ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
КОЛДРЕКС ЮНІОР
(COLDREX JUNIOR)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: білі таблетки в оболонці з плоскими краями,з витисненою літерою “J” з одного боку;
склад: 1 таблетка містить 250 мг парацетамолу, 100 мг гвайфенезину і 5 мгфенілефрину гідрохлориду;
допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмалькукурудзяний прежелатинізований, тальк очищений, крохмаль кукурудзяний, кислотастеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, полівідон, калію сорбат, водаочищена, порошок “Opadry II OY-LS-28913” (гідроксипропілметилцелюлоза 2910 15cp, титану діоксид, лактози моногідрат, поліетиленгліколь 4000).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінаціїбез психолептиків. Код АТС N02B E51.
Фармакологічні властивості:
Фармакодинаміка. Парацетамол є аналгетиком-антипіретиком. Механізм діїпояснюється пригніченням синтезу простагландинів в ЦНС, діє на центртерморегуляції в гіпоталамусі. Гвайфенезин є відхаркувальним засобом. Діє зарахунок збільшення об’єму та зниження в’язкості секрету в трахеї і бронхах, щополегшує виділення мокротиння при кашлі. Фенілефрин – симпатоміметик. Його діяпов’язана в першу чергу з прямою стимуляцією адренорецепторів та частково знепрямим ефектом, що здійснюється через вивільнення норадреналіну. Фенілефринзнижує набряк слизової оболонки носа, полегшує дихання. Викликає звуженняартеріол, підвищує загальний периферичний опір судин і артеріальний тиск.
Фармакокінетика. Парацетамол добре всмоктується у ШКТ. Пікконцентрації у плазмі настає через 0,5-2 години після перорального прийому(доза 1г, дорослі). Метаболізується в печінці та виводиться з сечею здебільшогоу формі глюкуронід- та сульфат- кон’югатів. Час напіввиведення від 1 до 4годин.
Після прийому внутрішньо гвайфенезин швидко всмоктується вшлунково-кишковому тракті. Швидко метаболізується до b-(2 метокси-фенокси)молочної кислоти – неактивного метаболіту, який виділяється із сечею. Періоднапіввиведення гвайфенезину короткий – приблизно одна година.
Фенілефрину гідрохлорид всмоктується у ШКТ непостійно і підлягаєметаболізму першого ступеня моноаміноксидазою у кишечнику та печінці. Післяперорального прийому пік концентрації у плазмі настає через 1-2 години. Середнявеличина часу напіввиведення коливається в межах 2-3 годин. Виводиться з сечеюу формі сульфат-кон’югату.
Показання для застосування. Симптоматичне лікування застуднихзахворювань і грипу (полегшення головного болю, пропасниці, ознобу, закладеностіноса і синусових пазух, кашлю з ускладненим виділенням мокротиння).
Спосіб застосування та дози. Препарат призначений для пероральногоприйому.
Діти віком від 6 і до 12 років: по 1 таблетці у разі необхідності,але не частіше, ніж через 4 години, і не більше 4 таблеток за 24 години.
Діти віком від 12 років: по 2 таблетки у разінеобхідності, але не частіше, ніж через 4 години, і не більше 8 таблеток за 24години.
Курс лікування – 3-5 днів.
Побічна дія. Побічні реакції парацетамолу зустрічаються рідко.
Іноді при вживанні парацетамолу можуть виникати алергічні реакції, такіяк шкірний висип, диспептичні явища. При довготривалому застосуванні, особливоу великих дозах, можлива лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія,агранулоцитоз, панцитопенія. Вживання фенілефрину може спричинити нудоту,головний біль, незначне підвищення кров’яного тиску і дуже рідко – відчуттясерцебиття. Ці симптоми тимчасові. При використанні згідно з рекомендованими дозамипрепарат переноситься добре.
Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого з компонентівпрепарату. Захворювання печінки або тяжке захворювання печінки, нирок,артеріальна гіпертензія, гіперфункція щитовидної залози, цукровий діабет,схильність до спазму коронарних судин, ішемічна хвороба серця. Препаратпротипоказаний пацієнтам, що приймають трициклічні антидепресанти абобета-блокатори, або тим, хто приймає або приймав протягом двох останніх тижнівінгібітори моноаміноксидази.
Дитячий вік до 6 років.
Передозування. Симптоми передозування зумовлені особливостями діїкомпонентів препарату. Симптоми передозування парацетамолу в перші 24 години:блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінкиможе стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникатипорушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнніпечінкова недостатність може викликати енцефалопатію, кому та смерть. Гостраниркова недостатність з гострим некрозом канальців може розвинутись навіть завідсутності тяжкого ураження функцій печінки. Відзначалась також серцевааритмія. Ураження печінки можливе у дорослих, що прийняли 10 г і більшепарацетамолу та у дітей, що прийняли більше 150 мг/кг маси тіла.
При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Метіонінперорально або ацетилцистеїн внутрішньовенно можуть мати позитивний ефектпротягом 48 годин після передозування. Необхідно також вжитизагальнопідтримуючих заходів.
Великі дози гвайфенезину можуть спричинювати нудоту і блювання.
Передозування фенілефрину може стати причиною головного болю, блідості,підвищення кров’яного тиску, можлива також рефлекторна брадикардія, нудота таблювання.
Особливості застосування. Слід уникати одночасного прийому інших препаратів,призначених для симптоматичного лікування застуди та грипу, судинозвужувальнихпрепаратів для лікування риніту, а також лікарських засобів, що містятьпарацетамол.
Вагітність і лактація. Безпечність застосування фенілефрину ігвайфенезину у період вагітності і лактації вивчена недостатньо. Призначенняпрепарату в ці періоди можливе лише у випадку, коли очікувана користь перевищуєможливий ризик.
Вплив на здатність керувати автомобілем або технікою. Препарат невпливає на здатність керувати автомобілем або технікою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Антикоагуляторний ефект варфарину та іншихкумаринів може бути посилений тривалим регулярним вживанням парацетамолу зпідвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не справляє значного ефекту.Метоклопрамід і домперидон можуть збільшувати швидкість всмоктуванняпарацетамолу, а холестерамін – зменшувати. При застосуванні разом збарбітуратами, протисудомними засобами, рифампіцином, алкоголем збільшуєтьсягепатотоксична дія.
Взаємодія між симпатоміметичними амінами, такими як фенілефрин, таінгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект. Фенілефрин можезнижувати ефективність бета-блокаторів та антигіпертензивних препаратів.Одночасне застосування інгібіторів МАО потенціює ефекти фенілефрину.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі нижче 25°С. Термінпридатності – 3 роки.