ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ТІЄРЛІТ
(TIERLIT)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Fluconazole;2-(2,4-Дифторфеніл)-1,3-біс(1Н-1,2,4,-триазол-1-іл)-2-пропанол);
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули циліндричноїформи, з напівсферичними кінцями, корпус капсули білого кольору, кришечка –фіолетового;
склад: 1 капсула містить 100 мг флуконазолу;
допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид колоїдний, крохмаль кукурудзяний,магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.Похідні триазолу. Код АТС J02A C01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Тієрліт (флуконазол) – представник класу триазольних протигрибковихзасобів, сильний селективний інгібітор синтезу стеролів у грибковій клітині.При застосуванні внутрішньо є ефективним засобом проти різних грибковихінфекцій. Активність флуконазолу виражена при різних формах мікозів, у т. ч.спричинених Candida spp. (включаючи вісцеральний кандидоз), а також пригенералізованому кандидозі у тварин зі зниженим імунітетом; Cryptococcusneoformans (включаючи внутрішньочерепні інфекції); Microsporum spp., Trichophytumspp. Препарат активний проти ендемічних мікозів, у т. ч. інфекцій, спричиненихBlastomyceus dermatitidis; Coccidiodes immitis (включаючи внутрішньочерепніінфекції) і Histoplasmа capsulatum. Препарат має специфічний вплив на грибковіферменти, що залежать від цитохрому Р 450. Флуконазол не змінює концентраціютестостерону в крові у чоловіків і вміст стероїдів у жінок дітородного віку призастосуванні його у дозі 50-100 мг на добу протягом одного місяця. У здоровихдобровольців при застосуванні флуконазолу в дозах 200-400 мг на добу препаратне мав клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів або на їхрівень після стимуляції АКТГ.
Фармакокінетика.
Всмоктування. При застосуванні внутрішньо флуконазол добревсмоктується, відносна біодоступність становить понад 92%. Одночасне вживанняїжі не впливає на біологічну абсорбцію препарату. Після прийому препарату натщемаксимальна концентрація досягається через 0,5-1,5 години. Концентрація вплазмі крові пропорційна дозі препарату.
Розподіл. При застосуванні флуконазолу 1 раз на добу рівень рівноважноїконцентрації досягається на п’ятий день застосування препарату. Призастосуванні ударної дози (перший день), що перевищує в 2 рази звичайну добовудозу, рівень рівноважної концентрації досягається на другий день. Показовийоб’єм розподілу наближається до загального вмісту води в організмі. Зв’язуванняз білками плазми – 10-12%. Флуконазол добре проникає в усі біологічні рідиниорганізму. Концентрації препарату в слині і мокротинні аналогічні рівню йогоконцентрації у плазмі. У хворих на грибковий менінгіт вміст препарату вспинномозковій рідині досягає 80% від рівня його в плазмі. В роговому шарі,епідермісі та потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищуютьсироваткові. Флуконазол накопичується в роговому шарі. При вживанні препарату вдозі 50 мг 1 раз на добу концентрація флуконазолу (через 12 діб) становить 73мкг/г, а після припинення лікування концентрація (через 7 діб) становить 5,8мкг/г. При застосуванні препарату в дозі 150 мг 1 раз на тиждень концентраціяфлуконазолу в роговому шарі становить 23,4 мкг/г на сьомий день, а на кінецьнаступного тижня, після застосування другої дози – 7,1 мкг/г. Концентраціяпрепарату в нігтях після застосування протягом 4 місяців у дозі 100-200 мг(залежно від стану хворого) 1 раз на тиждень становить 4,1 мкг/г у здорових і1,8 мкг/г - в уражених нігтях. Через 6 місяців після завершення лікувальноїтерапії флуконазол продовжує виявлятись у нігтях.
Виведення. Період напіввиведення препарату становить 30 годин.Флуконазол виводиться в основному нирками; 85% – із сечею у незміненомувигляді. Кліренс препарату пропорційний кліренсу креатиніну. Метаболітівпрепарату в периферичній крові не виявлено. Тривалий період напіввиведенняпрепарату з плазми дає змогу застосовувати одноразове призначення привагінальному кандидозі (1 раз на добу) або 1 раз на тиждень – при курсовомузастосуванні за іншими показниками.
Показання для застосування.
Криптококоз, ут. ч. криптококовий менінгіт, у хворих з нормальним імунітетом, так і у хворихз різними формами супресії імунної системи (під час трансплантації органів та ухворих на СНІД);
як засібпідтримуючої терапії для профілактики інфекції у хворих на СНІД;
кандидозислизової оболонки, у т. ч. порожнини рота, гортані, стравоходу, неінвазивнібронхолегеневі кандидози, кандидурія;
атрофічнікандидози порожнини рота, пов’язані з носінням зубних протезів (лікуванняпроходить у хворих з нормальною та пониженою функцією імунітету), профілактикарецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД;
генералізованийкандидоз, у т. ч. кандидемія, дисемінований кандидоз й інші форми інвазивнихкандидозних інфекцій (інфекції очеревини, ендокарда, ока, дихальних і сечовихшляхів). Застосовується для лікування хворих зі злоякісними новоутвореннями тахворих, які проходять курс цитостатичної або імуносупресивної терапії;
генітальнийкандидоз: вагінальний кандидоз (гострий і хронічний рецидивуючий), кандидознийбаланіт;
оніхомікоз,кандидоз шкіри;
мікози шкіри, ут. ч. мікози ступні, тіла, пахової ділянки;
висівкоподібнийлишай;
глибокіендемічні мікози, у т. ч. кокцидіомікоз, паракокцидіомікоз, споротрихоз,гістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом;
профілактикагрибкових інфекцій у хворих зі злоякісними новоутвореннями, схильних до такихінфекцій у результаті хіміотерапії цитостатиками або променевої терапії.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим.
Прикриптококовому менінгіті та криптококових інфекціях різної локалізаціїпризначають 400 мг на добу у перший день, у наступні дні – по 200-400 мг надобу. Тривалість лікування при криптококових інфекціях залежить від клінічноїефективності;
прикандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціяхпризначають 400 мг на добу у перший день, у наступні дні – по 200 мг на добу;при недостатній лікувальній ефективності дозу Тієрліту збільшують до 400 мг надобу. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності;
приорофарингеальному кандидозі застосовують по 100 мг на добу протягом 1-2 тижнів,хворим зі зниженим імунітетом період лікування продовжують; для профілактикирецидивів орофарингеального кандидозу хворим на СНІД після завершення повногопершопочаткового курсу призначають Тієрліт по 100 –200 мг 1 раз на тиждень;
приатрофічному кандидозі порожнини рота (для тих, хто носить зубні протези)Тієрліт застосовують по 100 мг на добу протягом 2 тижнів, у сполученні змісцевими антисептичними засобами для обробки протезів;
прикандидурії, езофагіті, неінвазивному бронхолегеневому ураженні, кандидозі шкіриі слизової оболонки застосовують по 100 мг на добу, протягом 1 місяця;
привагінальному кандидозі Тієрліт застосовують одноразово, у середньому в дозі
200 мг; дляпрофілактики рецидивів – 100-200 мг, 1 раз на місяць. Тривалість лікування
визначаєтьсяіндивідуально. В середньому – протягом від 4 до 12 місяців;
при мікозахшкіри, ступні, пахової ділянки застосовують 200 мг, 1 раз на тиждень або по 100мг на добу в 2 прийоми. Тривалість лікування – 2-4 тижні, а при мікозах ступні– 6 тижнів;
привисівкоподібному лишаї застосовують по 300 мг, 1 раз на тиждень, протягом 2тижнів, у деяких випадках хворим потрібна і третя доза – 300 мг на тиждень,іноді достатнім є одноразовий прийом у дозі 300-400 мг. Альтернативою є доза у100 мг,
1 раз надобу, протягом 4 тижнів;
прионіхомікозі призначають 200 мг, 1 раз на тиждень. Лікування довготривале –необхідне заміщення інфікованого нігтя, тобто відростання неінфікованого. Дляповторного росту нігтя на пальцях рук і ступні потрібно від 6 до 12 місяців.Швидкість відростання у різних за віком хворих різна; може змінитись і форманігтя;
при глибокихендемічних мікозах лікування проводять протягом 2 років. Доза становить 200-400мг на добу і призначається індивідуально: 11-24 місяці – при кокцидіомікозі,5-17 місяців – при паракокцидіомікозі, 2-16 місяців – при споротрихозі, 3-17місяців – при гістоплазмозі;
прикандидозному баланіті Тієрліт застосовують одноразово, у дозі 200 мг, внутрішньо.Для профілактики кандидозу доза Тієрліту становить 100-400 мг, 1 раз на добу, апри генералізованій інфекції – 400 мг, 1 раз на добу.
Дітям.
ПризначаютьТієрліт індивідуально, залежно від тяжкості захворювання. Препарат застосовують1 раз на добу. Дітям Тієрліт не призначають у добовій дозі, яка перевищуєдобову дозу для дорослих. Тривалість лікування грибкових інфекцій залежить відклінічного і мікологічного ефекту.
Побічна дія.
Тієрліт, як правило, добре переноситься хворими. У деяких пацієнтів зтакими захворюваннями, як СНІД або злоякісні новоутворення, у процесі лікуванняспостерігалися зміни показників крові, порушення функції печінки та нирок,однак клінічне значення і взаємозв’язок між цими негативними реакціями тазастосуванням Тієрліту досконало не вивчені.
З боку ШКТ: спостерігалися нудота, біль у шлунку, діарея, метеоризм.
З боку ЦНС: головний біль.
Інші: синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз,рідше – судоми, лейкопенія, алопеція, анафілактичні реакції.
Протипоказання.
Препарат протипоказаний у разі алергії на один з його компонентів,вагітним та жінкам, які годують груддю, дітям віком до 6 років.
Передозування.
Спостерігалисьвипадки, коли у хворих на СНІД після застосування 8-9 г Тієрліту виникалигалюцинації і параноїдальна поведінка. Хворі були госпіталізовані і протягом 2діб їх стан нормалізувався. Потрібні симптоматичне лікування післяпередозування, промивання шлунка та підтримуюча терапія. Тієрліт виводиться восновному із сечею, тому необхідний форсований діурез. Після 3-годинного сеансугемодіалізу концентрація Тієрліту в плазмі зменшується на 50%.
Особливості застосування.
Вагітність.Тієрліт має обмежене застосування при лікуванні вагітних. Побічні дії на плідспостерігалися у лабораторних тварин тільки у разі високих доз ісупроводжувалися токсичним впливом на саму вагітну тварину. При застосуваннімалих терапевтичних доз препарату токсичний вплив був відсутній. Призначенняпрепарату під час вагітності є небажаним, за винятком випадків серйознихгрибкових інфекцій, що можуть становити загрозу для життя. Таким чином,препарат можна застосовувати у випадку, якщо очікуваний позитивний ефектпереважатиме над можливим негативним впливом на плід.
Лактація.Флуконазол був виявлений у молоці жінок, які годують груддю, у такихсамих концентраціях, що і в плазмі. Отже, застосування препарату під часлактації не рекомендовано.
Керуванняавтомобілем/робота з механізмами. Досвід застосування Тієрліту свідчитьпро те, що препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом абопрацювати з механізмами.
Хворимпохилого віку з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше ніж 50 мл/хв)режим дозування потрібно скоригувати, як і хворим з іншими порушеннями функціїнирок. Якщо кліренс креатиніну більший за 50 мл/хв, то застосовується звичайнадоза препарату (100%-вна рекомендована доза), при кліренсі креатиніну до 50мг/хв – 50% від рекомендованої дози. Хворим, які регулярно перебувають надіалізі, 1 доза препарату призначається після кожного сеансу гемодіалізу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Дослідження, проведені на добровольцях, показали, що при застосуванніТієрліту з варфарином збільшується протромбіновий час (у середньому на 11-15%). Тому необхідно слідкувати за показниками протромбінового часу у хворих, якізастосовують Тієрліт у сполученні з кумариновими антикоагулянтами.
Тієрліт збільшує період напіввиведення з плазми пероральнихгіпоглікемічних засобів – похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід,глібенкламід, гліпізид, толбутамід) у здорових людей. Застосування Тієрлітухворими на цукровий діабет дозволено, але лікар повинен не допустити можливостірозвитку гіпоглікемії.
Одночасне застосування Тієрліту і фенітоїну призводить до збільшенняконцентрації останнього в плазмі до клінічно високого значення. Якщо єнеобхідність призначати ці препарати, потрібно зробити діагностичний моніторингдля корекції дози Тієрліту в подальшому терапевтичному лікуванні. ЗастосуванняТієрліту з рифампіцином призводить до скорочення періоду напіввиведенняТієрліту з плазми на 20%. Тому хворим, які приймають одночасно рифампіцин, дозуТієрліту збільшують.
Застосування Тієрліту протягом 2 тижнів у дозі 200 мг на добупризводить до зниження швидкості кліренсу теофіліну з плазми на 18%. Томухворі, які отримують високі дози теофіліну або в яких виявляється теофіліноваінтоксикація, повинні знаходитись під наглядом лікаря.
При застосуванні Тієрліту в дозах 400 мг і 800 мг на добу можливепідвищення концентрації терфенадину в плазмі, що несприятливо для хворих заритмією. Тому одночасне застосування Тієрліту в дозі 400-800 мг на добу зтерфенадином протипоказано. У менших дозах – тільки під наглядом лікаря.
Цизаприд і Тієрліт при одночасному застосуванні спричинюють негативніреакції з боку серця (пароксизм шлуночкової тахікардії – torsades de points).
Рекомендовано здійснювати контроль за концентрацією циклоспорину вкрові у хворих, що застосовують Тієрліт. Рифабутин і Тієрліт спричинюють увеїт;такролімус і Тієрліт – підвищення сироваткових рівнів такролімусу та випадкинефротоксичності. Отже, всі ці препарати застосовують під контролем лікаря.
Абсорбція Тієрліту не змінюється при вживанні його зїжею, а також при одночасному застосуванні з циметидином, антацидами чи післятотального опромінення при трансплантації кісткового мозку.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в темному, сухому та недоступному для дітей місці притемпературі до 30 0С.
Термін придатності – 3 роки.