ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ОМАКОР
(OMACOR)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: м’які, довгасті, прозорі, желатиновікапсули розміру 20, наповнені олією блідо-жовтого кольору;
склад: 1 капсула містить 1000 мг 90 % етилових ефірів омега-3-ненасиченихжирних кислот, до складу яких входять 840 мг етилових ефірів ейкозапентаєновоїкислоти (46 %) і докозагексаєнової кислоти (38 %);
допоміжні речовини: альфа-токоферол як антиоксидант,компоненти капсули – желатин, гліцерин, вода очищена.
Форма випуску. Капсули м’які.
Фармакотерапевтична група.
Препарати, які знижують рівень холестерину і тригліцеридів в сироватцікрові. Код АТС C10А Х.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Омега-3-поліненасичені жирні кислоти –ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) і докозагексаєнова кислота (ДГК) – відносятьсядо незамінних жирних кислот.
Омакор активно впливає на ліпіди плазмикрові, знижуючи рівень тригліцеридів в результаті зменшення кількостіліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Крім того, він впливає нагемостаз і знижує кров’яний тиск.
Омакор зменшує синтез тригліцеридів впечінці, оскільки ЕПК і ДГК інгібують активність ферментів, які відповідають засинтез тригліцеридів, і таким чином інгібують утворення ефірів інших жирнихкислот.
Збільшення кількості пероксисомβ-окислення жирних кислот у печінці також робить внесок у падіння рівнятригліцеридів шляхом зменшення кількості вільних жирних кислот,
наявних для синтезу тригліцеридів. Зменшеннясинтезу тригліцеридів приводить до зниження рівня ЛПДНЩ.
Омакор збільшує рівень ЛПНЩ-холестерину(ЛПНЩ – ліпопротеїни низької щільності) у деяких пацієнтів згіпертригліцеридемією. Підвищення рівня ЛПВЩ-холестерину (ЛПВЩ – ліпопротеїнивисокої щільності) при лікуванні Омакором є незначним, набагато нижчим, ніжспостерігається після прийому фібратів, і суперечним.
Тривалий ефект зменшення рівня ліпідів(більше одного року) невідомий. Тобто, не існує переконливих доказів того, щозниження рівня тригліцеридів зменшує ризик ішемічної хвороби серця.
Під час лікування Омакором відбуваєтьсязменшення утворення тромбоксану-A2 і незначне підвищення часу кровотечі. Ніякихсуттєвих ефектів на інші фактори згортання крові не спостерігається.
Клінічне дослідження за участю більше 11000пацієнтів, які після інфаркту міокарда отримували профілактичне лікування вкомбінації з середземноморською дієтою продемонструвало, що Омакор післяперіоду спостереження в 3,5 роки викликав значне зменшення об’єднаної кінцевоїточки, що включає смертність з усіх причин, інфаркти міокарда без летальногокінця і інсульти без летального кінця. Вторинний аналіз кожного компонентапервинних кінцевих точок установив значне зменшення смертності з усіх і окремоз серцево-судинних причин, але при цьому не спостерігалося зменшення кількостісерцево-судинних захворювань без летального кінця і інсультів з летальнимкінцем і без нього.
Фармакокінетика.
Після всмоктування омега-3-жирні кислотиспочатку транспортуються у печінку, де вони включаються до складу різнихкатегорій ліпопротеїнів і потім переносяться до периферичних депо ліпідів.Фосфоліпіди клітинних мембран замінюються ліпопротеїновими фосфоліпідами, іжирні кислоти можуть потім діяти як попередники різних ейкозаноїдів. Більшістьжирних кислот окислюється для забезпечення енергетичних потреб.
Концентрація омега-3-жирних кислот – ЕПК іДГК – у фосфоліпідах плазми відповідає концентрації ЕПК і ДГК, які включаютьсядо складу клітинних мембран.
Більшість ЕПК і ДГК повністюметаболізується.
Показання для застосування.
Післяінфаркту міокарда
Допоміжна терапія для вторинної профілактикипісля перенесеного інфаркту міокарда у доповнення до стандартних методівлікування (наприклад, статинами, антитромбоцитарними засобами,бета-блокаторами, інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту).
Гіпертригліцеридемія
При ендогенній гіпертригліцеридемії Омакорзастосовується у доповнення до дієтотерапії, якщо дієтичні заходи недостатнідля досягнення адекватної реакції:
тип IV – у вигляді монотерапії,
типи IIb/III – у комбінації зі статинами,якщо контроль рівня тригліцеридів в крові недостатній.
Спосіб застосування та дози.
Після інфаркту міокарда
1 капсула на добу.
Гіпертригліцеридемія
Початкова доза – 2 капсули один добу (в один чи два прийоми). У разінедостатнього ефекту дозу можна збільшити до 4 капсул на добу. Лікування слідпродовжувати до досягнення терапевтичного ефекту.
Щоб запобігти шлунково-кишкових розладів, капсули можна приймати зїжею.
Інформація щодо застосування Омакору у дітей, хворих старше 70 років іхворих з печінковою недостатністю відсутня, а щодо застосування у хворих знирковою недостатністю обмежена.
Побічна дія.
Найчастіше спостерігаються шлунково-кишкові розлади, такіяк рефлюкс або відрижка з запахом або присмаком риби, нудота, блювання, здуттяживота, пронос або запор. Рідко виникають екзема і акне.
Є повідомлення про збільшення активності печінковихтрансаміназ (АЛТ і АСТ) у пацієнтів з гіпертригліцеридемією.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Передозування.
Через відсутність даних особливих рекомендацій, крім застосуваннясимптоматичного лікування, нема.
Особливості застосування.
Через помірне збільшення часу кровотечі (при застосування високихдоз, тобто 4 капсул на добу), необхідний контроль стану пацієнтів, якіотримують антикоагулянтну терапію, і відповідна корекція дози антикоагулянту уразі потреби. Застосування цієї терапії не виключає необхідність звичайного прилікуванні таких пацієнтів контролю.
Треба мати на увазі можливе збільшення часукровотечі у пацієнтів з підвищеним ризиком геморагій (в результаті тяжкоїтравми, хірургічного втручання та інших причин).
Через відсутність даних щодо ефективності ібезпеки застосування Омакору у дітей, його призначення дітям не рекомендовано.
Омакор не показаний для лікування екзогенноїгіпертригліцеридемії (гиперхіломікронемії типу 1). Наявний досвід застосуванняпри вторинній ендогенній гіпертригліцеридемії (особливо при декомпенсованомудіабеті) обмежений.
Досвід відносно гіпертригліцеридемії прикомбінованому застосуванні з фібратами відсутній.
У пацієнтів з печінковою недостатністю(особливо при прийомі високої дози, тобто 4 капсул на добу) необхіднийрегулярний контроль функції печінки (АЛТ і АСТ).
Достатні дані щодо застосування Омакорувагітними жінками відсутні. Дослідження на тваринах не виявили токсичнихефектів на плід і материнський організм. Потенційний ризик для людининевідомий, тому призначати Омакор під час вагітності можна тільки у разі явноїнеобхідності.
Дані щодо екскреції Омакору у грудне молоковідсутні, тому Омакор не рекомендовано приймати при годуванні дитини груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Призначення Омакору разом з варфарином неприводило до будь-яких геморагічних ускладнень. Однак у разі комбінованогозастосування цих препаратів або припинення лікування Омакором необхіднийконтроль протромбінового часу.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С, у недоступному для дітеймісці. Не заморожувати. Термін придатності – 3 роки.