ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ЦИПРОКСОЛ
(CIPROXOL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: ciprofloxacin; 1-циклопропіл-6-фторо-1,4-дигідро-4-оксо-7-(піперазин-1-іл)-3-карбоксикислоти гідрохлорид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки довгастої форми із двоопуклоюповерхнею, вкриті оболонкою, білого кольору з рискою;
склад: 1 таблетка містить ципрофлоксацину гідрохлорид у перерахуванні на 0,5г ципрофлоксацину;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна,крохмаль прежелатинізований, кроскармелоза натрію, аеросил, тальк, магніюстеарат, сепіфілм 752 білий, поліетиленгліколь 4000.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Фторхінолони. Код АТС J01М A02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протимікробний препарат широкого спектру дії з групифторхінолонів. Діє бактеріцидно. Препарат інгібує фермент ДНК-гіразу бактерій,внаслідок чого порушується реплікація ДНК та синтез клітинних білків бактерій.Ципрофлоксацин діє як на мікроорганізми, що розмножуються, так і на ті, щознаходяться у фазі спокою. До ципрофлоксацину чутливі грамнегативні аеробнібактерії: ентеробактерії (Escherihia coli, Salmonella spp., Shigella spp.,Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis,Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda,Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.), іншіграмнегативні бактерії (Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxellacatarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides,Campilobacter jejuni, Neisseria spp.); деякі внутрішньоклітинні збудники(Legionella pneumophila, Brusella spp., Chlamydia trachomatis, Listeriamonocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii,Mycobacterium aviumintracellulare). До ципрофлоксацину чутливі такожгрампозитивні аеробні бактерії: Staphilococcus spp. (S.aureus, S.haemolyticus,S.hominis, S.saprophyticus), Streptococcus spp. (St.pyogenes, St. Agalactiae).Більшість стафілококків, які є стійкими до метициліну, є стійкими і до ципрофлоксацину.
Чутливість бактерій Streptococcus pneumonie, Enterococcus faecalis єпомірною.
До препарату резистентні такі мікроорганізми: Corynebacterium spp.,Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltofilia, Ureaplasmaurealiticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Дія препарату щодоTreponema pallidum вивчена недостатньо.
Фармакокінетика. При пероральному вживанні ципрофлоксацин швидковсмоктується з шлунково- кишкового тракту. Біодоступність препарату складає50-85 %. Максимальна концентрація препарату у сироватці крові здоровихдобровольців при пероральному прийомі (перед їжею) досягається через 1-1,5годин та складає 1,6 мкг/мл.
Ципрофлоксацин розподіляється у тканинах та рідинах організму. Високіконцентрації препарату спостерігаються у жовчі, легенях, нирках, печінці,жовчному міхурі, матці, семенній рідині, тканині простати, мигдаликах,ендометрії, фаллопієвих трубах та яєчниках. Концентрація препарату у ціхтканинах вища, ніж у сироватці. Ципрофлоксацин також добре проникає у кістки,очну рідину, бронхіальний секрет, слину, шкіру, м’язи, очеревину, лімфу.
Концентрація ципрофлоксацину, яка накопичується у нейтрофілах крові, у2-7 разів вища, ніж у сироватці.
Об’єм розподілу в організмі складає 2-3,5 л/кг. У спинномозкову рідину препаратпроникає у невеликій кількості, де його концентрація складає 6-10 % від такоїже у сироватці.
Ступінь зв’язування Ципрофлоксацину в білках плазми складає 30 %.
У хворих з порушеною функцією нирок період напіввиведення збільшується.
Основний шлях виведення ципрофлоксацину з організму – нирки. З сечеювиводиться 50-70 %. Від 15 % до 30 % виводиться з екскрементами.
Період напіввиведення після перорального застосування становить 3-5год.
Хворим з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатинину нижче 20мл/хвил./1,73м2) необхідно призначати половину добової дозипрепарату.
Показання для застосування. Бактеріальні інфекції, викликані чутливимимікроорганізмами:
інфекції Лор-органів – середній отит, гайморит, фронтит, синусит,мастоїдит, тонзиліт, фарингіт;
захворювання дихальних шляхів – гострий і хронічний (у стадіїзагострення) бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, муковісцидоз;
інфекції черевної порожнини – бактеріальні інфекції шлунково-кишковоготракту, жовчних шляхів, перитоніт, внутрішньочеревинні абсцеси, сальмонельоз,черевний тиф, кампілобактеріоз, іерсиніоз, шигельоз, холера;
інфекції нирок і сечовивідних шляхів – цистит, пієлонефрит;
інфекції органів малого тазу та полових органів – простатит, аднексит,сальпінгіт, оофорит, ендометрит, тубулярний абсцес, пельвіоперітонит, гонорея,м’який шанкр, хламідіоз;
інфекції шкіри та м’яких тканин – інфіковані виразки, рани, опіки,абсцеси, флегмона;
інфекції кісток і суглобів – остеомієлит, септичний артрит; сепсис;
інфекції на фоні імунодефіциту (виникаючого при лікуванніімунодепресивними засобами або у хворих з нейтропенією);
профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях.
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають перорально, по 0,25 г2-3 рази на добу, при важкому перебігу інфекцій – 0,5-0,75 г 2-3 рази на добу.
Зазвичай препарат застосовують у наступних дозах:
при інфекціях ЛОР-органів: залежно від тяжкості захворювання, по 0,5 г2 рази на день протягом 7-10 днів;
при інфекціях сечовивідних шляхів: по 0,25-0,5 г 2 рази на добу, курслікування становить 7-10 днів;
при неускладненій гонореї: по 0,25-0,5 г одноразово;
при сполученні гонококової інфекції з хламідійною і мікоплазмовоюінфекціями: по 0,75 г кожні 12 год протягом 7-10 днів.
при шанкроїді: по 0,5 г 2 рази на день протягом декількох днів;
при менінгококовому носійстві в носоглотці: одноразово по 0,5 г чи 0,75г;
при хронічному носійстві сальмонел: по 0,25 г 4 рази на добу, курс лікуваннядо 4 тижнів, при необхідності дозування може бути збільшено до 0,5 г 3 рази надобу;
при пневмонії, остеомієліті: по 0,75 г 2 рази на добу, тривалістьлікування остеомієліту може становити до 2 місяців;
при інфекціях шлунково-кишкового тракту, викликаних Staphylococcusaureus: по 0,75 г кожні 12 год протягом 7-28 днів;
при тяжкому перебігу інфекцій (наприклад, при рецидивномумуковісцидозі, інфекціях черевної порожнини, кісток і суглобів), викликанихPseudomonas чи стафілококами, при гострих пневмоніях, викликаних Streptococcuspneumoniae і при хламідійних інфекціях сечостатевих шляхів: по 0,75 г кожні 12год, при стрептококових інфекціях у зв’язку з небезпекою пізніх ускладнень, атакож хламідійних інфекціях лікування повинне продовжуватися не менше 10 днів.
У хворих, інфекція яких протікає з вторинним клітинним імунодефіцитом,лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії.
Таблетки слід проковтувати цілими з невеликою кількістю рідини післяприйому їжі. При прийомі таблетки натще активна речовина усмоктується швидше.
В усіх випадках лікування слід продовжувати ще не менше 3 днів післянормалізації температури або зникнення клінічних симптомів.
При швидкості клубочкової фільтрації (кліренс креатиніну 31-60мл/хв/1,73 м2 чи сироваткової концентрації креатиніну від 1,4 до 1,9мг/100 мл) максимальна добова доза препарату складає 1 г. При швидкостіклубочкової фільтрації нижче 30 мл/хв/1,73 м2 чи сироватковоїконцентрації креатиніну вище 2 мг/100 мл максимальна добова доза – 0,5 г. Якщохворому проводиться гемодіаліз або перитонеальний діаліз, добова доза становить0,25-0,5 г, приймати препарат слід після сеансу гемодіализу.
Таблиця рекомендованих доз препарату для хворих
з хронічною нирковою недостатністю
| Кліренс креатинину, мл/хв.
| Доза
|
| більше 50
| Звичайний режим дозування
|
| від 30 до 50
| 250-500 мг 1 раз на 12 годин
|
| від 5 до 29
| 250-500 мг 1 раз на 18 годин
|
| Хворі, що знаходяться на гемо- або перитонеальному діалізі
| Після діалізу 250-500 мг 1 раз на 24 години
|
Побічна дія. У деяких хворих можливий прояв побічної діїпрепарату. А саме:
з боку травної системи: нудота, діарея, блювання, абдомінальні болі,метеоризм, анорексія, холестатична жовтяниця (особливо в пацієнтів зперенесеними захворюваннями печінки), гепатит, гепатонекроз;
з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, підвищенастомлюваність, тривожність, тремор, безсоння, “кошмарні” сновидіння,периферична паралгезія (аномалія сприйняття почуття болю), пітливість,підвищення внутрішньочерепного тиску, сплутаність свідомості, депресія,галюцинації, а також проява психотичних реакцій (зрідка прогресуючих до станів,у яких пацієнт може заподіяти собі шкоду), мігрень, непритомність, тромбозцеребральних артерій;
з боку органів почуттів: порушення смаку та нюху, порушення зору(диплопія, зміна кольоросприйняття), шум у вухах, зниження слуху;
з боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення серцевого ритму,зниження артеріального тиску, припливи крові до шкіри обличчя;
з боку кровотворної системи: лейкопенія, гранулоцитопенія, анемія,тромбоцитопенія, лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолітична анемія;
з боку лабораторних показників: гіпопротромбінемія, підвищенняактивності “печінкових” трансамінази та лужної фосфатази, гіперкреатинінемія, гіпербілірубінемія,гіперглікемія;
з боку сечовидільної системи: гематурія, кристалурія (насамперед прилужній сечі та низькому діурезу), гломерулонефрит, дизурія, поліурія, затримкасечі, альбумінурія, уретральні кровотечі, гематурія, зниження азотвидільноїфункції нирок, інтерстиціальний нефрит;
алергічні реакції: шкірний свербіж, кропив’янка, утворення пухирів, щосупроводжуються кровотечами, поява маленьких вузликів, що утворять струпи,лікарська пропасниця, крапкові крововиливи на шкірі (петехії), набряк обличчяабо гортані, задишка, еозинофілія, підвищена світлочутливість, васкулит,вузлова еритема, ексудативна мультіформна еритема, злоякісна ексудативнаеритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдромЛайєлла);
інші: артралгія, артрит, тендовагініт, розриви сухожиль, загальнаслабість, міалгія, суперінфекції (кандидоз, псевдомембранозний коліт).
Протипоказання. Гіперчутливість до ципрофлоксацину та компонентівпрепарату, псевдомембранозний коліт, дитячий вік до 18 років (до завершенняпроцесу формування скeлету), вагітність та період лактації.
Передозування. Проявляється у вигляді посилення побічних ефектів.
Лікування. Необхідно припинити застосування препарату, ретельноконтролювати стан хворого, зробити промивання шлунка, проводити звичайні міриневідкладної допомоги, забезпечити достатнє надходження рідини. За допомогоюгемо- або перитонеального діалізу може бути виведена лише незначна (менше 10 %)кількість препарату. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування. Хворим з епілепсією, нападами судом в анамнезі,судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку, у зв’язку з загрозоюрозвиття побічних реакцій з боку центральної нервової системи, Ципроксол слідпризначати тільки за життєвими показаннями.
При виникненні під час або після лікування Ципроксолом тяжкої татривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, за якимлікування препаратом припиняють.
При виникненні болю в сухожиллях або при появі перших ознактендовагініту лікування препаратом слід припинити у зв’язку з тим, що описаніокремі випадки запалення і навіть розриву сухожилль під час лікуванняфторхінолонами.
Під час лікування Ципроксолом необхідно забезпечити достатню кількістьрідини для дотримання нормального діурезу.
Під час лікування Ципроксолом слід уникати контакту з прямими сонячнимипроменями.
Пацієнтам, які приймають Ципроксол, слід бути обережними під часкерування автомобілем та виконанні інших потенційно небезпечних видівдіяльності, які потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій(особливо при одночасному вживанні алкоголю).
З обережністю препарат варто приймати при наступних захворюваннях:виражений атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу,психічні захворювання, епілептичний синдром, епілепсія, виражена ниркова та/абопечінкова недостатність, а так само хворим похилого віку.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Ципроксолу здиданозином всмоктування ципрофлоксацину знижується внаслідок утвореннякомплексів ципрофлоксацину з алюмінієвими та магнієвими солями, які містяться удиданозині.
Одночасний прийом Ципроксолу та теофіліну може привести до підвищенняконцентрації теофіліну у крові за рахунок конкурентного інгібування у ділянкахзв’язування цитохрому Р450, що призводить до збільшення періоду напіввиведеннятеофіліну і зростання ризику розвитку токсичної дії, пов’язаної з теофіліном.
Одночасний прийом антацидів, а також препаратів, які містять іониалюмінію, цинку, заліза або магнію, може викликати зниження всмоктуванняципрофлоксацину, тому інтервал між прийомом цих препаратів повинен бути неменше 4 годин.
При одночасному застосуванні Ципроксолу та антикоагулянтів збільшуєтьсячас кровотечі.
При одночасному застосуванні Ципроксолу та Циклоспорину підсилюєтьсянефротоксична дія останнього.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, воригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.
Термін придатності – 2 роки.