ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
МІКСТАРД® 30 НМ ПЕНФІЛ®
(MIXTARD® 30 HM PENFILL®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: інсулін людський;
основні фізико-хімічні властивості: нейтральна, мутна, біла водна суспензіялюдського інсуліну;
склад: 1 мл суспензії для ін’єкцій містить 100 МО інсуліну людськогобіосинтетичного (рекомбінантна ДНК одержана з Saccharomyces cerevisia).
Одна МО (міжнародна одиниця) дорівнює 0,035 мг безводного людськогоинсулину;
допоміжні речовини: протамін сульфат, цинку хлорид, гліцерин, натрійфосфорнокислий двозаміщений дигідрат, метакрезол, фенол, натрію гідроксид,кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Суспензія для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби. Код АТС: А10АD01.
Фармакологічні властивості. Мікстард® 30 НМ Пенфіл® - суміш розчинуінсуліну короткої тривалості дії та суспензії інсуліну середньої тривалостідії.
Мікстард 30 НМ Пенфіл є двофазним ізофан-інсуліном, що містить 30%розчину для ін’єкцій та 70% суспензії ізофан-інсуліну (НПХ) для ін’єкцій.
Цукрознижувальний ефект інсуліну полягає в сприянні поглинанню глюкозитканинами після зв’язування інсуліну з рецепторами м’язових і жирових клітин, атакож в одночасному пригніченні виділення глюкози з печінки.
Фармакокінетика. Період напіввиведення інсуліну з кровістановить кілька хвилин. Тому профіль дії препарату інсуліну обумовленийвиключно характеристиками його абсорбції. Цей процес залежить від ряду факторів(наприклад, доза інсуліну, спосіб і місце ін’єкції), що зумовлює значнуваріабельність ефекту препарату інсуліну як у одного, так і у різних хворих.
У середньому профіль дії після підшкірної ін’єкції такий:
Початок дії: протягом ½ години
Максимальний ефект: від 2 до 8 годин
Тривалість дії: приблизно 24 годин
Показання для застосування. Лікування цукрового діабету.
Спосібзастосування та дози. Мікстард30 НМ Пенфіл – картриджі 3 мл, призначені для використання з інсуліновимишприц-ручками Ново Нордіск і голками НовоФайн®. Картриджі слід використовуватитільки з шприц-ручками, що сумісні з ними та забезпечують безпечність іефективність використання картриджів.
Дозування інсуліну індивідуальне і визначається лікарем відповідно допотреб хворого.
У середньому добова потреба в інсуліні при лікуванні діабету становитьвід 0,5 до 1.0 МО/кг маси тіла та більше, залежно від стану індивідуальногохворого.
Оптимізація контролю метаболізму у хворих на діабет відстрочує початокі сповільнює розвиток пізніх ускладнень діабету. Тому рекомендуєтьсяоптимізований контроль метаболізму, включаючи проведення моніторингу рівняглюкози в крові.
У хворих похилого і старечого віку першим завданням лікування єпослаблення симптомів діабету та запобігання розвитку гіпоглікемії.
Препарат звичайно вводять під шкіру стегна. Можна також вводити уділянку передньої черевної стінки, сідниць або дельтовидного м’яза плеча.
Суспензії інсуліну ні в якому разі не можна вводити внутрішньовенно.
При підшкірних ін’єкціях у ділянку передньої черевної стінкивсмоктування інсуліну відбувається швидше, ніж при введенні в інші ділянкитіла.
Введення у відтягнуту складку шкіри значно знижує ризик попадання ум’яз.
Після ін’єкції слід утримувати голку під шкірою принаймні 6 секунд.Тримайте кнопку шприц-ручки натиснутою до повного витягнення голки зі шкіри. Цезабезпечує правильне введення дози і запобігає можливості попадання крові аботканинної рідини в голку або картридж з інсуліном.
Для запобігання ліподистрофії місця ін’єкцій слід змінювати навіть умежах однієї ділянки тіла.
Щоб запобігти ризику інфікування, Мікстард 30 НМ Пенфіл слідвикористовувати тільки індивідуально.
Суміші інсулінів, виготовлені в умовах виробництва, звичайно вводятьодин або два рази в день, коли необхідно одержати швидкий початковий ефектпоряд з подальшим більш тривалим ефектом.
Ін’єкцію слід робити за 30 хвилин до прийому їжі, що містить вуглеводи.
Інструкції для хворого
Перед тим, як вставити картридж Пенфіл у шприц-ручку Ново Нордіск,картридж слід поколивати вгору і вниз між позиціями А і В такимчином, щоб скляна кулька переміщалася від одного кінця картриджу до іншого. Слідповторити цю операцію не менш як 10 разів, доки рідина не стане рівномірнобілою та каламутною. Відразу зробити ін’єкцію.
Якщо картридж Пенфіл вже встановлено у шприц-ручку Ново Нордіск,поколивайте шприц-ручку з картриджем вгору і вниз не менше 10 разів. Робіть цеперед кожною ін’єкцією.
Побічна дія. Гіпоглікемія є одним з побічних ефектів, які частовиникають при інсулінотерапії. Симптоми гіпоглікемії звичайно виникаютьраптово. Вони можуть включати в себе холодний піт, блідість шкіри, нервозністьабо тремор, почуття неспокою, подразливість, незвичну втому або слабкість,втрату орієнтації, утруднення у концентрації уваги, сонливість, підвищенепочуття голоду, тимчасові порушення зору, головний біль, нудоту, серцебиття.Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості, тимчасових абопостійних порушень функції мозку та навіть смерті.
На початку інсулінової терапії можуть виникати набряки і порушеннярефракції. Ці симптоми звичайно мають тимчасовий характер.
У місцях ін’єкцій інсуліну можуть розвинутися місцеві реакції(почервоніння, набухання, свербіж шкіри). Ці реакції також проходять припродовженні лікування.
Зрідка виникають генералізовані алергічні реакції. Такі реакціїпотенційно більш небезпечні та можуть викликати великі шкірні висипання,свербіж, пітливість, розлад травлення, ангіоневротичний набряк, утрудненнядихання, серцебиття і падіння кров’яного тиску. Генералізовані реакціїгіперчутливості є потенційно небезпечними для життя.
Якщо хворий не змінює місця ін’єкцій, то може розвинутисяліподистрофія.
Протипоказання. Гіпоглікемія. Підвищена чутливість до людськогоінсуліну або до будь-якого інгредієнта препарату.
Передозування. Хоч для інсуліну специфічне поняття передозування несформульоване, після його введення може розвинутися гіпоглікемія:
Легку гіпоглікемію можна лікувати прийомом внутрішньо глюкози абосолодких продуктів. Тому хворим на діабет рекомендують постійно мати при собікілька шматочків цукру, цукерки, печиво або солодкий фруктовий сік.
У випадку тяжкої гіпоглікемії, коли хворий знаходиться у непритомномустані, особи, які пройшли відповідний інструктаж, мають ввести йому підшкірноабо внутрішньом’язово глюкагон (від 0.5 до 1.0 мг) (ГлюкаГен® ГіпоКіт).Медичний працівник може ввести хворому глюкозу внутрішньовенно. Глюкозу також требаввести внутрішньовенно у випадку, коли хворий не реагує на введення глюкагонупротягом 10-15 хвилин.
Після того, як хворий опритомніє, йому слід прийняти внутрішньовуглеводи для запобігання рецидиву.
Особливості застосування. Неадекватне дозування або припинення лікування(особливо при діабеті 1 типу) можуть призвести до гіперглікемії та діабетичногокетоацидозу. Звичайно перші симптоми гіперглікемії розвиваються поступово,протягом кількох годин або діб. Вони включають у себе почуття спраги, часте сечовипускання,нудоту, блювання, сонливість, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті,втрату апетиту, а також запах ацетону у повітрі, що видихується.
При діабеті 1 типу гіперглікемія, що не лікується, призводить додіабетичного кетоацидозу, який потенційно є смертельно небезпечним.
Супутні захворювання, особливо інфекції та гарячкові стани, звичайнопідвищують потребу хворого в інсуліні.
Ниркова або печінкова недостатність можуть зменшити потребу хворого вінсуліні.
Необхідність регулювання дози інсуліну може виникнути у тих випадках,коли хворі підвищують фізичну активність або змінюють звичну дієту.
Переведення хворого на інший тип або вид інсуліну відбувається підсуворим медичним контролем. Зміна концентрації, виду (виробника), типу (швидко-діючий інсулін, інсулін середньої тривалості дії, інсулін тривалої дії),походження інсуліну (тваринний, аналог людського інсуліну) і/або методувиробництва (рекомбінантна ДНК порівняно з тваринним інсуліном) може зумовитинеобхідність корекції дози інсуліну. При переведенні хворого на ін’єкціїМікстарду 30 НМ може виникнути потреба змінити звичну дозу інсуліну.
Необхідність підбору дози може виникнути як при першому введенні новогопрепарату, так і протягом перших кількох тижнів або місяців його застосування.
Деякі хворі, у яких після переходу з тваринного на людський інсулінвиникали гіпоглікемічні реакції, відзначали послаблення або змінисимптомів-провісників гіпоглікемії.
Хворі, у яких істотно поліпшився контроль рівня глюкози в крові завдякиінтенсивній інсулінотерапії, можуть відзначити зміни звичнихсимптомів-провісників гіпоглікемії, про що їх слід завчасно попередити.
Суспензії інсулінів не слід використовувати в інсулінових насосах длябезперервного підшкірного введення інсуліну.
Вагітність і годування груддю
Оскільки інсулін не проходить через плацентарний бар’єр, немає обмеженьлікування діабету інсуліном у період вагітності. Рекомендується посилитиконтроль за лікуванням вагітних жінок, хворих на діабет, протягом усьогоперіоду вагітності, а також при підозрі на вагітність.
Потреба в інсуліні звичайно знижується у першому триместрі вагітностіта істотно зростає у другому та третьому триместрах.
Після пологів потреба в інсуліні швидко повертається до вихідногорівня.
Обмежень щодо лікування діабету інсуліном у період годування груддютакож немає, оскільки лікування матері не створює будь-якого ризику для дитини.Однак може виникнути необхідність зниження дози.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами імеханізмами
Реакція хворого та його здатністьконцентрувати увагу можуть бути порушені при гіпоглікемії. Це може статифактором ризику у ситуаціях, коли ці здатності набувають особливого значення(наприклад, при керуванні автомобілем або механізмами).
Хворим слід рекомендувати вживати заходів з профілактики гіпоглікеміїперед тим, як сідати за кермо. Це особливо важливо для хворих, в яких ослабленічи відсутні симптоми-провісники гіпоглікемії, або епізоди гіпоглікеміївиникають часто. При таких обставинах варто зважити доцільність керуванняавтомобілем взагалі.
Несумісність
Як правило, інсулін можна додавати до речовин, з якими відома йогосумісність. Суспензії інсулінів не можна додавати до інфузійних розчинів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Як відомо, ряд лікарських засобів впливає наобмін глюкози, що слід враховувати при визначенні дози інсуліну.
Лікарськізасоби, які можуть знижувати потребу в інсуліні:
Пероральні цукрознижувальні засоби (ПЦЗ), октреотид, інгібіторимоноамінооксидази (МАО), неселективні b-адреноблокатори, інгібіториангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), саліцилати, алкоголь і анаболічністероїди.
Лікарські засоби, які можуть підвищувати потребу вінсуліні:
Оральні контрацептиви, тіазиди, глюкокортикоїди, тиреоїдні гормони і симпатоміметики,даназол.
b-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
Алкоголь може посилювати і подовжувати тривалість гіпоглікемічногоефекту інсуліну.
Умови та термін зберігання.
Невикористаний Мікстард 30 НМ Пенфіл слід зберігати у холодильникупри температурі 2°С - 8°С (не надто близько від морозильної камери). Термінзберігання – 2,5 роки.
Мікстард 30 НМ Пенфіл, яким користуються, не слідзберігати в холодильнику. Вставлений у шприц-ручку або окремо, Мікстард НМПенфіл можна зберігати при кімнатній температурі (до 25°С) до 6 тижнів.
Зберігати у захищеному від дії світла місці.
Зберігати Мікстард 30 НМ Пенфіл у недоступному для дітей місці.
Перед використанням слід упевнитися, що на картриджі Пенфіл немаєніяких пошкоджень (наприклад, тріщин). Не користуватися картриджем Пенфіл, якщоє будь-які зовнішні пошкодження або якщо видима ділянка гумового поршняперевищує ширину білої смужки.
Після кожної ін’єкції голку слід видаляти, оскільки під впливомтемпературних коливань може статися витікання рідини через голку, що призведедо підвищення концентрації інсуліну.
Не заповнювати Мікстард 30 НМ Пенфіл повторно.
Мікстард 30 НМ не можна піддавати дії тепла або прямих сонячнихпроменів, а також не можна заморожувати.
Препаратами інсуліну, які було заморожено, користуватися не можна.
Ніколи не вживати інсулін після закінчення терміну придатності,вказаного на упаковці.
Ніколи не вживати Мікстард 30 НМ Пенфіл, якщо рідина не стає білою тарівномірно каламутною після перемішування вмісту флакона.