ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
АУГМЕНТИН™
(AUGMENTIN™)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: білий або білуватий вільносипучий порошок зхарактерним запахом;
склад: 5 мл сиропу містять амоксициліну (у виглядіамоксициліну тригідрату) 200 мг і клавуланової кислоти (у вигляді каліюклавуланату) 28,5 мг або амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату) 400мг та клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 57 мг;
допоміжні речовини: смола ксантанова, гіпромелоза,кремнезем колоїдний, кислота бурштинова, кремнію діоксид, ароматизатори сухі,аспартам.
Форма випуску. Порошок дляприготування сиропу.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакокінетика.
Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектромантибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативнихмікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду підїї впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, щосинтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру,подібну до пеніцилінів, а також здатність інактивувати бета-лактамазніферменти, властиві мікроорганізмам, що резистентні до пеніцилінів іцефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих, зклінічної точки зору, плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідають завиникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавулановоїкислоти у складі Аугментину захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментівбета-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючидо нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та іншихпеніцилінів і цефалоспоринів.
Таким чином, Аугментин виявляє властивостіантибіотика широкого спектра дії і інгібітору бета-лактамаз. Аугментин маєбактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи
грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*,види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeriamonocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативністафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus agalactiae,Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans;
грампозитивні анаероби: види Clostridium, види Peptococcus, види Peptostreptococcus;
грамнегативні аероби: Bordetella pertussis,види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilusinfluenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxella catarrhalis*(Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*,Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, види Salmonella*,види Shigella*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*;
грамнегативні анаероби: види Bacteroides(включаючи Bacteroides fragilis), види Fusobacterium;
інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi,види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
_____________________________
*Деякі представники цих видів бактерій продукуютьбета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.
Фармакокінетика.
Абсорбція.Обидва компоненти Аугментину (амоксициліні клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічнихзначеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральномуприйомі. Абсорбція Аугментину покращується при його прийомі на початку їди.
Концентрація амоксициліну в сироватці крові, що досягається при прийоміАугментину, подібна до такої, що досягається при пероральному прийоміеквівалентних доз самого амоксициліну.
Супутній прийом пробенециду гальмуєекскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавулановоїкислоти.
Розподіл. При внутрішньому введеннітерапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаютьсяв тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовинзнайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій там’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі тагної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками;дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25%для клавуланової кислоти та 18% - для амоксициліну від загальних концентраційїх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного зцих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися вгрудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бутивиявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринахпоказали, що і амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізьплацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушенняфертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Як і щодо інших пеніцилінів,основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як виведенняклавуланату здійснюється і через нирки, і шляхом позаниркових механізмів.Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виділяється ізсечею у незміненому стані протягом перших 6 годин після одноразового прийомутаблеток 500/125 мг.
Амоксицилін також частково виводиться ізсечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується ворганізмі людини до2,5-дигідро-4-(2-гідроксиетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також увигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Показання для застосування.
Аугментин (сироп 200 мг/5 мл) призначенийдля короткотривалого лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими доАугментину мікроорганізмами такої локалізації:
інфекції ЛОР-органів, в т.ч. рецидивуючітонзиліти, синусити, середні отити, збудниками яких є, як правило,Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae*, Moraxella catarrhalis* таStreptococcus pyogenes;
інфекції дихальних шляхів, в т.ч.загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії, збудниками яких є,як правило, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae* та Moraxellacatarrhalis*;
інфекції сечовивідної системи, в т.ч.цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів, збудникамияких є, як правило, Enterobacteriaceae* (в основному Escherichia coli*),Staphylococcus saprophyticus і види Enterococcus, та гонорея, що викликаєтьсяNeisseria gonorrhoeae*;
інфекції шкіри та м’яких тканин,збудниками яких є, як правило, Staphylococcus aureus*, Streptococcus pyogenesта Bacteroides species*;
кістково-суглобові інфекції, в т.ч.остеомієліти, збудниками яких є, як правило, Staphylococcus aureus*, коливиникає необхідність у більш тривалій терапії;
інші інфекції, в т.ч. септичний аборт,післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис.
_____________________
*Деякі штами цих видів бактерій продукуютьбета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.
Інфекції, що спричинені мікроорганізмами, чутливимидо амоксициліну, піддаються лікуванню Аугментином, оскільки він містить амоксицилін.Таким чином, Аугментином можна лікувати змішані інфекції, спричинені чутливимидо амоксициліну мікроорганізмами у поєднанні з чутливими до Аугментинумікроорганізмами, що продукують бета-лактамазу.
Спосіб застосування та дози.
Дозування залежить від віку, маси тіла та функціїнирок у пацієнтів, а також перебігу інфекції.
Дози всюди зазначені в одиницяхамоксицилін/клавуланат, за винятком тих випадків, коли дозування починається зокремого інгредієнта.
Дозування повинно бути зазначено згідно звіком дитини у мг/кг/день або у мілілітрах суспензії на 1 дозу. Для дітей змасою тіла 40 кг і більше дозування повинно здійснюватися згідно зрекомендаціями для дорослих.
| Діти до 12 років
| |
| Менша доза (амоксицилін/клавуланат мг/кг/добу)
| 25/3,6 – 45/6,4 за два прийоми.
|
| Більша доза (амоксицилін/клавуланат мг/кг/добу)
| 45/6,4 – 70/10 за два прийоми.
|
Менша доза рекомендована при таких захворюваннях, як інфекції шкіри там’яких тканин, рецидивуючий тонзиліт.
Більша доза рекомендована для лікуваннябільш тяжких захворювань (таких як середній отит, синусит, інфекції верхніх інижніх дихальних шляхів).
Рекомендації щодо дозування для дітей наведено утаблицях нижче.
| Діти старше 2 років
|
| 25/3,6 мг/кг/добу
| 2 – 6 років
(13 - 21 кг)
| По 5,0 мл препарату Аугментин порошок для приготування сиропу 228 мг/5 мл двічі на день
|
| 7 – 12 років
(22 - 40 кг)
| По 10,0 мл препарату Аугментин порошок для приготування сиропу 228 мг/5 мл двічі на день
|
| 45/6,4 мг/кг/добу
| 2 – 6 років
(13 - 21 кг)
| По 10,0 мл препарату Аугментин порошок для приготування сиропу 228 мг/5 мл двічі на день
|
| 7 – 12 років
| По 20,0 мл препарату Аугментин порошок для приготування сиропу 228 мг/5 мл двічі на день.
|
Клінічних даних щодо застосування доз, якіперевищують 45/6,4 мг/кг/добу, для дітей до 2 років немає.
Клінічних даних щодо застосування сиропу Аугментиндля лікування дітей до 2 місяців немає, тому рекомендацій з дозування не існує.
Порушення функції нирок. Корективи дозуваннябазуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну та залежать відкліренсу креатиніну.
У більшості випадків слід віддавати перевагупарентеральній терапії.
Гемодіаліз. Корективидозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.
Перед початком та після гемодіалізу слід ввести додаткову дозу.
Порушення функції печінки.Застосовувати з обережністю, моніторувати функцію печінки з регулярними інтервалами.Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.
Щоб звести до мінімумуризик небажаного впливу Аугментину на шлунково-кишковий тракт, препарат слідприймати на початку їди. При цьому всмоктування Аугментину є оптимальним.
Лікування не слід продовжувати більше 14 діб безконсультації лікаря.
Починати лікування можна зпарентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату дляперорального застосування.
ІНСТРУКЦІЯ для приготуваннясиропу.
Порошок, що міститься у флаконі (пляшечці), слід розвести до утвореннясуспензії, як описано нижче.
Налийте води у пляшечку з порошком до 2/3 об’єму позначеного рівня наетикетці (вказаний лінією зі стрілкою). Закрийте кришечкою і струсіть пляшечкудо утворення суспензії. Додайте води до позначеного рівня і струсіть знову. Припершому розведенні суспензії слід дати постояти протягом 5 хвилин, до повноїдисперсії.
При розведенні утворюється суспензія білого кольору з жовтуватим абозлегка сіруватим відтінком.
При лікуванні дітей до 2 років сироп Аугментин можна наполовинурозводити водою.
Побічна дія.
Побічні ефекти були класифіковані зачастотою їх виникнення - від дуже частих до дуже рідких.
Застосовується така класифікація частотивиникнення побічних ефектів:
дуже часто => 1/10;
часто => 1/100 та < 1/10;
нечасто => 1/1 000 та < 1/100;
рідко => 1/10 000 та < 1/1 000;
дуже рідко < 1/10 000.
Інфекції та інвазії.
Часто - кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична системи.
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючинейтропенію) та тромбоцитопенія.
Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз ігемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
Алергічні реакції.
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк,анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
Нервова система.
Не часто – запаморочення, головний біль.
Дуже рідко – оборотна гіперактивність іконвульсії. Конвульсії можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирокабо у тих, хто отримує високі дози препарату.
Шлунково-кишкові реакції.
Часто – діарея, нудота, блювання.
Нудота частіше асоціюється з високими дозамипрепарату. Вищезазначені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту можуть бутизменшені при прийомі препарату на початку їди.
Не часто – порушення травлення.
Дуже рідко - антибіотикоасоційований коліт (включаючипсевдомембранозний коліт і геморагічний коліт). Дуже рідко у дітейспостерігається поверхнева зміна забарвлення зубів. Належний догляд запорожниною рота може попередити це явище. Зміну забарвлення можна усунути задопомогою чищення зубів.
Гепатобіліарні реакції.
Не часто - помірне підвищення рівня АСТта/або АЛТ відмічається у хворих, які лікуються антибіотиками групибета-лактамів.
Дуже рідко – гепатити та холестатичнажовтуха. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінів іцефалоспоринів.
Гепатити виникають головним чином учоловіків і хворих похилого віку, і їх виникнення може бути пов´язано зтривалим лікуванням препаратом.
У дітей такі явища виникають дуже рідко.
Ознаки та симптоми захворювання виникаютьпід час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнутичерез декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно маютьоборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завждитрапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, якіодночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Шкіра та підшкірні тканини.
Не часто – шкірний висип, свербіж,кропив´янка.
Рідко – поліморфна еритема.
Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона,токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострийгенералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічногодерматиту лікування слід припинити.
Нирки та сечовидільна система.
Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит,кристалурія (див. розділ “Передозування”).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто допеніцилінів і цефалоспоринів.
Наявність в анамнезі жовтухи або дисфункції печінки,пов’язаних із застосуванням Аугментину.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами збоку шлунково-кишкового тракту та розладом водного-електролітного балансу. Ціявища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітногобалансу. Повідомлялось про випадки кристалурії, що іноді призводили до нирковоїнедостатності. Аугментин може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Аугментином необхідно точновизначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів,цефалоспоринів або інших алергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадкигіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігаються у пацієнтів під частерапії пеніциліном. Ці реакції більш імовірні в осіб з аналогічними реакціямина пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинититерапію Аугментином і розпочати відповідну альтернативну терапію. Серйозніанафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуваннямадреналіну. Також можуть бути необхідними застосування оксигенотерапії,внутрішньовенне введення стероїдів та підтримка дихальної функції, включаючиінтубацію.
Аугментин не слід призначати при підозрі наінфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при данійпатології спостерігалися випадки кіроподібного висипу.
Тривале застосування препарату іноді можеспричинювати активізацію нечутливої до Аугментину мікрофлори.
Загалом Аугментин добре переноситься і має низькіпоказники токсичності, властиві антибіотикам пеніцилінового ряду. При триваломузастосуванні слід періодично контролювати функції органів і систем, включаючифункцію нирок, печінки та гемопоез.
Зрідка у пацієнтів, що приймають Аугментин, можеспостерігатися подовження протромбінового часу. При супутньому прийоміантикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.
Аугментин слід з обережністю призначати пацієнтам здисфункцією печінки.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхіднокоригувати дозу відповідно до ступеня порушення.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідкоможе спостерігатись кристалурія, головним чином при парентеральному введенніпрепарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під часлікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс міжвипитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ “Передозування”)
Сироп Аугментин містить аспартам – джерелофенілаланіну, тому він повинен з обережністю призначатися пацієнтам з фенілкетонурією.
Вагітність і лактація.
Репродуктивні дослідження на тваринах (мишах і щурахпри застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних іпарентеральних форм Аугментину не виявили жодної тератогенної дії. В одномудослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, щопрофілактичне застосування Аугментину може бути пов’язано з підвищенням ризикунекротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і щодо інших ліків, слідуникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків, коли користьвід застосування препарату переважає потенційний ризик.
Аугментин можна застосовувати під час лактації.Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідовихкількостей Аугментину з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів длядитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, немає.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханізмами.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншимимеханізмами не спостерігали.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування пробенециду нерекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну.Одночасне його застосування з Аугментином може призвести до підвищених рівнівамоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівніклавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікуванняамоксициліном може збільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодоодночасного застосування Аугментину та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії, Аугментин може зменшуватиефективність оральних контрацептивів, тому слід попереджати про це пацієнтів.
Умови та термін зберігання. Оригінальні упаковки зберігати закритими в сухому,недоступному для дітей місці при температурі нижче 25°С. Термін придатності – 2роки.
Після приготування сиропу зберігати в холодильникупри 5°С від 7 до 10 днів (не заморожувати!).