ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
Бетаклав®
(BETAKLAV®)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічнівластивості: довгасті, двоопуклі таблетки жовто-білого або світло-жовтого кольору збороздкою на одному боці та відбитком «625» на іншому боці;
склад: одна таблетка містить 500 мг амоксициліну у вигляді тригідрату і 125 мгклавуланової кислоти у вигляді калієвої солі.
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, хіноліновий жовтий(Е104), титану діоксид (Е171), кросповідон, повідон, кремнію діоксид колоїднийбезводний, кислота стеаринова, поліетиленгліколь, метилгідроксипропілцелюлоза,сахарин натрій, ароматизатор із запахом ваніліну, магнію стеарат.
Форма випуску.Таблетки .
Фармакотерапевтична група. Комбінації пеніцилінів, у тому числі зінгибіторами бета – лактамаз. Код АТС: J 01 C R 02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Амоксицилінє бактерицидним напівсинтетичним аміно-бензилпеніциліном(п-гідроксиампіциліном), який діє на клітинну стінку бактерій. Амоксицилінзменшує кількість поперечних зшивок у клітинній стінці, зв’язуючись ізтранспептидазами. Нестійкість, викликана такою взаємодією, призводить дозагибелі клітини через лізис.
Клавуланова кислота сама по собі має дуже слабкуантибактеріальну дію, але вона інгибує хромосомні бета-лактамази класів II, IVі VI за Річмондом, і плазмідні бета-лактамази класів III i V за Річмондом.
У випадку паралельного призначення клавуланової кислоти й амоксицилінуостанній виявляється захищеним від розпаду під дією бета-лактамаз. Томукомбінація клавуланової кислоти й амоксициліну є ефективною проти багатьохвидів мікроорганізмів, стійких до амоксициліну.
Спектр антибактеріальної активності таблетокБетаклаву®.
Чутливі до дії Бетаклаву® мікроорганізми.
| Грампозитивні аеробні бактерії
| Грампозитивні анаеробні бактерії
|
| Bacillus anthracis
| Clostridium spp.
|
| Corynebacterium spp
| Peptococcus spp.*
|
| Enterococcus faecalis
| Peptostreptococcus spp.*
|
| Enterococcus faecium
|
|
Listeria monocytogenes
| |
| Staphylococcus aureus
| |
| Коагулазонегативні стафілококи, включаючи Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus
| |
| Streptococcus pneumoniae*
| Грамнегативні анаеробні бактерії
|
| Streptococcus pyogenes*
| Bacteroides spp
|
| Streptococcus agalactiae*
| включаючи Bacteroides fragilis
|
| Streptococcus viridans*
| Fusobacterium spp.
|
| Грамнегативні аеробні бактерії
| |
| Bordetella pertussis
| Proteus vulgaris
|
| Brucella spp.*
| Salmonella spp.
|
| Escherichia coli
| Shigella spp
|
| Haemophilus influenzae
| Vibrio cholerae
|
| Klebsiella spp
| Yerisinia enterocolitica
|
| Moraxella catarrhalis
| |
| Neisseria gonorrhoeae
| |
| Neisseria meningitides*
| * На сьогоднішній день немає даних про штами цих видів бактерій, які синтезують бета-лактамази.
|
| Pasteurella multocida
|
| Proteus mirabilis
|
Стійкі до дії Бетаклаву® мікроорганізми
Meti-R-Staphylococci
| Providencia
|
| Citrobacter
| Pseudomonas aeruginosa
|
| Enterobacter
| Mycoplasma
|
| Serratia
| Chlamydia
|
| Proteus rettgeri
| Rickettsia
|
| Morganella morganii
|
|
Фармакокінетика.
Амоксицилін
Абсолютна біодоступність амоксициліну залежить віддози і змінюється від 72 % до 94 %. При дозах від 250 мг до 750 мгбіодоступність амоксициліну (площа під кривою залежності концентрації від часуі/або вміст амоксициліну в сечі) лінійно пропорційна дозі. При більш високихдозах, відносне всмоктування знижується. Засвоєння амоксициліну не залежить відчасу прийому їжі. Максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1 – 2години після прийому препарату. Ефективний об’єм розподілу змінюється від 0,3до 0,4 л/кг, а зв’язування з білками сироватки становить 17 – 20 % для амоксициліну. Амоксицилін проходить крізь плацентарний бар’єр і вневеликих кількостях виділяється в грудне молоко.
Амоксицилін в основному виводиться через нирки (52 ±15 % вжитої дози – у незміненому вигляді протягом 7 годин після прийому), іневелика кількість амоксициліну виділяється в жовч. Загальний кліренсзмінюється від 250 до 370 мл/хв. Біологічний напівперіод життя амоксициліну в сироватціпацієнтів з нормальною функцією нирок становить приблизно 1 годину (0,9 – 1,2години), у пацієнтів з кліренсом креатиніну в межах від 10 до 30 мл/хв. – 6годин, а у випадку анурії – від 10 до 15 годин. Активну речовину можна вивестиза допомогою гемодіалізу.
Клавуланова кислота
Абсолютна біодоступність клавуланової кислотистановить приблизно 60 % і є різною для різних пацієнтів, зв’язування з білкамисироватки становить 22% . Клавуланова кислота проходить крізь плацентарнийбар’єр. До цього часу немає даних стосовно виділення клавуланової кислоти вгрудне молоко.
Активна речовина частково метаболізується (приблизно50 – 70 %) і приблизно 40 % виводиться через нирки (18 – 38 % вжитої дози –залишається у незміненому вигляді). Загальний кліренс становить 260 мл/хв.Біологічний напівперіод життя клавуланової кислоти в сироватці пацієнтів знормальною функцією нирок становить приблизно 1 годину, у пацієнтів з кліренсомкреатиніну в межах від 20 до 70 мл/хв. – 2,6 години, а у випадку анурії – від 3до 4 годин. Активну речовину можна вивести за допомогою гемодіалізу.
На сьогоднішній день немає повідомлень про будь-якусуттєву фармакологічну взаємодію між амоксициліном і клавулановою кислотою.
Показання для застосування. Лікування бактеріальних інфекцій, збудникамияких є грамнегативні і грампозитивні мікроорганізми стійкі до амоксицилінучерез те, що вони виробляють бета-лактамазу, і чутливі до комбінаціїамоксициліну й клавуланової кислоти.
Якщо є причини вважати, що певне інфекційне захворювання спричиненезазначеними вище мікроорганізмами, лікування Бетаклавом® можнапочинати до одержання результатів антибіотикограми.
Бетаклав® застосовується для лікування таких інфекцій:
інфекції верхніх дихальних шляхів: синусит, рецидивуючий тонзиліт;
інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт,пневмонія, емпіема, абсцес у легенях;
запалення середнього вуха;
інфекції шкіри і м’яких тканин: підшкірні фурункули й абсцеси, целюліт,інфіковані рани в тому числі після укусів тварин;
інфекції сечостатевих шляхів: цистит, уретрит, простатит, пієлонефрит,септичний аборт, інфекції органів малого таза, м’який шанкр, гонорея;
інші інфекції: остеомієліт, сепсис, дивертикуліт, абсцес печінки,інфекції жовчних шляхів, післяопераційні інфекції, профілактика інфекцій вхірургії.
.
Спосіб застосування та дози.
Доза Бетаклаву® залежить від віку, маситіла, функції нирок, тяжкості інфекційного захворювання й місця ураження тапередбачуваних або визначених патогенів. Окремі дози треба приймати черезпостійні проміжки часу протягом дня.
Дорослі, підлітки і діти, старші 12 років, яківажать не менше 40 кг:
1 таблетка Бетаклаву двічі або тричі на день.
Дозування для пацієнтів із порушенням функціїпечінки
Бетаклав®не треба призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки і пацієнтам,у яких спостерігалась гепатотоксичність на попереднє лікування амоксициліном ізклавулановою кислотою. Якщо у пацієнта виникла гепатотоксичність під часлікування Бетаклавом®, необхідно слідкувати за функцією печінкитакого пацієнта. При погіршенні стану печінки, необхідно переглянути схемулікування.
Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.
Дозу Бетаклаву® треба зменшити для пацієнтів з порушенням функції нирок,зважаючи на серйозність порушення й вагу тіла пацієнта (див. Табл. 2).
Дорослі і діти/підлітки
Таблиця 2. Дозування для пацієнтів із порушеннямфункції нирок і вагою тіла 70 кг
| ГФР
(мл/хв.)
| Рівень креатиніну в плазмі (мг/100 мл)
| Разова доза
| Інтервал між прийомами
|
| 30 – 10
| 2,5 – 5,5
| 500 мг амоксициліну + 125 мг клавуланової кислоти
| 12 годин
|
| < 10
| > 5.5
| 500 мг амоксициліну + 125 мг клавуланової кислоти
| 24 години
|
(за Хефлером)
Метод розрахунку дози базується на її залежності відмаси тіла пацієнта (за Хефлером)
Ддійсна = Д70 х Дійсна вага/70
Ддійсна = розрахована доза для пацієнта зпорушенням функції нирок
Д7 0 = доза для пацієнта, який важить 70кг (за Табл. 2)
Дійсна вага = дійсна маса тіла пацієнта в кг
Діти
Вказані далі рекомендації з дозування пропонуються,виходячи з теоретичних міркувань і фармакокінетичних даних. Дослідження звизначення дози для такої групи пацієнтів не виконувалися. Максимальна доза длядітей з нирковою недостатністю (починаючи з кліренсу креатиніну < 30 мл/хв.)становить 15 мг амоксициліну + 3,75 мг клавуланової кислоти на 1 кг ваги тіла.Проміжок часу між дозами становить 12 годин при значенні кліренсу креатинінувід 10 до 30 мл/хв., і 24 години – при значенні кліренсу креатиніну меншому ніж10 мл/хв.
Дозування для пацієнтів, що перебувають нагемодіалізі
Дорослі і діти/підлітки: 500 мг амоксициліну + 125мг клавуланової кислоти кожні 24 години.
Доза для дітей: 15 мг амоксициліну + 3,75 мгклавуланової кислоти/кг маси через кожні 24 години.
Ці дози також призначають під час і наприкінцігемодіалізу.
Таблетки слід приймати, запиваючи водою і нерозжовуючи.
Таблетки слід приймати на початку прийому їжі длязменшення імовірності шлунково-кишкових побічних ефектів.
Тривалість лікування
Після послаблення симптомів захворювання,продовжують приймати Бетаклав®протягом 3 – 4 днів.
Взагалі, для лікування інфекцій, спричиненихбета-гемолітичними стрептококами, показане лікування протягом 10 днів длязапобігання таким ускладненням як гострий ревматизм або гломерулонефрит.
Тривалість лікування повинна визначатись лікареміндивідуально для кожного пацієнта.
Лікування не повинне тривати довше ніж 14 днів безконсультації з лікарем.
Побічна дія.
Реакції гіперчутливості
Іноді можуть спостерігатись такі реакції на шкірі, як екзантема йкороста. Типова, схожа на кір, екзантема може спостерігатись приблизно на 5 –11 день після закінчення терапії. Миттєва реакція у вигляді кропив’янкисвідчить про алергію до пеніциліну. У такому випадку терапію слід припинити.
Може також спостерігатись екзантема, особливо в області навколо рота. Упоодиноких випадках спостерігається зміна забарвлення язика на чорне. Можутьспостерігатися сухість у роті й порушення відчуття смаку.
У окремих випадках сповіщалось про везикулярні або ексфоліативніреакції на шкірі (наприклад, ексудативна поліформна еритема, синдромСтівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).
У поодиноких випадках сповіщалось про тяжкіалергічні реакції, наприклад, пропасниця, еозинофілію, ангіоневротичний набряк(набряк Квінке), набряк гортані, гемолітичну анемію, алергічний васкулітнийнефрит, спричинені сенсибілізацією до 6-амінопеніциланової групи.
Антигенний зв’язок може існувати між дерматофітами іпеніциліном. Тому в пацієнтів, які страждають на мікози, можлива алергія напеніциліни.
Є повідомлення про всі рівні реакційгіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, навіть після орального призначення.Тяжкі анафілактичні реакції, які виникають значно рідше, ніж післявнутрішньовенного або внутрішньом’язового введення, вимагають вживанняадекватних заходів (див. далі).
Шлунково-кишкові побічні ефекти
Після прийому Бетаклаву®, можутьспостерігатись такі побічні ефекти як біль у животі, нудота (частішеспостерігається при прийомі високих доз), блювання, метеоризм, пронос. Ціпобічні ефекти, звичайно, є слабкими і тимчасовими. Толерантність можнапідвищити, якщо приймати Бетаклав® на початку прийому їжі. Тяжкий,тривалий пронос під час лікування, або протягом перших кількох тижнів післялікування, може бути спричинений фібринозним колітом (у більшості випадків,через Clostridium difficile). Є поодинокі повідомлення про кишковийкандидоз.
Гепатотоксичність
Іноді спостерігається помірне підвищення рівняферментів печінки. У окремих випадках спостерігалися тимчасові гепатит іхолестатична жовтяниця. Порушення функції печінки можуть спостерігатись під часлікування Бетаклавом® або відразу ж після його завершення, алеіноді, такі порушення відмічались лише через кілька тижнів після закінченнялікування. Порушення функції печінки спостерігались в основному в чоловіків абопацієнтів похилого віку (старших 60 років), і вони можуть бути тяжкими.
Такі побічні ефекти рідко спостерігались у дітей.Ризик гепатотоксичності збільшується, якщо тривалість лікування перевищує 14днів. Небажані ефекти є оборотними. Проте у поодиноких випадках повідомлялинавіть про летальні випадки , щонайчастіше було пов’язано із серйозною основноюхворобою або з паралельним прийомом інших ліків.
Гематологічні порушення
Лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія,панцитопенія, анемія або мієлопригнічення, тривала кровотеча й подовженняпротромбінового часу можуть спостерігатися в окремих випадках. Названі симптомиє оборотними і зникають при відміні терапії Бетаклавом®. Упоодиноких випадках спостерігався тромбоцитоз.
Порушення центральної нервової системи
Є повідомлення про окремі випадки гіперактивності,збудження, безсоння, сплутаності свідомості, агресії й судом.
Інші небажані ефекти
Тривале і повторне призначення Бетаклаву можеспричинити суперінфекцію і колонізацію стійкими до Бетаклаву® мікроорганізмамий грибами. Дуже поодинокі, зазначені далі побічні ефекти, можуть, у деякихвипадках, бути безпосередньо загрозливими для життя (див. також“протипоказання”). Якщо спостерігаються такі небажані ефекти, негайнозверніться до лікаря.
Фібринозний коліт
У цьому випадку лікар повинен відмінити прийомБетаклаву і, якщо це необхідно, почати негайне лікування (наприклад, задопомогою орального ванкоміцину, для дорослих – по 250 мг 4 рази на день).
Препарати для зниження перистальтики протипоказані.
Тяжкі гострі реакції гіперчутливості(наприклад анафілактичні реакції)
У такому випадку треба негайно припинити лікуванняБетаклавом® і вжити звичайні для таких обставин заходи (наприкладпризначити кортикостероїди, антигістамінні препарати, симпатоміметики і, принеобхідності, штучну вентиляцію легень).
Епілептичні конвульсії
Треба почати звичайне лікування (наприклад,забезпечити прохідність дихальних шляхів, призначити такі засоби проти судом,як діазепам або барбітурати).
Протипоказання. Бетаклав® протипоказаний пацієнтам звідомою гіперчутливістю до b-лактамних антибіотиків (наприклад, до пеніцилінівабо цефалоспоринів) через ризик анафілактичного шоку. Тому, перед початкомлікування, треба визначити точний анамнез, зважаючи на можливість алергічнихреакцій (наприклад, після попереднього призначення пеніцилінів абоцефалоспоринів).
Бетаклав® не треба призначати пацієнтам зтяжким порушенням печінки й пацієнтам, яких раніше лікувалиамоксициліном/клавулановою кислотою, і у них виникла гепатотоксичність.
Препарат протипоказаний при гіперчутливості до будь– якого з компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Бетаклав® не можна призначати в комбінації збактеріостатичними засобами для хіміотерапії (тетрацикліни, макроліди,сульфонаміди або хлорамфенікол), оскільки in vitro спостерігаєтьсяантагонізм дії зазначених препаратів. Паралельне використання Бетаклаву®й пробенециду може спричинити підвищені тривалі рівні амоксициліну в сироватцій жовчі через уповільнення виділення його через нирки. Проте така комбінація невпливає на виведення клавуланової кислоти. Одночасний прийом Бетаклаву® йаллопурінолу може спричинити алергічну реакцію на шкірі. Паралельне призначеннядігоксину й Бетаклаву® може підвищити засвоєння дігоксину. Бетаклав®не повинен використовуватись одночасно з дісульфірамом. Одночасний прийомБетаклаву® й антикоагулянтів кумаринового класу може спричинититривалу кровотечу.
У поодиноких випадках амоксицилін може зменшити ефективність оральнихконтрацептивів. Тому рекомендується вживати додаткові негормональніконтрацептивні заходи.
Паралельне лікування Бетаклавом® і метотрексатом підвищуєконцентрацію метотрексату і його токсичність.
Неферментативні тести на наявність глюкози в сечіможуть дати помилковий позитивний результат. Аналогічним чином Бетаклав®може вплинути на результати визначення уробіліногену.
Передозування.
а. Симптоми у випадку прийому надмірної дози:
Симптоми у випадку інтоксикації в основномуідентичні симптомам, що спостерігаються при небажаних ефектах. Можуть спостерігатисьшлунково-кишкові симптоми й порушення водно-електролітної рівноваги.
b. Лікування інтоксикації:
Немає спеціального антидота. Лікування включає,головним чином, гемодіаліз, промивання шлунка або симптоматичне лікування,зосереджене спеціально на відновленні водно-електролітної рівноваги.
Особливості застосування. Пацієнтам з порушенням функції печінкиБетаклав® призначають з обережністю. Необхідно у цієї категоріїпацієнтів регулярно контролювати стан печінки і, в разі його погіршення, лікуванняприпиняти. Пацієнти з тяжкими шлунково-кишковими порушеннями, включаючиблювання та діарею, не повинні лікуватись Бетаклавом®, оскільки неможна гарантувати достатнього засвоєння цих ліків. У таких випадкахрекомендується парентеральна терапія.
Пацієнтів з тяжкими алергіями або астмою требалікувати з обережністю, оскільки у таких пацієнтів може швидше виникнутиалергічна реакція на прийом Бетаклаву®.
Пацієнти із залозистою попасницею (хвороба Пфейфера)і пацієнти з лімфатичною лейкемією мають вищий ризик розвитку екзантеми. ТомуБетаклав® не треба призначати таким пацієнтам тільки у випадкупаралельної бактеріальної інфекції.
При введенні у високих концентраціях, при кімнатнійтемпературі амоксицилін може випадати в осад із сечі на стінках катетера длясечового міхура. Тому треба регулярно перевіряти наявність просвіту в такомукатетері.
Тривале використання Бетаклаву® (абоіншого антибіотика широкого спектру дії) може спричинити суперінфекцію стійкимидо ліків бактеріями або грибами. Тяжкий, тривалий пронос під час перших кількохтижнів лікування може бути результатом фібринозного коліту (у більшостівипадків спричиненого Clostridium difficile).
При тривалому використанні Бетаклаву®,показані регулярні перевірки функції нирок і печінки, а також гематологічнихпоказників.
Вагітність та годування груддю.
Немає повідомлень про шкідливу дію Бетаклаву® на плід або нановонароджену дитину під час прийому препарату вагітною жінкою. Як засібперестороги Бетаклав® слід давати вагітним жінкам лише у випадках,якщо потреба для матері переважає можливий ризик для плода.
Обидві активні речовини Бетаклаву® проходять через плацентудо ембріона/плода і виділяються в грудне молоко. У немовлят може спостерігатисьпронос й колонізація слизової оболонки грибами, тому, у деяких випадках, єнеобхідність перевести дитину на штучне годування. Треба також зважати наможливість сенсибілізації.
Вплив на здатність керуватиавтомобілем та іншою технікою.
Немає повідомлень про те, що ці ліки можуть впливати на здатністькерувати автомобілем або іншими технічними засобами. У окремих випадкахзазначалось про небажані ефекти (див. “небажані ефекти”), при яких пацієнтичерез нестійкий стан (наприклад, анафілактичний шок, судоми) не могли братиактивну участь у транспортному русі, використовувати технічні пристрої абопрацювати без вживання відповідних заходів перестороги.
Умови та термін зберігання. Таблетки Бетаклав® зберігають притемпературі до 25 °С , у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3роки.