ІНСТРУКЦІЯ для медичногозастосування препарату
ЦИПРОБЕЛ (SIPROBEL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: сiprofloxacin;1-циклопропіл-6-фтор-1,4-дигідро-4-оксо-(1-піперазиніл)-3-хінолінкарбоновакислота;
основні фізико-хімічні властивості: білі або довгасті двоопуклі таблетки,вкриті плівковою оболонкою, з рискою на одній стороні та штампом “NOBEL” наіншому;
склад:1 таблетка містить ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрату, щовідповідає 500 мг ципрофлоксацину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, полівілпіролідон(К 30), аеросил 200, магнія стеарат, кроскармелоза натрію, покриття:гідроксипропилметилцелюлоза, титану діоксид, гідроксипропилцелюлоза.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи фторхінолонів. КодАТС J01M A02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, якийвідіграє важливу роль у процесі сегментної деспіралізації та спіралізаціїхромосоми під час фази розмноження бактерій і запобігає хромосомнійтранскрипції інформації, необхідній для здійснення нормального метаболізмубактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудникарозмножуватися. Препарат здійснює швидкий та виражений бактерицидний вплив намікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Маєвисоку ефективність стосовно практично всіх грамнегативних і грампозитивнихзбудників. До ципрофлоксацину чутливі Escherichia coli, Shigella spp,Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratiaspp., Hafnia spp., Edwardsiella spp., Proteus (як індолпозитивні, так йіндолнегативні штами), Morganella spp., Providencia spp., Yersinia, Vibriospp., Aeromonas spp., Plesiomonas, Pasteurella, Haemophilus, Campylobacterspp., Pseudomonas spp (у тому числі – Pseudomonas aeruginosa), Legionella,Neisseria spp., Moraxella spp., Branhamella spp., Acinetobacter spp., Brucellaspp., Staphylococcus spp., Listeria spp., Corynebacterium, Chlamydia, а такожплазмідні форми бактерій. Різну чутливість мають Gardnerella spp.,Flavobacterium spp., Alcaligenes spp., Streptococcus agalactiae, Streptococcusfaecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcusviridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacteriumfortuitum. Анаеробні коки (Рeptococcus, Peptostreptococcus) помірно чутливі доЦипробелу, а Bacteroides – стійкий. Ципробел ефективний стосовно бактерій, яківиробляють бета-лактамази. Препарат активний також стосовно мікроорганізмів,резистентних практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофурановихпрепаратів. У ряді випадків Ципробел активний стосовно штамів мікроорганізмів,резистентних до інших препаратів групи фторхінолонів. Проте слід мати на увазі,що між різними фторхінолонами існує перехресна резистентність. Як правило,резистентні до препарату Streptococcus faecium, Ureaplasma urealyticum,Nocardia asteroides, Treponema pallidum. Резистентність до ципрофлоксацинурозвивається повільно і поступово ("багатоступінчастий” тип).
Фармакокінетика. Після перорального застосування ципрофлоксацин швидкота добре всмоктується, переважно із дванадцятипалої кишки та верхнього відділутонкої кишки.
Максимальні концентрації в плазмі крові досягаються через 60-120 хв.Біодоступність препарату становить приблизно 70-80%. Об’єм розподілу в станістійкої рівноваги досягає 2-3 л/кг. Оскільки зв’язування ципрофлоксацину збілками незначне (20-30%), а речовина знаходиться в плазмі крові переважно внеіонізованій формі, майже вся кількість введеного препарату може вільнодифундувати в екстравазальний простір. У зв’язку з цим концентраціїципрофлоксацину в деяких рідинах і тканинах організму спроможні значноперевищувати рівень препарату в сироватці крові (зокрема, відзначається високаконцентрація ципрофлоксацину в жовчі). Виділяється ципрофлоксацин в основномунирками (приблизно 45% – у незмінному стані, приблизно 11% – у виглядіметаболітів). Через кишечник виділяється інша частина дози (приблизно 20% – унезміненому вигляді, приблизно 5-6% – у вигляді метаболітів). Нирковий кліренсстановить 3-5 мл/хв/кг, загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг. Періоднапіввиведення дорівнює 3-5 год. У зв’язку з тим, що препарат виводитьсярізними шляхами, збільшення періоду напіввиведення спостерігається лише при значномупорушенні функції нирок (можливо збільшення цього показника до 12 год).
Показання для застосування. Лікування неускладнених та ускладнених інфекцій, щоспричинені збудниками, чутливими до ципрофлоксацину:
інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа;
інфекції очей;
інфекції дихальних шляхів;
інфекції органів черевної порожнини, бактеріальні інфекціїшлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, а такожперитоніт;
інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
інфекції органів малого таза (гонорея, аднексит і простатит включно);
інфекції шкіри та м’яких тканин;
інфекції кісток і суглобів;
сепсис.
Профілактика та лікування інфекцій у хворих з ослабленим імунітетом (у томучислі – на фоні лікування імунодепресантами та при нейтропенії). Вибірковадеконтамінація кишечнику під час лікування імунодепресантами.
Спосіб застосування та дози. Режим дозування встановлюють індивідуально,залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, а також від виду ічутливості збудника. При неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, а такожпри гонореї призначають внутрішньо по 125 мг двічі на добу. При ускладненихінфекціях сечовивідних шляхів, а також при інфекціях дихальних шляхів дозастановить 250-500 мг двічі на добу. При інших інфекціях препарат призначають по500 мг двічі на добу. При інфекціях тяжкого перебігу, при рецидивуючихінфекціях у хворих на муковісцидоз, при інфекціях органів черевної порожнини,кісток і суглобів, спричинених Pseudomonas або стафілококами, при перитоніті тасептицемії, а також при гострих пневмоніях, спричинених Streptococcuspneumoniae, дозу слід збільшити до 750 мг двічі на добу. Максимальна добовадоза становить 1 500 мг. Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запиватиневеликою кількістю рідини. Препарат можна приймати незалежно від часу прийомуїжі, проте прийом натщесерце прискорює засвоєння ципрофлоксацину.
Якщо стан пацієнта не дозволяє приймати таблетки, рекомендуєтьсяпроводити парентеральну терапію інфузійним розчином ципрофлоксацину, а післяпокращання стану перейти до лікування таблетованою формою препарату.
Режим дозуванняпри порушенні функції нирок або печінки у дорослих
Порушення функції нирок
При кліренсі креатиніну від 31 до 60 мл/хв/1,73 м2 або йогоконцентрації в плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова дозаципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 1 000 мг надобу.
При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1,73 м2 або менше, або йогоконцентрація в плазмі крові від 2 мг/100 мл або більше максимальна добова дозаципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 500 мг на добу.
Порушення фунції нирок + гемодіаліз
При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1,73 м2 або менше, або йогоконцентрація в плазмі крові від 2 мг/100 мл або більше максимальна добова дозаципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 500 мг на добу;в дні проведення гемодіалізу ципрофлоксацин приймають після проведення процедури.
Порушення функції нирок + перитонеальний діаліз у амбулаторнихпацієнтів
1 таблетка по 500 мг ципрофлоксацину (1 x 500 мг) або 2 таблетки по 250мг (2 x 250 мг).
Порушення функції печінки
У корекції дози немає необхідності.
Немає досвіду застосування препарату у дітей з порушенням функції нирокабо печінки.
Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічногоперебігу та результатів бактеріологічних досліджень. Рекомендуєтьсяпродовжувати лікування протягом принаймні трьох діб після нормалізаціїтемператури або зникнення клінічних симптомів. Тривалість лікування при гострійнеускладненій гонореї та циститі становить одну добу. При інфекціях нирок,сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини тривалість лікування досягає7 діб. При остеомієліті курс терапії може бути продовжений до двох місяців. Приінших інфекціях тривалість курсу лікування зазвичай становить 7-14 діб. Ухворих з ослабленим імунітетом лікування проводять прогягом усього періодунейтропенії. При інфекціях, спричинених стрептококами та хламідіями, лікуванняповинно тривати не менше 10 діб.
Побічна дія.
Частота => 1% < 10%
Органи шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея.
Шкіра: висип.
Частота => 0,1% < 1%
Організм у цілому: біль у животі, кандидоз, астенія.
Органи шлунково-кишкового тракту: збільшення рівня печінковихтрансаміназ: АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, блювання, диспепсія, аномальнізначення тестів на функцію печінки, анорексія (відсутність апетиту), метеоризм,білірубінемія.
Система кровотворення: еозинофілія, лейкопенія.
Сечовидільна система: збільшення рівня креатиніну, збільшення рівняазоту сечовини.
Кістково-м’язова система: артралгія (біль у суглобах).
Нервова система: запаморочення, головний біль, розлади сну, ажитація,сплутаність свідомості.
Шкіра: свербіж, макуло-папульозний висип, кропив’янка.
Органи чуття: порушення смаку.
Частота => 0,01% < 0,1%
Організм у цілому: біль, біль у кінцівках, у спині, у грудях.
Серцево-судинна система: тахікардія, мігрень, синкопе (непритомність), вазодилятація(приплив крові), гіпотензія.
Органи шлунково-кишкового тракту: кандидоз (оральний), жовтяниця,псевдомембранозний коліт.
Система крові і лімфатична система: анемія, лейкопенія (гранулоцитопенія),лейкоцитоз, змінені значення рівня протромбіну, тромбоцитопенія, тромбоцитемія(тромбоцитоз).
Гіперчутливість: алергічна реакція, лікарська пропасниця, анафілактичнареакція.
Порушення метаболізму: набряк (периферичний, васкулярний, лицьовий),гіперглікемія.
Кістково-м’язова система: міалгія (м’язовий біль), набряк суглобів.
Нервова система: мігрень, галюцинації, пітливість, парестезія(периферична паралгезія), неспокій (страх, тривога), порушення сну (кошмарнісновидіння), судоми, гіперстезія, депресія, тремор.
Дихальна система: диспное, набряк гортані.
Шкіра: реакція фоточутливості.
Органи чуття: шум у вухах, тимчасова глухота (особливо при високійчастоті звуку), порушення зору (візуальні аномалії), диплопія, хроматопсія,втрата смакових відчуттів (порушення смаку).
Сечостатева система: гостра ниркова недостатність, порушення функціїнирок, вагінальний кандидоз, гематурія, кристалурія, інтерстиціальний нефрит.
Частота < 0,01%
Серцево-судинна система: васкуліт.
Органи шлунково-кишкового тракту: кандидоз, некроз печінки (дуже рідко- прогресуючий до печінкової недостатності, що загрожує життю),псевдомембранозний коліт з можливим летальним кінцем, панкреатит, гепатит.
Система крові і лімфатична система: гемолітична анемія, петехія,агранулоцитоз, панцитопенія (із загрозою для життя), пригнічення функціїкісткового мозку (із загрозою для життя).
Гіперчутливість: шок (анафілактичний, із загрозою для життя), шкірнийвисип, реакція, подібна до сироваткової хвороби.
Порушення метаболізму: збільшена активність амілази, збільшенаактивність ліпази.
Кістково-м’язова система: міастенія, тендиніт (переважно тендинітахілових сухожиль), частковий або повний розрив сухожиль (переважно ахіловихсухожиль).
Нервова система: сильні судоми великих м’язів, нестійка хода, психоз,інтракраніальна (внутрішньочерепна) гіпертензія, атаксія, гіперстезія, сіпання.
Шкіра: петехія, мультиформна еритема, вузлова еритема, синдромСтівенса-Джонсона, епідермальний некроз (синдром Лаєлла), стійкий висип.
Органи чуття: паросмія (порушення нюху), втрата нюху (зазвичай оборотнапри відміні препарату).
Протипоказання. Ципробел протипоказаний при вагітності та в періодгодування груддю, у дитячому та підлітковому віці до 18 років, а також припідвищеній чутливості до ципрофлоксацину або до інших хіміотерапевтичнихзасобів групи хінолонів.
Передозування. Внаслідок передозування при пероральномузастосуванні в ряді випадків відзначалась оборотна токсична дія на паренхімунирок. Тому у випадку передозування, крім проведення звичайних заходів(промивання шлунка, застосування блювотних засобів, введення великої кількостірідини, створення кислої реації сечі), рекомендується також стежити за функцієюнирок та приймати антациди, що містять магній та кальцій, які знижуютьабсорбцію ципрофлоксацину. За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізувиводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10%).
Особливості застосування. Хворим на епілепсію, з нападами судом в анамнезі,із судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку у зв’язку знебезпекою розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системиЦипробел слід призначати лише за життєвими показаннями. При виникненні під часабо після лікування Ципробелом тяжких і тривалих проносів слід виключити діагнозпсевдомембранозного коліту, який потребує негайної відміни препарату іпризначення відповідної терапії. При лікуванні Ципробелом пацієнтам слідобмежити діяльність, пов’язану з необхідністю швидкої концентрації уваги таздатності швидко реагувати. На фоні лікування Ципробелом можливі зміни деякихлабораторних показників: поява осаду в сечі; тимчасове підвищення концентраційсечовини, креатиніну, білірубіну, печінкових трансаміназ у сироватці крові; вокремих випадках – гіперглікемія, кристалурія або гематурія; зміна показниківпротромбіну. У хворих з порушеннями функції печінки та/або нирок рекомендуєтьсяконтроль концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.
Спеціальніперестороги та спеціальні попередження при застосуванні.
Шлунково-кишковий тракт
Виникнення протягом і після лікування тяжкої і стійкої діареї може бутипроявом серйозного шлунково-кишкового захворювання (наприклад,псевдомембранозний коліт з можливим летальним кінцем), яке вимагає негайноголікування. У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити ірозпочати застосування відповідної терапії. Препарати, що інгібуютьперистальтику, протипоказані.
Може спостерігатися минуще збільшення активності трансаміназ, лужноїфосфатази або холестатична жовттяниця, особливо у пацієнтів з попереднімушкодженням печінки.
Нервова система
Епілептики і пацієнти, що мають в анамнезі порушення функціїцентральної нервової системи (наприклад зниження судомного порога, судоми,зниження кровообігу в судинах мозку, органічні ушкодження мозку та інсульт),можуть приймати ципрофлоксацин лише у випадку перевищення користі від прийомупрепарату над можливим ризиком. У деяких випадках побічні реакції з бокуцентральної нервової системи спостерігаються вже після першого прийомуципрофлоксацину. У поодиноких випадках можуть прогресувати депресія або психоз.У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити.
Підвищена чутливість до препарату
У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції спостерігаютьсявже після першого прийому ципрофлоксацину. У поодиноких випадках можутьпрогресувати анафілактичні/анафілактоїдні реакції аж до шоку, що загрожує життюпацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийомуципрофлоксацину. У цих випадках прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити інегайно провести медикаментозне лікування.
Кістково-м’язова система
При будь-яких ознаках тендиніту (наприклад, болюча припухлість)необхідно негайно припинити лікування препаратом, уникати фізичногонавантаження.
Розрив сухожилля (переважно ахілових сухожиль) фігурує переважно уповідомленнях про застосування препарату в осіб похилого віку або ж у зв’язку зпопереднім лікуванням глюкокортикоїдами.
Шкіра
Було показано, що ципрофлоксацин спричиняє появуреакцій фоточутливості. Пацієнти, що приймають ципрофлоксацин, повинні уникатибезпосередньої експозиції з інтенсивними джерелами сонячного таультрафіолетового світла. При виникненні реакцій фоточутливості (наприклад,подібних до сонячних опіків) терапію ципрофлоксацином необхідно припинити.
Вагітність і лактація. Ципрофлоксацин не можна призначативагітним і жінкам, які годують груддю, враховуючи відсутність досвіду йогозастосування цією категорією пацієнтів.
Спираючись на данні випробувань на тваринах, не можна повністювиключати ймовірність пошкодження суглобових хрящів у новонароджених, тоді якможливість тератогенних ефектів (мальформацій) не підтверджена.
Вплив наздатність керувати автомобілем і працювати з технікою. Навіть коли препаратприймають точно за вказівками лікаря, він може впливати на швидкість реакції,що перешкоджає керуванню автомобілем або роботі з механізмами. Це особливохарактерно при комбінованому прийомі препарату та вживанні алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Ципробелу з препаратамизаліза, сукралфатом та антацидними засобами, які містять магній, алюміній,кальцій, і препаратами з великою буферною ємністю (наприклад антирертровірусні)знижує інтенсивність всмоктування ципрофлоксацину. У зв’язку з цим Ципробелслід призначати за 1-2 години до або через 4 години після прийому зазначенихпрепаратів. Вказане обмеження не стосується класу блокаторів H2-рецепторів.
Слід уникати одночасного прийому таблеток і молочних продуктів абопродуктів, збагачених кальцієм (наприклад, молоко, йогурт, соки з підвищенимвмістом кальцію). Звичайні продукти, до складу яких входить кальцій, невпливають на всмоктування ципрофлоксацину.
Спільне застосування Ципробелу та теофіліну може призвести донебажаного підвищення концентрації останнього в плазмі крові та розвиткупобічних ефектів. З огляду на це, слід контролювати концентрацію теофіліну вплазмі крові та адекватно знижувати його дозу. При одночасному застосуванніЦипробелу та циклоспорину в окремих випадках спостерігалося підвищенняконцентрації сироваткового креатиніну, тому у таких пацієнтів є необхіднимчастий контроль цього показника (двічі на тиждень). При одночасномузастосуванні Ципробелу та варфарину може посилитися дія останнього. Внаслідоквзаємодії ципрофлоксацину та глібенкламіду можливо підсилення дії останнього,що виявляється гіпоглікемією. Введення Ципробелу у поєднанні з пробенецидомсупроводжується підвищенням концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.Метоклопрамід прискорює абсорбцію Ципробелу, внаслідок чого скорочується періоддосягнення максимальної концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові (набіодоступність останнього це не впливає).
Ципробел може з успіхом застосовуватися в комбінаціях з азлоциліном іцефтазидимом при інфекціях, спричинених Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліномта іншими ефективними бета-лактамними антибіотиками – при стрептококовихінфекціях; з ізоксазолпеніцилінами, ванкоміцином – при стафілококовихінфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином – при анаеробних інфекціях.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, притемпературі не вище 25°С в сухому, захищеному від світла місці! Термінпридатності – 2 роки.