ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
АУГМЕНТИН™
AUGMENTINÔ
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки у формі капсули, білого абобілуватого кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому на одному боці тамонограмами „А С” з обох боків;
склад: 1 таблетка містить амоксициліну (у виглядіамоксициліну тригідрату) 875 мг, клавуланової кислоти (у вигляді каліюклавуланату) 125 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, натрію крохмаль гліколят (тип А),кремній колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, титану діоксид,гіпромелоза (5 cps), гіпромелоза (15 cps), макрогол 4000, макрогол 6000,диметикон 500 (масло силіконове).
Форма випуску.Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектромантибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативнихмікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду підїї впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, щосинтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру,подібну до пеніцилінів, та має властивості інактивувати бета-лактамазніферменти, властиві мікроорганізмам, що резистентні до пеніцилінів іцефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічноїточки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідають за виникненняперехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти ускладі Аугментину захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментівбета-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючидо нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та іншихпеніцилінів і цефалоспоринів.
Таким чином, Аугментин виявляє властивості антибіотика широкого спектрадії та інгібітора бета-лактамаз. Аугментин має бактерицидну дію щодо широкогоспектра мікроорганізмів, включаючи
грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*, видиCorynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeriamonocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативністафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcusagalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, видиStreptococcus, Streptococcus viridans;
грампозитивні анаероби: види Clostridium ,види Peptococcus, види Peptostreptococcus;
грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, видиBrucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*,Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxellacatarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseriameningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*,види Salmonella*, види Shigella*, Vibrio cholerae, Yersiniaenterocolitica*;
грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючиBacteroides fragilis), види Fusobacterium;
інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, видиChlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum
-----------------
*Деякі представники цих видів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їхнечутливими до монотерапії амоксициліном.
Фармакокінетика.
Абсорбція.Обидва компоненти Аугментину (амоксицилін і клавуланова кислота)повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH. Обидвакомпоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. АбсорбціяАугментину покращується при його прийомі на початку їди.
Фармакокінетичні параметри при прийомі таблеток Аугментину 875/125 мг(1г) 2 рази на
день такі: площа під кривою співвідношення „концентрація/час” (AUC)становить
53,52 мкг/год/мл для амоксициліну та 10,16 мкг/год/мл для клавулановоїкислоти, період
напіввиведення –1,19 год для амоксициліну та 0,96 год - дляклавуланової кислоти,
максимальнна концентрація для амоксициліну – 11,64 мкг/мл, і 2,18мкг/мл - для
клавуланової кислоти.
Концентрація амоксициліну в сироватці крові, щодосягається при прийомі Аугментину, подібна до такої, що досягається припероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.
Супутній прийом пробенециду гальмуєекскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавулановоїкислоти
Розподіл. Привнутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавулановоїкислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичніконцентрації обох речовин виявлені в жовчному міхурі, тканинах черевноїпорожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній таперитонеальній рідинах, жовчі та гною. Амоксицилін і клавуланова кислота слабкозв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування збілками становлять 25% для клавуланової кислоти та 18% для амоксициліну відзагальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановленокумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятись у грудному молоці.Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудномумолоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що іамоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Однакне виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливоговпливу на плід.
Виведення. Які щодо інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є нирковаекскреція, тоді як виведення клавуланату здійснюється і через нирки, і шляхомпозаниркових механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавулановоїкислоти виділяються із сечею у незміненому стані протягом перших 6 годин післяодноразового прийому таблеток.
Амоксицилін також частково виводиться ізсечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується ворганізмі людини до2,5-дигідро-4-(2-гідроксиетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також увигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Показання для застосування.
Аугментин призначений для короткостроковоголікування бактеріальних інфекцій такої локалізації, що спричиняються чутливимидо Аугментину мікроорганізмами:
інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючітонзиліти, синусити, середні отити;
інфекції дихальних шляхів, у т.ч.загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії;
інфекції сечостатевої системи, в т.ч.цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів, та гонорея;
інфекції шкіри та м’яких тканин;
інфекції кісток і суглобів, у т.ч.остеомієліти, якщо виникає необхідність у більш тривалій терапії;
інші інфекції, в т.ч. септичний аборт, післяпологовий сепсис,інтраабдомінальний сепсис.
Аугментином можна лікувати змішані інфекції, спричинені чутливими доамоксициліну мікроорганізмами у поєднанні з чутливими до Аугментинумікроорганізмами, що продукують бета-лактамазу.
Спосіб застосування та дози.
Дозування залежить від віку та маси тіла пацієнта, функції нирок,ступеня тяжкості інфекції.
Доза для лікування інфекцій легкого та середньогоступеня тяжкості у дорослих і дітей старше 12 років: 1 таблетка Аугментину875/125 мг два рази на добу. При тяжкому перебігу інфекції (включаючи хронічніта рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів і бронхолегеневі інфекції)призначають 1 таблетку Аугментину три рази на добу.
Таблетки Аугментину 1 г не рекомендуються дітям до12 років.
Дозування при порушенні функції нирок.
Аугментин 875/125 мг призначається лише для лікування хворих зкліренсом креатиніну більше 30 мл/хв. При нирковій недостатності з кліренсомкреатиніну менше 30 мл/хв Аугментин 875/125 мг не застосовується.
Дозування при порушенні функціїпечінки.
Застосовуватиобережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжкичасу. Даних для рекомендації дозування недостатньо.
Дозування для пацієнтів похилоговіку.
Корекція дози дляпацієнтів похилого віку не потрібна. За необхідності дозу коригують залежно відфункції нирок.
Для того щобзменшити ризик небажаного впливу Аугментину на шлунково-кишковий тракт,препарат слід приймати на початку прийому їжі. При цьому покращуєтьсявсмоктування Аугментину.
Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.
Лікування можна почати парентерально, а потімпродовжити перорально.
Побічна дія.
Побічні ефекти були класифіковані зачастотою їх виникнення - від дуже частих до дуже рідких.
Застосовується така класифікація частотивиникнення побічних ефектів:
дуже часто ³ 1/10;
часто ³ 1/100 та < 1/10;
нечасто ³ 1/1 000 та < 1/100;
рідко ³ 1/10 000 та < 1/1 000;
дуже рідко < 1/10.
Інфекції та інвазії.
Часто - кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична системи.
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючинейтропенію) та тромбоцитопенія.
Дуже рідко – оборотна агранулоцитоз ігемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
Алергічні реакції.
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк,анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
Нервова система.
Не часто – запаморочення, головний біль.
Дуже рідко – оборотна гіперактивність таконвульсії. Конвульсії можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирокабо у тих, хто отримує високі дози препарату.
Шлунково-кишкові реакції.
Дуже часто – діарея.
Часто – нудота, блювання.
Нудота частіше асоціюється з високими дозамипрепарату. Вищезазначені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту можуть бутизменшені при прийомі препарату на початку їди.
Не часто – порушення травлення.
Дуже рідко - антибіотикоасоційований коліт(включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт).
Гепатобіліарні реакції.
Не часто помірне підвищення рівня АСТ та/абоАЛТ відмічається у хворих, які лікуються антибіотиками групи бета-лактамів.
Дуже рідко – гепатити та холестатичнажовтуха. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінів іцефалоспоринів.
Гепатити виникають головним чином учоловіків і хворих похилого віку, і їх виникнення може бути пов´язано зтривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають підчас або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути черездекілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотнийхарактер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завждитрапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, якіодночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Шкіра та підшкірнітканини.
Не часто – шкірний висип, свербіж,кропив´янка.
Рідко – поліморфна еритема.
Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона,токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострийгенералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічногодерматиту лікування слід припинити.
Нирки та сечовидільнасистема.
Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит,кристалурія.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто до пеніцилінів іцефалоспоринів.
Наявність в анамнезі жовтухи або дисфункції печінки, пов´язанихіз застосуванням Аугментину.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами збоку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ціявища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітногобалансу. Повідомлялось про випадки кристалурії. Аугментин може бути видалений зкровотоку методом гемодіалізу.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Аугментином необхідно точно визначити наявністьв анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або іншихалергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості(анафілактичні реакції) відомі у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ціреакції більш імовірні в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому.У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Аугментином ірозпочати альтернативну терапію.
Аугментин не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз,оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалисявипадки короподібного висипу.
Тривале застосування препарату іноді може спричинювати надмірнезростання нечутливої до Аугментину мікрофлори.
Загалом Аугментин добре переноситься і має низькі показникитоксичності, властиві антибіотикам пеніцилінового ряду. При триваломузастосуванні слід періодично контролювати функції органів і систем, включаючифункцію нирок, печінки та гемопоез.
Зрідка у пацієнтів, що приймають Аугментин, може спостерігатисяподовження протромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтівнеобхідний відповідний моніторинг.
Аугментин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з дисфункцієюпечінки.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозувідповідно до ступеня порушення.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатиськристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому длязменшення можливості виникнення кристалурії рекомендується під час лікуваннявисокими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиноюта виведеною сечею.
Вагітність і лактація.
В одному дослідженні у жінок з передчасним розривомоболонок плода повідомлялося, що застосування Аугментину може бутипов´язано з підвищенням ризику розвитку некротизуючого ентероколіту уновонароджених. Як і у випадку з усіма ліками, слід уникати застосуванняпрепарату під час вагітності, крім випадків, коли лікар вважає це за необхідне.
Аугментин можна застосовувати під час лактації. Виключаючи ризикрозвитку гіперчутливості, пов’язаний з виділенням слідових кількостейАугментину з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, щознаходиться на грудному вигодовуванні, немає.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханізмами.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілемта іншими механізмами не спостерігали.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижуєниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування зАугментином може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягомтривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном можезбільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасногозастосування Аугментину та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії,Аугментин може зменшувати ефективність пероральних контрацептивів, тому слідпопереджати про це пацієнтів.
Умови та термін зберігання.
Оригінальні упаковки зберігати закритими, внедоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності -3 роки.