ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ТераФлю
(TherAFlu®)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: порошок: сипкий, гранульований з білими іжовтими крупними гранулами, без грудок ( можлива наявність м’яких грудок);розчин: мутний, жовтого кольору із запахом лимона;
склад: 1 пакет містить парацетамолу 325мг, феніраміну малеату 20мг,фенілефрину гідрохлориду 10 мг;
допоміжні речовини: сахароза, калію ацесульфам, кислота лимоннабезводна, мальтодекстрин, кремнію діоксид, натрію цитрат дигідрат, кальціюфосфат триосновний, магнію стеарат, барвник D&C жовтий № 10 (Е 104),барвник D&C жовтий № 6 (Е 110, сансет жовтий), ароматизатори лимоннінатуральні.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для внутрішньогозастосування зі смаком лимона.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Комбінації парацетамолу.
Код АТС N02B E51.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комбінований препарат для лікування грипу та застуди.Має жарознижувальну, деконгестивну, знеболювальну і протиалергічну дію.
Парацетамол чинить аналгетичну, жарознижувальну та слабковираженупротизапальну дію. Фенілефрину гідрохлорид має симпатоміметичну дію, спричинюєзвуження судин, зменшує набряк і гіперемію слизової оболонки порожнини носа тапридаткових пазух. Феніраміну малеат, блокатор Н1-рецепторів, чинитьпротиалергічну дію, зменшує вираженість місцевих ексудативних проявів, усуваєсльозотечу, ринорею, зменшує свербіж в очах та носі.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо парацетамол швидковсмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмідосягається через 30 – 60 хв. При застосуванні терапевтичних доз періоднапіввиведення становить 1 - 4 год. Парацетамол метаболізується в печінці восновному за допомогою реакції кон’югації. Залежно від концентрації в плазмічастково піддається деацетуванню або гідроксилюванню. Основний шлях виведення -із сечею (90 - 100% протягом 24 год.), у вигляді кон’югатів глюкуронідів (60%),сульфатів (35%) або цистеїну (3%).
Максимальна концентрація феніраміну малеату в плазмі досягається через1 – 2,5 год.; період напіввиведення становить 16 - 19 год. 70 – 83 % відприйнятої внутрішньо дози виводиться із сечею в незмінному стані або у форміметаболітів.
Фенілефрин має обмежену біодоступність у зв’язку з недостатньоюабсорбцією у шлунково-кишковому тракті і пресистемним ефектам у кишечнику тапечінці, що викликано дією моноамінооксидази.
Показання для застосування.
Симптоматичне короткочасне лікування інфекційно-запальних захворювань удорослих (грип, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуютьсявисокою температурою, ознобом та пропасницею, головним болем, нежитю,закладеністю носа, чханням та болем у м’язах.
Спосіб застосування та дози. Дорослим і дітям від 12 років призначають по1 пакету кожні 4 - 6 годин, але не більше 3 пакетів на добу. Не рекомендуєтьсязастосовувати препарат більше 5 днів. Перед застосуванням вміст 1 пакетанеобхідно розчинити у склянці кип’яченої гарячої води. Приймати у гарячомувигляді.
Побічна дія.
Найчастіші побічні реакції препарату - сонливість, запаморочення,сухість у роті або у горлі, втомлюваність, головний біль, безсоння,дратівливість або нервозність, тахікардія і серцебиття.
Рідко, особливо у дітей, збудженість і порушення сну.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, запор, діарея абометеоризм.
Побічні реакції, пов’язані з дією парацетамолу: зрідка кропив’янка та шкірнівисипання, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, в поодинокихвипадках -агранулоцитоз. Іноді спостерігаються реакції у пацієнтів знепереносимістю ацетилсаліцилової кислоти (наприклад, при астмі).
Побічні реакції, пов’язані із симпатоміметичною дією фенілефрину:підвищений кров’яний тиск (особливо у пацієнтів із гіпертензією), рефлекторнабрадикардія, мідріаз (з впливом на глаукому). Можливий вплив на ендокринні таінші системи, що діють на метаболічну функцію, затримка сечі та странгурія(утруднення сечовиділення).
Побічні реакції, пов’язані з периферичним антихолінергічним впливомфеніраміну: сухість у рототовій порожнині, сухість очей, затримка сечі,утруднення сечовиділення у чоловіків.
Побічні реакції, пов’язані з центральним впливом феніраміну:сонливість, в поодиноких випадках - кома, напади епілептичні, дискінезія, зміниповедінки. На відміну від антигістамінних препаратів другого поколіннязастосування феніраміну не асоціюється з пролонгацією QTc інтервалу і серцевоюаритмією.
Протипоказання. Препарат протипоказаний при таких станах:
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- тяжкі серцево-судинні, печінкові або ниркові захворювання;
- гіпертензія;
- аденома простати з утрудненим сечовипусканням;
- обструкція шийки сечового міхура;
- пілородуоденальна обструкція;
- стенозна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки;
- цукровий діабет;
- захворювання легень (включаючи астму);
-закритокутова глаукома;
- дефіцит глюкоза-6-фосфат дегідрогенази;
- епілепсія;
- вагітність і період лактації (див. Розділ “Особливостізастосування”);
- дитячий вік до 12 років.
Передозування.
Симптоми передозування парацетамолу: гепатотоксичний ефект, у тяжкихвипадках розвивається некроз печінки. Перші симптоми можуть проявитися протягом24 – 48 год. або пізніше після передозування і включають нудоту, блювання ібіль в епігастральній ділянці.
Симптоми передозування, пов’язані з потенціюванням парасимпатолітичноїдії антигістамінного компонента та симпатоміметичної дії фенілефрину:сонливість, за якою можливе збудження (особливо у дітей); порушення зору;нудота, блювання, головний біль; порушення кровотоку; коматозний стан; судоми;зміна поведінки; гіпертензія; брадикардія; атропін-подібний “психоз”.
Лікування: своєчасне внутрішньовенне або пероральне введенняN-ацетилцистеїну, як антидоту до парацетамолу, промивання шлунка, призначенняактивованого вугілля, моніторинг стану дихальної та кровоносної систем (неможна застосовувати адреналін). У разі появи судом призначають діазепам.
Особливості застосування.
Не можна перевищувати рекомендовану дозу або приймати препаратбільше 5 послідовних днів.
Високі дози парацетамолу, включаючи загальні високі рівні доз затривалий час застосування можуть викликати нефропатію або необоротнунедостатність печінки. Необхідно попередити пацієнтів щодо неможливостіодночасного застосування інших препаратів, що містять парацетамол.
Для запобігання токсичному ураженню печінки прийом препарату не слідпоєднувати з вживанням алкогольних напоїв.
У зв’язку з можливим судинозвужувальним впливом фенілефрину необхідно зобережністю приймати препарат пацієнтам віком від 70 років з серцево-судиннимизахворюваннями.
З обережністю приймають препарат при гіперплазії передміхурової залози,захворюваннях щитоподібної залози, печінки та нирок.
Слід пам’ятати, що фенілефрин може сприяти помилковому позитивномурезультату при допінг-контролю у спортсменів, що беруть участь у змаганнях.
Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.
Якщо симптоми захворювання залишаються через 5 днів прийому препарату,лікування слід припинити.
Вплив на здатність керуватитранспортними засобами та механізмами.
Препарат можевикликати сонливість, тому під час лікування не рекомендується керувати автотранспортомта працювати зі складними механізмами, що потребують підвищеної концентраціїуваги і високої швидкості психомоторних реакцій. Сонливість може посилюватисяпри одночасному застосуванні з седативними засобами, транквілізаторами абоалкогольними напоями.
Вагітність ілактація.
Оскількиклінічний досвід застосування препаратом жінками у періоди вагітності ілактації дуже обмежений, його слід застосовувати тільки коли користь відзастосування переважає потенційний ризик для плоду/дитини.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Парацетамол може взаємодіяти з антикоагулянтами (наприклад, варфарин,кумарин) і протисудомними засобами.
Одночасне застосування із нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ)може збільшити ризик небажаних реакцій останніх з боку сечовидільної системи.Була відзначена фармакодинамічна взаємодія з іншими аналгетиками (кофеїн,опіати).
Час напіввиведення хлорамфеніколу збільшується при одночасномузастосуванні із парацетамолом.
Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. Ризик розвиткугепатотоксичної дії препарату підвищується при одночасному призначеннірифампіцину і ізоніазиду.
Протиепілептичні засоби (фенобарбітал, фенітоїн, карбазепін) незбільшують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу.
Фенілефрин може спричинити небажані реакції взаємодії з інгібіторамимоноаміноксидази, α- і β- блокаторами, антигістамінними препаратамитипу фенотіазину (наприклад, прометазин), бронходилататорнимисимпатоміметичними засобами, трициклічними антидепресантами (наприклад,іміпрамін), гуанетидином або атропіном, наперстянкою, алкалоїдами раувольфії,індометацином, метилдопою, іншими засобами, що стимулюють ЦНС, і, можливо, ізтеофіліном. В поодиноких випадках спостерігалося збільшення судинозвужувальногоефекту при одночасному застосуванні із стимуляторами пологів і аритмій призастосуванні з анестетиками. Можливе надмірне підвищення кров’яного тиску приодночасному внутрішньовенному введенні алкалоїдів ріжків.
Фенірамін потенціює дію лікарських засобів, що пригнічують ЦНС(наприклад, інгібітори моноаміноксидази, трициклічні антидепресанти,антипаркінсонічні засоби, барбітурати, транквілізатори, наркотики), а такожалкоголю. Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів і взаємодіяти із прогестероном,резерпіном, тіазидними діуретиками. Одночасне застосування пероральнихконтрацептивів може призвести до зменшення ефективності антигістамінногокомпонента.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С.
Термін придатності – 2 роки.