інгібітори МАО(антидепресанти), метилдопа, клонідин, пентамідин, саліцилати, анаболічні стероїди,циклофосфамід, сульфонаміди, тетрацикліни, антибіотики хінолонового ряду таетиловий спирт.
Лікарські засоби, що послаблюють дію інсуліну: дилтіазем, добутамін,естрогени (також оральні контрацептиви), фенотіазини, фенітоїн, гормонипідшлункової залози, гепарин, кальцитонін, кортикостероїди, антивіруснілікарські засоби, що застосовуються при ВІЛ-інфекції, ніацин, тіазиднідіуретики.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 2-8 °С, унедоступному для дітей місці. Не заморожувати. Термін придатності - 2 роки.