ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
АУГМЕНТИНÔ(BD)
AUGMENTINÔ(BD)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічнівластивості: таблетки овальної форми, білого або білуватого кольору, вкритіоболонкою, з написом “Augmentin” з одного боку;
склад: 1 таблетка міститьамоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату) 500 мг, клавуланової кислоти(у вигляді калію клавуланату) 125 мг;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, натрію гліколяткрохмальний, магнію стеарат (E572), целюлоза мікрокристалічна, титану діоксид(E171), гідроксипропіл- метилцелюлоза, поліетиленгліколь, диметикон (оліясиліконова).
Форма випуску. Таблетки, вкритіоболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби длясистемного застосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектромантибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативнихмікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду підїї впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, щосинтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру,подібну до пеніцилінів, та має властивості інактивувати бета-лактамазніферменти, властиві мікроорганізмам, що резистентні до пеніцилінів тацефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічноїточки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідальні за виникненняперехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти ускладі Аугментину (BD) захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамазта розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до ньогобагато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів тацефалоспоринів.
Таким чином, Аугментин (BD) проявляє властивостіантибіотика широкого спектра дії і інгібітора бета-лактамаз. Аугментин маєбактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи:
Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*,види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*,Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативністафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcusagalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcusviridans.
Грампозитивні анаероби: види Clostridium, види Peptococcus, види Peptostreptococcus;
Грамнегативні аероби: Bordetellapertussis, види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis,Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, видиLegionella, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseriagonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteusmirabilis*, Proteus vulgaris*, види Salmonella*, види Shigella*,Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*;
Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючиBacteroides fragilis), види Fusobacterium;
Інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi,види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
*Деякі представники цих видів бактерійпродукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапіїамоксициліном.
Фармакокінетика.
Абсорбція.Обидва компоненти Аугментину (BD) (амоксицилін таклавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічнихзначеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральномуприйманні. Абсорбція Аугментину (BD) покращується при його прийманні на початкуїди.
Фармакокінетика. Фармакокінетичні параметри вивчалися у дослідженнях,в яких таблетки Аугментину (BD) 500/125 (625) мг (у порівнянні з окремимприйманням обох компонентів) приймалися натщесерце групами здорових волонтерів,та наведені нижче:
Фармакокінетичні параметри (середнізначення)
| Препарат
| Доза
(мг)
| Cmax
(мг/л)
| Tmax
(години)
| AUC
(мг.год/л)
| Т 1\2
(години)
|
Амоксицилін
|
| АУГМЕНТИН 500/125 мг
| 500
| 6,5
| 1,5
| 23,2
| 1,3
|
| Амоксицилін 500 мг
| 500
| 6,5
| 1,3
| 19,5
| 1,1
|
Клавуланова Кислота
|
| АУГМЕНТИН 500/125 мг
| 125
| 2,8
| 1,3
| 7,3
| 0,8
|
| Клавуланова кислота 125 мг
| 125
| 3,4
| 0,9
| 7,8
| 0,7
|
Концентрація амоксициліну в сироватці крові, щодосягається при прийомі Аугментину(BD), подібна до такої, що досягається припероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.
Супутній прийом пробенецидугальмує екскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскреціюклавуланової кислоти
Розподіл. Привнутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавулановоїкислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичніконцентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевноїпорожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах; а також в синовіальній таперитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін та клавуланова кислота слабозв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування збілками становлять 25% для клавуланової кислоти та 18% для амоксициліну відзагальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановленокумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися вгрудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бутивиявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринахпоказали, що й амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати черезплацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушенняфертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Які для інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є нирковаекскреція, в той час як для клавуланату виведення здійснюється і через нирки, ішляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65%клавуланової кислоти виділяється із сечею у незмінному стані протягом перших 6годин після одноразового приймання таблеток 500/125 мг.
Амоксицилін також часткововиводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях,еквівалентних 10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною міроюметаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксиетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксиловоїкислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями,а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Показання для застосування.
Аугментин (BD) призначенийдля короткострокового лікування бактеріальних інфекцій наступної локалізації,що викликаються чутливими до Аугментину (BD) мікроорганізмами:
інфекції верхніх дихальнихшляхів (включаючи вухо, горло, ніс), в т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити,середні отити, збудниками яких є, як правило, Streptococcus pneumoniae,Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis та Streptococcus pyogenes;
інфекції нижніх дихальнихшляхів, в т.ч. загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії,збудниками яких є, як правило, Streptococcus pneumoniae, Haemophilusinfluenzae* та Moraxella catarrhalis;
інфекції сечостатевоїсистеми, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевихорганів, збудниками яких є, як правило, Enterobacteriaceae* (в основномуEscherichia coli), Staphylococcus saprophyticus, видиEnterococcus, та гонорея, що викликається Neisseria gonorrhoeae*;
інфекції шкіри та м’якихтканин, збудниками яких є, як правило, Staphylococcus aureus*, Streptococcuspyogenes та Bacteroides species*;
інфекції кісток тасуглобів, у т.ч. остеомієліти, збудниками яких є, як правило, Staphylococcusaureus*, якщо виникає необхідність у більш тривалій терапії;
інші інфекції, в т.ч. септичний аборт,післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис.
*Деякі штами цих видів бактерій продукуютьбета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.
Інфекції, що викликані мікроорганізмами, чутливимидо амоксициліну, піддаються лікуванню Аугментином (BD), оскільки він міститьамоксицилін. Таким чином, Аугментином (BD) можна лікувати змішані інфекції,викликані чутливими до амоксициліну мікроорганізмами у поєднанні з чутливими доАугментину мікроорганізмами, що продукують бета-лактамазу.
Спосіб застосування та дози.
Дозування залежить від віку, ваги та функції нирокпацієнтів, а також ступеня тяжкості інфекції.
Доза для лікування інфекцій легкого та середньогоступенів тяжкості у дорослих та дітей віком понад 12 років: одна таблеткаАугментину (BD) два рази на добу. При тяжкому перебігу інфекції (включаючихронічні та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів та бронхолегеневіінфекції) призначають 1-2 таблетки Аугментину (BD) три рази на добу.
Таблетки Аугментину (BD) не рекомендуються дітямвіком 12 років або молодшим.
Дозування при порушенні функції нирок.
| Недостатність легкого ступеня тяжкості
(кліренс креатиніну > 30 мл/хв.)
| Ніяких змін дозування (тобто одна таблетка два рази на добу)
|
| Недостатність середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв.)
| Одна таблетка два рази на добу
|
| Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 10 мл/хв.)
| Не більше однієї таблетки кожні 24 години.
|
Дозування при гемодіалізі.
Одна таблетка на добу ПЛЮС поодній таблетці під час діалізу та наприкінці діалізу (враховуючи зниженняконцентрацій амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці).
Дозування при порушенні функції печінки.
Застосовувати обережно; необхідномоніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних длярекомендації дозування недостатньо.
Дозування у пацієнтів похилого віку.
Корекція дози у пацієнтів похилоговіку не потрібне. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.
Для того, щоб зменшити ризикнебажаного впливу Аугментину (BD) на шлунково-кишковийтракт, препарат слід приймати на початку приймання їжі. При цьому покращуєтьсявсмоктування Аугментину (BD).
Лікування не слід продовжувати більше 14 діб безоцінки стану хворого.
Лікування можна почати парентерально, а потімпродовжити перорально.
Побічна дія.
Побічна дія, відомості про яку наведені нижче,класифікована за органами і системами та за частотою її виникнення. За частотоювиникнення розділена на такі категорії: дуже часто ≥1 на 10, часто ≥1на 100 та <1 на 10, не часто ≥1 на 1 000 та <1 на 100, рідко ≥1на 10 000 та <1 на 1 000, дуже рідко <1 на 10 000.
Інфекції та інвазії
Часто – кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Кров і кровоносна система
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) татромбоцитопенія.
Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія.Збільшення часу кровотечі та протромбі нового індексу.
Імунна система
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром,подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.
Нервова система
Нечасто - запаморочення, головний біль.
Дуже рідко - оборотні гіперактивність тасудоми. Судоми можуть виникати в разі порушення функції нирок або у хворих, якіотримують високі дози препарату.
Шлунково-кишковий тракт
Дуже часто – діарея.
Часто – нудота, блювання.
Нудота частіше зустрічається при високих пероральнихдозах. Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, які виникають припероральній терапії, можуть бути зменшені шляхом застосування Аугментину (BD)на початку приймання їжі.
Нечасто – диспепсія.
Дуже рідко- антибіотикоасоційований коліт (включаючипсевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний „волосатий” язик.
Гепатобіліарна система
Нечасто - помірне підвищення АСТ та/або АЛТ відзначалось ухворих, які приймали
антибіотики класу бета-лактамів, однак значення цихзмін невідоме.
Дуже рідко - гепатит та холестатична жовтяниця. Такі ж явищаспостерігалися і при
застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Реакції з боку печінки зустрічаються здебільшого учоловіків та пацієнтів похилого віку і можуть бути пов‘язані з тривалимлікуванням.
Явища та симптоми, як правило, виникають під час абоодразу після лікування, проте у деяких випадках вони проявляються лише черезкілька тижнів після припинення лікування. Печінкові розлади зазвичай оборотні.Проте вони бувають дуже тяжкими і у вкрай рідких випадках призводили долетального кінця. Найчастіше побічні явища з боку печінки спостерігалися упацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або тих, хто одночасно приймавпрепарати, відомі своїм негативним впливом на печінку.
Шкіра та слизові оболонки
Нечасто - шкірний висип, свербіж та кропив’янка.
Рідко – поліморфна ерітема.
Дуже рідко - синдром Стівенса – Джонсона, токсичнийепідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит та гострийгенералізований екзантематозний пустульоз.
Якщо спостерігається будь-яка шкірна реакціягіперчутливості, лікування слід припинити.
Нирки та сечовидільна система
Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит,кристалурія. (див розділ „Передозування)
Протипоказання.
Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто допеніцилінів та цефалоспоринів.
Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки,пов’язаних із застосуванням Аугментину.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами збоку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ціявища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітногобалансу. Повідомлялось про випадки кристалурії, що в окремих випадках можутьспричиняти до ниркової недостатності. Аугментин може бути видалений з кровотокуметодом гемодіалізу.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Аугментином (BD) необхідноточно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів,цефалоспоринів або інших алергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадкигіперчутливості (анафілактоїдні реакції) відомі у пацієнтів під час терапіїпеніциліном. Ці реакції більш вірогідні в осіб з аналогічними реакціями напеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинититерапію Аугментином (BD) і розпочати відповідну альтернативну терапію. Серйозніанафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуваннямадреналіну. Також можуть бути необхідними застосування оксигенотерапії,внутрішньовенне введення стероїдів та підтримка дихальної функції, включаючиінтубацію.
Аугментин (BD) не слід призначати при підозрі на інфекційниймононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патологіїспостерігалися випадки короподібного висипу.
Тривале застосування препарату також іноді можевикликати надмірний ріст нечутливої до Аугментину (BD) мікрофлори.
Загалом Аугментин (BD) добре переноситься і маєнизькі показники токсичності, властиві антибіотикам пеніцилінового ряду. Притривалому застосуванні слід періодично контролювати функції органів і систем,включаючи функцію нирок, печінки та гемопоез.
Зрідка у пацієнтів, що приймають Аугментин (BD),може спостерігатися подовження протромбінового часу. При супутньому прийманніантикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.
Аугментин (BD) слід застосовувати з обережністюпацієнтам з дисфункцією печінки.
У пацієнтів з порушенням функції нирок необхіднокоригувати дозу відповідно до ступеня порушення.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідкоможе спостерігатись кристалурія, головним чином при парентеральному введенніпрепарату. Тому для зменшення можливості виникнення кристалурії рекомендуєтьсяпід час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний балансміж випитою рідиною та виведеною сечею (див. Розділ „Передозування”).
Вагітність і лактація.
Репродуктивні дослідження на тваринах (мишах та щурахпри застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральнихта парентеральних форм Аугментину(BD) не виявили ніякої тератогенної дії. Водному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося,що профілактичне застосування Аугментину (BD) може бути пов’язане з підвищеннямризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і у випадку з усімаліками, слід уникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків,коли лікар вважає це необхідним.
Аугментин (BD) можна застосовувати під час лактації.Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідовихкількостей Аугментину (BD) з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів длядитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, немає.
Вплив на здатність керувати автомобілем таіншими механізмами.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілемта іншими механізмами не спостерігали.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування пробенециду нерекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну.Одночасне його застосування з Аугментином (BD) може призвести до підвищенихрівнів амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівніклавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікуванняамоксициліном може збільшити вірогідність алергічних шкірних реакцій. Данихщодо одночасного застосування Аугментину (BD) та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики, Аугментин може мати вплив нафлору кишечника, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшенняефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Умови та термін зберігання.
Оригінальні упаковки зберігатизакритими в сухому, недоступному для дітей місці при температурі нижче 25°С. Термін зберігання - 2 роки.