ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ОРТОФЕН
(ORTOPHEN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: диклофенак; натрієва сіль2-[(2,6-дихлорфеніл)-аміно]-бензолоцтової кислоти;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого абожовтого з оранжевим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею; на поперечномузрізі видні два шари;
склад: 1 таблетка містить натрію диклофенаку – 25 мг;
допоміжні речовини: лактоза, цукор-рафінад, крохмаль картопляний,колідон 25, кислота стеаринова, колікоат МАЕ 30 ДП, пропіленгліколь, тальк,титану діоксид, барвники (тропеолін О та кислотний червоний 2 С).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичнізасоби.
Код АТС М01А В05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Нестероїдний протизапальний засіб з вираженимпротизапальним, аналгетичним та жарознижувальним ефектами.
Активна речовинаОртофену - диклофенак натрію - інгібує простагландинсинтетазу та пригнічуєагрегацію тромбоцитів. Ортофен, блокуючи синтез простагландинів, усуває абозначно зменшує вираженість симптомів запалення. Знижує індукованупростагландинами підвищену чутливість нервових закінчень до механічнихподразників і біологічно активних речовин, що утворюються у вогнищі запалення;призводить до зниження температури тіла, запобігаючи дії простагландинів нагіпоталамічний ланцюг процесу терморегуляції.
Ортофен ефективний при лікуванні ревматичних захворювань танеспецифічних запальних процесів, зменшує больові відчуття, сприяє збільшеннюоб”єму рухів уражених суглобів.
Фармакокінетика. Після прийому препарату внутрішньо диклофенак швидко іповністю всмоктується в кишечнику. Максимальна концентрація досягається через2-3 год після прийому препарату. Терапевтично активна концентрація в плазмікрові становить 0,7 - 2 мкг/мл. Зв’язування з білками крові - понад 97 %.Проникає у грудне молоко, синовіальну рідину. Диклофенак метаболізується припервинному проходженні через печінку. Приблизно 90 % від введеної дози активноїречовини виводиться протягом 96 год з сечею (приблизно 2/3) та жовчю (1/3).Період напіввиведення становить приблизно 2 год. Більша частина метаболітів (увигляді гідроксилглюкуроніду та сульфатів) не має біологічної активності, лише1 % від прийнятої дози виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Показання для застосування. Запальні та дегенеративні захворювання з ураженнямм’язів, суглобів, сухожилків та хребта - ревматоїдний псоріатичний артрит,артрит, артроз, спондилоартроз, анкілозуючий спондилоартрит, ревматизм,головний біль, зубний біль, бурсит, тендовагініт, люмбаго, ішіалгія, гострінапади подагри, посттравматичне запалення м’яких тканин та опорно-руховогоапарату. Альгодисменорея, запальні процеси у малому тазі; інфекційно-запальнізахворювання ЛОР-органів з вираженим больовим синдромом (у складі комплексноїтерапії): фарингіт, тонзиліт, отит.
Спосіб застосування та дози. Дози для дорослих та підлітків старше 14років: по 25 мг 4 рази на добу при гострих станах і по 25 мг 2-3 рази на добупри хронічних захворюваннях та для підтримуючої терапії. Максимальна добовадоза – 150 мг. Приймати, не розжовуючи, до їди, запиваючи великою кількістюводи.
Побічна дія. На початку лікування можливі порушення з бокутравної системи (нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, діарея).Рідко можлива поява ерозивно-виразкових дефектів слизової оболонки травноготракту, іноді ускладнених шлунково-кишковою кровотечею, меленою. З бокунервової системи: головний біль, запаморочення, в окремих випадках –порушеннячутливості, парестезії; розлади пам”яті, дезорієнтація, безсоння,роздратованість, судоми, депресія, тремор, психічні порушення.
З боку органів чуття: в окремих випадках - порушення зору, слуху,смакових відчуттів, шум у вухах.
Дерматологічні реакції: іноді – шкірний висип, рідко – кропив”янка, в окремихвипадках – екзема, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєлла,еритродермія, випадання волосся.
З боку нирок: рідко – набряки, в окремих випадках – гостра ниркованедостатність, інтерстиціальний нефрит.
З боку печінки: іноді – підвищена активність амінотрансфераз усироватці крові, рідко – гепатит, що супроводжується жовтухою, або без неї.
З боку системи крові: в окремих випадках – тромбоцитопенія, лейкопенія,гемолітична або апластична анемія.
Реакції гіперчутливості: рідко – бронхіальна астма, системніанафілактичні реакції, включаючи артеріальну гіпотензію.
Протипоказання. Пептичні виразки, період вагітності та лактації,підвищена чутливість до препарату та інших НПЗЗ, виражені порушення функціїпечінки або порушення кровотворення (лейкопенія, анемія), різні порушеннязгортання крові (гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч).Вік дитини до 14 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат може підвищувати рівень літію тадигоксину в плазмі крові. При лікуванні калійзберігаючими діуретиками Ортофенможе підвищити рівень калію у сироватці крові (потрібно контролювати рівенькалію). Ортофен може послаблювати дію діуретиків типу фуросеміду та етакриловоїкислоти, а також послаблювати ефект гіпотензивних та снодійних лікарськихзасобів. Прийом Ортофену разом з кортикоїдними препаратами або іншиминестероїдними протизапальними засобами підвищує ризик виникненняшлунково-кишкових кровотеч, токсичність метотрексату і нефротоксичність цефалоспорину.
При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою можливезниження концентрації диклофенаку в плазмі крові, з парацетамолом –підвищується ризик розвитку нефротоксичних ефектів Ортофену.
Передозування. При передозуванні препарату можуть з’явитися різкийголовний біль, рухове збудження, запаморочення, судоми, біль у животі,кровотеча, порушення функції печінки та нирок. При виникненні зазначенихсимптомів передозування необхідно промити шлунок через зонд, призначити активованевугілля, а в подальшому - симптоматичне лікування за показаннями. Форсованийдіурез, гемодіаліз малоефективні.
Особливості застосування. Препарат слід призначати з особливою обережністюпацієнтам, які мають в анамнезі вказівки на пептичну виразку, хворим зпорушеннями травлення невизначеного характеру, з вираженими порушеннями функційпечінки або нирок, з високим артеріальним тиском та особам літнього віку,хворим на астму, сінну гарячку, хворим з хронічними інфекціями дихальнихшляхів, з поліпами носа, а також з гіперчутливістю до різних аналгетиків тапротиревматичних засобів. При лікуванні Ортофеном можливий розвиток астматичнихнападів.
При тривалому застосуванні препарату не рекомендується керуватитранспортними засобами, а також брати участь у діяльності, яка потребуєпідвищеної уваги та швидких реакцій.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці,при температурі не вище 25 0С. Термін придатності - 3 роки.