ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ВОЛЬТАРЕН®
(VOLTAREN®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: diclofenac sodium;[о[(2,6-дихлорофеніл)-аміно]-феніл]-ацетатнатрій;
основні фізико-хімічні властивості: від білого до жовтуватого кольору, супозиторіїу формі торпеди, з гладкою поверхнею;
склад: 1 супозиторій містить диклофенаку натрію 25 мг, 50мг,100мг ;
допоміжні речовини: основа для виготовлення супозиторіїв (жир твердий).
Форма випуску. Супозиторії.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
Код АТС М01А В05.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Вольтарен®містить диклофенак натрію, речовину нестероїдної структури, що має вираженупротизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Основним механізмом діїдиклофенаку вважається гальмування біосинтезу простагландинів. Простагландинивідіграють важливу роль у генезі запалення, болю і пропасниці.
При ревматичних захворюваннях протизапальні і аналгетичні властивостіВольтарену® забезпечують клінічний ефект, що характеризуєтьсязначним зменшенням вираженості таких симптомів і скарг, як біль у спокої і прирусі, ранкова скутість, припухлість суглобів, а також поліпшенням функціїсуглобів.
In vitro диклофенак натрію у концентраціях, еквівалентних тим, щодосягаються при лікуванні пацієнтів, не пригнічує біосинтез протеогліканівхрящової тканини.
При посттравматичних і післяопераційних запальних явищах Вольтарен®швидко купірує біль (як спонтанний, так і той, що виникає при русі), зменшуєзапальний набряк і набряк післяопераційної рани.
Проведені клінічні дослідження дали змогу виявити значний аналгетичнийефект препарату при помірному і сильно вираженому больовому синдромінеревматичного генезу. Клінічні дослідження також дали змогу встановити, щоВольтарен® здатний усувати больові відчуття і знижувати вираженістькрововтрат при первинній дисменореї.
Вольтарен®, крім того, сприятливо діє на прояви нападівмігрені.
Фармакокінетика.
Після одноразового застосування Вольтарену® у ректальномусупозиторії в дозі 50 мг максимальна концентрація досягається приблизно через 1годину і становить1,0 мкг/мл (3,33 мкмоль/л). У дітей концентрація диклофенакуу плазмі при застосуванні еквівалентних доз Вольтарену® (в мг/кг)схожа з аналогічними показниками у дорослих. Концентрація препарату в плазмізнаходиться у лінійній залежності від величини дози.
Після багаторазового застосування препарату його фармакокінетика незмінюється. Кумуляції препарату не спостерігається.
Розподіл
Зв’язування з білками сироватки крові становить 99,7%, воновідбувається переважно з альбуміном (99.4%). Уявний об’єм розподілу дорівнює0,12 – 0,17 л/кг.
Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його максимальнаконцентрація досягається на 2 - 4 години пізніше, ніж у плазмі крові. Уявнийперіод напіввиведення з синовіальної рідини становить 3 - 6 годин. Через 2години після досягнення максимальної концентрації у плазмі концентраціядиклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі, і її значення залишаютьсявищими протягом 12 годин.
Метаболізм
Метаболізмдиклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули,але, головним чином, за допомогою одноразового і багаторазового метоксилювання,що приводить до утворення декількох фенольних метаболітів (3’-гідрокси-,4’-гідрокси-, 5’-гідрокси-, 4’,5-дигідрокси- та3’-гідрокси-4’-метоксидиклофенаку), більшість з яких перетворюється вглюкуронідні кон’югати. Два з цих фенольних метаболітів біологічно активні, алезначно меншою мірою, ніж диклофенак.
Виведення
Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку дорівнює 263±56мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1 - 2 години. Періоднапіввиведення 4 метаболітів, включаючи два фармакологічно активних, такожнетривалий - 1 - 3 години. Один із метаболітів,3’-гідрокси-4’-метоксидиклофенак, має довший період напіввиведення, проте цейметаболіт повністю неактивний.
Близько 60% застосованої дози препарату виводиться із сечею у виглядіглюкуронових кон’югатів незміненої активної речовини, а також у виглядіметаболітів, більшість з яких являють собою глюкуронові кон’югати. Унезміненому стані виводиться менше 1% диклофенаку. Решта застосованої дозипрепарату виводиться у вигляді метаболітів через жовч, з калом.
Фармакокінетика в окремих групах хворих
У пацієнтів з порушенням функції нирок при застосуванні Вольтарену®у звичайних разових дозах накопичення диклофенаку не відмічалося. У томувипадку, коли кліренс креатиніну становить менше 10 мл/хв, розрахункові рівноважніконцентрації гідроксиметаболітів диклофенаку приблизно в 4 рази вищі, ніж уздорових пацієнтів. Проте в кінцевому результаті метаболіти виводяться з жовчю.
У хворих на хронічний гепатит або компенсований цироз печінки показникифармакокінетики диклофенаку аналогічні таким у пацієнтів без захворюваньпечінки.
Показання для застосування.
Запальні і дегенеративні форми ревматичних захворювань (ревматоїднийартрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрити);
больові синдроми з боку хребта;
ревматичні захворювання позасуглобових м’яких тканин;
гострий напад подагри;
посттравматичні і післяопераційні больові синдроми, що супроводжуютьсязапаленням і набряком;
тяжкий перебіг нападів мігрені;
ниркова і жовчна коліки;
гінекологічні захворювання, які супроводжуються больовим синдромом ізапаленням, наприклад первинна альгодисменорея та аднексит;
як допоміжний засіб при тяжких запальних захворюваннях вуха, горла таноса, які супроводжуються больовим відчуттям, наприклад при фарингіті,тонзиліті, отиті. Пропасниця сама по собі не є показанням для застосуванняпрепарату;
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують для лікування дорослих пацієнтів починаючи здобової дози 100-150 мг. При нерізко виражених симптомах, а також при тривалійтерапії достатньо дози 75-100 мг/добу. Добову дозу частіше розподіляють на 2 -3 рази. За необхідності впливати на нічний біль або на ранкову скутність надоповнення до прийому препарату вдень призначають Вольтарен® увигляді супозиторіїв перед сном. Добова доза препарату не повинна перевищувати150 мг.
При первинній альгодисменореї добову дозу підбирають індивідуально,вона становить 50-150 мг. Початкова доза може бути 50-100 мг, але занеобхідності її можна ненадовго збільшити (до 200 мг). Застосування препаратуслід починати якомога раніше після виникнення перших больових симптомів. Термінлікування препаратом становить декілька днів і залежить від динаміки регресіїсимптомів.
Для лікування нападів мігрені курс починають у дозі 100 мг при проявіперших ознак початку нападу. За необхідності в той же день може бутизастосований другий супозиторій (100 мг диклофенаку).
Дітям від 6 до 15 років препарат призначають лише у вигляді супозиторіївпо 25 мг у добовій дозі 0,5-2 мг/кг маси тіла; цю дозу розподіляють на 2-3рази, залежно від симптомів. При лікуванні ювенільного ревматоїдного артритудобова доза може бути збільшена до 3 мг/кг, що є максимальною добовою дозою. Підліткамвід 16 років можна призначати супозиторії по 50 мг.
Спосіб застосування супозиторіїв.
Супозиторії треба вводити у прямукишку, якомога глибше, бажано після очищення кишечнику. Супозиторії не слідрізати на частини, оскільки подібна зміна умов зберігання препарату можепризвести до порушення розподілу активної речовини.
Побічна дія. При оцінці частоти виникнення різних побічнихреакцій використані такі градації: “часто” - >10%, “іноді” - > 1-10%,“рідко” - > 0,001-1%, “в окремих випадках” -< 0,001 %.
З боку шлунково-кишкового тракту: іноді - біль в епігастральній ділянці,нудота, блювання, діарея, спазми в животі, диспепсія, здуття живота, анорексія;рідко - шлунково-кишкова кровотеча (кривава блювота, мелена, діарея з домішкоюкрові), виразки шлунка і кишечнику, що супроводжуються або не супроводжуютьсякровотечею чи перфорацією; в окремих випадках - афтозний стоматит, глосит,зміни з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур в кишечнику,порушення з боку нижніх відділів кишечнику, такі як неспецифічний геморагічнийколіт, загострення неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона, запори,панкреатит.
З боку центральної нервової системи: іноді - головний біль, запаморочення,виражене запаморочення; рідко - сонливість; в окремих випадках - порушеннячутливості, включаючи парестезії, розлади пам’яті, дезорієнтація, безсоння, дративливість,судоми, депресія, відчуття тривоги, нічні кошмари, тремор, психотичні реакції,асептичний менінгіт.
З боку органів чуття: в окремих випадках - порушення зору (помутніннязору, диплопія), порушення слуху, шум у вухах, порушення смакових відчуттів. Дерматологічніреакції: іноді - шкірні висипання; рідко – кропив’янка; в окремих випадках- висипи у вигляді пухирів, екзема, багатоформна еритема, синдром Стівенса -Джонсона, синдром Лайєла (гострий токсичний епідермоліз), еритродермія(ексфоліативний дерматит), випадання волосся, фоточутливі реакції; пурпура, ут. ч. алергічна.
З боку нирок: рідко - набряки; в окремих випадках - гостраниркова недостатність, гематурія і протеїнурія, інтерстиціальний нефрит;нефротичний синдром; папілярний некроз.
З боку печінки: іноді - підвищення рівня амінотрансфераз усироватці крові; рідко -гепатит, що супроводжується або не супроводжуєтьсяжовтухою; в окремих випадках - блискавичний гепатит.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - тромбоцитопенія, лейкопенія,гемолітична анемія, апластична анемія, агранулоцитоз.
Реакції гіперчутливості: рідко - реакції гіперчутливості, такі якбронхіальна астма, системні анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючигіпотензію; в окремих випадках - васкуліт, пневмоніт.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - серцебиття, біль угрудях, гіпертензія, застійна серцева недостатність.
Протипоказання.
Виразка шлунка або кишечнику;
підвищена чутливість до диклофенаку або інших інгредієнтів препарату;
Вольтарен®, як і інші нестероїдні протизапальні препарати(НПЗП), протипоказаний тим пацієнтам, у яких у відповідь на прийомацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП виникають напади бронхіальної астми,кропив’янка або гострий риніт;
Вольтарен® не призначають у III триместр вагітності;
проктит, гемороїдальні симптоми, ректальна кровотеча.
Передозування. Типової клінічної картини, характерної дляпередозування Вольтарену®, не існує.
Лікування. Лікування гострого отруєння НПЗП полягає у застосуванніпідтримуючої і симптоматичної терапії.
Підтримуюче і симптоматичне лікування показано при таких ускладненнях,як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з бокушлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що форсованийдіурез, гемодіаліз або гемоперфузія виявляться корисними для виведення НПЗП,оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв’язуються з білкамиплазми і піддаються інтенсивному метаболізму.
Особливості застосування. У період лікування Вольтареном® убудь-який час може виникнути шлунково-кишкова кровотеча або розвинутися виразкашлунково-кишкового тракту, яка іноді ускладнюється перфорацією; причому далеконе завжди мають місце симптоми-провісники цих ускладнень або наявністьамнестичних відомостей про виразкове ураження. Серйозніші наслідки цихускладнень можуть відмічатись у пацієнтів похилого віку. В окремих випадках,коли у пацієнтів, що отримують Вольтарен®, розвиваються ціускладнення, препарат потрібно відмінити.
У пацієнтів, які раніше не отримували Вольтарен®, у періодлікування препаратом, як і під час терапії іншими НПЗП, у поодиноких випадкахможуть розвинутись алергічні реакції, включаючи анафілактичні і анафілактоїдніреакції.
Вольтарен® завдяки своїм фармакодинамічним властивостям можемаскувати скарги і симптоми, що характерні для інфекційно-запальнихзахворювань.
Під час застосування Вольтарену® потрібен пильний медичнийконтроль за хворими, які скаржаться на захворювання шлунково-кишкового трактуабо мають анамнестичні відомості про виразкове ураження шлунка або кишечнику;за хворими, які мають виразковий коліт або хворобу Крона, а також за хворими зпорушеннями функції печінки.
Під час застосування Вольтарену®, як і інших НПЗП, можепідвищуватися рівень одного або декількох печінкових ферментів. Тому притривалій терапії Вольтареном® як запобіжний захід показано регулярнедослідження функції печінки. Якщо порушення з боку функціональних показниківпечінки зберігаються або посилюються, якщо розвиваються скарги або симптоми, щовказують на захворювання печінки, а також у тому випадку, коли виникають іншіпобічні явища (наприклад, еозинофілія, висип і т.ін.), Вольтарен®слід відмінити. Потрібно мати на увазі, що гепатит на фоні прийому Вольтарену®може виникнути без продромальних явищ.
Обережність необхідна при призначенні Вольтарену® хворим напечінкову порфірію, оскільки препарат може провокувати напади порфірії.Оскільки простагландини відіграють важливу роль у підтримці нирковогокровотоку, особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів із порушеннямифункції серця або нирок, пацієнтів похилого віку, хворих, що отримуютьдіуретичні засоби, а також хворих, у яких є значне зменшення об’єму циркулюючоїплазми будь-якої етіології, наприклад у період до і після масивних хірургічнихвтручань. У цих випадках під час застосування Вольтарену®рекомендується як запобіжний захід регулярний контроль функції нирок.Припинення застосування препарату звичайно приводить до відновлення функціїнирок до вихідного рівня. При тривалому застосуванні Вольтарену®, які інших НПЗП, показаний систематичний контроль картини периферичної крові.
Вольтарен®, як і інші НПЗП, може тимчасово інгібуватиагрегацію тромбоцитів. Тому пацієнтам із порушеннями гемостазу необхіднийретельний контроль відповідних лабораторних показників.
Враховуючи загальні медичні положення, обережність при використанніВольтарену® потрібна пацієнтам похилого віку. Це особливо актуальнодля людей похилого віку, які ослаблені або мають невелику масу тіла; їм рекомендуєтьсяпризначати препарат у мінімальній ефективній дозі.
Застосування в періоди вагітності і лактації
У період вагітності застосування препарату слід розглядати як останнійкрок терапії та призначати Вольтарен® у найнижчій дозі. Вольтарен®не рекомендується призначати у ІІІ триместр вагітністі. У разі необхідностіпризначення препарату матері-годувальниці слід вирішити питання про припиненнягрудного вигодовування. Однак при застосуванні Вольтарену® булоописано його проникання в грудне молоко годувальниць, але концентрація булатака мала, що небажаних ефектів не відмічалося.
Вплив на здатність керувати автомашиною і працюватиз механізмами
Пацієнтам, які відчувають під час застосування Вольтарену® запамороченняабо інші неприємні відчуття з боку центральної нервової системи, включаючипорушення зору, не слід керувати автомашиною або механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами/
Літій, дигоксин. Вольтарен® може підвищуватиконцентрації літію і дигоксину в плазмі крові.
Діуретичні засоби. Вольтарен®, як і інші НПЗП, можезменшувати вираженість діуретичної дії. Одночасне застосування калійвміснихдіуретиків може призводити до підвищення рівня калію в сироватці крові (увипадку такого поєднання лікарських засобів даний показник слід частоконтролювати).
НПЗП. Одночасне системне застосування НПЗП може збільшувати частотувиникнення небажаних явищ.
Антикоагулянти. Хоча в клінічних дослідженнях не було встановленовпливу Вольтарену® на дію антикоагулянтів, існують окреміповідомлення про підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, що приймали одночасноВольтарен® і дані препарати. Тому у разі такого поєднання лікарськихзасобів рекомендується пильне і регулярне спостереження за хворими.
Протидіабетичні препарати. У клінічних дослідженнях встановлено, що можливоодночасне застосування Вольтарену® й протидіабетичних препаратів,при цьому ефективність останніх не змінюється. Проте відомі окремі повідомленняпро розвиток у таких випадках як гіпоглікемії, так і гіперглікемії, щозумовлювало необхідність зміни дози цукрознижувальних препаратів під часзастосування Вольтарену®.
Метотрексат. Слід з обережністю застосовувати НПЗП менше, ніжза 24 години до або після прийому метотрексату, оскільки в таких випадках можепідвищуватися концентрація метотрексату в крові і посилюватися його токсичнадія.
Циклоспорин. Вплив НПЗП на синтез простагландинів у нирках можепосилювати нефротоксичність циклоспорину.
Антибактеріальні засоби - похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом ухворих, що одержували одночасно похідні хінолону та НПЗП.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі нижче 30 0С.Зберігати у місці, недоступному для дітей.
Термін придатності - 3 роки.
Препарат не слід використовувати після закінчення терміну, зазначеногона упаковці.