ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
КЛАВІЦИЛІН
(CLAVICILLIN)
Загальнахарактеристика:
основні фізико-хімічні властивості: довгасті, двоопуклітаблетки майже білого кольору з відбитком на одному боці “Cosar”;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить амоксициліну(у вигляді амоксициліну тригідрату) 250 мг і клавуланової кислоти (у виглядікалію клавуланату) 125 мг;
1 таблетка, вкрита оболонкою, міститьамоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату) 500 мг і клавуланової кислоти(у вигляді калію клавуланату) 125 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, кремнію диоксид колоїдний, натріюкроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, Опадрі OY-S7191, білий
Форма випуску. Таблетки,вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комбінований препарат, до складу якого входитьнапівсинтетичний пеніцилін амоксицилін і інгібітор бета-лактамаз клавулановакислота.
Амоксицилін виявляє бактерицидну дію, пригнічує синтез клітинної стінкибактерій. Ефект обумовлений здатністю амоксициліну досягати і зв’язуватипеніцилінзв’язуючі білки, які розташовані на внутрішній мембрані клітинноїстінки бактерій, інактивувати їх, в результаті чого міцність клітинної стінкипорушується і вона зазнає лізису.
Амоксицилін - антибіотик з широким спектром антибактеріальноїактивності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів,чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектрактивності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент.
Клавуланова кислота – інгібітор бета-лактамаз. Ефект обумовленийнеоборотним зв’язуванням ферменту бета-лактамази, що попереджує гідролізбета-лактамного кільця пеніциліну. Присутність клавуланової кислоти у складіпрепарату захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз ірозширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багатомікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів іцефалоспоринів.
Препарат активний відносно таких штамів мікроорганізмів: грампозитивніаероби: Bacillus anthracis, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis,Enterococcus faecium, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides,Staphylococcus aureus, коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcusepidermidis), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcuspyogenes, Streptococcus viridans;
грампозитивні анаероби: види Clostridium , види Peptococcus,види Peptostreptococcus;
грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, види Brucella,Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Helicobacterpylori, види Klebsiella, види Legionella, Moraxella catarrhalis (Branhamellacatarrhalis), Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurellamultocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Salmonella, види Shigella,Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica;
грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroidesfragilis), види Fusobacterium;
інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, види Chlamydia,Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Фармакокінетика. Обидва компоненти препарату (амоксицилін і клавулановакислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH,швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція препаратупокращується при його прийомі на початку їди.
Максимальна концентрація у плазмі досягається приблизно через 1 годину.
При введенні внутрішньо терапевтичні концентрації амоксициліну таклавуланової кислоти виявлені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини,шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальнійрідинах, жовчі та гної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабо зв’язуються збілками: 25% для клавуланової кислоти та 18% для амоксициліну.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятись в грудному молоці.Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудномумолоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що йамоксицилін і клавуланова кислота можуть проникати через плацентарний бар’єр.Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції абошкідливого впливу на плід. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирковаекскреція, в той час як для клавуланату виведення здійснюється і через нирки, ішляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65%клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненому стані протягом перших 6годин після одноразового прийому таблеток 500/125 мг.
Амоксицилін також частково виводиться ізсечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується ворганізмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксиетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксиловоїкислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями,а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Період напіввиведення амоксициліну – 88хвилин, клавуланової кислоти – 60 хвилин.
При порушенні функції нирок кліренсамоксициліну і клавуланової кислоти уповільнюється.
Показання для застосування. Лікування бактеріальних інфекцій, спричиненихзбудниками, які чутливі до комбінації амоксициліну та клавуланової кислоти.
інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючітонзиліти, синусити, середні отити;
інфекції дихальних шляхів, у т.ч.загострення хронічного бронхіту, бронхопневмонії;
інфекції сечостатевої системи, в т.ч.цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів, гонорея;
інфекції шкіри та м’яких тканин;
Спосіб застосування та дози.
Лікування можна розпочати до отримання результатів антибіотикограми.
Дозування залежить від віку та маси тіла пацієнтів, функції нирок,ступеня тяжкості інфекції.
Для лікування інфекції легкого та середнього ступеня тяжкості дорослимі дітям віком від 12 років призначають по 375 мг препарату 3 рази на добу. Притяжкому перебігу інфекції (включаючи хронічні та рецидивуючі інфекціїсечовивідних шляхів і бронхолегеневі інфекції) дозу препарату підвищують до 625мг 3 рази на добу.
Дозування при порушенні функції нирок.
Дорослі тапідлітки з порушенням функції нирок можуть одержувати звичайну дозу з більштривалими інтервалами між дозами.
| Кліренс креатиніну (мл/хв.)
| Інтервали між дозами (години)
|
| Кліренс креатиніну > 30 мл/хв (легка ниркова недостатність)
| 8
|
| Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв (ниркова недостатність середнього ступеня важкості)
| 12
|
| Кліренс креатиніну < 10 мл/хв (важка ниркова недостатність)
| 24
|
Дозування припорушенні функції печінки.
Застосовуватиобережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжкичасу.
Дозування дляпацієнтів похилого віку.
Корекція дози дляпацієнтів похилого віку не потрібна. За необхідності дозу коригують залежно відфункції нирок.
Для того щобзменшити ризик небажаного впливу препарату на травний тракт, препарат слідприймати на початку прийому їжі. При цьому покращується його всмоктування.
Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.
Побічна дія.
Побічні ефекти, зустрічаються рідко, загалом легкі та маютьтранзиторний характер.
Реакції гіперчутливості:
ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироватковоїхвороби, васкуліт, бронхоспазм.
Іноді спостерігається шкірний висип, свербіж і кропив´янка. Рідкоповідомлялося про інші реакції, що включали поліморфну еритему, синдромСтівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативнийдерматит і гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
Якщо спостерігається будь-яка шкірна реакція гіперчутливості, лікуванняслід припинити.
У поодиноких випадках може виникати інтерстиціальний нефрит.
З боку нирок і сечовидільної системи:
дуже рідко - кристалурія.
З боку травного тракту:
діарея, нудота, блювання та диспепсія; кандидоз шкіри і слизовихоболонок і пов´язаний з антибіотиками коліт (включаючи псевдомембранознийколіт і геморагічний коліт) зустрічаються рідко; нудота частіше зустрічаєтьсяпри високих пероральних дозах.
З боку печінки:
помірне підвищення АСТ та/або АЛТ; іноді відмічалисягепатит і холестатична жовтуха. Реакції з боку печінки зустрічаютьсяздебільшого у чоловіків і пацієнтів похилого віку; вони можуть вимагатитривалого лікування.
Явища та симптоми, як правило, виникають під час або одразу післялікування, проте у деяких випадках вони виявляються лише через кілька тижнівпісля припинення лікування. Печінкові розлади звичайно оборотні. Проте вонибувають дуже тяжкими і у вкрай рідких випадках призводили до летального кінця.Найчастіше побічні явища з боку печінки спостерігались у пацієнтів з тяжкимисупутніми захворюваннями або у тих, хто одночасно приймав препарати, відомі своїмнегативним впливом на печінку.
Гематологічні реакції:
зрідка - лейкопенія (включаючи нейтропенію або агранулоцитоз), оборотнатромбоцитопенія та гемолітична анемія, а також рідко - збільшення часукровотечі та протромбінового часу .
З боку центральної нервовоїсистеми:
дуже рідко - оборотні гіперактивність,запаморочення, головний біль і судоми; судоми можуть виникати в разі порушенняфункції нирок або у хворих, які отримують високі дози препарату.
Протипоказання.
Клавіцилінпротипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до b-лактамних антибіотиків(наприклад, до пеніцилінів або цефалоспоринів) через ризик анафілактичногошоку. Тому, перед початком лікування, треба зібрати точний анамнез, зважаючи наможливість алергічних реакцій (наприклад, після попереднього призначенняпеніцилінів або цефалоспоринів).
Клавіцилін не треба призначати пацієнтам з тяжким порушенням печінки йпацієнтам, яких раніше лікували амоксициліном/клавулановою кислотою, і у нихвиникла гепатотоксичність.
Препарат протипоказаний при гіперчутливості до будь – якого зкомпонентів препарату, інфекційному мононуклеозі, лімфатичній лейкемії, дітям увіці до 12 років.
Передозування.
Можуть спостерігатись шлунково-кишкові симптоми й порушенняводно-електролітної рівноваги. Можливі збудження, порушення сну, запаморочення,в окремих випадках – судоми.
Лікування включає, головним чином, гемодіаліз, промивання шлунка абосимптоматичне лікування, зосереджене спеціально на відновленніводно-електролітної рівноваги. Спеціального антидота немає.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Клавіциліном необхідно точновизначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів,цефалоспоринів або інших алергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдніреакції) відомі у пацієнтів під час терапії амоксициліном. Ці реакції більшімовірні в осіб з аналогічними реакціями у минулому. У разі виникненняалергічних реакцій слід припинити терапію препаратом і розпочати альтернативнутерапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування іззастосуванням адреналіну. Також можуть бути необхідними оксигенотерапія,внутрішньовенне введення стероїдів і підтримка дихальної функції, включаючиінтубацію.
Клавіцилін не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз,оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалисявипадки короподібного висипу.
Тривале застосування препарату іноді може спричинювати активізаціюнечутливої до препарату мікрофлори.
Пацієнтам з порушенням функції печінки Клавіцилінпризначають з обережністю. Необхідно у цієї категорії пацієнтів регулярноконтролювати стан печінки і, в разі його погіршення, лікування припиняти.Пацієнти з тяжкими шлунково-кишковими порушеннями, включаючи блювання тадіарею, не повинні лікуватись Клавіциліном, оскільки не можна гарантуватидостатнього засвоєння цих ліків. У таких випадках рекомендується парентеральнатерапія.
При тривалому застосуванні слід періодично контролювати функції органіві систем, включаючи функцію нирок, печінки та гемопоез.
Зрідка у пацієнтів, що приймають препарат, може спостерігатисяподовження протромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтівнеобхідний відповідний моніторинг.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозувідповідно до ступеня порушення.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатиськристалурія. Тому для зменшення можливості виникнення кристалуріїрекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримуватиадекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею.
Як і у випадку з усіма ліками, слід уникатизастосування препарату під час вагітності, крім випадків, коли лікар вважає цеза необхідне.
Клавіцилін можна з обережністю застосовувати під час лактації.Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідовихкількостей препарату з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини,що знаходиться на грудному вигодовуванні, не визначено.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілемта іншими механізмами не спостерігали.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижуєниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування зКлавіциліном може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягомтривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікуванняамоксициліном може збільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодоодночасного застосування Клавіциліну та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії, препаратможе зменшувати ефективність оральних контрацептивів, тому слід попереджати проце пацієнтів.
Паралельнелікування Клавіциліном і метотрексатом підвищує токсичністьметотрексату.
Паралельнепризначення дигоксину й Клавіциліну може підвищити засвоєннядигоксину.
Клавіцилін неповинен використовуватись одночасно з дисульфірамом.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці,при температурі від +15оС до +25°С. Термін придатності - 3 роки.