ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
АУГМЕНТИН™SR
AUGMENTINÔSR
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки у формі капсули, білого кольору,вкриті оболонкою, з лінією розлому на одному боці та монограмою АС 1000/62,5 -на іншому;
склад: 1 таблетка містить амоксициліну (у виглядіамоксициліну тригідрату) 562,5 мг, амоксициліну (у вигляді амоксициліну натрію)437,5 мг, клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 62,5 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят,кремній колоїдний зневоднений, магнію стеарат, ксантам, кислота лимонна,гіпромелоза 6ср, гіпромелоза 15ср, титану діоксид, поліетиленгліколь 3350,поліетиленгліколь 8000.
Форма випуску.Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектромантибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативнихмікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду підїї впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, щосинтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібнудо пеніцилінів, та має властивості інактивувати бета-лактамазні ферменти,властиві мікроорганізмам, що резистентні до пеніцилінів і цефалоспоринів.Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зоруплазмідних бета-лактамаз, які часто відповідають за виникнення перехресноїрезистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складіАугментину захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз ірозширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багатомікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів іцефалоспоринів.
Аугментин SR представлений у вигляді таблеток з подовженим вивільненнямдіючої речовини, що дозволяє подовжити фармакокінетичну дію амоксициліну. Такийсклад таблеток розширює спектр чутливих до Аугментину SR мікроорганізмів,включаючи пеніцилінрезистентні штами S. Pneumoniae.
Таким чином, Аугментин SR виявляє властивості антибіотика широкогоспектра дії та інгібітору бета-лактамаз. Аугментин має бактерицидну дію щодоширокого спектра мікроорганізмів, включаючи
грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus*, Staphylococcusepidermidis, Streptococcus pneumoniae (включаючи пеніцилінрезистентні тарезистентні до макролідів штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcusviridans;
грампозитивні анаероби: Peptostreptococcus anaerobius,Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros;
грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae*, Haemophilusparainfluenzae*, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*;
грамнегативні анаероби: Bacteroides fragilis*, Eikenellacorrodens*, Fusobacterium nucleatum*, Porphyromonas sp., Prevotella sp.
-----------------
* Деякі представники цих видів бактерій продукуютьбета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Обидва компоненти Аугментину SR (амоксицилін і клавулановакислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH.Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі.Абсорбція Аугментину SR покращується при його прийомі на початку їди.
Фармакокінетичні параметри при прийомі таблеток Аугментину SR 2 рази надень такі:
площа під кривою співвідношення “концентрація/час” (AUC) становить71,62 мкг/год/мл для
амоксициліну та 5,29 мкг/год/мл - для клавуланової кислоти, періоднапіввиведення –1,27 год
для амоксициліну та 1,03 год - для клавуланової кислоти, максимальннаконцентрація для
амоксициліну – 17,0 мг/л, та 2,05 мг/л - для клавуланової кислоти.
Представлена форма таблеток із сповільненим вивільненням діючоїречовини має
унікальний фармакодинамічний/фармакокінетичний профіль. Час досягненняі підтримання
мінімальної інгібуючої концентрації у цій формі препарату не може бутидосягнутий при
прийомі аналогічної дози препарату, але із звичайним вивільненнямдіючої речовини.
Розподіл. При введенні внутрішньо терапевтичні концентраціїамоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах таінтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин виявлені вжовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовійтканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гною.Амоксицилін і клавуланова кислота слабо зв’язуються з білками; дослідженнямивстановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25% для клавулановоїкислоти та 18% - для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. Придослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів убудь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятись у грудному молоці.Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудномумолоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що іамоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр.Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції абошкідливого впливу на плід.
Виведення. Як і для інших пеніцилінів, основним шляхомвиведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як для клавуланату виведенняздійснюється і через нирки, і шляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70%амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненомустані протягом перших 6 годин після одноразового прийому таблеток.
Амоксицилін також частково виводиться ізсечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується ворганізмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксиловоїкислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями,а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Супутнє застосування пробенециду гальмуєекскрецію амоксициліну, але не затримує виведення нирками клавуланату.
Показання для застосування.
Лікування бактеріальних інфекцій, що спричиняються чутливими доАугментину SR мікроорганізмами: інфекції дихальних шляхів, наприкладнегоспітальна пневмонія, загострення хронічного бронхіту та гострийбактеріальний синусит
Спосіб застосування та дози.
Приймати Аугментин SR слід на початку їди з метою кращого засвоюванняпрепарату. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки станухворого (препарат призначений для короткочасного застосування).
Окремі групи пацієнтів
Дорослі (16 років і старше)
Інфекції дихальних шляхів - 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7-10днів, включаючи:
негоспітальну пневмонію – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7-10 днів;
загострення хронічного бронхіту – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7днів;
гострий бактеріальний синусит - 2 таблетки 2 рази на добу протягом 10днів.
Інші
Хворі похилого віку
Корекції дози не потребується.
Дозування при порушенні функції нирок
Аугментин SR призначається лише для лікування хворих з кліренсомкреатиніну більше 30 мл/хв, при якому не потребується корекції дози.
Дозування припорушенні функції печінки
Застосовуватиобережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу.Даних для рекомендації дозування недостатньо.
Побічна дія.
Застосовується така класифікація частотивиникнення побічних ефектів:
дуже часто ³ 1/10;
часто ³ 1/100 та < 1/10;
нечасто ³ 1/1 000 та < 1/100;
рідко ³ 1/10 000 та < 1/1 000;
дуже рідко < 1/10.
Інфекції та інвазії
Часто – генітальний моніаліазис, кандидозшкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична системи
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючинейтропенію) та тромбоцитопенія.
Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз ігемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
Імунна система
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк,анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
Нервова система
Не часто – запаморочення, головний біль.
Дуже рідко – оборотна гіперактивність таконвульсії.
Шлунково-кишкові реакції
Дуже часто – діарея.
Часто – нудота, біль у животі.
Не часто – блювання, порушення травлення.
Дуже рідко - антибіотикоасоційований коліт(включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт).
Гепатобіліарні реакції
Не часто – помірне підвищення рівня АСТта/або АЛТ відмічається у хворих, які лікуються антибіотиками групибета-лактамів.
Дуже рідко – гепатити та холестатичнажовтуха. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінів іцефалоспоринів.
Гепатити виникають головним чином учоловіків і хворих похилого віку, і їх виникнення може бути пов´язано зтривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають підчас або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути черездекілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотнийхарактер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завждитрапляються з пацієнтами з тяжким основним захворюванням або з пацієнтами, якіодночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Шкіра та підшкірнітканини
Не часто – шкірний висип, свербіж,кропив´янка.
Рідко – поліморфна еритема.
Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона,токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострийгенералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічногодерматиту лікування слід припинити.
Нирки та сечовидільнасистема
Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит,кристалурія.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто до пеніцилінів іцефалоспоринів.
Наявність в анамнезі жовтухи або дисфункції печінки, пов´язанихіз застосуванням Аугментину. Дитячий вік до 16 років.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами збоку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ціявища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітногобалансу. Повідомлялось про випадки кристалурії, що в деяких випадках можутьпризводити до ниркової недостатності. Аугментин SR може бути видалений зкровотоку методом гемодіалізу.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Аугментином SR необхідно точно визначитинаявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів абоінших алергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості(анафілактичні реакції) відомі у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ціреакції більш імовірні в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому.У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Аугментином ірозпочати альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребуютьнегайного лікування із застосуванням адреналіну. Також можуть бути необхіднимиоксигенотерапія, внутрішньовенне введення стероїдів і підтримка дихальноїфункції, включаючи інтубацію.
Аугментин SR не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз,оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалисявипадки короподібного висипу.
Тривале застосування препарату іноді може спричинювати надмірнезростання нечутливої до Аугментину SR мікрофлори.
Зрідка у пацієнтів, що приймають Аугментин SR, може спостерігатисяподовження протромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхіднийвідповідний моніторинг.
Пацієнтам з порушенням функції нирок і кліренсом креатиніну 30 мл/хв ібільше змінювати дозу Аугментину SR не треба. Якщо рівень кліренсу креатинінуменше 30 мл/хв, застосовувати препарат не рекомендується.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатиськристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому длязменшення можливості виникнення кристалурії рекомендується під час лікуваннявисокими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиноюта виведеною сечею.
Вагітність і лактація.
Репродуктивні дослідження на тваринах (мишах і щурах при застосуваннідоз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних і парентеральнихформ Аугментину не виявили ніякої тератогенної дії. В одному дослідженні ужінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичнезастосування Аугментину може бути пов´язано з підвищенням ризикунекротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і у випадку з усіма ліками,слід уникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків, колилікар вважає це за необхідне.
Аугментин можна застосовувати під час лактації. Виключаючи ризикрозвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей Аугментинуз грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, що знаходиться нагрудному вигодовуванні, немає.
Гемодіаліз.
Застосовувати для лікування пацієнтів цієї групи не рекомендується.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншимимеханізмами не спостерігали.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижуєниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування зАугментином може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягомтривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном можезбільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасногозастосування Аугментину та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії,Аугментин може зменшувати ефективність пероральних контрацептивів, тому слідпопереджати про це пацієнтів.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі не вище 25°С. Термін придатності – 1,5 року.