ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ГРИПУСТОП-М
(Gripustop-M)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості:твердіжелатинові капсули №1 з темно-бордовою непрозорою кришкою і темно-бордовимнепрозорим корпусом, заповнені порошком білого кольору;
склад: 1 капсула міститьпарацетамолу - 0,2 г, кислоти аскорбінової - 0,15 г, кофеїну безводного - 0,025г, хлорфеніраміну малеату - 0,0025 г;
допоміжні речовини: кальцію стеарат, лактоза,аеросил, крохмаль.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики.Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B E51.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комбінований препарат дляусунення симптомів застудних захворювань. Парацетамол має аналгетичну іжарознижувальну дію (вплив на центр терморегуляції у гіпоталамусі). Аскорбіновакислота бере участь у регулюванні окислювально-відновних процесів, вуглеводногообміну, згортанні крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів;підвищує стійкість організму до інфекції, зменшує судинну проникність, поліпшуєпереносимість парацетамолу і подовжує його дію (уповільнення його виведення).Кофеїн тонізує судини головного мозку, стимулює роботу серця, надає деякузагальтонізуючу дію. Хлорфенірамін – антигістамінний препарат, який маєпротиалергічну дію. Комбінація компонентів препарату забезпечує кращупереносимость симптомів нездужання і пропасниці при грипозних інфекціях таінших застудних захворювань.
Фармакокінетика. Не вивчалася.
Показання для застосування. Больовийсиндром (головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія,альгодисменорея), пропасний синдром при інфекційно-запальних захворюваннях.
Спосіб застосування та дози. Дози для дорослих - по 2капсули на прийом, запиваючи невеликою кількістю рідини. За необхідностіповторного застосування варто приймати препарат у тій самій дозі кожні 4 - 6год 3 - 4 рази на добу. Максимальна добова доза для дорослих не повиннаперевищувати 12 капсул. Курс лікування має бути небільше 7 діб.
Побічна дія. Алергічні реакції (шкірнівисипання, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке), нудота, біль в епігастрії, анемія,тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксичнадія, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; ерозивно-виразковіураження шлунково-кишкового тракту, кровотечі в шлунково-кишковому тракті;нефротоксичність (папілярний некроз).
Протипоказання. Гіперчутливість до одного з компонентівпрепарату; шлунково-кишкова кровотеча; портальна гіпертензія; алкоголізм;ниркова недостатність; перший і третій триместри вагітності, період лактації;дитячий вік (до 15 років); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Закритокутоваглаукома; аденома передміхурової залози з утворенням залишкової сечі; серцевіаритмії, неконтрольована артеріальна гіпертензія.
Передозування. Обумовлене парацетамолом:блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз(виразність некрозу внаслідок інтоксикації прямо залежить від ступеняпередозування). Токсична дія у дорослих можлива післу прийому 10 - 15 гпарацетамолу: підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбіновогочасу (через 12 - 48 год після прийому); розгорнута клінічна картина поразкипечінки виявляється через 1 - 6 днів. Рідко печінкова недостатністьрозвивається блискавично і може ускладнюватися нирковою недостатністю(тубулярний некроз). Лікування: введення донаторів SH-груп іпопередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8 - 9 год після передозуванняі N-ацетилцистеїну – через 12 год. Необхідність у проведенні додатковихтерапевтичних заходів (подальше введення метіоніну і внутрішньовенне введенняN-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, атакож від часу, що минув після його прийому.
Особливості застосування. При гіпертермії, що триваєбільше 3-х днів і больовому синдромі – понад 5 днів, потрібна консультаціялікаря. Препарат спотворює результати лабораторних досліджень, що оцінюютьвміст глюкози і сечової кислоти в плазмі крові. З обережністю і підспостереженням лікаря застосовують у хворих з порушеною функцією печінки інирок, при синдромі Жильбера (конституціональна гіпербілірубінемія). Притривалому (понад 5 днів) прийомі препарату необхідний контроль картинипериферичної крові і функціонального стану печінки.
З обережністю призначають препарат приерозивно-виразкових ураженнях шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення).
Особам, схильним до вживання алкоголю до початкулікування препаратом варто проконсультуватися з лікарем, тому що парацетамолможе ушкоджити печінку.
При застосуванні препарату слід утримуватися від керуванняавтомобілем та механічними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Стимуляторимікросомального окислювання в печінці (фенітоін, етанол, барбітурати, зиксорин,рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукціюгідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжкихінтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомальногоокислювання (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Знижуєтьсяефективність урикозуричних препаратів. Потенціюється дія препаратів, щопригнічують ЦНС, етанолу. При уповільненні випорожнення шлунка може мати місцеуповільнення настання дії парацетамолу. При прискоренні випорожнення шлункапрепарат починає діяти швидше. Підсилює токсичність хлорамфеніколу. Необхіднодотримуватись обережності при тривалому застосуванні парацетамолу й одночаснійтерапії пероральними препаратами, що гальмують згортання крові.
Не слід одночасно застосовувати інші препарати, щомістять парацетамол, а також інші ненаркотичні аналгетики і нестероїдніпротизапальні засоби (метамізол, ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен та ін.), атакож барбітурати, протиепілептичні засоби, рифампіцин, хлорамфенікол.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступномудля дітей, сухому, захищеному від світла місці. Термін придатності – 2 роки.