ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
КЛАЦИД
(CLACID)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви : кларитроміцин; 6-0-метил еритроміцин А;
основні фізико-хімічні властивості: гранули: від білого кольору до білого ізсіруватим відтінком, з фруктовим ароматом; суспензія після приготування ізгранул: непрозора, від білого кольору до білого із сіруватим відтінком, зфруктовим ароматом;
склад: 1 флакон з гранулами для приготування суспензіїмістить кларитроміцину 125 мг або 250 мг на кожні 5 мл готової суспензії;
допоміжні речовини: карбопол 974 Р, повідонК 90, вода очищена, гідроксипропіл-метилцелюлози фталат (НР-55), олія рицинова,кремнію діоксид, сахароза, ксантанова камедь, комбінований фруктовийароматизатор, калію сорбат, кислота лимонна, титану діоксид, малтодекстрин.
Форма випуску.
Гранули для приготування суcпензії.
Фармакотерапевтична група.
Макроліди. Кларитроміцин. Код АТС J01F A09.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кларитроміцин –напівсинтетичний антибіотик, похідне еритроміцину А. Його антибактеріальна дія зумовленапригніченням синтезу білка чутливих бактерій за рахунок зв’язування його з 5OSрибосомальною субодиницею останніх. Кларитроміцин продемонстрував високуактивність in vitro відносно багатьох штамів мікроорганізмів, які часто єзбудниками госпітальних інфекцій. Мінімальна пригнічуюча концентрація (МПК)кларитроміцину вдвічі менша, ніж МПК еритроміцину.
In vitro кларитроміцин виявляєтакий спектр мікробіологічної активності:
Грампозитивні мікроорганізми:Staphylococcus aureus (метицилінчутливі), Streptococcus pyogenes (група Абета-гемолітичних стрептококів), альфа-гемолітичні стрептококи (групаviridans), Streptococcus ( Diplococcus) pneumoniae, Streptococcus agalactiae,Listeria monocytogenes.
Грамнегативні мікроорганізми:Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella,)catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Legionella pneumophilea, Bordetellapertussis, Helicobacter pylori, Campylobacter jejuni.
Мікоплазма: Mycoplasmapneumoniae.
Інші мікроорганізми: Chlamydia pneumoniae, Mycobacteriumavium, Mycobacterium avium complex: Mycobacterium avium + Mycobacteriumintracellulare, Mycobacterium leprae, Mycobacterium kensasii, Mycobacteriumchelonae, Mycobacterium fortuitum, Pasteurella multocida, Borrelia burgdorferi,Treponema pallidum.
Анаеробні мікроорганізми:чутливі до макролідів Bacteroides melaninogenicus, Peptococcus species,Peptostreptococcus species, Propionbacterium acnes.
Клацид виявляє бактерицидну діювідносно деяких штамів таких мікроорганізмів: H. Influenzae, Streptococcuspneumoniae, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Moraxella(Branhamella,) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Helicobacter pylori,Campylobacter species.
Фармакокінетика. Кларитроміциншвидко і добре всмоктується із травного тракту. Мікробіологічно активний14(R)-гідроксикларитроміцин утворюється при першому проходженні через печінку.Їжа істотно не впливає на біологічну доступність препарату. Хочафармакокінетика кларитроміцину нелінійна, стабільні концентрації встановлюютьсяпротягом 2 послідовних днів прийому.
Фармакокінетичні параметри післяприйому п’ятої дози (250) мг кларитроміцину, суспензії для дітей, становили: Смакс1.98 мкг/мл, AUC 11.5 мкг.год/мл, Тмакс 2.8 год і ТЅ 3.2 годдля кларитроміцину і 0.67 мкг/мл, 5.33 мкг.год/мл, 2.9 год і 4.9 год для
14- ОН-кларитроміцинувідповідно.
Концентрації кларитроміцину втканинах організму у кілька разів вище, ніж в сироватці крові. В тонзилярній ілегеневій тканинах спостерігаються підвищені концентрації кларитроміцину.Концентрації кларитроміцину в рідині середнього вуха перевищують концентрації всироватці крові. Кларитроміцин при застосуванні в терапевтичних дозахзв’язується з білками плазми приблизно на 80%. 14-гідроксикларитроміцин єосновним метаболітом, що виділяється через нирки, і становить приблизно 10-15%від прийнятої дози. Більша частина від залишку дози виділяється з фекаліями, восновному із жовчю. 5-10% від батьківської сполуки виділяється з фекаліями.
Стабільні концентраціїкларитроміцину у пацієнтів з порушенням функції печінки та у здорових суб’єктівне відрізняються, крім більш низьких концентрацій 14-ОН-кларитроміцину припечінковій дисфункції.
У пацієнтів з порушеною функцієюнирок, що отримували 500 мг дози, значення фармакокінетичних параметрівзростають відповідно із ступенем тяжкості ниркової недостатності.
Вік пацієнтів не впливає нафармакокінетичні параметри кларитроміцину.
У ВІЛ-інфікованих дітей приприйомі кларитроміцину у дозах 15-30 мг/кг/день (доза поділена на два прийоми)були більш високі концентрації кларитроміцину в плазмі і довший періоднапіввиведення.
Показання для застосування.
Інфекції, спричинені чутливимидо Клациду мікроорганізмами:
інфекції верхніх дихальнихшляхів (ларингіт, фарингіт, тонзиліт, синусит);
інфекції нижніх дихальних шляхів(бронхіт, гострий бронхіт, бактеріальна пневмонія, атипова пневмонія, пневмоніяпозалікарняна, пневмонія госпітальна);
інфекції шкіри та її придатків(фолікуліт, фурункульоз, імпетиго, абсцеси, целюліт, стрептодермія, стафілодермія);
гострий отит середнього вуха;
поширені або локалізованімікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium або Mycobacteriumintracellulare; локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacteriumfortuitum, Mycobacterium kensasii.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендована схема дозуваннясуспензії Клациду з концентрацією 125 мг/5 мл, з розрахунку 7, 5 мг/кг маситіла двічі на день для лікування немікобактеріальних інфекцій:
| Маса тіла* дитини (кг)
| Дозування препарату залежно від маси тіла дитини (на стандартну 5мл чайну ложку (ч.л.)
|
| 125 мг/5 мл
| 250 мг/5 мл
|
| 8-11
| Ѕ ч.л. двічі на добу
| ---
|
| 12-19
| 1 ч.л. двічі на добу
| Ѕ ч.л. двічі на добу
|
| 20-29
| 1 Ѕ ч.л. двічі на добу
| ѕ ч.л. двічі на добу
|
| 30-40
| 2 ч.л. двічі на добу
| 1 ч.л. двічі на добу
|
* Дітям з масою тіла до 8 кгнеобхідно підбирати дозу, розраховуючи на кілограм маси тіла (прибл. 7.5 мг/кгдвічі на день).
Суспензію можна прийматинезалежно від прийому їжі. Залежно від патогенного мікроорганізму, що спричиняєінфекцію, та ступеня тяжкості стану тривалість лікування, як правило, становитьвід 5 до 10 діб.
При тяжких інфекціях дозуванняпрепарату може бути збільшене до 500 мг двічі на день.
Нирокова недостатність.
Дітям з кліренсом креатинінуменше 30 мл/хв доза Клациду повинна бути зменшена на 50%, тобто до 250 мг надень, або 250 мг двічі на день при більш тяжких інфекціях. Лікування не повиннотривати більше 14 днів.
Мікобактеріальна інфекція.
Дітям з поширеною аболокалізованою мікобактеріальною інфекцією (Mycobacterium avium, Mycobacteriumintracellulare, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacteriumkensasii) рекомендується призначати дозу 15-30 мг/кг Клациду двічі на день.
| Доза, що рекомендується для дітей зі СНІДом, залежно від маси тіла дитини
|
| Маса тіла* дитини (кг)
| Доза на стандартну 5мл чайну ложку (ч.л.)
(кларитроміцин 250 мг/5мл)
|
| 15 мг/кг
| 30 мг/кг
|
| 8-11
| Ѕ ч.л.
| 1 ч.л.
|
| 12-19
| 1 ч.л.
| 2 ч.л.
|
| 20-29
| 1 Ѕ ч.л.
| 3 ч.л.
|
| 30-40
| 2 ч.л.
| 4 ч.л.
|
Для приготування суспензіїнеобхідно додати води у флакон, що містить гранули, до відмітки рівня на ньому ідобре струсити. За необхідності додати води до вказаної відмітки.
Побічна дія.
Клацид, як правило, добрепереноситься. При пероральному застосуванні Клациду іноді можуть виникатишлунково-кишкові розлади (нудота, диспепсія, біль у животі, діарея), парестезія,головний біль, артралгія, міалгія, алергічні реакції (кропив’янка, шкірнівисипання, в поодиноких випадках - анафілактичний шок і синдромСтівенса-Джонсона). Повідомлялось про виникнення стоматиту, глоситу, грибковогоураження слизової рота та знебарвлення язика.
В окремих випадках повідомлялосяпро зміну сприйняття смаку, зміну кольору зубів, що звичайно зникала післяпрофесійного чищення зубів.
Були повідомлення про тимчасові побічніефекти з боку ЦНС: запаморочення, відчуття тривоги, безсоння, тривожнісновидіння, дзенькіт у вухах, сплутаність свідомості, дезорієнтація,галюцинації, психози та деперсоналізація. При застосуванні Клацидуспостерігалися випадки тимчасової втрати слуху, що відновлювався післяприпинення лікування препаратом.
Дуже рідко спостерігався псевдомембранознийколіт від слабкого ступеня тяжкості до стану, що загрожував життю.
У поодиноких випадках відмічаласягіпоглікемія, особливо при одночасному лікуванні пероральними гіпоглікемічнимизасобами або інсуліном. У поодиноких випадках відмічалися лейкопенія ітромбоцитопенія.
Дуже рідко спостерігалися підвищення рівнякреатиніну в сироватці крові, інтерстиціальний нефрит і ниркова недостатність.
Як і при застосуванні іншихмакролідних антибіотиків, при застосуванні Клациду в поодиноких випадкахповідомлялося про пролонгацію QT інтервалу, тахікардію і тріпотіння/мерехтінняшлуночків.
Як і при застосуванні іншихантибіотиків, застосування Клациду може спричинювати тимчасове підвищеннярівнів печінкових ферментів. Ці показники нормалізуються після припиненнялікування. Під час проведення клінічних випробувань не було зареєстрованосуттєвих порушень функціонування печінки, однак слід пам’ятати, що під часзастосування антибіотиків цієї групи у виключних випадках може розвинутися гепатоклітиннийта/або холестатичний гепатит, порушення функції печінки можуть бути тяжкими,але тимчасовими.
Протипоказання:
підвищена чутливість до кларитроміцину абобудь-якого компонента препарату;
підвищена чутливість до препаратівмакролідного ряду;
тяжка печінкова або ниркова недостатність;
одночасне лікування похідними ріжків;цизапридом, пімозидом, терфенадином, астемізолом та іншими макролідами.
Передозування.
При пероральному застосуванні великих дозКлациду можливі шлунково-кишкові розлади.
Терапевтичні заходи при передозуванніспрямовані на видалення речовини з організму за допомогою промивання шлунказондом і проведення загальних підтримуючих заходів.
В одному випадку передозування при прийомі 8г кларитроміцину відмічалися зміна ментального статусу, параноїдальнаповедінка, гіпокаліємія і гіпоксемія.
Малоймовірно, що гемодіаліз абоперитоніальний діаліз значуще вплинуть на рівень кларитроміцину в сироватцікрові, тому ці процедури не рекомендуються.
Особливості застосування.
Оскільки кларитроміцин виділяється восновному через печінку, необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтамз порушеною функцією печінки. Також необхідно дотримуватися обережності припризначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю від помірного дотяжкого ступеня тяжкості.
Як і при застосуванні інших антибіотиків,при лікуванні Клацидом може розвинутися суперінфекція, спричинена резистентнимимікроорганізмами та/або грибами, що вимагає припинення даної терапії таподальшої зміни схеми лікування.
Вагітність і годування груддю. Безпеказастосування Клациду під час вагітності та годування груддю не вивчалася. Деякідослідження на тваринах показали ембріо- токсичний вплив на плід, але тількипри застосуванні доз, які є токсичними для матері.
Кларитроміцин виявляється у грудному молоці.
Вплив на здатність керувати транспортнимизасобами та механізмами не встановлений.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Як і при застосуванні іншихантибіотиків макролідного ряду, у пацієнтів, які одночасно застосовуютьпрепарати, що метаболізуються системою цитохрому Р450 (наприклад, варфарин,алкалоїди ріжків, тріазолам, мідазолам, дизопірамід, ловастатин, рифабутин,фенітоїн або циклоспорин), застосування Клациду може спричинити підвищеннярівня цих препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуваннікларитроміцину та інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, наприклад ловастатину абосимвастатину, спостерігався рабдоміоліз.
Клацид при одночасномузастосуванні з теофіліном може спричиняти підвищення рівнів теофіліну всироватці крові та посилення його токсичності.
Застосування суспензії Клацидупацієнтами, які приймають дигоксин, варфарин і карбамазепін, може призвести допосилення їх дії за рахунок зменшення рівня екскреції. Тому хворим, якіприймають варфарин, необхідно контролювати величину протромбінового часу. Такожнеобхідно контролювати рівень дигоксину в сироватці крові.
Необхідно враховувати можливістьперехресної стійкості між кларитроміцином і іншими ліками макролідного ряду талінкоміцином і кліндаміцином.
Ритонавір збільшує величину AUC(площа обмежена кривою) кларитроміцину при їх одночасному застосуванні. Немаєнеобхідності в зміні дози кларитроміцину для пацієнтів з нормальною функцієюнирок. При одночасному застосуванні кларитроміцину з ритонавіром хворим зпорушенням функції нирок з кліренсом креатиніну 30-60 мл/хв доза Клацидуповинна бути зменшена на 50%, а при величині кліренсу креатиніну менше 30 мл/хв– на 75%. Дозу кларитроміцину > 1г/день не можна призначати одночасно зритонавіром.
Одночасне застосування таблетоккларитроміцину та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами може спричинитизниження постійних рівнів зидовудину в крові. Але така взаємодія неспостерігалася у ВІЛ-інфікованих дітей при одночасному застосуванні Клациду,суспензії, із зидовудином або дидеоксинозином.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці,при кімнатній температурі не вище 30 0 С.
Термін зберігання гранул для приготуваннясуспензії для дітей - 2 роки;
готової суспензії у флаконі – 14 днів змоменту приготування.