ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
РадИколд Плюс
(radicold Plus)
Загальна характеристика:
основніфізико-хімічні властивості: таблеткивід світло-рожевого до рожевого кольору з вкрапленнями рожевого кольору,круглі, пласкі, з фасками та рискою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить парацетамолу 300 мг,хлорфеніраміну малеату 2 мг, фенілефрину гідрохлориду 5 мг, кофеїну 16 мг;
допоміжніречовини: повідон, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат,тальк очищений, натрію крохмальгліколят, натрію бензоат, барвник еритрозинСупра.
Формавипуску. Таблетки.
Фармакотерапевтичнагрупа. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.Код АТС N02B E51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Радиколд плюс –комбінований жарознижуючий, болезаспокійливий засіб для лікування віруснихінфекцій верхніх дихальних шляхів. Парацетамол – препарат групи похіднихпара-амінофенолу з вираженою жарознижувальною та аналгетичною діями. Інгібуєсинтез простагландинів, знижує збудливість центру терморегуляції гіпоталамусу.Блокує циклооксигеназу I i II в ЦНС. Хлорфеніраміну малеат належить до групиблокаторів Н1-рецепторів, виявляє помірний седативний таМ-холіноблокуючий ефекти. Має протиалергічну дію, зменшує вираженість місцевихексудативних процесів, усуває сльозотечу, ринорею, свербіж в очах та носі, маєпомірний бронхолітичний ефект. Фенілефрину гідрохлорид зумовлює зменшеннянабряку та гіперемії слизової оболонки порожнини носа та параназальних синусів.Кофеїн виявляє стимулюючу дію на ЦНС та підсилює аналгезуючий ефект.
Фармакокінетика.Фармакокінетичні властивості Радиколду плюс зумовлені фармакокінетикою кожногоінгредієнта препарату. Парацетамол швидко та майже повністю (95%) всмоктуєтьсяу верхніх відділах кишечнику, пікові концентрації в плазмі досягаються через 15хв – 2 год. Період напіввиведення з плазми становить 2–3 год. Метаболізується впечінці, виділяється в основному нирками. Хлорфенірамін після пероральногоприйому повільно всмоктується з шлунково-кишкового тракту, рівень всмоктуваннястановить 80%, пікові концентрації у плазмі досягаються протягом 2,5–6 год.Рівень зв’язування з білками плазми крові становить 45%. Хлорфенірамінвиводиться переважно з сечею. Час напіввиведення – 30 год. Фенілефрин легковсмоктується зі шлунково-кишкового тракту, пікові концентрації в плазмі кровідосягаються через 1–2 год. Виводиться переважно з сечею у вигляді метаболітівта у незмінному виді. Кофеїн швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту,максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 50–75 хв, швидкорозподіляється в тканинах організму. Близько 17% даної речовини зв’язується збілками плазми. Період напіввиведення – 5–10 год. Кофеїн та його метаболітививодяться з організму переважно з сечею.
Показання длязастосування. Симптоматичнелікування гострого запалення верхніх дихальних шляхів (синусит, трахеіт,фарингіт).
Спосібзастосування та дози. Дорослимта дітям старше 12 років призначають по 1 таблетці 3–4 рази на день. Тривалістькурсу лікування не більше 7 днів.
Побічна дія. Нудота, блювання, анорексія, пониженнятонусу та перистальтики кишечнику, головний біль, запаморочення, дратівливість,підвищена збудливість, порушення сну, підвищення артеріального тиску, сухістьслизових оболонок дихальних шляхів, порушення зору, можливі алергічні реакції увигляді шкірних висипів, брадикардія, аритмії, біль у ділянці серця, нирковаколіка, тромбоцитопенія.
Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого інгредієнтапрепарату, тяжкі форми артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця,шлуночкова тахікардія, брадикардія, гострий панкреатит, гепатит, гіпертрофіяпередміхурової залози, тяжкі порушення функції нирок та печінки, алкоголізм,діти до 12 років, вагітність, період годування груддю.
Передозування. Симптоми: блідість шкіри, анорексія, нудота,блювання, біль у животі, гіпертензія, запаморочення, загальна слабкість,тремор, головний біль, гіпертермія, сонливість, безсоння, гіперестезія, дзвін увухах, судоми, аритмії.
Лікування: промивання шлунка, адсорбенти (активоване вугілля).Симптоматична терапія.
Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом –ацетилцистеїн, метіонін.
Особливості застосування. Ризик розвитку побічних ефектів підвищується упацієнтів з тенденцією до підвищення артеріального тиску, у людей похилоговіку. З обережністю призначають при закритокутовій глаукомі, затримці сечі,порушенні моторики та прохідності шлунка, бронхіальній астмі, епілепсії,неконтрольованому цукровому діабеті, гіпертиреозі, порушенні функції нирок тапечінки. Під час лікування не вживати алкоголь. Не слід застосовувати одночасноз препаратами, які містять парацетамол. Протягом лікування не рекомендуєтьсякерувати транспортними засобами та займатися, потенційно небезпечними видамидіяльності.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами.Парацетамол збільшує ефект непрямих антикоагулянтів та можливість ураженняпечінки гепатотоксичними препаратами (фенітоїн, етанол, барбітурати,рифампіцин). Метоклопрамід підвищує, а холестирамін знижує швидкістьвсмоктування парацетамолу. Барбітурати зменшують жарознижувальну активністьпарацетамолу. Парацетамол підсилює токсичність хлорамфеніколу. Кофеїн знижуєефект снодійних та наркотичних засобів, підвищує ефект ацетилсаліциловоїкислоти, парацетамолу. Поліпшує всмоктування ерготаміну в ШКТ. Хлорфенірамінможе збільшувати заспокійливу дію депресантів ЦНС (етанол, барбітурати,снодійні засоби, наркотичні аналгетики, транквілізатори). Підсилює ефектатропіну, трициклічних антидепресантів. Гуанетидин, резерпін, метилдопа можутьпідсилювати дію фенілефрину.
Умови та термін зберігання. Зберігатив недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температуріне вище 25 º С.
Термін придатності – 3 роки.