ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
АЗИТРОМІЦИН
(Azithromycin)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: азитроміцин, (2R,3S,4R,5R,8R,10R,11R,12S,13S,14R)-13-[(2,6-дидеокси-3-C-метил-3-O-метил-α-l-рибо-гексапіранозил)окси]-2-етил-3,4,10-тригідрокси-3,5,6,8,10,12,14-гептаметил-11-[[3,4,6-тридеокси-3-(диметиламіно)-β-d-ксило-гексопіранозил]окси]-1-окса-6-азациклопентадекан-15-он;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки 250 мг - округлі, двоопуклі,світло-жовтого кольору, вкриті оболонкою, з рискою для розламування з одногобоку; таблетки 500 мг – капсулоподібні, двоопуклі, світло-жовтого кольору,вкриті оболонкою, з рискою для розламування з одного боку;
склад: 1 таблетка містить азитроміцину дигідрат, еквівалентний азитроміцину250 мг або 500 мг;
допоміжні речовини: лактоза, натрію кроскармелоза, кремній безводнийколоїдний, повідон, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний (висушений),калію полакрилін (індіон 234), гіпромелоза, титану діоксид, макрогол 4000,заліза оксид жовтий.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.Макроліди. Код АТС J01FA10.
Фармакологічні властивості.
Азитроміцин - антибіотик групи макролідів (підгрупа азалідів) широкогоспектра дії.
У порівнянні з іншими антибіотиками-макролідами володіє найбільшвираженим бактерицидним ефектом та здатністю проникати в тканини, клітини тарідини організму, а також максимально тривалим періодом напіввиведення. Длядосягнення клінічного ефекту в більшості випадків достатньо 3 – 5-денного курсутерапії.
Фармакодинаміка.
Азитроміцин зв’язується з 50S-cyбодиницeю рибосом, пригнічуєпептидтранслоказу на стадії трансляції та біосинтез білка, уповільнюючи ріст тарозмноження мікроорганізмів, при високих концентраціях - бактерицидний ефект.
Активний відносно грампозитивних аеробних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis,
Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, стрептококигруп С, F та G. Грампозитивні мікроорганізми, що стійкі до еритроміцину,володіють перехресною резистентністю до азитроміцину. Більшість штамівEnterococcus faecalis та метицилінрезистентні стафілококи стійкі доазитроміцину.
Із грамнегативних аеробних мікроорганізмів до азитроміцину чутливі: Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis,
Brucella melitensis, Campylobacter jejuni, Escherichia соli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilusparainfluenzae, Haemophilus ducreyi,
Helicobacter pylori, Legionella pneumophila, Moraxellacatarrhalis, Neisseria gonorrhoeae,
Neisseria meningitidis, Shigella spp., Salmonella spp., Yersinia spp.
Із анаеробів до азитроміцину чутливі: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, spp.,
Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
До азитроміцину також чутливі: Borrelia burgdorferi, Chlamydia trachomatis,
Chlamydia pneumoniae,
Listeria monocitogenes,
Mycobacteria avium complex, Mycoplasma pneumoniae, Treponemapallidum, Ureaplasma urealyticum.
Фармакокінетика. При пероральному прийомі азитроміцин добревсмоктується з шлунково-кишкового тракту, що обумовлено його стійкістю вкислому середовищі та ліпофільністю. Після прийому препарату внутрішньо в дозі500 мг максимальна концентрація в плазмі крові (С мах) досягається через 2-3години і становить 0,4 мг/л. Стабільний рівень концентрації в плазмі кровідосягаєтся через 5–7 днів. Біодоступність при одноразовому прийомі становить37%, потім зворотно пропорційна концентрації в плазмі і становить 7-50%.Одночасний прийом їжі дещо сповільнює фармакокінетичні параметри.
Швидко розподіляється в тканинах організму, легко долаючигістогематичні бар’єри та накопичуючись у високих концентраціях в тканинах.Азитроміцин добре проникає в тканини дихальних шляхів, органи та тканиниурогенітального тракту (зокрема в простату), в шкіру та м’які тканини. Високаконцентрація в тканинах (в 10-50 разів вища, ніж в плазмі крові) та тривалийперіод напіввиведення (T1/2) обумовлені низьким зв’язуваннямазитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати веукаріотичні клітини та концентруватися в середовищі з низьким pH, що оточуєлізосоми. Це, в свою чергу, визначає великий об’єм розподілу Vd (31,1 л/кг) тависокий плазмовий кліренс (630 мл/хв.). Здатність азитроміцину накопичуватисяпереважно в лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітиннихзбудників. Висока протимікробна активність забезпечується також завдякиздатності азитроміцину проникати та накопичуватися в лейкоцитах (гранулоцитах імоноцитах/макрофагах), якими він транспортується в вогнища запалення тавивільняється в процесі фагоцитозу. Незважаючи на високу концентрацію вфагоцитах, азитроміцин не чинить суттєвого впливу на їх функцію. Концентраціяпрепарату в вогнищі запалення на 24-34% більша, ніж в здорових тканинах, такорелює зі ступенем запального набряку. Через 12-72 години в вогнищі запаленняутворюються високі терапевтичні концентрації (1-9 мг/кг), що перевищуютьмінімальну інгібуючу концентрацію для збудників інфекцій.
Метаболізується в основному в печінці шляхом деметилювання, метаболітине активні. Виділяється препарат здебільшого (50%) з жовчю в незмінному стані,невелика частина (6%) виводиться нирками. Виведення азитроміцину із плазмикрові проходить в 2 етапи: T1/2 становить 14-20 годин інтервалі від8 до 24 годин після прийому препарату та 41 година - в інтервалі від 24 до 72годин. За рахунок тривалого періоду напіввиведення Азитроміцин повільновиводиться з організму (в середньому 60–76 годин), що дозволяє приймати його 1раз на добу та суттєво скоротити тривалість курсу лікування до 3-5 днів, прицьому висока концентрація активної речовини в тканинах зберігається протягом5-7 днів після його відміни.
Особливості фармакокінетики в різних вікових групах: у літніх чоловіків(65–85 років) параметри фармакокінетики залишаються незмінними, у жінок —збільшується Cmax (на 30–50%), у дітей віком 1–5 років — знижуються Cmax, T1/2,AUC.
Показання для застосування.
Інфекції, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
- ЛОР-органів (ангіна, тонзиліт, фарингіт, трахеїт, синусит,зовнішній отит, гнійний та неуточнений середній отит);
- нижніх дихальних шляхів (інтерстиціальна та альвеолярна пневмонія,атипова пневмонія, негоспітальна пневмонія, гострий та хронічний бронхіти);
- шкіри та м’яких тканин (хвороба Лайма (хронічна мігруючаеритема), фолікуліт, фурункульоз, целюліт, карбункул, вторинна піодермія тапіодерматози, імпетиго, інфекційний дерматит та міозит, бешиха);
- генітальні інфекції (уретрит, простатит, цервіковагініт,сальпінгіт, особливо спричинені мікроорганізмами в асоціації з хламідіями тамікоплазмами);
- виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, пов’язана зхелікобактер пілорі (у складі комбінованої терапії);
- кишкові інфекції (шигельоз, сальмонельоз, кампілобактеріоз,криптоспоридіоз);
- дифтерія, скарлатина; - стоматологічні інфекції;
- інфекції будь-якої локалізації, що спричинені атиповимизбудниками: мікоплазмами, хламідіями, уреаплазмами.
Спосіб застосування та дози.
Азитроміцин приймають внутрішньо 1 раз на добу, не менше ніж за 1годину до чи через 2 години після прийому їжі. Для дорослих: приінфекціях дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин: по 500 мг протягом 3 діб(курсове дозування 1,5 г). При хронічній мігруючій еритемі: 1 г в 1–й день,потім по 500 мг з 2–го по 5–й день (курсове дозування 3,0 г). При захворюванняхшлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori вкомплексній терапії, - по 1 г на добу протягом 3 днів. При неускладненихгенітальних інфекціях: 1 г одноразово. При ускладнених, тривалих генітальнихінфекціях, викликаних асоціаціями з Chlamydia trachomatis, - по 1 г 3 рази зінтервалом в 7 діб (1-7-14) (курсове дозування 3 г).
Для дітей: при інфекціях дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин: 10мг/кг маси тіла 1 раз на добу протягом 3 діб (курсове дозування 30 мг/кг). Прихронічній мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 діб по 20 мг/кг маси тілав 1–й день, потім по 10 мг/кг маси тіла з 2–го по 5–й день.
При інфекціях, викликаних типовою флорою, рекомендується користуватисянаступною схемою призначення азитроміцину.
| Вік
| Режим дозування
|
| 6 місяців - 8 років
| 10 мг/кг на добу одноразово протягом 3 діб
|
| Діти 8-12 років
| 1 таблетка (250 мг) 1 раз на добу протягом 3 діб
|
| Дорослі
| 1 таблетка (500 мг) 1 раз на добу протягом 3 діб
|
У випадку пропуска прийома однієї дози препарата пропущену дозу слідприйняти якомога раніше, а настіпні – зі звичайним інтервалом - 24 години.
Побічна дія.
Азитроміцин дуже рідко викликає небажані побічні реакції. Можутьспостерігатися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (анорексія, здуття,нудота, блювання, понос, біль в епігастрії, метеоризм), при підвищенійчутливості до компонентів препарату – алергічні реакції (шкірні висипи,кропив’янка, фотосенсибілізація, набряк Квінке), з боку серцево-судинноїсистеми (відчуття серцебиття, біль у грудях), з боку нервової системи(запаморочення, головний біль, млявість, гіперкінезія, невроз, порушення сну).Також може відзначатися зворотне помірне підвищення активності печінковихферментів, нейтропенія, вкрай рідко - нейтрофілія та еозинофілія. Вказані змінипоказників нормалізуються через 2–3 тижні після завершення лікування.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до макролідів. Тяжкі порушення функції печінки інирок.
Передозування.
При передозуванні можуть відзначатися симптоми загальної інтоксикакції,розлади слуху, сильна нудота, блювання та діарея. Слід промити шлунок, провестисимптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування.
При необхідності обережно призначати хворим з тяжким порушенням функціїпечінки. В осіб літнього віку немає необхідності корегувати дозування. Вагітність та лактація: експериментальні дослідження не виявилишкідливого впливу на розвиток плода. Враховуючи недостатність цих даних, нерекомендується призначати азитроміцин в період вагітності та лактації завинятком випадків, коли очікуваний ефект перевищує можливий ризик застосуванняпрепарату для плода чи немовляти. При лікуванні інфекцій, що передаютьсястатевим шляхом, необхідно проводити лікування обох партнерів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Антацидні засоби, що містять алюміній, магній, етанол, зменшуютьвсмоктування азитроміцину, тому препарат необхідно приймати за 1 годину до абочерез 2 години після прийому антацидів. Не зв’язується з ферментами комплексуцитохрому Р450 і тому не взаємодіє з теофіліном, терфенадином,карбамазепіном, триазоламом, дигоксином, варфарином, фенітоїном, ерготаміном іциклоспорином. При необхідності сумісного прийому з варфарином рекомендуєтсяпроводити ретельний контроль протромбінового часу. При одночасному прийомі зерготаміном і дигідроерготаміном можливий прояв їх токсичної дії (вазоспазм,дизестезія).
Лінкозаміни послаблюють, а тетрациклін і хлорамфенікол підсилюютьефективність азитроміцину. Фармацевтично несумісний з гепарином.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі 15 -25 °С.
Термін придатності – 2 роки.