ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ГРИПОЦИТРОН-ЗДОРОВ’Я
(GRIPOCITRONUM-ZDOROVYE )
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: суміш гранул і порошку рожевувато-оранжевогоі білого кольору, з фруктовим запахом;
склад: 2,2 порошку містять парацетамол (уперерахунку на 100% речовину) – 0,5 г, феніраміну малеат – 0,02 г, фенілефринугідрохлорид – 0,01 г, кислоту аскорбінову – 0,05г;
допоміжні речовини: сорбітол,кислота лимонна везводна, аспартам, цукор молочний, натрію цитрат, кислотаянтарна, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, ароматизаторапельсиновий, барвник.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для пероральногозастосування.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02В Е51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Жарознижувальний, знеболювальний,протизапальний, антиконгестивний, протиалергійний засіб. Механізм дії основноїдіючої речовини препарату - парацетамолу зумовлений інгібіюванням синтезупростагландинів та інших медіаторів болю та запалення переважно у центральнійнервовій системі. Фенілефрин - a-адреноміметик виявляє судинозвужувальну дію,сприяючи усуненню набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів іпридаткових пазух, зменшенню ринореї, сльозотечі і нормалізації носовогодихання. Феніраміну малеат – блокатор Н1-рецепторів гістамінувиявляє протиалергічну дію, зменшує судино-тканинну проникність слизовоїоболонки верхніх дихальних шляхів, усуває свербіж в очах і носі. Аскорбіновакислота має антиоксидантні властивості, підвищує резистентність організму дозастудних захворювань.
Фармакокінетика. Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується зшлунково-кишкового тракту, переважно верхніх відділів кишечнику. Зв’язування збілками плазми становить 25%. Метаболізується в печінці з утвореннямглюкуроніду і сульфату. Виводиться нирками, в основному, у вигляді метаболітів,менше 5% екскретується в незмінному вигляді. Феніраміну малеат всмоктується вшлунково-кишкового тракту, потрапляючи у кров. Виведення препарату здійснюєтьсяв основному нирками. Близько 22,6% феніраміну виводиться із сечею, непідлягаючи біотрансформації. При прийомі препарату у добовій дозі 37 мг близько25% його виводиться у незміненому вигляді; близько 26% - у вигляді N-дисмонометилфеніраміну;0,5% - у вигляді N-дисдиметилфеніраміну; близько 49% - у вигляді нез’ясованихметаболітів. Фенілефрин при внутрішньому прийомі погано всмоктується зшлунково-кишкового тракту, характеризується низькою біодоступністю. Підлягаєбіотрансформації за участі моноаміноксидази у стінці кишечнику, а такожпресистемному метаболізму в печінці. Аскорбінова кислота добре всмоктується зтонкого кишечнику, легко проникає в лейкоцити, тромбоцити, далі - у всітканини. Біодоступність становить близько 70%. Зв’язування з білками плазми -24%. Метаболізується переважно в печінці. Виводиться у вигляді метаболітів ічастково у незміненому вигляді, в основному нирками із сечею, а також зфекаліями, потом, грудним молоком.
Показання для застосування. Лікування симптомів гострих респіраторних,застудних захворювань, що супроводжуються підвищеною температурою тіла,головним болем, набряком слизової оболонки носу (ринітом), а також алергічнийриніт, ринофарингіт.
Спосіб застосування та дози. Призначають дорослим і дітям старше 12років по 1 пакету 2-3 рази на добу; дітям від 6 до 12 років – по 1/3-1/2 пакету2-3 рази на добу. Вміст пакету розчиняють у 100 мл теплої води для питтябезпосередньо перед вживанням.
Курс лікування – до 5-7 днів.
Побічна дія. Сухість слизових оболонок, порушення акомодації,розлади сечовипускання, сонливість, підсилення серцебиття, порушення сну,алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка).
Протипоказання. Виражені порушення функції печінки та нирок, дефіцитферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, закритокутоваглаукома, гіпертрофія передміхурової залози, тяжка артеріальна гіпертонія,шлуночкова тахікардія, схильність до ангіоспазмів, вагітність, період лактації,вік до 6 років, підвищена чутливість до компонентів препарату.
Передозування. При перевищенні рекомендованих доз можеспостерігатися гепатотоксична дія, шлуночкова екстрасистолія; у поодинокихвипадках – тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Симптоми при передозуванні:нудота, блювання, анорексія, болі у животі, підсилення потовиділення, відчуттяважкості у голові і кінцівках, підвищення артеріального тиску. Лікування:відміна препарату, симптоматична терапія. Антидот парацетамолу – ацетилцистеїн.
Особливості застосування. Препарат застосовують з обережністю для лікування уосіб, схильних до підвищення артеріального тиску, а також із захворюваннямипечінки. Під час лікування не рекомендується займатися діяльністю, що потребуєпідвищеної уваги, швидких психічних та рухових реакцій (керування транспортнимизасобами та ін.).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат підсилює ефект депресантівцентральної нервової системи. При одночасному застосуванні барбітуратів,трициклічних антидепресантів, рифампіцину, а також при вживанні алкоголю значнопідвищується ризик гепатотоксичної дії. Тривалий прийом протисудомних засобівможе знизити ефективність парацетамолу. Одночасне застосування зкортикостероїдами підвищує ризик розвитку глаукоми у генетично схильних хворих.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світламісці, при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному длядітей місці.
Термін придатності- 2 роки.