IНСТРУКЦIЯ
для медичного застосуванняпрепарату
КОРГЛІКОН
(СorglYconum)
Загальна характеристика:
основнi фiзико-хiмiчні властивостi: прозора рідина, злегка жовтуватого кольору,зі специфічним слабким запахом;
склад: 1 мл розчину містить корглікону 0,6 мг;
допоміжні речовини: хлоробутанол гемігідрат, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на серцево-судинну систему.Серцеві глікозиди. Код АТС С01А Х04**.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Це неогаленовийпрепарат. Основними фармакодинамічними ефектами є: позитивний інотропний,негативні дромотропний і хронотропний ефекти. Серцевi глiкозиди посилюютьсистолiчне скорочення серця, подовжують дiастолу, уповiльнюють ритм серця,знижують збудливiсть провiдної системи серця. Посилення скорочення мiокардазначною мiрою покращує кровообiг. Механiзм дiї препарату на серце пов’язуєтьсяз блокадою натрієво-калієвого насоса, що спричиняє позитивний iнотропний ефект.Фармакологічний ефект розвивається через 3 - 5 хв після внутрішньовенноговведення препарату, максимум дії відмічається через 25 - 30 хв.
Фармакокінетика. Корглiкон підлягаєбiотрансформації у печінці, але його виведення з органiзму може змiнюватися припорушеннi жовчовидiльної функцiї: у таких випадках зростає екскрецiяметаболітів з сечею. Кумуляцiя препарату може виникати тiльки при поєднаннiсерйозних порушень жовчо- i сечовидiлення в органiзмi хворого з серцевоюнедостатнiстю.
Показання для застосування. Гостра та хронічна серцеванедостатність, тахісистолічна форма мерехтіння передсердь, для лікуваннясуправентрикулярної пароксизмальної тахікардії.
Спосіб застосування та дози. Корглікон вводятьвнутрішньовенно. Введення здійснюють повільно протягом 5 - 6 хв (у 10 - 20 мл20% або 40% розчину глюкози, або з 10 - 20 мл ізотонічного розчину натріюхлориду) 1 - 2 рази на добу. Дорослим вводять у разовій дозі 0,5 - 1 мл,дітям віком від 2 до 5 років – по0,2 - 0,5 мл; від 6 до 12 років – по 0,5- 0,75 мл. При введенні 2 рази на добу інтервал між ін’єкціями дорівнює 8 - 12год.
Вищі дози для дорослих у вену:разова – 1 мл, добова – 2 мл.
Побічна дія. Препарат може спричинити порушення серцевого ритмуза рахунок впливу на автоматизм і провідність особливо при швидкому введенні(екстрасистолія, атріовентрикулярна блокада, брадиаритмія тощо), нудоту іблювання, пронос, слабкість, безсоння, головний біль, розлади кольорового зору,алергічні реакції.
Протипоказання. Глікозидна інтоксикація, шлуночкова тахікардія,атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня, виражена брадикардія,гіперкальціємія, гіпокаліємія, ізольований мітральний стеноз, гіпертрофічнаобструктивна кардіоміопатія, синдром каротидного синуса, констриктивнийперикардит, аневризма грудного відділу аорти, значні органічні зміни серця тасудин, ендокардити, WPW синдром, гострий період інфаркту міокарда.
Слід бути обережними, призначаючи препарат при теріотоксикозі іпередсердній екстрасистолії внаслідок можливості переходу в мерехтінняпередсердь.
Передозування. Симптоми передозуваннярізноманітні.
З боку серцево-судинної системи:аритмії, у тому числі брадикардія, атріовентрикулярна блокада, шлуночковітахікардії або екстрасистолія, фібриляція шлуночків.
З боку травного тракту: анорексія,нудота, блювання, діарея.
З боку центральної нервовоїсистемитаі органів відчуття: головний біль, стомлюваність, запаморочення, рідко– фарбування навколишніх предметів у зелений і жовтий кольори, зниженнягостроти зору, скотоми, макро- і мікропсія, дуже рідко – сплутаністьсвідомості, синкопальні стани.
Лікування. При виникненні аритміївнутрішньовенно крапельно вводять 2 - 2,4 г калію хлориду з 10 ОД інсуліну у500 мл 5% розчину глюкози (введення припиняють при концентрації калію усироватці крові 5 мEq/л). Засоби, які містять калій, протипоказані припорушенні передсердно-шлуночкової провідності. При вираженій брадикардіїпризначають розчин атропіну сульфату. Показана оксигенотерапія. Як антидотнийзасіб призначають також унітіол (у перші 2 дні вводять під шкіру із розрахунку0,05 г препарату (1 мл 5% розчину) на 10 кг маси тіла хворого 3 - 4 рази надобу, потім 1 - 2 рази на добу до припинення кардіотоксичної дії). Терапіясимптоматична.
Особливості застосування. При порушенні видільноїфункції нирок необхідно зменшити дозу препарату для запобігання виникненнюглікозидної інтоксикації.
Імовірність розвитку глікозидноїінтоксикації підвищується також при гіпокаліємії, гіпомагніємії,гіперкальціємії, вираженій дилатації порожнин серця, легеневому серці,алкалозі, у людей літнього віку.
Особлива обережність і ЕКГ контрольпотрібні при порушенні атріовентрикулярної провідності I ступеня.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
Адреноміметичні засоби. Одночасне застосування ефедринугідрохлориду, адреналіну гідрохлориду або норадреналіну гідротартрату, а такожселективних бета-адреноміметичних засобів з серцевими глікозидами можеспричинити виникнення аритмії серця.
Аміназин та інші фенотіазинові похідні. Дія серцевих глікозидівзменшується.
Антихолінестеразні препарати. При одночасному застосуванніантихолінестеразних препаратів з серцевими глікозидами брадикардія посилюється.При необхідності її можна усунути або послабити введенням атропіну сульфату.
Глюкокортикостероїди. При виникненні гіпокаліємії внаслідоктривалого лікування глюкокортикостероїдами можливе збільшення небажаних ефектівсерцевих глікозидів.
Діуретичні засоби. При одночасному застосуванні діуретичнихзасобів (спричиняють гіпокаліємію і гіпомагніємію, але збільшують концентраціюіонів кальцію в крові) з серцевими глікозидами дія останніх посилюється. Приодночасному їх застосуванні потрібно дотримуватися оптимального дозування.Можна періодично призначати калійзберігаючі діуретики (спіронолактон,триамтерен), які усувають гіпокаліємію. Однак при цьому може розвинутисьгіпонатріємія.
Препарати калію. Під впливом препаратів калію небажані ефектисерцевих глікозидів зменшуються.
Препарати кальцію. При лікуванні серцевими глікозидамипарентеральне застосування препаратів кальцію небезпечне, оскількикардіотоксичні ефекти (аритмії серця) посилюються.
Кислоти етилендиамінтетраоцтової динатрієва сіль.Спостерігається зниження ефективності та токсичності серцевих глікозидів.
Препарати кортикотропіну. Дія серцевих глікозидів під впливомкортикотропіну може посилюватися.
Похідні ксантину. Препарати кофеїну або теофіліну інколиспричинюють виникнення аритмії серця.
Натрію аденозинотрифосфат. Не слід призначати натріюаденозинотрифосфат одночасно з серцевими глікозидами.
Ергокальциферол. При гіпервітамінозі, спричиненомуергокальциферолом, можливе посилення дії серцевих глікозидів, обумовленерозвитком гіперкальціємії.
Наркотичні аналгетики. Комбінація фентанілу та серцевихглікозидів може стати причиною гіпотензії.
Напроксен. У здорових людей спільне застосування серцевихглікозидів з напроксеном не впливає на результати психологічного тестування.
Парацетамол. Клiнiчне значення цiєї взаємодiї вивчено недостатньо, алеє данi про зменшення видiлення нирками серцевих глікозидів пiд впливомпарацетамолу.
Умови та термiн зберiгання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці при температурі від 15°С до 25°С. Термін придатності – 3 роки.