ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
КОМБІГРИП ДЕКСА
(COMBIGRIP DEXA)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми, з рискою, безоболонки; мають відбитки “S” та “L” на тій стороні, де риска, із вкрапленнямзеленого кольору.
склад: 1 таблетка містить: парацетамолу 500 мг, кофеїну 30 мг, фенілефринугідрохлориду 10 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг, декстрометорфану гідроброміду10 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна,метилгідроксибензоат, пропілгідроксибензоат, повідон (PVPK-30), магнію стеарат,тальк, натрію крохмальгліколят, тартразин, брильянтовий голубий.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Комбінації безпсихолептиків. Код АТС N02BE51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Парацетамол діє якзнеболювальний та жарознижувальний засіб. Аналгетична та жарознижувальна діяпарацетамолу пов’язана з впливом препарату на центр терморегуляції угіпоталамусі та здатністю інгібувати синтез простагландинів.
Кофеїн – центральний стимулятор нервової системи.Стимулює дихальний центр, який збільшує швидкість і глибину насичення легенівкиснем, збільшує тонус скелетних м’язів, зменшує поріг гіперкапнії. Дляотримання такої ж реакції від аналгезуючого засобу без кофеїну необхідна йогодоза, яка приблизно на 40 % вища, ніж одна доза у поєднанні із кофеїном. Такимчином, кофеїн застосовується як ад’ювант парацетамолу.
Фенілефрину гідрохлорид стимулює постсинаптичніальфа-адренорецептори Він звужує легеневі судини і підвищує тиск у легеневійартерії. Як вазоконстриктор здійснює антиконгестивну дію: зменшує набряк ігіперемію слизової оболонки носа, виразність ексудативних проявів, відновлюєвільне дихання.
Хлорфеніраміну малеат є Н1-блокатором, щозатримує реакцію гладенької мускулатури на гістамін. Він виявляє протиалергічнудію, зменшує сльозотечу, свербіння у носі.
Декстрометорфану гідробромід є засобом проти кашлюцентральної дії. Він пригнічує кашльовий центр, безпосередньо діючи на нього іпідвищуючи поріг кашльового центру до подразнюючих агентів.
Фармакокінетика. Парацетамол швидко всмоктується із шлунково-кишковоготракту, зв’язується із білками плазми. Період напіввиведення із плазми складає1 – 4 год. Метаболізується у печінці з утворенням глюкуроніду і сульфатупарацетамолу. Виводиться нирками головним чином у вигляді продуктів кон’югації,менше 5 % екскретується у незміненому вигляді.
Кофеїн і його водорозчинні солі швидко всмоктуються у кишечнику (у т.ч. у товстому). Період напіввиведення із плазми складає близько 5 год, у деякихосіб – до 10 год. Основна частина деметилюється і окислюється. Близько 10 %виділяється нирками у незміненому вигляді. В організмі доношених новонародженихі грудних дітей (1,5 – 2 міс) елімінується повільніше (Т1/2 – від 80до 26,3 год, відповідно).
Фенілефринугідрохлорид має низьку біодоступність внаслідок нерівномірної абсорбції івпливу моноамінооксидази у шлунково-кишковому тракті і печінці при “першомупроходженні”. Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Підкислення сечіприскорює виведення із організму.
Хлорфеніраміну малеат – це компонент, який зменшує характерні ефектигістамінів, що особливо важливо у запобіганні і полегшенні багатьох алергічнихсимптомів. Він всмоктується порівняно повільно із шлунково-кишкового тракту,максимальна концентрація у плазмі досягається від 2,5 до 6 год післязастосування перорально. Біодоступність низька і складає від 25 % до 50 % відвжитої кількості. Хлорфенірамін піддається метаболізму при “першомупроходженні” у печінці. Хлорфеніраміну малеат у значній мірі метаболізується упечінці з утворенням метаболітів дезметил і дідезметилхлорфенірамін. Близько 70% його зв’язується у плазмі з білками. Хлорфенірамін розподіляється по всьомутілу, проходить через гематоенцефалічний бар’єр.
Хлорфеніраміну малеат у значній мірі метаболізується у печінці.Метаболіти включають дезметил і дідезметилхлорфенірамін. Компонент унезміненому вигляді та метаболіти виводяться, в основному, сечею; виведеннязалежить від рН сечі та ступеню виділення. Лише сліди виявлені у калі.Тривалість дії становить від 4 до 6 год. Більш швидке і екстенсивневсмоктування, більш швидке виведення і коротший період напіввиведення були відміченіу дітей.
Декстрометорфанугідробромід швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Вінметаболізується у печінці і виводиться із сечею як декстрометорфан унезміненому вигляді і у вигляді деметилізованих метаболітів, включаючидекстрорфан, який пригнічує кашель.
Періоднапіввиведення декстрометорфану гідроброміду становить 4 год.
Показання для застосування. Лікування симптомів грипу та ГРВІ (гіпертермія,головний біль, нежить, кашель) у дорослих та дітей віком після шести років.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим і дітямстаршим 12 років – 1 таблетка 4 рази на добу не частіше ніж через 3 – 4 год.
Дітям від 6 до 12років – ½ таблетки 4 рази на добу.
Препарат вживаютьщонайменше через півгодини після прийняття їжі.
Тривалістьлікування не більше 7 днів.
Побічна дія.
Агранулоцитоз,тромбоцитопенія, анемія, ниркова коліка, асептична піурія, інтерстиціальнийгломерулонефрит, алергічні реакції у вигляді шкірних висипань. Також можливінеспокій, збудження, безсоння, сонливість, запаморочення, сплутаністьсвідомості, тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, нудота,блювання, зниження апетиту, діарея, констипація, епігастральні болі.
Протипоказання. Препарат протипоказаний пацієнтам з підвищеноючутливістю до будь-якого його компоненту, і тим, які отримують терапіюінгібіторами МАО.
Препарат не призначають дітям віком до 6 років.
Передозування. Ознаки і симптоми передозування окремих компонентівКомбігрипу можна розподілити таким чином.
Парацетамол у великих дозах спричинює гепатонекроз. Клінічні ібіохімічні ознаки ураження печінки виявляються через 24 – 72 год. До нихналежать: підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення концентраціїбілірубіну і зниження рівня протромбіну. Симптоми: анорексія, нудота, блювання,біль у животі, блідість шкірного покрову.
Передозування кофеїну може викликати стан тривоги, неспокій, тремор,головний біль, сплутаність свідомості, екстрасистолії.
Передозування фенілефрину гідрохлориду виявляється шлуночковоюекстрасистолією і короткими пароксизмами шлуночкової тахікардії, відчуттямтяжкості у голові і кінцівках, значним підвищенням АТ.
При передозуванні хлорфеніраміну малеату стан може варіювати відпригніченого до збудженого (неспокій та судоми). Можуть спостерігатисяатропіноподібні симптоми.
Передозування декстрометорфану гідрохлориду може спричинити збудження іпсихічні розлади. Дуже великі дози можуть викликати пригнічене дихання.
Лікування: промивання шлунка, введення N-ацетилцистеїну, симптоматичнатерапія.
Особливості застосування. Перед призначенням засобу дуже важливо переконатися,що основна причина кашлю визначена, і що зниження інтенсивності кашлю непосилить ризик клінічних або фізіологічних ускладнень.
Препарат може знижувати психічні та/або фізичні здатності, якіпотребуються при виконанні потенційно небезпечних завдань, таких як керуваннятранспортними засобами або праця з механізмами. Фенілефрин може викликатипідвищення пульсу, запаморочення або сильне серцебиття; пацієнти, відповідно,мають бути про це попереджені.
Вагітним жінкам препарат не рекомендовано.
Дія препарату при годуванні груддю не вивчалась.
З обережністю застосовувати при захворюваннях печінки, алкоголізмі.
Під час лікування виключити вживання алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Якщо передбачається комбінована терапія,дозування одного чи обох засобів має бути знижене.
Кофеїн збільшує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину) івірогідність ураження печінки гепатотоксичними препаратами. Метоклопрамідпідвищує, а холестирамін знижує швидкість всмоктування.
Кофеїн знижує ефект снодійних і наркотичних засобів, підвищує(покращуючи біодоступність) – ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та іншихненаркотичних аналгетиків. Поліпшує всмоктування ерготаміну в травному тракті.
Застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними амінами і МАОінгібіторами може призвести до додаткового підвищення кров’яного тиску. МАОінгібітори можуть пролонгувати антихолінергічний ефект антигістамінів.Альфа-адреноблокатори (фентоламін), фенотіазини, фуросемід та інші діуретикиперешкоджають вазоконстрикції.
Була відмічена несумісність хлорфеніраміну малеату із кальцію хлоридом,канаміцином сульфатом, норадреналіном, фенобарбіталом.
Вживання декстрометорфану гідроброміду із інгібіторами ензимів,включаючи аміодарон, флуоксетин, галоперидол, пароксетин, пропафенон татіоридазин, може впливати на розумові здібності.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей,захищеному від світла місці при температурі нижче 30 °С.
Термін придатності – 4 роки.