ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МІКОМАКС 100
(MYCOMAX®100)
Склад:
діюча речовина: fluconazole;
1 капсула містить флуконазолу 100мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмалькукурудзяний прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, натріюлаурилсульфат, магнію стеарат, титану діоксид, заліза оксид жовтий, желатин,барвник синій патентований V.
Лікарськаформа. Капсули.
Фармакотерапевтичнагрупа. Протигрибкові засоби для системногозастосування. Похідні триазолу. Код АТС J02AC01.
Клінічніхарактеристики.
Показання.
- Кандидозні інфекції слизовихоболонок (ротоглотковий, стравохідний, слизово-шкірний і неінвазивнийбронхолегеневий кандидоз та кандидурія у пацієнтів з скомпроментованою імунноюфункцією);
- системний кандидоз (кандидемія, гострийдисемінований кандидоз, перитоніт) у пацієнтів без нейтропенії;
- профілактика кандидозних інфекцій у зв’язку зтрансплантацією кісткового мозку;
- гострий криптококовий менінгіт у дорослих;
- підтримуюча терапія для попередження рецидивукриптококового захворювання у хворих на СНІД.
Протипоказання. Препарат не слід застосовуватипацієнтам з підвищеною чутливістю до флуконазолу або до іншої речовини препарату;дітям до 16 років (для даної лікарської форми препарату); жінкам, що годуютьгруддю.
Пацієнтам з рідкісною спадковою чутливістю догалактози, дефіцитом лап-лактази або порушенням абсорбції глюкози-галактози неслід застосовувати даний препарат.
Спосіб застосування тадози.Добову дозу флуконазолу добирають залежно від типу та тяжкості грибковоїінфекції. Якщо характер інфекції вимагає повторного застосування препарату,лікування слід продовжувати до повного зникнення клінічних і лабораторних ознакзахворювання. Передчасне припинення лікування може призвести до рецидивуінфекції.
Дорослі
Системний кандидоз: у перший день звичайнозастосовують одиничну навантажувальну дозу 400 мг; після цього – 200 мг 1 разна добу. Дозу можна підвищити до 400 мг 1 раз на добу. Тривалість лікуваннязалежить від клінічної реакції, проте воно часто може тривати кілька тижнів.
Профілактика кандидознихінфекцій у пацієнтів з нейтропенією: 400 мг 1 раз на добу. Профілактику флуконазолом слідпочинати все ж раніше за розвиток прогнозованої нейтропенії. Після того яккількість нейтрофілів зменшиться до > 1 x 109/л, лікування необхідно продовжити до 7днів.
Криптококовий менінгіт упацієнтів з імуносупресією: інфекцію при криптококовому менінгіті лікують звичайноюдозою 400 мг у перший день; після цього 1 раз на добу приймають 200 – 400 мг. Тривалість лікування криптококових інфекційзалежить від клінічної реакції, проте звичайно триває 6 – 8 тижнів.
Для профілактики рецидивівкриптококового менінгіту у хворих на СНІД флуконазол застосовують щоденно по100 – 200 мг. Тривалість підтримуючого лікування хворих на СНІД повинна бутиобґрунтована через підвищений ризик розвитку резистентності до флуконазолу.
Пацієнти літнього віку
Немає потреби коригувати дозуваннячерез вік пацієнта. Дозування слід коригувати у випадку порушення нирковоїфункції (кліренс креатиніну < 50 мл/хв).
Пацієнти з порушеннямфункції нирок
Виділення флуконазолу з організму відбуваєтьсяпереважно нирками у незміненому вигляді. При лікуванні флуконазолом хворих знирковою недостатністю спочатку вводять насичуючу дозу 50 – 400 мг, а потім(залежно від показань) щоденна доза повинна розраховуватися згідно з таблицею:
| Кліренс креатиніну (мл/хв)
| Рекомендована доза (%)
|
| > 50
| 100
|
| 11 – 50 (без діалізу)
| 50
|
| Регулярний діаліз
| 100 після кожного діалізу
|
Капсулу слід застосовуватинезалежно від прийому їжі, ковтати цілою, запиваючи нейтральною рідиною.
Побічні реакції. Можуть виникати нудота, більу животі, пронос, головний біль або шкірний висип, лейкопенія, тромбоцитопенія,порушення функції печінки, судоми.
Передозування. Лікування – симптоматичне,загальнозміцнююче, спрямоване на стабілізацію життєво важливих функцій.
Флуконазол здебільшого виділяєтьсяіз сечею. Тому його виділення можна прискорити за допомогою форсованогооб’ємного діурезу. Гемодіаліз протягом 3 годин зменшує рівень препарату вплазмі приблизно на 50 %.
Застосування у періодвагітності або годування груддю. Лікування флуконазолом вагітних можливо тільки занаявності загрозливих для життя грибкових інфекцій.
Особливості застосування. Лікування флуконазолом упоодиноких випадках може виявляти токсичну дію на печінку. Вираженість такогоефекту залежить від добової дози, тривалості лікування, статі та віку, а такожперебігу супутнього захворювання (СНІДу, злоякісних хвороб). Після припиненнязастосування флуконазолу, як правило, відновлюється функція печінки.
До початку лікування флуконазоломслід вилікувати електролітні порушення, такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія тагіпокальціємія.
Іноді в період лікування флуконазолом виникаютьалергічні шкірні реакції. У такому разі препарат необхідно відмінити.
Протягом тривалого лікуваннянеобхідно регулярно перевіряти функцію нирок і печінки за допомогою аналізусечі та крові.
Застосування препарату хворими зпечінковою недостатністю можливо тільки за життєвими показаннями.
Залежно від тяжкості захворювання та клінічноїреакції пацієнтів може стати необхідним внутрішньовенне застосування. Припереході від внутрішньовенного застосування до перорального немає потребизмінювати щоденні дози.
Здатністьвпливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншимимеханізмами. Застосування препарату не впливає на діяльність, що вимагаєвисокої швидкості психічних і фізичних реакцій, прийняття швидкого рішення(наприклад, керування транспортними засобами, обслуговування машин імеханізмів, робота на висоті тощо).
Взаємодія з іншимилікарськими засобами та інші види взаємодій.
Протипоказані нижченаведенікомбінації
Цизаприд: щодо пацієнтів, якіодночасно застосовували флуконазол і цизаприд, були повідомлення про порушеннясерцевої функції, включаючи двоспрямовану шлуночкову тахікардію. Одночаснелікування флуконазолом і цизапридом протипоказано.
Терфенадин (при дозах флуконазолу 400мг): через настання серйозних серцевих аритмій по відношенню до подовженняQT-інтервалу у пацієнтів, які отримували похідні азолів одночасно з терфенадином.Одночасне лікування терфенадином і дозами флуконазолу понад 400 мгпротипоказано.
Астемізол: призводить до подовженняінтервалу QT та до шлуночкової аритмії, двоспрямованої шлуночкової тахікардіїта зупинки серцевої діяльності. Одночасне лікування флуконазолом і астемізоломпротипоказано через потенційну можливість серйозних, навіть фатальних впливівна серце.
Медичні препарати, щовпливають на метаболізм флуконазолу
Гідрохлортіазид: флуконазол та повторнідози гідрохлортіазиду призводять до підвищення плазматичних концентраційфлуконазолу.
Рифампіцин: одночасний прийомфлуконазолу та рифампіцину призводить до скорочення періоду напіввиведенняфлуконазолу.
Вплив флуконазолу наметаболізм інших лікарських засобів
Флуконазол є потенційнимінгібітором ізоензиму CYP2С9 цитохрому Р450 і помірним інгібітором CYP3A4. Приодночасному застосуванні разом з флуконазолом існує ризик підвищенняплазматичних концентрацій інших медичних продуктів, які метаболізують CYP2C9або CYP3A4 (наприклад алкалоїдів ріжків, хінідину). Ферментінгібуючий ефектфлуконазолу може тривати ще 4 – 5 днів після закінчення лікування.
Алфентаніл: одночасне застосуванняфлуконазолу та алфентанілу підвищує площу під кривою (ППК) для алфентанілуприблизно в 2 рази і знижує кліренс на 55 %.
Амітриптилін: підвищення концентраційамітриптиліну і ознаки токсичності трициклічних препаратів при одночасномузастосуванні амітриптиліну з флуконазолом. Одночасне застосування флуконазолу знортриптиліном, активним метаболітом амітриптиліну, призводить до підвищеннярівня нортриптиліну.
Антикоагулянти: одночасне застосуванняфлуконазолу під час лікування варфарином удвічі подовжував протромбіновий час.
Бензодіазепіни: одночасне застосування флуконазолута мідазоламу перорально підвищує ППК і напівперіод для мідазоламу. Одночаснезастосування флуконазолу з триазоламом перорально підвищує ППК та напівперіоддля триазоламу. Потенційований та пролонгований ефект триазоламу спостерігалипри одночасному лікуванні флуконазолом.
Антагоністи кальцієвихканалів:дигідропіридинові антагоністи кальцієвих каналів, включаючи ніфедипін,ізрадипін, нікардипін, амлодипін та фелодипін, метаболізуються через CYP3A4.Має місце підвищення концентрації в сироватці антагоністів кальцію приодночасному застосуванні ітраконазолу та фелодипіну, ізрадипіну або ніфедипіну.
Целекоксиб: одночасне лікуванняфлуконазолом і целекоксибом призводить до підвищення максимальної концентрації(Cmax) і ППК для целекоксибу.
Циклоспорин: взаємодія з циклоспориномвиявляється при дозі флуконазолу 200 мг. Спостерігають підвищення ППК дляциклоспорину та 55 % зниження кліренсу.
ІнгібіториГМГ-КoA-редуктази: одночасне застосування флуконазолу з інгібіторами ГМГ-КoA-редуктазипідвищує ризик міопатії. Внаслідок взаємодії флувастатину з флуконазолом настаєіндивідуальне підвищення ППК для флувастатину.
Лозартан: одночасне лікуванняфлуконазолом призводить до підвищення концентрацій лозартану та зниженняконцентрацій його активного метаболіту.
Фенітоїн: одночасне застосуванняфлуконазолу та фенітоїну внутрішньовенно підвищує мінімальну концентрацію (Cmin)і ППК для фенітоїну.
Рифабутин: одночасне застосуванняфлуконазолу з рифабутином призводить до підвищення рівнів рифабутину в сироватці.
Такролімус і сиролімус: одночасне застосуванняфлуконазолу та такролімусу підвищує Cmin для такролімусу.
Теофілін: застосування флуконазолупротягом 14 днів призводить до зниження плазматичного кліренсу теофіліну.
Триметрексат: флуконазол пригнічує метаболізмтриметрексату та спричиняє підвищення концентрацій триметрексату в плазмі.
Зидовудин: одночасне застосуванняфлуконазолу та зидовудину спричиняє підвищення ППК для зидовудину.
Фармакодинамічні взаємодії
Лікарські засоби, якіподовжують QT-інтервал: флуконазол має потенціал індукувати подовженняQT-інтервалу, що призводить до вираженої серцевої аритмії.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Флуконазол є похідним триазолу з мікостатичним ефектом, який специфічно інгібуєсинтез ергостеролу у грибків, що призводить до дефектів у клітинній мембрані.Флуконазол високоспецифічний відносно грибкових ферментів цитохрому Р-450.Діапазон його застосування охоплює ряд патогенів, включаючи Candida albicans тавідмінні від цього види, Cryptococcus spp. та дерматофіти. Candida kruseiрезистентна відносно флуконазолу. 40 % Candida glabrata первинно резистентні дофлуконазолу. Флуконазол неефективний для лікування інфекцій, спричинених видамиAspergillus.
Фармакокінетика. Фармакокінетичнівластивості флуконазолу однакові при внутрішньовенному та пероральномувведенні. Флуконазол після застосування добре всмоктується в шлунково-кишковомутракті. Застосування препарату разом із їжею не впливає на його абсорбцію.Після прийому натщесерце максимальна концентрація флуконазолу в плазмідосягається через 30 – 90 хвилин, а період напіввиведення з плазми становить 30годин. Концентрація флуконазолу в плазмі пропорційна прийнятій дозі. Приприйомі флуконазолу 1 раз на добу концентрація препарату в плазмістабілізується на рівні 90 % від максимальної на 4 – 5-й день лікування. Якщо вперший день лікування прийняти одразу подвійну добову дозу, то такий рівеньконцентрації досягається вже на другий день. Об’єм розподілу препаратунаближається до загального об’єму води в організмі. Зв’язування з протеїнамиплазми незначне (11 – 12 %). Флуконазол потрапляє у всі тканини та рідиннісередовища організму; проникає крізь плацентарний і гематоенцефалічний бар’єр,потрапляючи в грудне молоко.
Виведення флуконазолу здійснюється переважнонирками, майже повністю в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу прямопропорційний кліренсу креатиніну. Тривалий період напіввиведення з плазми даєзмогу лікувати за допомогою однієї щоденної дози.
Фармацевтичніхарактеристики.
Основні фізико-хімічнівластивості. Тверді непрозорі капсули з білою основною частиною, яка має напис«MYCO 100», з блакитно-зеленою кришкою; в капсулах міститься порошок майжебілого або жовтуватого кольору.
Несумісність. Невідома.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступномудля дітей місці при температурі до 25 °С.