ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
ДИКЛОНАТ® Претард 100
(DIKLONAT® P retard 100)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: диклофенак; натрієва сіль2-[(2,6-дихлорфеніл)-аміно]фенілоцтової кислоти;
основні фізико- хімічні властивості: круглі таблетки з рожевою оболонкою табілою серцевиною, гладкою поверхнею та злегка овальними краями;
склад: 1 таблетка міститьдиклофенаку натрію 100 мг;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, спирт цетиловий,магнію стеарат, повідон, цукроза, гіпромелоза, полісорбат, тальк,поліетиленгліколь, оксид заліза червоний Е172, титану діоксид Е171.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Фармакологічна група
Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби.Код АТС М 01А B 05
Фармакологічні властивості.
Диклофенак є нестероїдним протиревматичним засобом зпотужною аналгетичною, протизапальною та жарознижувальною дією. Ці ефекти єнаслідком пригнічення синтезу простагландинів – важливих медіаторів запалення,болю та підвищення температури тіла.
Диклофенак ефективно зменшує біль (як в станіспокою, так і під час фізичної активності), припухлість і набряки упосттравматичному і післяопераційному періодах.
Він запобігає болю, припухлості та ранковій скутостісуглобів при ревматичних захворюваннях.
Фармакокінетика
Диклофенак повністю всмоктується з травного каналупри внутрішньому застосуванні. Середня піковаконцентрація в плазмі досягається через 4години після прийому таблеток ретард. Оскільки препарат вивільняється зтаблеток уповільнено, плазмова концентрація диклофенаку 13 нг/мл може підтримуватися протягом 24 годин.Поглинена кількість не залежить від їжі.
Біодоступність диклофенаку з таблеток уповільненоговивільнення становить в середньому 82% біодоступності з кишковорозчиннихтаблеток, можливо, через залежність від першого проходження печінковогометаболізму.
При дотриманні рекомендованогорежиму дозування накопичення препарату не відбувається, рівні диклофенаку в плазмі при застосуванні 100 мгна день у формі таблеток ретард коливаються біля 22 нг/мл.
Як інші НПЗП, диклофенак дифундує у синовіальну рідину суглобів з плазми, коли йогоконцентрація у плазмі вища, і навпаки.
Понад 99 % диклофенаку оборотно зв''язується з білками сироватки крові, переважно з альбуміном.
Диклофенак метаболізується в печінці шляхом кон’югації з глюкуронідами та сульфатами.Виділяється у вигляді метаболітів шляхом сечової та жовчної екскреції.Приблизно 65 % дози виділяється з сечею і 35 % - з жовчю.
Показання для застосування
Диклонат® П ретард 100 застосовується длялікування різноманітних больових ізапальних станів:
- артрити (ревматоїднийартрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, гострий напад подагри);
- позасуглобовий ревматизм (періартрити, тендиніти, тендосиновіти, бурсити);
- інші больовісиндроми (посттравматичний біль при переломах та розтягненні зв’язок, первиннадисменорея, больові синдроми при захворюваннях хребта, ортопедичні,стоматологічні та інші “малі” операції).
Спосіб застосування та дози.
Диклофенак повинензастосовуватися в мінімальній дозі, що має задовільний терапевтичний ефект.Таблетки потрібно приймати перед їжею, запиваючи водою.
Для дорослихзвичайна доза - 1 таблетка Диклонату® П ретард раз на день. Принеобхідності збільшення добової дози до 150 мг на добу додатково призначаютьпрепарати диклофенаку натрію у вигляді звичайних таблеток чи супозиторіїв по 50мг. Таблетки ретард не можна ділити або розжовувати.
Побічна дія.
Іноді можуть зустрічатися більу животі, нудота, блювання, пронос, черевні спазми, диспепсія, метеоризм,анорексія. Зрідка – пептична виразка, шлунково-кишкова кровоточивість.
Також може траплятися головнийбіль і запаморочення, рідше – сонливість і відчуття втоми.
Спостерігалисявипадки шкірних висипань; зрідка – реакції кропив’янки та системноїнадчутливості. Винятково рідко – набряки, гостра ниркова недостатність.
Періодично може відмічатисятимчасове збільшення рівня печінкових ферментів у сироватці, зрідка порушенняфункції печінки.
Відомі поодинокі випадки тромбоцитопенії,лейкопенії, гемолітичної анемії, апластичної анемії, агранулоцитозу.
Необхідно звернутися до лікаряу випадках будь-яких небажаних явищ.
Протипоказання.
Диклофенак не повинен призначатися пацієнтам звиразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, з підвищеною чутливістю до ньогоабо до будь-якої з допоміжних речовин, до салицилатів або інших інгібіторівсинтезу простагландинів. Разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами(НПЗП) протипоказаний хворим, у яких НПЗП прискорювали розвиток нападів астми,кропив’янки або гострого риніту.
Диклонат® П ретард 100не слід призначати дітям, зважаючи на високий вміст діючої речовини в таблеткахретард.
Передозування.
Передозуванняне має типових ознак: можливі токсичні прояви з боку гастроінтестинальноїсистеми (від подразнення до кровотечі), гіпотензія, депресія дихання,нефротоксичність (навіть до гострої ниркової недостатності) і токсична дія наЦНС (від летаргії і сонливості до конвульсій і коми).
Лікування – симптоматичне іпідтримуюче. У разі ушкодження нирок призначається допамін або добутамін. Призначній гіпотензії застосовують плазмозамінники, при судомах – діазепам абоінші бензодіазепіни. Потрібен моніторинг життєвих функцій.
Особливості застосування
Диклонат® П ретард застосовується зобережністю у пацієнтів з порушеннямфункції серця, нирок або печінки, порфирією,захворюваннями ШКТ або виразковою хворобою в анамнезі.
З обережністюпотрібно призначати Диклонат® П ретард при одночасному прийомі діуретиків і при зменшенні об’ємупозаклітинної рідини (наприклад, після хірургічних операцій). У таких випадкахнеобхідно контролювати функцію нирок. Хворим похилого віку призначаєтьсяв мінімально ефективних дозах.
Хворі на гемофіліюта з порушеннями гемостазу можуть приймати Диклонат®П ретард підконтролем лікаря; пацієнтам з порушеннями гемопоезу та з депресією кістковогомозку Диклонат® П ретард не рекомендується.
При підозрі на виникнення виразок або кровотечі в шлунково-кишковому тракті, в т.ч. безсимптомних,прийом диклофенаку потрібно негайно припинити.
Під час тривалого лікування диклофенаком необхідноконтролювати з профілактичною метою картину крові,показники функції нирок і печінки.
Вагітність іперіод лактації
Застосування диклофенаку під час вагітності нерекомендується, особливо в останньому триместрі, за винятком випадків медичнообгрунтованих абсолютних показань і в мінімально можливих дозах.
Диклофенак можна застосовувати під час лактації.Після застосування по 50 мг через кожні 8 годин сліди диклофенаку виявлялися вгрудному молоці, але його кількість настільки незначна, що не впливає надитину.
Вплив наспроможність керування автотранспортом і механізмами
Пацієнти, що відчуваютьзапаморочення або інші розлади ЦНС, включно з порушеннями зору, не повиннікерувати автотранспортом або рухомими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Диклофенак можепідвищувати плазмові рівні дигоксину або літію.
Багато з НПЗП зменшуютьактивність діуретиків, але потенціюють активність калійзберігаючих діуретиків ітим самим збільшують сироватковий калій.
Одночасне призначення різнихсистемних НПЗП може збільшувати частоту виникнення побічнихефектів.
Хоча в дослідженнях неспостерігалося впливу диклофенаку на активність антикоагулянтів, рекомендуєтьсямоніторинг відповідних функцій.
Диклофенак можезастосовуватися разом з пероральними цукрознижувальними засобами, але відоміокремі випадки, що вимагали змін дозування гіпоглікемічних засобів під часлікування диклофенаком.
Диклофенак не повиненприйматися раніше, як за 24 години до або після терапії метотрексатом, оскількице збільшує токсичність метотрексату.
Диклофенак може збільшуватинефротоксичність циклоспорину.
З обережністю призначається разомз хінолонами через небезпечність виникнення судом.
Умови та термін зберігання. Зберігають у недоступному для дітей місці,при температурі до 25˚C.
Термін зберігання 60 місяців.